Мобильная версия

Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» 3 (19) 2015

Взаємозв’язок типу й форми прогресування коксартрозу з формами кульшово-поперекового синдрому

Авторы: Гайко Г.В., Сташкевич А.Т., Галузинський О.А., Калашніков О.В., Козак Р.А. - ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ

Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия

Разделы: Справочник специалиста

Наведено результати обстеження 30 хворих із різними формами кульшово-поперекового синдрому. У всіх хворих було діагностовано ідіопатичий коксартроз III–IV ст. і остеохондроз поперекового відділу хребта. Проведено аналіз клінічних даних та даних рентгенограм кульшових суглобів.
Істинній формі кульшово-поперекового синдрому відповідає повільна форма прогресування та гіперпластичний тип коксартрозу за Bombelli. Зворотній формі кульшово-поперекового синдрому відповідає швидка форма прогресування та гіпопластичний тип коксартрозу за Bombelli. Виявлені взаємозв’язки сприятимуть кращому розумінню патогенезу кульшово-поперекового синдрому та розробці ефективних методів профілактики та лікування цієї тяжкої ортопедичної патології.

Приведены результаты обследования 30 больных с различными формами тазобедренно-поясничного синдрома. У всех больных были диагностированы идиопатический коксартроз III–IV ст. и остеохондроз поясничного отдела позвоночника. Проведен анализ клинических данных и данных рентгенограмм тазобедренных суставов.
Истинной форме тазобедренно-поясничного синдрома соответствует медленная форма прогрессирования и гиперпластический тип коксартроза по Bombelli. Обратной форме тазобедренно-поясничного синдрома соответствует быстрая форма прогрессирования и гипопластический тип коксартроза по Bombelli. Обнаруженные взаимосвязи будут способствовать лучшему пониманию патогенеза тазобедренно-поясничного синдрома и разработке эффективных методов профилактики и лечения этой тяжелой ортопедической патологии.

The article presents the results of the examination of 30 patients with various forms of hip-spine syndrome. All patients were diagnosed with idiopathic hip osteoarthritis of III–IV degree and lumbar osteochondrosis. The analysis of the clinical data and radiographs of the hip joints has been carried out.
Slow-progressing form and hyperplastic type of hip osteoarthritis by Bombelli corresponds to the true form of hip-spine syndrome. Fast-progressing form and hypoplastic type of hip osteoarthritis by Bombelli corresponds to the reversible form of hip-spine syndrome. Such relationships contribute to a better understanding of the pathogenesis of hip-spine syndrome and the development of effective methods for the prevention and treatment of this severe orthopedic pathology.

Ключевые слова

кульшово-поперековий синдром, остеохондроз, коксартроз, форма прогресування, тип за Bombelli.

тазобедренно-поясничный синдром, остеохондроз, коксартроз, форма прогрессирования, тип по Bombelli.

hip-spine syndrome, osteochondrosis, hip osteoarthritis, form of progression, type by Bombelli.

Статтю опубліковано на с. 49-52

Вступ

Остеоартроз — одна з найбільш актуальних суглобових проблем сучасної ортопедії. Від 6,4 до 12 % населення страждає від цього захворювання, причому деформуючий остеоартроз кульшового суглоба (коксартроз, КА) становить більше 40 % усіх форм остеоартрозу [1]. Із віком значно зростає відсоток хворих: після 65 років страждає 68 % жінок і 58 % чоловіків [2].

Коксартроз відносять до поліетіологічних захворювань. За даними досліджень, проведених у США, у 50,5 % випадків захворювання виникає в результаті травми або запальних процесів у суглобі, у 43 % — дисплазії суглобових структур, у 6,5 % випадків причина залишається невідомою [3]. Загальновизнаною патоморфологічною ланкою остеоартрозу є некроз і руйнування суглобового хряща. Нез’ясованим залишається пусковий механізм патологічних змін при первинному (ідіопатичному) остеоартрозі. Відомі чинники ризику розвитку хвороби (літній вік, жіноча стать, надмірна маса тіла, хронічне перевантаження суглоба) не дають чіткої відповіді на це питання. Новим напрямком у розв’язанні даної проблеми є дослідження ролі вітаміну D [4] і дисплазії сполучної тканини в патогенезі коксартрозу [5, 6]. Вивчаються механізми виникнення та роль імпіджмент-синдромів кульшового суглоба.

Загальновідомою є рентгенологічна класифікація коксартрозу за R. Bombelli з визначенням 3 типів остео–артрозу кульшового суглоба: нормопластичний (наявність остеофітів на вертлюжній западині), гіперпластичний (остеофіти на вертлюжній западині та головці стегнової кістки) і гіпопластичний (відсутність остеофітів, наявність кіст) [7] (рис. 1).

Вважається, що КА характеризується хронічним перебігом, із поступовим необоротним ростом відповідної симптоматики. При повільній формі процесу довго зберігається працездатність [8]. Останнім часом в іноземній літературі з’явилися дані про швидку форму прогресування КА [9, 10].

На основі аналізу літературних джерел та власних досліджень виділяють такі форми прогресування ідіопатичного коксартрозу: швидко прогресуюча (термін від початку до кінцевої стадії захворювання становить 5 років і менше), помірно прогресуюча (від 5 до 10 років) і повільно прогресуюча (понад 10 років відповідно) [11].

