Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Украинский журнал хирургии 1 (20) 2013

Вернуться к номеру

Можливості сучасних методів діагностики та хірургічного лікування доброякісних осередкових утворень печінки

Авторы: Колкін Я.Г., Хацко В.В., Шаталов О.Д., Кузьменко О.Є., Войтюк В.М., Донецький національний медичний університет ім. М. Горького

Рубрики: Гастроэнтерология, Хирургия

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Проаналізовані результати лікування 340 хворих із доброякісними осередковими утвореннями печінки за останні 20 років. Серед них було 215 (63,2 %) жінок і 125 (36,8 %) чоловіків, середній вік — 47,5 ± 2,2 року. З непаразитарними кістами печінки спостерігали 164 (48,2 %) пацієнти, з абсцесами — 71 (20,9 %), ехінококозом — 41 (12,1 %), гемангіомами — 48 (14,1 %), аденомою — 12 (3,5 %), локальною вузловою гіперплазією — 4 (1,2 %). Найбільш інформативними діагностичними методами були: сонографічний, комп’ютерна томографія, лапароскопія, біопсія печінки. 230 хворим I групи виконані малоінвазивні хірургічні втручання, 110 — різні лапаротомні операції. Післяопераційні ускладнення в I групі становили 6 %, у II групі — 24,5 %. Померли після операцій 3 (1,3 %) хворі I групи та 5 (4,5 %) — II групи від поліорганної недостатності. Вірогідно доведено, що малоінвазивні та вдосконалені (6 патентів) способи лікування цієї патології значно покращують результати.

Проанализированы результаты лечения 340 больных с доброкачественными очаговыми образованиями печени за последние 20 лет. Среди них было 215 (63,2 %) женщин и 125 (36,8 %) мужчин, средний возраст — 47,5 ± 2,2 года. С непаразитарными кистами печени наблюдали 164 (48,2 %) пациента, с абсцессами — 71 (20,9 %), эхинококкозом — 41 (12,1 %), гемангиомами — 48 (14,1 %), аденомой — 12 (3,5 %), с локальной узловой гиперплазией — 4 (1,2 %). Наиболее информативными диагностическими методами были: сонографический, компьютерная томография, лапароскопия, биопсия печени. 230 больным I группы выполнены малоинвазивные хирургические вмешательства, 110 — различные лапаротомные операции. Послеоперационные осложнения в I группе составили 6 %, во II группе — 24,5 %. Умерли после операций 3 (1,3 %) больных I группы и 5 (4,5 %) — II группы от полиорганной недостаточности. Достоверно доказано, что малоинвазивные и усовершенствованные (6 патентов) способы лечения этой патологии значительно улучшают результаты.

In the last few years a frequency of benign focal liver formations increased considerably. Each of these formations has many problems of both diagnostic and tactical character. The role of minimally invasive and laparoscopic operations is not specified at treatment of such patients.
Material and methods. Treatment outcomes for 340 patients with benign focal liver lesions for the last 20 years had been analyzed. Among them there were 215 (63.2 %) women and 125 (36.8 %) men, middle age — 47.5 ± 2.2 years. 164 (48.2 %) patients had nonparasitic hepatic cysts, with abscesses — 71 (20.9 %), with hydatidosis — 41 (12.1 %), with hemangiomas — 48 (14.1 %), with an adenomas — 12 (3.5 %), with local nodular hyperplasia — 4 (1.2 %).
The next methods of investigation are applied (in different combinations): clinical and laboratory, ultrasonic, computer or magnetic resonance tomography, laparoscopy, cytological and bacteriological examination of liquid from a liver’s abscess or cyst. At suspicion at Echinococcus a latex-agglutination reaction and immune-enzyme methods were used. In a hospital minimally invasive surgical interventions were carried out for 230 patients of І group and 110 — to the patients of II group.
Results and discussion. The most frequent minimally invasive operations in patients of І group: punction external drainage — 68; laparoscopic excision of front wall of cyst, deepitelization of residual cavity, drainage, introduction to the cavity of thrombocyte concentrate — 38; resection of liver — 31.
The most frequent opened operations for the patients of II of group were: regional or atypical resection of liver — 27; excision of cyst and external drainage — 24; drainage of cyst or liver abscess — 20.
In a clinic there had been worked out and applied for the patients of І group 6 new methods of diagnostics and mini invasive treatment of benign focal liver formations: «Method of differential diagnostics of benign focal liver lesions by a spiral computer tomography», «Method of surgical treatment of cyst of parenchymal organ», «Laparoscopic punction’s needle», «Device for laparoscopic treatment and drainage of liquid formations of organs of abdominal region», «Method of liquidation of remaining cavities of liver», «Device for removal of gall-bladder or cyst of parenchymal organ».
The rate of postoperative complications in a І group was 6 %, in II group — 24.5 %. 3 (1.3 %) patients of І group died after an operation and 5 (4.5 %) — II of group caused by multiple organ failure.
Conclusions. Minimally invasive methods of diagnostics and treatment, with the use of 6 worked out inventions, under ultrasonic and laparoscopic control expediently wider to use for of benign focal liver formations in the specialized surgical hepatological centers. Such methods assist the decline of frequency of complications and lethality.


