Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Травма та її наслідки
Зала синя Зала жовта

Травма та її наслідки
Зала синя Зала жовта

Журнал «Травма» Том 11, №4, 2010

Вернуться к номеру

Використання фізіотерапії в лікуванні хворих з гострою нестабільністю колінного суглоба

Авторы: А.Й.Чеміріс, Т.П.Кулюпіна, І.А. Михайленко, А.В.Давиденко - Запоріжзький державний медичний університет, КУ Запоріжзька обласна клінична лікарня, Запоріжжя, Україна

Рубрики: Травматология и ортопедия

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

У 216 оперованих з приводу гострої нестабільності колінного суглоба впроваджена програма реабілітаційних заходів фізіотерапії у 3 – х групах пацієнтів наряду з використанням ІК – лазеротерапія, ЛФК, вивчено вплив магнітотерапії та фонофарезу з «Біоль». Визначена позитивна знеболююча, протизапальна, проти набрякова дія та скорочення строків відновлення функції.

У 216 прооперированых по поводу острой нестабильности коленного сустава внедрена программа реабилитационных мероприятий физиотерапии в 3 – х группах пациентов наряду с использованием ИК – лазеротерапии, ЛФК, изучено влияние магнитотерапии и фонофареза с «Биоль». Определены позитивные обезболивающие, противовоспалительные, противоотечные действие и сокращение сроков возобновления функции.

At 216 patients with acute instability of a knee joint in the postoperative period the program of rehabilitation actions is introduced. In 3 groups of patients along with use IR - laser therapies, physiotherapy exercises, influence of a magnetotherapy and fonoforezis with «Biol» is studied. Positive anaesthetising, anti-inflammatory, anti-edema action and reduction of terms of renewal of function are defined.


Ключевые слова

колінний суглоб, нестабільність, післяопераційна реабілітація

коленный сустав, нестабильность, после операционная реабилитация

knee joint, instability, postoperative rehabilitation

Проблема діагностики лікування хворих з гострими пошкодженнями колінного суглоба до сьогодні повністю не вирішена [1]. Про це свідчить той факт, що кількість пацієнтів з пошкодженнями колінного суглоба не має тенденції до зниження, таким хворим часто виконуються складні реконструктивно – відновні втручання, однак, ні один з використаних трансплантатів не в змозі повністю відновити анатомічні та біомеханічні особливості ушкоджених структур колінного суглоба [2,3].

Програма післяопераційної реабілітації з використанням фізіотерапії також потребує подальшого вдосконалення.

Матеріали та методи

В клініці травматології та ортопедії Запорізького державного медичного університету за останні 10 років лікувалось 216 хворих з гострою нестабільністю колінного суглоба: чоловіки – 138; жінки – 78. Всі хворі лікувались оперативно в строки від 3 до 18 діб. Хірургічне лікування здійснювалось згідно розробленої методології лікувальної тактики, яка включала:

  • використання паракондилярного доступу;
  • ревізію усіх елементів ушкодженого відділу суглоба;
  • відновлення усіх ушкоджених структур;
  • зшивання ушкоджених структур із врахуванням їхніх анатомо-функціональних особливостей і в положенні найбільшої стабілізуючої функції;
  • відновлення зв’язок із врахуванням їхньої пучкової будови;
  • використання шовного матеріалу в мінімальній кількості;
  • створення програми відновлення опірності і рухів.

Побудова програми відновлювального лікування пацієнтів, оперованих з приводу гострих ушкоджень колінного суглоба, потребує перш за все вирішення питання термінів і способів післяопераційної іммобілізації колінного суглоба. Літературні джерела свідчать про те, що терміни фіксації колінного суглоба коливаються від 3 до 16 тижнів [4,5]. Відомо, що 6-8 тижнів іммобілізації колінного суглоба знижують міцність зв’язок на 30-40%, і тільки через 20-24 тижні відбувається часткове відновлення їхньої міцності [2,4].

Тривала іммобілізація колінного суглоба викликає порушення обмінних процесів у м’язовій тканині, призводить до зменшення її маси, розвитку вегетотрофічних розладів, зменшення кількості та облітерації капілярів і, як наслідок, до порушень кровообігу тканин [6,7]. Зниження аферентної імпульсації з рецепторів нерухомих м’язів призводить до порушення нейрогуморальних впливів, зменшення функціональних можливостей нервово-м’язового апарата, внаслідок чого зменшується амплітуда рухів, розвиваються контрактури в суглобах [4,5,8].

Тому програма раннього післяопераційного функціонального лікування повинна забезпечувати:

  • поліпшення капсульно-зв’язкового кровообігу;
  • поліпшення трофіки суглобового хряща;
  • підтримання обсягу м’язової координації;
  • профілактику спайкового процесу.

Нами розроблена програма рухів та опірності кінцівки після відновлення ушкоджених елементів колінного суглоба [9]. Наведені в програмі завдання забезпечуються проведенням належних лікувальних заходів.

Знеболення досягається шляхом прикладання льоду у вигляді охолоджувальних пакетів до 20 хвилин, а також застосування медикаментозних препаратів (моваліс, олфен, кетолонг, омнопон та ін.) 2-3 дні залежно від інтенсивності болю.

