Журнал «Здоровье ребенка» 8 (51) 2013

Наукові комунікації в медицині являють собою систему наукових медичних документів, що забезпечують споживача (лікаря або науковця) інформацією, наукового або прикладного змісту, одержану за результатами дослідницьких розробок [1–2].

Складовими системи засобів наукової комунікації в медицині, зокрема в галузі охорони здоров’я дітей та підлітків є Інформаційний бюлетень НАМНУ, Реєстр галузевих нововведень МОЗ України, Реєстр науково­медичних форумів (з’їздів, конгресів, симпозіумів, науково­практичних конференцій), щорічна доповідь про найбільш вагомі вітчизняні та зарубіжні наукові досягнення в медицині, Патентний бюлетень, Бюлетень реєстрації авторських прав, Державний реєстр несекретних завершених технологій, методичні рекомендації, інформаційні листи. Засоби наукової комунікації, що формують інформаційні та інноваційні ресурси дослідницьких робіт, адресовані перш за все спеціалістам практичної охорони здоров’я, а також науковцям і спрямовані нести нові розробки до практичної охорони здоров’я якомога швидше (рис. 1).

Наявність інформації, яку несуть у собі ці документи, їх своєчасний аналіз забезпечує виключення дублювання наукових розробок, виділення найбільш пріоритетних наукових напрямків, виявлення прогалин у знаннях про досліджувані явища. Вивчення цих інтелектуальних ресурсів є досить цінним і корисним для вирішення багатьох наукових та прикладних завдань, у т.ч. в галузі охорони здоров’я дітей та підлітків. Тому організація проведення наукових досліджень за проблемою охорони здоров’я дітей шкільного віку та підлітків повинна передбачати інформацію про створений науковий потенціал та наукові напрямки досліджень у цій галузі медицини. Безумовно, результати наукових досліджень, що втілені в різні наукові документи, призначені як для дифузії знань у медичному сере­довищі, так і для використання фахівцями у практичній діяльності і містять у собі нові або вдосконалені медичні технології, послуги, організаційні рішення, що істотно впливають на ефективність медичної допомоги й характеризують науково­інформаційну та інноваційну складові дослідницьких розробок [3, 4].

Мета дослідження — аналітична оцінка інформаційних та інноваційних ресурсів, створених за результатами досліджень за проблемою «Охорона здоров’я дітей шкільного віку та підлітків».

Об’єкт дослідження: інформаційні та інноваційні ресурси 323 науково­дослідних робіт (НДР), виконаних в галузі охорони здоров’я дітей та підлітків у 2007–2011 рр.: публікації, об’єкти інтелектуальної власності та авторського права, методичні документи, нововведення, дані про проведення наукових форумів з актуальних питань фізіології, патології та організації медичного забезпечення дітей та підлітків в Україні.

Методи дослідження: наукометричний та інформаційно­аналітичний аналіз, методи патентної статистики, статистичні.

Результати досліджень та їх обговорення

За ключовими словами (діти, підлітки, діти та підлітки, школярі, учні, дівчата, юнаки, хлопці, діти першого року життя, новонароджені, діти раннього віку) відібраний масив електронних версій облікових карт (n = 323) науково­дослідних робіт, що були виконані в Україні у 2007–2011 рр. в галузі охорони здоров’я дітей та підлітків (рис. 2).

За тематичною спрямованістю відібрані документи розподілено таким чином (рис. 2):

— дослідження за клінічними напрямками педіатрії, шкільної та підліткової медицини. У їх числі дослідження, в яких у назві роботи зустрічались слова: гастроентерологія, кардіологія, ревматологія, пульмонологія, нефрологія, ендокринологія, інфектологія, хвороби крові і злоякісні новоутворення, медична генетика, курортологія і фізіотерапія, новонароджені, діти 1­го року життя, алергологія, імунологія, дитячі хірургія, гінекологія, неврологія, психіатрія, стоматологія, офтальмологія, отоларингологія, психологія;

— дослідження щодо впливу оточуючого середовища на стан здоров’я дітей та підлітків — («екологічна педіатрія»), у т.ч. вплив наслідків аварії на ЧАЕС на формування здоров’я нащадків ліквідаторів;

— дослідження за напрямками охорони здоров’я уразливих верств дитячого населення, впливу соціальних факторів на формування здоров’я («соціальна педіатрія») та інше;

— гігієна дітей та підлітків, фізичний розвиток, вплив внутрішньошкільного середовища на формування здоров’я підростаючого покоління;

— оптимізація управління системою медичної допомоги дітям та підліткам.

У наукометричних дослідженнях наголошується на необхідності використання методів кількісних характеристик складових наукового результату первинних документів, що дає змогу отримувати об’єктивні дані щодо обсягів публікування, їх структури та тематики, формувати ретроспективні бази для експрес­прогнозних оцінок розвитку певних наукових напрямків [5, 6]. З цих позицій надано кількісні оцінки виконання НДР за тематичними напрямками, обсягом та структурою створеного інформаційного та інноваційного ресурсів.

