Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Травма та її наслідки
Зала синя Зала жовта

Травма та її наслідки
Зала синя Зала жовта

Журнал «Травма» Том 9, №4, 2008

Вернуться к номеру

Особливості діагностики та консервативного лікування остеохондрозу хребта у дітей в ендемічному районі

Авторы: А.Т. Сташкевич, М.Л. Щербак - ДУ «Інститут травматології та ортопедії АМН України», Київ, Обласна дитяча лікарня, Мукачів, Україна

Рубрики: Травматология и ортопедия

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

При обстеженні 110 дітей з остеохондрозом хребта в ендемічному районі виявлені особливості перебігу захворювання, встановлені фактори ризику у виникненні патології, а також кореляційні зв’язки між тяжкістю захворювання і порушеннями гомеостазу дитини (гормони щитовидної залози, мікроелементи крові та сечі, аспартат амінотрансфераза, лужна фосфатаза та хондроітинсульфат). На основі змін силових характеристик м’язів-розгиначів спини та м’язів черевного преса визначені основні критерії ризиків прогресування патологічного процесу. Розроблене консервативне лікування (медикаментозна терапія та кінетотерапія) покращує результати лікування хворих.

При обследовании 110 детей с остеохондрозом позвоночника в эндемическом районе выявлены особенности течения заболевания, установлена корреляция между тяжестю заболевания и нарушениями гомеостаза ребенка (гормоны щитовидной железы, уровень микроэлементов в крови и моче, аспартат аминотрансферазы, щелочной фосфатазы, хондроитинсульфата). На основе изменений силовых характеристик мышц-разгибателей спины и брюшного пресса определены главные критерии риска прогрессирования патологического процесса. Разработанное консервативное лечение (медикаментозная терапия и кинезотерапия) улучшает результаты лечения больных.

In the time of examination of 110 children with spine osteochondrosis in endemic region the features of disease course have been revealed, risk factors in pathologic manifestation and moreover correlative connections between severe disease and homeostasis disturbance have been determined (hormones of thyroid gland, trace elements of blood and urine, aspartate aminotransferase, alkaline phosphatase and hondroitin sulfate. On the basis of strength characteristics changes of spine extensor muscle principal criteria of risks in progress of pathologic process have been determined. Conservative treatment has been developed (pharmacotherapy and kinesitherapy). All above – mentioned methods will improve patients treatment.


Ключевые слова

остеохондроз, хребет, діти, консервативне лікування

остеохондроз, позвоночник, дети, консервативное лечение

spine osteochondrosis, children, conservative treatment

В останні роки спостерігається тенденція до зростання кількості захворювань хребта в осіб молодого віку. Щорічно в Україні за медичною допомогою з приводу остеохондрозу хребта звертаються близько 1 мільйона пацієнтів, з них діти складають 3,5 % [1]. Згідно з статистикою, відмічається зростання захворювань хребта з 6,8 до 8,4 % дитячої популяції [2]. В публікаціях останнього часу відсутня єдина концепція виникнення, розвитку та лікування остеохондрозу хребта у дітей в ендемічних районах.

Метою цього дослідження було оптимізувати діагностику та консервативне лікування остеохондрозу хребта у дітей в ендемічному районі шляхом оцінки і корекції змін ланок гомеостазу (мікроелементи крові, гормональний стан щитовидної залози та стан сполучної тканини), силових характеристик м’язів - розгиначів спини та черевного пресу.

Матеріал та методи

Проаналізовано дані 110 хворих з ураженнями хребта, із них 62 хлопчиків і 48 дівчаток. У всіх пацієнтів були в анамнезі травми хребта, причому у 26 із них на тлі вроджених і набутих деформацій хребта. 1-у групу склали хворі із травматичним остеохондрозом і 2-у – з травматичним остеохондрозом на тлі вроджених і набутих деформацій хребта. Пацієнтам здійснювали клініко-лабораторне і інструментальні дослідження: загальний аналіз крові та сечі, визначення аспартат амінотрансферази, лужної фосфатази, хондроітинсульфату, мікроелементів в крові та сечі, гормонів щитовидної залози, рентгенографію хребта, біомеханічний метод тензодинамометрії для визначення силових характеристик м’язів-розгиначів спини та черевного пресу. Обстежували пацієнтів до лікування, безпосередньо після лікування та через 4 місяці після лікування.

