Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Тrauma" Том 11, №1, 2010

Back to issue

Cтруктурно-функціональний стан кісткової тканини, антропометричні показники та біологічний вік у хлопчиків північного району Донецької області

Authors: В.В. Поворознюк, Ф.В. Климовицький, Н.І. Балацька, Вас.В.Поворознюк - ДУ «Інститут геронтології АМН України», Київ, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Обстежено 100 хлопчиків віком 10-16 років одного із північних районів Донецької області. Усім дітям проводилася антропометрія, ультразвукова денситометрія, дослідження структурно-функціонального віку кісткової системи. Встановлено, що структурно-функціональний стан кісткової тканини у обстежуваних дітей є вищим за середньо-популяційні показники України. Лише у 12 % школярів реєстрували остеопенічний синдром. Виявлено достовірні тісні кореляції між віком та індексом міцності кістки (r=0,71) і структурно-функціональним віком кісткової системи (r=0,81), а також індексом міцності та структурно-функціональним віком кісткової системи (r=0,74)

Обследовано 100 мальчиков 10-16 лет одного из северных районов Донецкой области. Всем детям проводилась антропометрия, ультразвуковая денситометрия, исследование структурно-функционального возраста костной системы. Установлено, что структурно-функциональное состояние костной ткани у обследуемых детей является выше средне-популяционных показателей Украины. Лишь у 12% школьников регистрировали остеопенический синдром. Обнаружены достоверные тесные корреляции между возрастом, индексом прочности кости и структурно-функциональным возрастом костной системы (r=0,71 и 0,81 соответственно), а также индексом прочности и структурно-функциональным возрастом костной системы (r=0,74).

100 boys aged 10-16 years of one of northlands of Donetsk region were examined. Anthropometry, ultrasonic densitometry, evaluation of structurally-functional age of the bone system, was performed to all children. The structural and functional state of bone tissue in examined children is higher than mean indexes of Ukraine population. Only 12 % schoolboys have osteopenic syndrome. Reliable close correlations between age, stiffness and structural and functional age of the bone system (r=0,71 and 0,81 accordingly) were defined, also was positive correlation between bone stiffness and structural and functional age of the bone system (r=0,74).


Keywords

структурно-функціональний стан кісткової тканини, антропометричні показники, діти

структурно-функциональное состояние костной ткани, антропометрические показатели, дети

structure and functional state of bone tissue, antropometry, children

Стан кісткової тканини визначає не тільки гармонійний фізичний розвиток дитини, але й і зумовлює здоров’я в цілому. Як відомо, формування скелета людини починається в період внутрішньоутробного розвитку і завершується до двадцятип’ятирічного віку – періоду утворення піку кісткової маси. Останній показник є генетично детермінованим, проте на його реалізацію здійснює вплив багато чинників як екзогенного так і ендогенного характеру [1, 2, 5, 6].

Для вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини широко використовують ультразвукові денситометри. Перевагою даного методу є висока точність, портативність, неіонізуюче випромінення, короткий час обстеження [7-8]. Даний метод дає якісну оцінку губчастої кісткової тканини [9-10].

Метою нашої роботи було вивчити структурно-функціональний стан кісткової тканини у хлопчиків віком 10-16 років, які проживають у одному із північних міст Донецької області (група А) та порівняти отримані результати із даними референтної бази показників структурно-функціонального стану кісткової тканини дітей та підлітків України (група В) (В.В. Поворознюка зі співавт. 2001 р. [3]).

Матеріал і методи

Обстежено 100 хлопчиків віком від 10 до 16 років однієї із шкіл м. Красний Лиман Донецької області. З обстежених виключили дітей із захворюваннями, які б могли впливати на метаболізм кісткової тканини.

Усім школярам проводили антропометричні дослідження (визначення зросту, маси, індексу маси тіла (ІМТ) в кг/м2). Дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини проводили за допомогою ультразвукового кісткового денситометра Achilless+ на п’ятковій кістці. При обстеженні визначали такі параметри:

  • швидкість розповсюдження ультразвуку через кістку (ШРУ, м/с), яка залежить від щільності та еластичної кісткової тканини;
  • широкосмугове ослаблення ультразвуку (ШОУ, дБ/МГц), яке відображає не тільки щільність кістки, а й кількість, розміри та просторову орієнтацію трабекул;
  • індекс міцності кістки (ІМ, %), який вираховується комп’ютером на основі показників ШРУ та ШОУ.

Мінеральну щільність кісткової тканини оцінювали за критерієм Z. Діагностували остеопороз при показнику Z менше двох стандартних відхилень, при Z від (- 2,0) до (- 1,0) реєстрували остеопенію, при Z вище (- 1,0) - мінеральну щільність кісткової тканини розцінювали як нормальну.

Для вивчення структурно-функціонального віку кісткової системи (СФВКС) у обстежених пацієнтів використовували методику В.В. Поворознюка [4], за якою можна оцінити стан СФВКС у певного індивідуума та порівняти із належними величинами даної вікової групи. Для обчислення СФВКС хлопчиків використовували таку формулу:

СФВ КС= 9 х З + 0,06 х М + 0,04 х ШОУ – 7,7,

де СФВКС – структурно-функціональний вік кісткової системи, З – зріст, М – маса тіла, ШОУ - широкосмугове ослаблення ультразвуку.

Для обчислення належного структурно-функціонального віку кісткової системи (НСФВКС) хлопчиків використовували таку формулу:

НСФВ КС = 0,77хКВ+2,7

де НСФВКС – належний структурно-функціональний вік кісткової системи,

КВ – календарний вік дитини.

Ступінь розвитку кісткової тканини (СРКТ) визначали за різницею між СФВ КС та НСФВ КС. Прискорений розвиток діагностували при показниках СРКТ вище 1,0; сповільнений – нижче (-1,0).

