Журнал "Актуальна інфектологія" 3 (4) 2014
Повернутися до номеру
Особливості показників білкових фракцій у хворих на деструктивний хіміорезистентний туберкульоз легень на початку лікування
Автори: Разнатовська О.М. - Запорізький державний медичний університет; Смірнова В.В., Костенко І.О., Корольова Ю.О. - КУ «Запорізький обласний протитуберкульозний клінічний диспансер»
Рубрики: Інфекційні захворювання
Розділи: Клінічні дослідження
Версія для друку
Метою роботи було вивчення особливостей показників білкових фракцій у хворих на деструктивний хіміорезистентний туберкульоз легень залежно від клінічної форми та профілю резистентності мікобактерій туберкульозу на початку лікування. Дослідження показників білкових фракцій проведено в 62 хворих на деструктивний хіміорезистентний туберкульоз легень. Встановлено, що найбільш прогностично несприятливий перебіг захворювання у пацієнтів із деструктивним туберкульозом легень із розширеною резистентністю мікобактерій туберкульозу з фіброзно-кавернозною формою.
Целью работы было изучение особенностей показателей белковых фракций у больных деструктивным химиорезистентным туберкулезом легких в начале лечения в зависимости от клинической формы и профиля резистентности микобактерий туберкулеза в начале лечения. Исследование показателей белковых фракции проведено у 62 больных деструктивным химиорезистентным туберкулезом легких. Установлено, что наиболее прогностически неблагоприятное течение имеют больные деструктивным химиорезистентным туберкулезом легких с расширенной резистентностью микобактерий туберкулеза с фиброзно-кавернозной формой.
The objective was to study the peculiarities of protein fractions indices in patients with destructive drug-resistant pulmonary tuberculosis, depending on the clinical form and resistance profile of Mycobacterium tuberculosis, at the beginning of treatment. Study of protein fractions indices was carried out in 62 patients with destructive drug-resistant pulmonary tuberculosis. It is found that the most prognostically unfavorable course is in patients with destructive drug-resistant pulmonary tuberculosis with enhanced resistance of Mycobacterium tuberculosis with fibro-cavernous form.
білкові фракції, деструктивний хіміорезистентний туберкульоз легень.
белковые фракции, деструктивный химиорезистентный туберкулез легких.
protein fractions, destructive drug-resistant pulmonary tuberculosis.
Статья опубликована на с. 35-38
Вступ
У фтизіатрії біохімічні методи дослідження використовуються в комплексі з іншими методами для вирішення основних клінічних завдань: діагностики, оцінки активності, тяжкості та характеру перебігу процесу, ефективності лікувальних заходів [1–3].
Для характеристики туберкульозного процесу використовується показник диспротеїнемії (зниження концентрації альбуміну, підвищення α2-глобулінів і гамма-глобулінів) [4, 5]. Аналіз білкових фракцій дозволяє судити про специфічність змін, характерних для даної патології. Для хворих на туберкульоз легень характерне зниження концентрації альбуміну, підвищення α2-глобулінів і гамма-глобулінів [5]. При токсичних гепатитах спостерігається зниження фракції α2-глобулінів, а збільшення їх вмісту відображає інтенсивність стресорної реакції й запального процесу. Встановлено, що найбільш виражена диспротеїнемія визначається у хворих з ексудативно-некротичним процесом, а для пацієнтів із продуктивною формою з торпідним перебігом характерне збільшення альфа-глобулінів [6]. За даними А.И. Хазанова (1988), дуже часто поганою прогностичною прикметою є значне перевищення рівня гамма-глобулінів, вмісту альбумінів.
Мета роботи — вивчення особливостей показників білкових фракцій у хворих на деструктивний хіміорезистентний туберкульоз легень (ХРТБ) залежно від клінічної форми та профілю резистентності мікобактерій туберкульозу на початку лікування.
Матеріал і методи
Дослідження показників білкових фракцій проведено в 62 хворих на деструктивний хіміорезистентний туберкульоз легень. Чоловіків було 49 (79,0 %), жінок — 13 (21,0 %). Середній вік 42,7 ± 1,6 року. Усі хворі були бактеріовиділювачами. Білкові фракції сироватки крові визначали методом електрофорезу з розподілом на ацетат-целюлозній плівці на фракції методом В.Г. Колба (1976).
Обговорення отриманих результатів
Вірогідно домінуючою (x2 = 30,75; Р < 0,001) клінічною формою був інфільтративний туберкульоз (ІТ) — 38 хворих (61,3 %); дисемінований (ДТ) та фіброзно-кавернозний туберкульоз (ФКТ) діагностувались майже з однаковою частотою — 13 (20,9 %) та 11 (17,8 %) пацієнтів. За профілем резистентності вірогідно переважав (x2 = 35,82; Р < 0,001) мультирезистентний туберкульоз (МР ТБ) — 38 хворих (61,3 %), туберкульоз із розширеною резистентністю (РР ТБ) відзначався в 14 (22,5 %), ризик мультирезистентного туберкульозу (РМР ТБ) — у 10 (16,2 %).