Отримані дані свідчать, що більше половини досліджень виконувалось суто за напрямками клінічної педіатрії (57,89 %). Відсоток інших клінічних напрямків (дитяча хірургія, гінекологія, неврологія та інші) становив 27,64 %. Далі в порядку зменшення — дослідження щодо впливу оточуючого середовища на формування стану здоров’я підростаючого покоління (10,89 %), гігієна дітей та підлітків (4,95 %), соціальна педіатрія (2,47 %), удосконалення організації медичного забезпечення (1,23 %).

За кількістю виконання НДР встановлено найбільш розроблювані напрямки клінічної педіатрії, серед яких інфектологія (11,28 %), дитяча хірургія (10,52 %), актуальні питання фізіології та патології новонароджених та дітей першого року життя (9,39 %), пульмонологія (7,89 %), екопедіатрія (7,14 %).

Традиційним показником, за яким оцінюється результативність проведених досліджень, є показники публікування та створення об’єктів інтелектуальної власності, які залишаються загальновизнаними характеристиками плідності НДР і які піддаються вимірюванню [3, 4, 7]. Дані щодо створення інформаційних та інноваційних ресурсів НДР наведено в табл. 1 та 2.

За аналізом даних визначено, що найбільше результати дослідницької діяльності знайшли своє відображення у статтях (57,46 %), тезах доповідей матеріалів науково­практичних конференцій та наукових симпозіумів (39,24 %) (табл. 1).

Створення об’єктів інтелектуальної власності, авторського права, методичних документів, нововведень характеризують інноваційну складову дослідницької діяльності взагалі і є найважливішою характеристикою результативності конкретної НДР [7].

Аналіз свідчить, що найбільш поширеною формою втілення наукового результату в об’єктах інтелектуальної власності й авторського права є корисні моделі (21,9 %), найменш привабливою — авторські свідоцтва на науковий твір (3,94 %).

На наш погляд, важливо надати характеристику тематичних напрямків створених інформаційних та інноваційних ресурсів (табл. 3).

За аналізом тематичних напрямків щодо інноваційних ресурсів встановлено, що більш за все створено інформаційних ресурсів за такими напрямками: інфектологія (11,22 %), новонароджені та діти першого року життя, пульмонологія (відповідно 10,82 та 10,55 %), гастроентерологія, кардіологія, ревматологія (близько 7 %).

За аналізом встановлено, що за напрямками «Інфектологія», «Гастроентерологія», «Ревматологія» та «Пульмонологія» створено більше за все об’єктів інтелектуальної власності та методичних документів (відповідно 15,79, 14,04 та 14,47 %).

Проведення наукових форумів у сучасному середовищі розглядається як невід’ємна складова впровадження результатів наукових досліджень у практичну діяльність. Тобто наукові форуми різного рівня являють собою важливий засіб наукової комунікації [3, 4, 6, 7]. За оцінками анкетування фахівців різних спеціальностей у галузі охорони здоров’я дітей та підлітків (попередні дослідження науковців відділу науково­медичної інформації та патентно­ліцензійної роботи ДУ «ІОЗДП НАМН» та фахівців Укрмедпатентінформ) встановлена достатньо висока його інформаційна цінність.

З цих позицій вивчалось проведення наукових форумів з актуальних питань фізіології, патології та організації медичного забезпечення дітей та підлітків в Україні у 2007–2011 рр. Як предмет дослідження обрано Реєстр з’їздів, конгресів, симпозіумів та науково­практичних конференцій [8], які проводились у цей період. Кількість проведених заходів наведено в табл. 4.

Дані в табл. 4 свідчать, що у досліджуваний термін (2007–2011 рр.) з питань фізіології, патології та організації медичного забезпечення в Україні проведено 114 наукових форумів. За формою проведення частка науково­практичних конференцій становила 74,56 %, наукових симпозіумів — 14,91 %, конгресів — 7,01 %, з’їздів — 3,50 %.

Висновки

За результатами наукометричного аналізу науково­дослідних робіт, проведених в Україні у 2007–2011 рр. в галузі охорони здоров’я дітей та підлітків, встановлено таке. В Україні активно здійснюється дослідницька діяльність за клінічними напрямками педіатрії, хірургії, фізіології та патології статевого розвитку. Плідно розвиваються такі напрямки, як екопедіатрія, гігієна дітей та підлітків. Значно менше досліджень проводиться за напрямками соціальної гігієни та удосконалення організації медичного забезпечення контингенту дітей та підлітків.

За результатами досліджень створено величезні інформаційні та інноваційні ресурси, які втілені в різні наукові документи, що формують достатньо стабільну систему наукових комунікацій у педіатрії, шкільній та підлітковій медицині.

З актуальних питань фізіології, патології та організації медичного забезпечення підлітків проводиться достатня кількість наукових заходів, на яких активно здійснюється презентація результатів досліджень професійної спільності фахівців, сфера діяльності яких — охорона здоров’я дітей шкільного віку та підлітків.