Журнал «Здоровье ребенка» 1(1) 2006

Патологія органів травлення має велику питому вагу в структурі захворюваності дитячого населення серед соматичних хвороб, поширеність яких за останні 10 років зросла майже вдвічі [1, 2]. Така ж тенденція спостерігається щодо збільшення частоти функціональних та органічних захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ), питома вага яких у структурі захворювань травної системи в дітей перевищує 60% [1-3]. Різновид ураження органів гастродуоденальної зони пов’язаний з великою кількістю етіологічних факторів і патогенетичних механізмів у розвитку захворювання [1-4]. З точки зору сучасних концепцій розвитку гастродуоденальної патології, провокуючим моментом є харчова алергія (ХА) [5]. За даними І.І. Балаболкіна (1999), майже в 93% дітей, що страждають на харчову алергію, діагностується гастроінтестинальний синдром. При цьому характер ураження шлунково-кишкового тракту, рівень його неспецифічного та специфічного захисту багато в чому визначають клінічні ознаки патологічного процесу [6, 7].

Метою дослідження стало вивчення клініко-параклінічних особливостей та на підставі отриманих даних удосконалення діагностичних заходів при функціональній диспепсії та хронічному гастриті в дітей з харчовою алергією.

Матеріали й методи

Продукти перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) (гідроперекиси ліпідів (ГПЛ), дієнові кон’югати (ДК) і дієнові кетони (ДКет)) визначали за методом В.Б. Гаврилова (1983, 1988). Концентрацію малонового диальдегіду (МДА) визначали за методом Л.І. Андреєва й співавт. (1985), загальних ліпідів у сироватці крові — з використанням стандартних наборів «Lachema» (Чехія). Шифові основи (ШО) реєстрували за Ф.З. Меерсон (1979). Визначення рівня церулоплазміну проводилось методом С.В. Бестужевої і В.Г. Колба. Вимірювання оптичної щільності проводилось на спектрофотометрі СПФ-43 («ЛОМО», Санкт-Петербург, Росія). -токоферол і ретинол у сироватці крові досліджувалися за методом Р.Г. Черняускене (1983), активність каталази — за методом М.А. Королюк і співавт. (1988) Вивчення показників імунної системи проводилося методами прямого розеткоутворення з еритроцитами, вкритими моноклональними антитілами до CD3, CD4, CD8, CD16, CD19, CD25 (ВМУ, Білорусь); тестом відновлення нітросинього тетразолію (НСТ-тест), спонтанного та стимульованого; визначення рівня IgA, IgG, IgM у плазмі крові — методом радіальної імунодифузії в агарі за G. Mancini et al. (1965) Вміст специфічного IgE визначався за допомогою тест-системи імуноферментних алергоспецифічних IgE-антитіл людини НВО «Алерген» (Росія) за оптичною щільністю на спектрофотометрі «Мультискан» (Білорусь). Секреторні IgA у слизу шлунка досліджувалися методом імуноферментного аналізу за допомогою тест-систем ЗАО «Вектор Бест» (Росія) на фотометрі-аналізаторі імуноферментному SUNRISE («TECAN», Австрія). Визначення специфічних IgG до Helicobacter pylori в сироватці крові проводили імуноферментним аналізом за допомогою комерційного набору ImmunoComb Helicobacter II IgG («Orgenics», Ізраїль).

Фіброезофагогастродуоденоскопія проводилася ендоскопом «Olympus», діаметр 7,8 мм (Японія). Уреазний тест виконувався за визначенням Helicobacter pylori в біоптатах шлунка з використанням комерційного набору «Де-нол тест» («Yamanuchi», Голландія). Біоптати (слиз з поверхні шлунка) бралися з фундального й антрального відділів. Фарбування гістологічних препаратів здійснювалося за Романовським —Гімзе, за Грамом із метиленовим синім для виявлення Н.pylori (рівень обсіменіння визначався за кількістю бактерій у полі зору). Отримані показники оброблялися методом варіаційної статистики й критеріями U Вілкоксона — Манна — Уітні, Q Розенбаума. Інформативність та діагностичні коефіцієнти обчислювалися за методом Кульбака. Значення граничних сум діагностичних коефіцієнтів обчислювалися за формулою А. Вальда для послідовного статистичного аналізу. Вивчення зв’язку між явищами здійснювалося за методом вимірювання кореляції рангів за допомогою коефіцієнту  Спірмена з установленням достовірності за допомогою таблиці критичних значень коефіцієнту Ст’юдента. При обробці результатів використовувався персональний комп’ютер із залученням пакету програм Microsoft Excel.

Результати дослідження та їх обговорення

Сукупність усієї великої кількості виявлених клініко-параклінічних ознак причетності до патологічного процесу в ШКТ у дітей ХА спонукала нас до їх ретельної математичної обробки для виявлення найбільш суттєвих та інформативних показників із наступним групуванням для полегшення використання в діагностичному процесі.

Для більш наочного відображення інформативності та діагностичної цінності встановлених розбіжностей між клініко-анамнестичними ознаками в дітей з ФД або ХГ за наявності алергічного ураження ШКТ пропонуються диференційно-діагностичні таблиці, створені за допомогою інформаційної міри Кульбака [8]. При цьому ознаки зі знаком «–» вказують на існування алергічного компоненту в процесі ураження слизової оболонки шлунка, зі знаком «+» — на відсутність алергічного компоненту. Згідно з рекомендаціями Е.В. Гублера [8], до уваги приймалися лише ознаки з інформативністю близько 1 (одиниці). У таблицях симптоми розташовані в порядку зростання інформативності та діагностичної цінності ознак (табл. 1, 2).

Діагностичні коефіцієнти кожного знайденого критерію підсумовуються, й при досягненні граничних значень встановлюється ймовірність наявності або відсутності алергічного ураження ШКТ у дітей з ФД або ХГ.

Даний метод дозволяє диференціювати характер запалення (алергічне або неалергічне) слизової оболонки шлунка в дітей з диспепсією, що сприяє підвищенню швидкості встановлення клінічного діагнозу й прискоренню призначення етіопатогенетичного лікування, зменшенню кількості необгрунтованого застосування антибіотиків при загостренні ХА або протиалергічних засобів при хелікобактерній інфекції. Крім того, він надає змогу звузити коло потрібних додаткових методів обстеження для встановлення діагнозу. У зв’язку з цим можливо очікувати скорочення термінів перебування хворого в стаціонарі, що має суттєву економічну цінність.

При виявленні на основі наведених табл. 1 і 2 алергічного характеру ураження верхніх відділів травного тракту в подальшому призначається комплексна терапія.

Висновки

1. Серед встановлених особливостей функціональної диспепсії та хронічного гастриту на тлі харчової алергії найбільш вагомими є наступні чинники: біологічні — наявність в анамнезі харчової алергії; генеалогічні — схильність до алергічних реакцій; клініко-ендоскопічні — наявність гастродуоденального рефлюкса, лімфоїдного гастриту; цитоморфологічні — лімфоцитарна еозинофільна інфільтрація слизової оболонки шлунка при функціональній диспепсії та лімфоцитарно-еозинофільна інфільтрація слизової оболонки шлунка в поєднанні з інфільтрацією особистої пластини слизової; біохімічні — накопичення первинних, вторинних продуктів ПОЛ і особливо третинних при функціональній диспепсії та хронічному гастриті; імунологічні — зміни клітинної ланки неспецифічного та адаптивного імунітету з підвищенням концентрації секреторних IgА, специфічних та загальних IgЕ.