Ключевые слова

доброякісні осередкові утворення печінки, діагностика, хірургічне лікування.

доброкачественные очаговые образования печени, диагностика, хирургическое лечение.

benign focal liver lesions, diagnosis, surgical treatment.

За останні роки у зв’язку з покращенням діагностичних можливостей лікувальних установ частота доброякісних осередкових утворень печінки значно збільшилася (непаразитарні кісти — 5,3–11,8 % від усіх випадків цієї патології, гемангіоми — 0,4–8,2 %, абсцеси — до 2 %) [1, 2, 4]. Частота діагностичних помилок у хворих на абсцес печінки становить 50–70 % [1, 6], унаслідок пізньої діагностики летальність може сягати 30–80 % [3, 5, 6]. Чутливість й ефективність ультразвукової діагностики при процесах і кістах печінки — 91 %, комп’ютерної томографії — 98 % [3, 4].

Вибір тактики лікування кіст і гемангіом печінки також є предметом дискусії — від динамічного спостереження (при кістах діаметром до 5 см) до резекції печінки [3, 4]. Кожна з нозологічних одиниць утворень печінки має безліч проблем як діагностичного, так і тактичного характеру. Чітких показань до застосування пункційних і лапароскопічних втручань не існує. Вибір операції при ехінококу печінки вимагає оцінки. Не виявлена роль міні­інвазивних і лапароскопічних операцій при лікуванні таких хворих. До сьогодні питання діагностики та лікування цих пацієнтів дуже актуальні.

Мета роботи — порівняльне вивчення ефективності відкритого хірургічного втручання й міні­інвазивного удосконаленого лікування хворих із доброякісними осередковими утвореннями печінки для поліпшення результатів.

Матеріал та методи

Проаналізовано результати лікування 340 хворих із доброякісними осередковими утвореннями печінки за останні 20 років. Серед них було 215 (63,2 %) жінок і 125 (36,8 %) чоловіків, середній вік пацієнтів становив 47,5 ± 2,2 року. Із непаразитарними кістами печінки (НКП) спостерігали 164 (48,2 %) пацієнти, з абсцесами — 71 (20,9 %), ехінококозом — 41 (12,1 %), гемангіомами — 48 (14,1 %), аденомою — 12 (3,5 %), із локальною вузловою гіперплазією — 4 (1,2 %).

Застосовані (у різних поєднаннях) такі методи дослідження: клініко­лабораторні, ультразвуковий (УЗД), комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно­резонансна томографія (МРТ), лапароскопія, цитологічне і бактеріологічне дослідження рідини печінки. Для УЗД використовували сонографічний аппарат Dornіer­5200 у режимі кольорового допплера з датчиками 3,5 і 5 мГц, для КТ — апарат Siemens. Для лапароскопії і втручань під її контролем використовували апарати й інструменти фірм Wolf і Karl Storz (Німеччина). При підозрі на ехінокок печінки використовували реакцію латекс­аглютинації й імуноферментний аналіз.