Результати та обговорення

При аналізі 47 пацієнтів, які перенесли хронічну травматизацію хребта в результаті зайняття спортом, і 29 пацієнтів із прямою травмою хребта (1-а група) встановлені основні рентгенологічні ознаки дегенеративних змін: нерівність замикальних пластинок (86,6 ± 6,2%) переважно в грудному і поперековому відділах хребта, звуження міжхребцевої щілини (73,3 ± 8,1 %) переважно в грудному відділі. Причому ці зміни наростали з часом під час спостереження за такими пацієнтами. У 26 пацієнтів, у яких виявлений травматичний остеохондроз хребта на тлі вроджених та набутих деформацій хребта (2 група), рентгенологічні зміни доповнювались дизпластичними даними: дисплазія дуг хребців, Spina bifida, аномалії тропізму, гіпоплазія суглобових виростків. Біохімічними дослідженнями встановили, що в групі дітей з травматичним остеохондрозом і в групі на тлі і вроджених, і набутих деформацій хребта рівень біохімічних показників відповідно був: активність аспартат амінотрансферази 0,51 ± 0,02 Ммоль/л і 0,52 ± 0.02 Ммоль/л, лужної фосфатази 5729,33 ± 66,56 нмоль/с.л і 5594,33 ± 84,57 нмоль/с.л і концентрація хондроітінсульфату 0,040 ± 0,003 г/л і 0,059 ± 0,001 г/л. Рівень гормонів щитовидної залози становив відповідно у групах хворих: тіреотропний гормон – 1,23 ± 0,008 і 1,17 ± 0,06 мкМО/мл; Т3 - 1,84 ± 0,12 і 1,59 ± 0,06 нмоль/л; Т4 – 154,34 ± 4,35 і 150,17± 2,95 нмоль/л. Встановлено, що концентрація рівнів заліза, міді, цинку, фосфору, йоду у дітей з травматичним остеохондрозом нижча, ніж у хворих на тлі вроджених та набутих деформацій хребта. До лікування гіпертонус паравертебральних м’язів у пацієнтів 1 та 2 груп складав відповідно: 65,5 ± 8,8 % і 80,7 ± 7,7%. Обмеження рухів в поперековому відділу хребта в сагітальній площині спостерігали у 89,6 ± 5,6% пацієнтів. Після здійсненого консервативного лікування, яке включало в себе корекцію показників мікроелементів крові та гормонального стану щитовидної залози, розробленої лікувальної фізкультури, відмітили позитивну динаміку в захворюванні. Паралельно із зменшенням больового синдрому спостерігалось збільшення силових характеристик м’язів - розгиначів спини та черевного пресу, що відображено в таблицях 1 і 2. Аналогічні процеси відбувалися і в глибоких м’язах спини, які беруть участь в постуральному балансі тіла, будучи основними в стабілізації хребта.

При порівнянні отриманих результатів в обох групах хворих між собою спостерігали більш низький відсоток приросту силових характеристик м’язів - розгиначів хребта і м’язів черевного пресу в 2 групі. На нашу думку, це пов’язано з нижчими функціональними можливостями м’язової системи відповідно до ступеня її розвитку.

Висновки

Таким чином, отримані нами дані щодо змін біохімічних показників крові та сечі (рівень мікроелементів в крові - цинку, міді, йоду, аспартат амінотрансферази, лужної фосфатази, хондроітинсульфату) до лікування і після запропонованої медикаментозної терапії та лікувальної фізкультури з травматичним остеохондрозом хребта і у хворих з травматичним остеохондрозом хребта на тлі вроджених і набутих деформацій хребта в ендемічному районі свідчать про уповільнення відновлення біохімічних показників крові, мінерального гомеостазу та силових характеристик м’язів-розгиначів хребта і м’язів черевного пресу. Причому якщо дітям з травматичним остеохондрозом достатньо загальної фізичної підготовки та плавання як профілактичного заходу, то у пацієнтів з травматичним остехондрозом на тлі вроджених і набутих деформацій хребта потрібно проводити систематичне реабілітаційне лікування, спрямоване на корекцію біохімічних показників крові, мікроелементного складу та лікувальної гімнастики курсами 2-3 рази на рік.


Список литературы

1. Корж О.О., Радченко В.О. Остеохондроз хребта (деякі  зауваження до проблеми) // Лікування  та діагностика.- 1998.-№4.- С.33-36.

2. Колесниченко В.А. Остеохондропатия позвоночника. Ранняя диагностика  и прогнозирование течения заболевания: Автореф.дисс. д-ра мед.наук.- 2001.-34 с /ИППС им.М.И.Ситенко АМНУ/.


Вернуться к номеру