Встановлено, що у хворих на деструктивний ХР ТБ альбумін-глобуліновий коефіцієнт був вірогідно (Р < 0,05) зниженим у 58,1 % випадків у 3 рази за рахунок високого рівня глобулінової фракції: α1-глобулінів — у 32,3 % у 1,5 раза та α2-глобулінів — у 20,9 % (табл. 1). Вірогідно переважала кількість хворих із підвищеним вмістом бета-глобулінів (25,8 проти 12,9 %; Р < 0,05). У 64,5 % випадків вірогідно високим був уміст гамма-глобулінів.
Залежно від клінічної форми (табл. 2) альбумін-глобуліновий коефіцієнт був вірогідно (Р < 0,05) зниженим у 100,0 % випадків при ДТ та ФКТ, а при ІТ — у 94,7 %. Зниження альбумінів встановлено майже з однаковою частотою в більшої половини хворих при всіх клінічних формах.
Підвищення α1-глобулінів вірогідно (Р < 0,05) частіше діагностувалось при ІТ: у 2,9 раза порівняно з ДТ та в 4,9 раза порівняно з ФКТ. Підвищення α2-глобулінів встановлено майже з однаковою частотою при ІТ та ДТ (21,1 і 23,1 % відповідно), що вірогідно (Р < 0,05) частіше у 2,5 раза, ніж при ФКТ (9,1 %). При цьому у хворих на ФКТ вірогідно (Р < 0,05) частіше в 1,6 і 1,3 раза, ніж при ІТ та ДТ відповідно, діагностувалося підвищення рівня гамма-глобулінів (90,9 проти 55,3 і 69,2 % відповідно) з найвищими його показниками при ФКТ та ДТ.
Залежно від профілю резистентності МБТ (табл. 3) альбумін-глобуліновий коефіцієнт був вірогідно (Р < 0,05) зниженим у 100,0 % випадків при МР ТБ та РР ТБ, а при ІТ — у 80,0 %.
Альбуміни знижувались вірогідно частіше у 2 рази при МР ТБ та РР ТБ (63,2 і 64,3 % відповідно), ніж при РМР ТБ. Підвищення α1-глобулінів вірогідно (Р < 0,05) частіше у 1,9 раза діагностувалось при МР ТБ, ніж при РМР ТБ та РР ТБ. Підвищення α2-глобулінів вірогідно (Р < 0,05) частіше в 1,5 раза діагностувалось при РМР ТБ, ніж при МР ТБ та РР ТБ. При цьому у хворих на РР ТБ вірогідно (Р < 0,05) частіше в 1,7 і 1,4 раза, ніж при РМР ТБ та МР ТБ відповідно, діагностувалося підвищення рівня гамма-глобулінів.
Висновки
— У 64,5 % хворих на деструктивний ХР ТБ визначалось підвищення вмісту гамма-глобулінів, що свідчило про наявність некротично-деструктивного процесу та переважання гуморальної ланки імунітету.
— Залежно від клінічної форми найбільш виражена диспротеїнемія в бік глобулінової фракції діагностувалась при ФКТ (90,9 %), на другому місці — ДТ (69,2 %), на третьому — ІТ (55,3 %).
— Залежно від профілю резистентності МБТ найбільш виражена диспротеїнемія в бік глобулінової фракції діагностувалась при деструктивному РР ТБ (85,7 %), на другому місці — МР ТБ (60,5 %), на третьому — РМР ТБ (50,0 %).
Таким чином, за даними показників білкових фракцій найбільш прогностично несприятливий перебіг мають хворі на деструктивний РР ТБ із ФКТ, на другому місці — МР ТБ із ДТ, на третьому — РМР ТБ із ІТ.
1. Вплив антимікобактеріальної терапії на динаміку деяких показників білкового обміну та гепатобіліарної системи у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень / І.О. Галан [та ін.] // Укр. пульмон. журн. — 2008. — № 3 . — С. 70–72.
2. Биохимические аспекты оценки реактивности туберкулезных изменений у больных туберкулезом легких / Г.О. Каминская [и др.] // Пробл. туб. и бол. легких. — 2001. — № 7. — С. 62–65.
3. Титов В.Н. Диагностическое значение повышения уровня С-реактивного белка в «клиническом» и «субклиническом» интервалах / В.Н. Титов // Клин. лаб. диагностика. — 2004. — № 6. — С. 3–10.
4. Мороз И.А. Определение белков сыворотки крови у больных туберкулезом / И.А. Мороз // Лаб. диагностика туберкулеза. — М., 2001. — С. 150–169.
5. Активность a2-макроглобулина и его форм у больных деструктивным туберкулезом легких / Д.С. Эсмедляева [и др.] // Пробл. туберкулеза. — 2004. — № 11. — С.40–43.
6. Мороз И.А. Определение белков сыворотки крови у больных туберкулезом / И.А. Мороз // Лаб. диагностика туберкулеза. — М., 2001. — С. 150–169.