Газета «Новости медицины и фармации» 2(307) 2010

 Підвищення темпу життя призвело до прогресивного зростання кількості випадків транспортного травматизму. При ДТП травма в середині автомобіля є причиною найбільшої летальності.

Зокрема, травми живота становлять 27–30 % та належать до категорії надзвичайно небезпечних (летальність 30–75 %), а при множинних ушкодженнях внутрішніх органів черевної порожнини летальність становить понад 60 %.

Випадок торакоабдомінальної травми, що ми пропонуємо вашій увазі, має унікальні особливості та привертає увагу рядом факторів:
— характером обставин травми та незвичайним травмуючим знаряддям;
— локалізацією рани в небезпечній ділянці;
— відсутністю ушкодження магістральних судин;
— особливостями надання першої допомоги на місці пригоди.

11 червня 2009 року до приймального відділення Сумської клінічної лікарні № 5 доставлений хворий Ч., 59 років. Діагноз: проникаюча рана черевної стінки, травматичний шок 2-го ст.

З анамнезу стало відомо, що пацієнт — водій автомобіля КамАЗ — отримав травму металевою трубою шлагбаума діаметром 40 мм, знаходячись у кабіні автомобіля. Труба пройшла через лобове скло, далі через передню черевну стінку, черевну порожнину та вийшла по середній аксилярній лінії назовні. На місці пригоди розпочаті протишокові заходи (знеболення, інфузійна терапія). Рятівниками МНС постраждалий звільнений із кабіни: металева труба перерізана з двох кінців та залишена в животі. Бригадою швидкої допомоги пацієнт доставлений до Сумської клінічної лікарні № 5, госпіталізований.

Враховуючи тяжкість стану, пацієнта терміново підняли до операційної.

При огляді: живіт: в епігастрії по середній лінії, на 4–5 см нижче мечоподібного відростка, рвана рана, з якої стирчить металева труба 40 мм у діаметрі, що наскрізь пронизує тулуб у напрямку зліва направо, зверху вниз, спереду назад, та виходить на боковій стінці грудної клітки по середній аксилярній лінії, там же з-під труби лежать петлі тонкої кишки. Труба має довжину 1 метр.

Під ендотрахеальним наркозом виконана лапаротомія.

При ревізії виявлено:
— повний відрив жовчного міхура від його ложа;
— по нижньому краю правої частки печінки 2 рани 1,5 на 3 см, помірно кровоточать;
— зі сторони діафрагмальної поверхні правої частки печінки ушкоджена кап­сула;
— тонка кишка не ушкоджена;
— у ділянці печінкового кута ободової кишки субсерозні крововиливи до 1,5–2 см, цілісність кишки не порушена;
— у ділянці правого плеврального синуса відрив діафрагми на протязі 8–10 см;
— осколковий переломом 7–8-го ребер;
— у правій плевральній порожнині до 100 мл крові, права легеня не ушкод­жена.

Виконане оперативне втручання: лапаротомія, холецистектомія, ушивання рани печінки, ушивання рани діафрагми, дренування плевральної порожнини за Бюлау. Дренування черевної порожнини.

Післяопераційний діагноз: поєднана травма живота та грудної клітки. Проникаюча рана живота з відривом жовчного міхура, ушкодженням правої частки печінки, відрив діафрагми, осколкові переломи 7–8-го ребер, правобічний гемопневмоторакс. Травматичний шок 2 ст.

Хворий отримував терапію: розчин гідроксиетилкрохмалю (Гекодез), сорбілакт (для профілактики післяопераційного парезу кишечника), антибіотикотерапію (левофлоксацин). Місцево рану обробляли розчином декасану.

Завдяки проведеним протишоковим заходам та своєчасно виконаному оперативному втручанню хворий одужав без післяопераційних ускладнень. Виписаний 3.07.2009 року.

Висновки

1. Травма за своїм характером була тяжкою, але завдяки відсутності ушкоджень магістральних судин не ускладнилася летальною кровотечею.

2. Завдяки своєчасно розпочатій протишоковій терапії (Гекодез) вдалося стабілізувати гемодинаміку та виконати адекватне оперативне втручання.

3. Операція виконана своєчасно та в повному обсязі.

4. Післяопераційний період — без ускладнень завдяки ефективній профілактиці парезу кишечника (сорбілакт).