Під час обстеження найбільш точними методами диференціальної діагностики доброякісних утворень печінки, особливо при їх невеликому розмірі (діаметром до 2 см) є КТ та УЗД. У клініці виконані міні­інвазивні хірургічні втручання 230 пацієнтам І групи, лапаротомні операції — 110 хворим ІІ групи.

Результати та обговорення

На ехограмах кісти були представлені анехогенними утвореннями з чіткими контурами, що дають латеральне УЗ­посилення, вираженою капсулою, однорідним умістом.

Для лікування НКП використовували лапароскопічні, відкриті операції, а також черезшкірні втручання під контролем УЗД або КТ. Пункційний метод лікування доцільно проводити при кістах або абсцесах (діаметром до 4–8 см) печінки, розташованих у глибині паренхіми печінки.

Показанням до лапароскопічних операцій при НКП вважаємо наявність кіст діаметром 5–15 см, локалізованих на вісцеральній і передньодіафрагмальній поверхнях печінки. Після цих операцій в одному випадку спостерігали незначну кровотечу. Двом пацієнтам із гемангіомою печінки виконали лапароскопічну атипову резекцію без ускладнень. У порожнину ехінококової кісти вводили 86% розчин гліцерину або 10–20% хлориду натрію. Після цього висікали стінку кісти з видаленням сколексів, хітинової капсули й дренували.

Виконані такі міні­інвазивні втручання 230 пацієнтам І групи: пункція, аспірація — 29, пункція, зовнішнє дренування — 68; лапароскопічні операції висічення передньої стінки кісти, деепітелізація залишкової порожнини, зовнішнє дренування — 17, висічення передньої стінки кісти, деепітелізація залишкової порожнини, оментоцистопексія, дренуваня — 9, висічення передньої стінки кісти, деепітелізація залишкової порожнини, дренування, введення в залишкову порожнину тромбоцитарного фактора — 38, резекція печінки — 31, ехінококектомія — 20, перицистектомія — 7, «ідеальна» ехінококектомія — 2, енуклеація пухлини — 9. Із 2000 року перевагу віддаємо малоінвазивним методам хірургічного втручання.

110 хворим ІІ групи виконані лапаротомні втручання: крайова або атипова резекція печінки — 27, ехінококектомія — 7, висічення кісти, оментогепатопексія, дренування — 8, пункція, дренування кісти — 2, висічення кісти, дренування — 24, дренування кісти або абсцесу печінки — 20, енуклеація гемангіоми — 5, «ідеальна» ехінококектомія — 3, правобічна гемігепатектомія — 3, лівобічна гемігепатектомія — 1, перицистектомія — 10.

У клініці розроблені й упроваджені в практичну охорону здоров’я 6 нових способів діагностики й малоінвазивного лікування вогнищевих утворень печінки. Спосіб диференціальної діагностики вогнищевих утворень печінки при спіральній комп’ютерній томографії (деклараційний патент на корисну модель UA 12375 від 15.02.2006 р.) включає проведення цього дослідження зі стандартної методики з додатковим болюсним контрастним посиленням — уведенням 90–100 мл неіонної контрастної речовини в кубітальну вену із швидкістю 3 мл/с, з аналізом томограм в артеріальній, венозній і відстроченій фазах контрастування, порівнянням зображень із попередньо проведеною тривимірною реконструкцією ультразвукового зображення в режимі сірої шкали.

Спосіб хірургічного лікування кісти паренхіматозного органа (деклараційний патент на корисну модель UA 12656 від 15.02.2006 р.) включає розсічення капсули кісти по всьому діаметру, причому виконують радіальні розрізи від розсіченої частини кісти до периферичної, обробляють ультразвуковим скальпелем внутрішню поверхню кісти. Потім розсічені стінки кісти фіксують до дна її порожнини кетгутовими швами або кліпсами під час лапароскопічної операції. Спосіб дозволяє виключити небезпечні післяопераційні ускладнення й рецидиви кісти, значно зменшити ранову поверхню паренхіматозного органа, зменшити травматичність і термін виконання операції.

