Журнал «» 4(24) 2012

Ключові моменти

Ці дослідження були опубліковані у вигляді тез і представлені на конференції Міжнародної асоціації хвороби Альцгеймера. Усі три різні дослідження підтримали концепцію, що серед літніх людей порушення сну пов’язане із когнітивними розладами.

Варте уваги одне дослідження, яке показало, що як сон протягом 5 годин або менше, так і сон протягом 9 годин і більше на добу були пов’язані із когнітивними порушеннями, з іншого боку, воно виявило, що ризик виникнення когнітивних розладів або ж деменції подвоювався у пацієнтів із порушенням процесу дихання під час сну, діагностованим шляхом актиграфії та полісомнографії.

VANCOUVER. За результатами декількох досліджень, про які йдеться у даному повідомленні, загальні проблеми зі сном можуть бути ознакою подальшої появи когнітивних розладів або навіть розвитку хвороби Альцгеймера.

Занадто короткий або ж занадто тривалий сон, порушення дихання під час сну та надмірна сонливість у денний час — все це значною мірою було пов’язане із виникненням з роками в деяких випадках когнітивних розладів.

Ці дослідження були представлені на сесії дослідницьких статей під час конференції Міжнародної асоціації хвороби Альцгеймера та під час попередньої прес-конференції.

Constantine Lyketsos, доктор медичних наук, Університет Джона Хопкінса, який проводив прес-конференцію, розповів про паралельні результати трьох різних досліджень, дані яких виявилися особливо переконливими за рахунок використання різних методологій.

«Це незвичайно, адже ми можемо об’єднати декілька досліджень, що одночасно дійшли однакових висновків про те, що різноманітні порушення сну протягом усього життя, ймовірно, прискорюють когнітивне старіння і виявляються факторами ризику розвитку деменції», — сказав він.

Дослідження розглядають багато аспектів порушень сну:

1) аналіз даних дослідження Nurses’ Health Study, що порівнює нейрокогнітивні наслідкиучасників залежно від середньої тривалості сну;

2) дані проспективного дослідження, у якому використовували методи актиграфії та полісомнографії для оцінки сну та дихання, корелюють із результатами когнітивних тестів;

3) було представленодані віддаленого спостереження про порушення сну та виконання когнітивних тестів на цьому тлі.

Кожне дослідження встановило, що ненормальні режимисну йшли рука об рукуіз когнітивними порушеннями.

Дослідження Nurses’ Health Study

Спостереження проводили протягом багатьох років за понад 15 000 учасниками жіночої статі. Оскільки вік учасників поступово збільшувався, дослідження the Nurses’ Health Study — ідеальна платформа для вивчення факторів ризику розвитку когнітивних розладів, як пояснює Elizabeth DeVore, доктор наук, працівник Brigham and Women’s Hospital in Boston.

Оцінка когнітивної функції проводилась за допомогою шести окремих тестів, які учасники виконували вперше, коли їм виповнювалося 70 років, та повторювали кожні 2 роки протягом 6-річного періоду.

Учасників опитували просередньодобовутривалістьїх сну під час первинної когнітивної оцінки.

Порівняно з учасниками, які повідомили про тривалість снув середньому протягом 7годинщоденно, середні бали чотирьох когнітивних тестівбули значно нижчі в тихжінок, які щодня спали 5годин та менше, а також у тихтих, хто повідомив про9 та більшегодин сну.

Середній когнітивнийдефіциту «коротко сплячих» становив0,07 стандартизованих одиниці(95% ДІ від 0,03 до 0,11). Серед «тривало сплячих»він становив 0,10 одиниці(95% ДІ від 0,06 до 0,13).

Е. DeVore вважає, що ці дефіцити приблизно відповідають тим когнітивним розладам, щозазвичай виникають через2 роки увідповідній віковій групі.

Порушення дихання під час сну і когнітивні розлади

Під керівництвом Kristine Yaffe, докторамедичних наук з Університету Каліфорнії в Сан-Франциско, дослідники включили ваналіз учасників дослідження переломів при остеопорозі, уякому проводили спостереження за жінкамипохилого вікупротягом понад 20 років. В одній з підгрупбільш широкого дослідження проводилиретельний моніторинг сну з використанням актиграфіїзап’ястка таполісомнографії з метоюоцінки тривалості та збільшення сну, пробудженьта параметрівдихання.

Загалом1430 учасників дослідження пройшли ці обстеження, а також оцінкукогнітивних функцій, у результаті чого було виставленодіагнози починаючи від легкогоступенякогнітивнихрозладів і завершуючи деменцією, якщо в тому була необхідність.

Погляди на ці дані, що вже існували раніше, було опублікованов минулому році в журналі Американської медичної асоціації(the Journal of the American Medical Association — JAMA), але вони базуються на даних меншої кількостіучасників, ніж повідомляє Yaffe у своїй статті, хоча їх загальна спрямованістьзалишилася незмінною.