Програма післяопераційної реабілітації також потребує подальшого вдосконалення можливостей фізіотерапії для нормалізації стабільності та функції колінного суглоба. На 2 добу після оперативного лікування починають проводити ізометричну гімнастику чотирьохголового м’яза стегна, також призначають інфракційну лазеротерапію, УВЧ - терапію.

Одним із методів фізіотерапевтичного лікування хворих є імпульсивна магнітотерапія, яка направлена на основні ланки патогенезу пошкодження суглобів: усунення больового синдрому та набряку параартикулярних тканин, покращення трофіки та прискорення регенерації пошкоджених структур суглоба, зниження фактора ризику розвитоку дистрофічних процесів.

З 3 тижня включали фонофорез з грязьовим препаратом «Біоль». «Біоль» - це ефективний натуральний засіб, виготовлений на основі екстракцій з цілющих грязей Сакського озера. Препарат містить збалансований комплекс мінеральних солей, мікроелементів, активних органічних речовин [10,11].

Препарат «Біоль» володіє вираженою біохімічною дією на організм людини: надає стимулюючий ефект на регенеративні процеси у тканинах, проявляє відчутні знеболюючі, протизапальні, розсмоктуючі, антисептичні властивості. Сприятливо впливає на процеси енергетичного метаболізму та обміну речовин, нормалізуючи діє на тонус м’язів, що суттєво впливає на відновлення об’єму рухів у суглобах [12].

Відновлення м’язового контролю ставить за мету повернути ушкоджені й спазмовані м’язи на доопераційний (нормальний) рівень. Усунення м’язової атрофії досягається шляхом раннього „закачування” м’язів та їхнього розтягування, а також використанням електростимуляції м’язів кінцівки.

Результати та обговорення

Всі хворі були розподілені на 3 групи. В першу групу увійшли хворі, яким назначався базисний курс фізіотерапії: УВЧ, ІК – лазеротерапія, масаж, ЛФК.

Хворим другої групи додатково призначались магнітотерапія апаратом «Алмаг» на ділянку колінного суглоба, тривалістю 10-20 хвилин, 25 мТл, 10-12 процедур на курс лікування.

Хворим третьої групи окрім базисного курсу фізіотерапії назначався ультрафонофорез з «Біоль» на ділянку колінного суглоба, 04-0,6 мВт/см, 4-8 хвилин, 10 процедур на курс лікування.

Проаналізувавши ефективність реабілітаційних заходів, що проводяться оперованим хворим з приводу гострої нестабільності колінного суглоба, встановлено, що позитивна динаміка рухів та опірності кінцівки спостерігалось у всіх трьох групах. При цьому у хворих третьої групи виявлена більш швидка редукція рухових порушень: об'єм рухів в суглобі відновлювався на 2,5+0,8 днів швидше чим у другій групі і на 3,2+0,7 дня чим у першій. В той час прояви набряку параартикулярних тканин та синовіїта швидше зникали у хворих другої групи.

Висновки

  1. В післяопераційній реабілітації хворих, оперованих з приводу гострої нестабільності колінного суглоба, важливим є раціональне використання засобів фізіотерапії, направлених на відновлення усіх ланок патологічного процесу.
  2. Використання магнітотерапії та фонофорезу з «Біоль» суттєво впливає на строки відновлення функції суглоба.

Список литературы

  1. Дятлов М.М. Диагностика и лечебная тактика при травматических вывихих голени // Вестник травматологии и ортопедии. - 1996. - №1.- С.- 47-51.
  2. Миронов С.П., Орлецкий А.К., Цыкунов А.Б. Повреждение связок коленного сустава.- М.: Медицина, 1999.- 420 с.
  3. Колмогорцев И.Е. Медицинская реабилитация больных с посттравматической нестабильностью коленного сустава: Автореф. дис… д-ра мед. наук. – С – Пб. – 2003. – 46 с.
  4. Маланин Д.А. Хирургическая тактика при лечении больных с острым повреждением капсулярно- связочного аппарата коленного сустава: Дис… канд. мед. наук.- Волгоград, 1996. – 249 с.
  5. Гиршин С.Г. Оперативное лечение повреждений коленного сустава в остром периоде травмы: Дис… д-ра мед. наук.- М., 1993.- 506 с.
  6. Müller Wc. Das Knie.-Berlin,1982. – 299 s.
  7. Beynnon B., Johnson R., Fleming B. The science of anterior cruciate ligament rehabilitation // Clin.Orthop.- 2002.- Vol. 402.- P. 9-20.
  8. Shelbourne K., Nitz P. Accelerated rehabilitation after anterior cruciate ligament reconstruction // Am J Sports Med.- 1990.- Vol.18.- P.292-298.
  9. А.Й.Чеміріс. Програма реабілітації після реконструкції гострих ушкоджень сумково – зв’язкового апарату колінного суглоба. - Вісник морської медицини. -№2. – 2009. – С.200-203.
  10. Казаков В.Н., Синяченко О.В., Сокрут В.Н. и др. Медицинская реабилитация в артрологии. – Донецк. – 2000. – 50 с.
  11. Попов С.Н. Физическая реабилитация. Ученик. – Ростов – на – Дону. – 2006. – С. 127-135.
  12. Пономаренко Г.Н. Основы физиотерапии. Учебник. – М. Медицина. – 2008. – 416 с.

Вернуться к номеру