Лапароскопічна пункційна голка (деклараційний патент на корисну модель UA 16961 від 15.09.2006 р.) представляє тонкостінну металеву трубку із загостреним кінцем, що має герметизуючий елемент для запобігання кровотечі з пункційного каналу й герметичній аспірації вмісту кісти або абсцесу. Робочий кінець голки має конічне закінчення без ріжучих країв і щілиноподібні отвори. Пункція такою голкою особливо показана при ехінококозі печінки.

Пристрій для лапароскопічної обробки і дренування рідинних утворень органів черевної порожнини (деклараційний патент на корисну модель UA 18243 від 15.11.2006 р.) має вигляд тонкостінної трубки з надувними герметизуючими манжетами на робочому кінці. Пристрій виключає витікання рідини по пункційному каналу за рахунок надувних манжет, що також забезпечують його надійну фіксацію. Це усуває небезпеку інфікування і розвиток перитоніту.

Спосіб ліквідації залишкових порожнин печінки (патент на корисну модель UA 35718 від 10.10.2008 р.) включає введення під час операції тромбоцитарного концентрату в залишкову порожнину печінки, що прискорює процес регенерації.

Нами розроблений також пристрій для видалення жовчного міхура або кісти паренхіматозного органа (патент на корисну модель № 42186 від 25.06.2009 р.). Він складається з рухливого ріжучого елемента, що має дві бранші, довжина яких може змінюватися їх просуванням по головному й силовому важелях і фіксацією необхідної довжини за допомогою двох гвинтів, кожний із яких розташований відповідно на нижній і верхній браншах. Остання виконана рифленою, а ріжучий інструмент — у вигляді дугоподібного леза із закругленим кінцем, що шарнірно поєднане із силовим важелем за допомогою штовхачів.

У першій групі хворих кількість післяопераційних ускладнень становила 6 %, у другій групі — 24,5 %. Померли після операцій 3 (1,3 %) пацієнти І групи і 5 (4,5 %) — ІІ групи від поліорганної недостатності. Вірогідно доказано, що міні­інвазивні та удосконалені способи лікування дозволяють значно покращити результати.

Таким чином, для діагностики доброякісних осередкових утворень печінки слід використовувати сучасні методи — УЗД, КТ, МРТ, лапароскопію, розроблений у клініці спосіб диференціальної діагностики. При гемангіомах печінки доцільно робити енуклеацію або клиноподібну резекцію. Малоінвазивні удосконалені методи діагностики й лікування, із застосуванням 6 розроблених винаходів, під ультразвуковим та лапароскопічним контролем доцільно ширше виконувати при НКП, гемангіомах, абсцесах, аденомах та вузлових гіперплазіях печінки у спеціалізованих хірургічних гепатологічних центрах. Такі методи сприяють зниженню частоти ускладнень і летальності.


Список литературы

1. Аксенов И.В. Гемангиома печени: выбор лечения / И.В. Аксенов, А.Н. Федорченко // Хирургия. — 2010. — № 6. — С. 40­42.

2. Ничитайло М.Е. Лапароскопическое лечение кавернозных гемангиом печени / М.Е. Ничитайло, А.Н. Литвиненко, О.Н. Гулько // Анналы хир. гепатологии. — 2002. — Т. 7, № 1. — С. 259­260.

3. Отарашвили К.Н. Лечение непаразитарних кист печени / К.Н. Отарашвили // Мат­ли ХХII з’їзду хірургів України. — Вінниця, 2010. — Т. 2. — С. 72.

4. Хацко В.В. Отдаленные результаты хирургического лечения больных по поводу неопухолевых очаговых образований печени / В.В. Хацко, А.Д. Шаталов, Н.К. Базиян // Клін. хірургія. — 2009. — № 7–8. — С. 124­126.

5. Шаталов А.Д. Использование тромбоцитарного концентрата в хирургии доброкачественных очаговых образований печени / А.Д. Шаталов // Мат­ли ХХII з’їзду хірургів України. — Вінниця, 2010. — Т. 2. — С. 233­234.

6. Cerwenka H. Is surgery still needed for the treatment of pyogenic liver abscess? / H. Cerwenka // Dig. Liver Dis. — 2008. — Vol. 40, № 8. — P. 697­698.


Вернуться к номеру