Як і в цій доповіді з JAMA, Yaffe також каже про те, що наявні в учасників порушення дихання під час сну, збільшення десатурації кисню або великий відсоток часу апное або гіпопное призводили до збільшення приблизно вдвічі ризику розвитку когнітивних розладів або деменції.

Після внесення в дані поправок відповідно до віку, расової приналежності, індексу маси тіла, паління, цукрового діабету, гіпертонії та лікарських препаратів відношення шансів для когнітивних розладів або недоумства щодо цих виявлених порушень дихання під час сну становили 1,85 (95% ДІ від 1,11 до 3,08), 1,71 (95% ДІ від 1,04 до 2,83) і 2,04 (95% ДІ від 1,10 до 3,78) відповідно.

До того ж в учасників, що становили вищий квартиль пробудження одразу ж після настання сну, і тих, хто потрапив у нижчій квартиль продуктивності сну (тобто відношення часу сну до часу пробудження), було виявлено збільшення ризику втричі потрапити до будинку пристарілих порівняно із найнижчим/найвищим квартилем (P < 0,05 для обох порівнянь).

Дослідження Three-City French Study

За даними третього дослідження також було встановлено існування тісного взаємозв’язку між порушенням сну та когнітивними розладами, повідомив Claudine Berr, доктор медичних наук, доктор філософських наук, працівник the French national INSERM laboratory в Монпельє. У дослідженні, що має назву Three-City French Study, проводилося спостереження протягом 10 років за приблизно 4900 учасниками віком 65 років і старше. На початку дослідження проводилося в трьох містах — Бордо, Ліон, Монпельє. Періодично проводилися фізичні та когнітивні обстеження, а також опитування осіб щодо способу їх життя.

Основною метою дослідженнябуло вивчитисудинніфакториризику устарінні головногомозку. Але оскільки початкові опитувальники включали питання про проблеми зі сном, ці дані можливо розглянути з точки зору взаємозв’язку сну такогнітивноїфункції.

У цих анкетах також були питанняі про те, чи були в учасниківпроблеми із засинанням і сном, та про те,наскількивираженусонливість вони відчували протягом дня. Їхтакож просили оцінити загальну якість сну і підрахувати число останніх епізодів безсоння.

Когнітивні наслідки оцінювали за допомогою шкали the Mini-Mental State Examination, що відображає поглибленнякогнітивних розладів.

На відміну від результатів, про які повідомляє DeVore,і, можливо, через методологічнівідмінностіміж двома цими дослідженнями, Berr заявив, щовучасників, які повідомляли про певні порушення сну,насправді не буловиявленопідвищенняризику когнітивних розладів. До цих порушень відносяться: суб’єктивне відчуттянизькоїякостісну, проблеми із засинаннямта раннє ранішнє пробудження.

Насправдіті учасники, які розповідали про труднощі зісном,і ті, в кого часто відмічалосябезсоння, були менш схильні до зниженнякогнітивної функціїпротягом періоду спостереження, з коригованимвідношеннямшансів близько 0,8 (р<0,05).Але в тих, хто повідомив про часте відчуття сонливості протягом дня, частіше за все виявлялися когнітивні розлади (скориговане ВШ 1,26, 95% ДІ від 1,02 до 1,56), каже Berr.

Чи може поганий сон викликати когнітивні розлади?

На прес-конференціївсі три дослідники говорили про те, що, на їх думку,проблеми зі сном роблять свій внесок у розвиток когнітивних розладів, хоча вони і визналинеможливість довести існування такого зв’язку у власних дослідженнях.

Yaffe сказав, що,можливо, існує двонаправленийзв’язок між когнітивними розладами та проблемамизі сном, схожий до подібногоміж депресією і когнітивними розладами, хоча останній — більш чіткий з точки зору органічних уражень окремих ділянок головного мозку.

DeVore стверджує, що виявлення в деяких її даних затримки у часі між появою скарг на порушений сон та наступною появою когнітивних розладів вказує на існування причинно-наслідковогозв’язку.

Lyketsos, модератор прес-конференції, зазначив, що існуютьмеханізми, за допомогою якихпроблеми зі сном можуть призвести до появи когнітивних розладів, а саме— гіпоксія,пов’язана з нічним апное.«Я думаю, що і отримані дані для осіб середнього віку в дослідженні the Nurses’ Health Study і отримані дані щодо гіпоксії дозволяють нам відвести нашу увагу від амілоїду як єдиного механізму, що лежить в основі деменції та посилити аргументи на підтримку цієї думки, — сказав він. — Загалом у всіх трьох дослідженнях йдеться про одне й те ж саме, тому для мене виявляється досить переконливим твердження про те, що якщо існують певні проблеми зі сном, це може стати предиктором розвитку когнітивних та інтелектуальних розладів у майбутньому».

Усі три дослідження фінансувалися з джерел фондів державних установ та/або некомерційних фондів.