Статистичний аналіз проводили за допомогою програм Statistica 5.0 та Statgraphiks. Використовували одно- та багатофакторний дисперсійний аналіз.

Результати та обговорення

Антропометричні показники та дані ультразвукової денситометрії представлено в таблиці 1. Середні показники зросту, маси тіла, а також ІМТ дітей Донеччини достовірно не відрізняються від середньо-популяційних даних по Україні. Проте слід зазначити, що ШОУ було достовірно нижчим у десятилітніх жителів Красного Лиману. Показники зросту, ШОУ, ШРУ та ІМ є дещо вищими за середньо-українські дані.

У більшість школярів ІМ знаходився в межах 80-100%. Співставлення даних гістограми (рис. 1) та табл. 1 дозволяє стверджувати, що ультразвукові показники кісткової тканини у хлопчиків Красного Лиману є вищими за аналогічні середньо-популяційні показники дітей України.

При аналізі стану мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) було виявлено зниження МЩКТ у 12,0% обстежених. Остеопенія реєструвалася в 10,0%, а остеопороз - у 2,0% школярів. Як видно з рис. 2, найгірші показники МЩКТ мали місце у дітей 10 років, де остеопенічний синдром виявляли у 26,1% обстежених. Найкращі показники денситометрії реєструвалися у дітей 13-14 років. При порівнянні даних табл. 1 та рис. 2 можна припустити, що погіршання кісткової тканини зумовлено різким «стрибком» зросту у школярів даних вікових груп.

Також було проведено визначення існуючого структурно-функціонального та належного віку кісткової тканини у обстежених дітей. Дані представлені у таблиці 2.

Структурно-функціональний вік обстежених дітей Красного Лиману є більшим в порівнянні із середньо-популяційними показниками. 42% обстежених дітей мають прискорений розвиток кісткової системи (рис. 3).

Визначали взаємозв’язок між віком та ІМ, СФВКС та віком. При проведенні аналізу встановлено достовірні тісні кореляції між досліджуваними показниками (рис. 4-6). Виявлено позитивні кореляції між віком та ІМ кістки (r=0,71, P<0,001), СФВ КС та віком (r=0,81, P<0,001), а також ІМ та СФВ КС (r=0,74, P<0,001).

У хлопчиків Красного Лиману варіабельність показника ІМ наполовину визначається віком (50,0 %) та структурно-функціональним віком кісткової системи (55,0 %). Структурно-функціональний вік кісткової системи лише на 67 % залежить від календарного віку дитини.

Висновки

  1. Ультразвукові показники кісткової тканини у хлопчиків Красного Лиману є вищими за аналогічні середньо-популяційні показники дітей України.
  2. Лише у 12,0% з них виявлено зниження МЩКТ: остеопенія реєструвалася в 10,0%, а остеопороз - у 2,0% школярів.
  3.  Структурно-функціональний вік обстежених дітей Красного Лиману є вищим в порівнянні із середньо-популяційними показниками - 42,0% обстежених дітей мають прискорений розвиток кісткової системи.
  4. При проведенні кореляційного аналізу встановлено достовірні тісні кореляції між віком та індексом міцності кістки (r=0,71) і структурно-функціональним віком кісткової системи (r=0,81), а також індексом міцності та структурно-функціональним віком кісткової системи (r=0,74).

Bibliography

  1. Лобода В.Ф., Ясній О.Р. Остеопатії  у дітей з хронічним гастродуоденітом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2000. – № 2. – С. 29-31.
  2. Максимова Т.М., Меньшеков А.М., Меньшекова Л.В.  Динамическое иследование минеральной плотности косткной ткани у подростков / Сибирский медицинский журнал. – 2006. - № 5. – С.76-83.
  3. Поворознюк В.В., Віленський А.Б., Григор’єва Н.В. Остеопенічний синдром у дітей та підлітків: фактори ризику, діагностика, профілактика: Методичні рекомендації. – Київ, 2001. – 28 с.
  4. Поворознюк В.В. Структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей та підлітків за даними ультразвукової денситометрії // Захворювання кістково-м’язової системи в людей різного віку (вибрані лекції, огляди, статті): у 2-х томах. Т 1.- К., 2004. – С. 146-152.
  5. Поворознюк В. В., Фролова Т. В. Особливості фізичного розвитку та структурно-функціонального стану кісткової тканини хлопчиків, які проживають у м. Харкові та Харківській області // Український морфологічний альманах. - 2005. – Т.3,№2. – С. 66-69.
  6. Bonjour J.P., Theintz G., Law F et al. Peak bone mass // Osteoporosis Int. – 1994. – 4 ( Suppl. 1). – P. 7-13.
  7. Gluer CC. Quantitative Ultrasound it is time to focus research efforts //  Bone. – 2007.-13. – Р. 40
  8. Quantitative heel ultrasound in a population-based study in Italy and its relationship with fracture history: the ESOPO study / Maggi S, Noale M, Giannini S, et al. // Osteoporos Int. -  2006. – 17. – Р. 237 - 244.
  9. Relationship between bone quantitative ultrasound and fractures: a meta-analysis / Marin F, Gonzalez-Macias J, Diez-Perez A, et al.  //J Bone Miner Res. -  2006. -  21. – 1126 - 1135.
  10. Quantitative Ultrasound in the Management of Osteoporosis: The 2007 ISCD Official Positions / Marc-Antoine Krieg,  Reinhart Barkmann, Stefano Gonnelli et al. //Journal of Clinical Densitometry: Assessment of Skeletal Health. – 2008. -   1 (vol. 11). -  Р. 163-187.

Back to issue