Останніми десятиліттями коксартроз вивчається як складова частина кульшово-поперекового синдрому (КПС). Кульшово-поперековий синдром — це складний в етіопатогенетичному та клінічному відношенні симптомокомплекс, що виникає в результаті поєднаної патології поперекового відділу хребта та кульшових суглобів. КПС вперше був описаний канадськими вченими C. Offierski і I. Macnab під назвою Hip-spine syndrome в 1983 році [12]. Автори довели необхідність розглядати дегенеративно-дистрофічні захворювання кульшових суглобів у комплексі анатомо-фізіологічного трикутника «поперековий відділ хребта — таз — кульшові суглоби».

О.М. Хвисюк виділяє три форми hip-spine-синдрому: істинну (провідна патологія хребта), оборотну (провідна патологія кульшових суглобів) і поєднану [13].

Істинна форма кульшово-поперекового синдрому характеризується первинним ураженням попереково-крижового відділу хребта переважно на рівні L2-L4. Патологічні зміни в міжхребцевих дисках, дуговідросткових суглобах, тілах хребців, невральних і судинних структурах хребтового каналу призводять до розвитку корінцевих (іритативних або компресійних) синдромів і рефлекторних (міотонічних, нейродистрофічних, вегетосудинних) порушень [13]. Слабкість м’язів нижньої кінцівки й нейрогенний біль при корінцевому синдромі призводять до порушення рухового стереотипу. М’язово-тонічні синдроми (psoas-синдром, синдром грушоподібного м’яза тощо) з больовим синдромом призводять до розвитку контрактур кульшового суглоба. Подразнення вегетативних центрів провокує судинний спазм і порушення нейрорегуляції суглобового гомеостазу. Усі ці чинники призводять до інтраартикулярних змін у синовіальній оболонці, хрящі та субхондральній кістці й стимулюють розвиток дегенеративно-дистрофічного захворювання кульшового суглоба. Як наслідок, 12–15 % хворих на попереково-крижовий остеохондроз скаржаться на болі в кульшовому суглобі.

При зворотному кульшово-поперековому синдромі патологія виникає в кульшовому суглобі й проявляється зазвичай згинально-привідно-зовнішньоротаційною контрактурою з функціональним укороченням нижньої кінцівки, що, у свою чергу, призводить до вторинних функціональних деформацій хребта (сколіоз, гіперлордоз), дисбалансу м’язів спини й функціональних блокад у поперекових хребетно-рухових сегментах, що створює умови для розвитку остеохондрозу. Нарешті, виникає порочне коло: кульшові суглоби — хребет — кульшові суглоби. Слід відмітити, що 95 % хворих на коксартроз турбують болі в нижній частині спини [14].

Патогенез поєднаного кульшово-поперекового синдрому стає зрозумілішим, якщо врахувати вплив дисплазії сполучної тканини, особливо коли синдром розвивається за короткий термін і у відносно молодих осіб з ознаками астенічної статури, довгими кінцівками, гіпермобільними суглобами, деформаціями грудної клітки та вадами мітрального клапана. Сучасні дослідження показують, що дисплазія сполучної тканини III–IV ст. може бути причиною ортопедичної патології з клінічно стертою симптоматикою. У генетично неповноцінній сполучній тканині відбувається порушення обмінних процесів у вигляді домінування катаболізму над анаболізмом, що призводить до передчасного руйнування суглобового хряща [15].

На сьогодні не вивчена частота різних форм кульшово-поперекового синдрому. Немає даних щодо залежності типу коксартрозу та швидкості його прогресування від форми кульшово-поперекового синдрому.

Мета роботи — дослідити взаємозв’язок між типом коксартрозу за Bombelli, формою його прогресування та формою кульшово-поперекового синдрому.

Матеріали і методи

Обстежено 30 хворих із кульшово-поперековим синдромом, які знаходилися на лікуванні в клініці. Вік хворих дорівнював 64 ± 8 років. Усі обстежені хворі були з III–IV стадіями КА за класифікацією Kellgren-Lawrence [16].

Хворі були розділені на 3 групи залежно від форми КПС за О.М. Хвисюком. 15 хворих з істинною формою (50 % від загальної кількості), 11 хворих із оборотною (36,7 %), 4 (13,3 %) хворі з поєднаною формою КПС. Усім хворим виконано стандартні рентгенограми кульшових суглобів, МРТ і/або рентгенограми попереково-крижового відділу хребта. Визначено форми прогресування [8] та тип коксартрозу за Bombelli [7].

Результати та їх обговорення

Розподіл хворих за типом кісткоутворення за Bombelli залежно від форми кульшово-поперекового синдрому подано на рис. 2.

При істинній формі статистично вірогідно (р ≤ 0,05) переважав гіперпластичний КА — 60 %, 27 % — нормопластичний КА, 13 % — гіпопластичний коксартроз. При зворотній формі, навпаки, статистично вірогідно домінує (р ≤ 0,05) гіпопластичний тип — 64 %, рідше зустрічаються нормопластичний і гіперпластичний типи КА — по 18 % (рис. 2).

Згідно з нашими спостереженнями, при деформуючому артрозі кульшового суглоба на тлі клінічних ознак остеохондрозу хребта виявляються численні остеофіти головки й кульшової западини. За даними вітчизняних і зарубіжних вчених (Попелянский Я.Ю., Есипова П.К., La Kava D.), патологічна імпульсація, нейротрофічні порушення, які є характерними для вертебральної патології, призводять до розвитку явищ нейроостеофіброзу в місцях прикріплення м’язів і капсули кульшового суглоба [14].

Залежність швидкості прогресування КА від форми кульшово-поперекового синдрому наведена на рис. 3.

Як видно із рис. 3, при істинній формі у 53 % хворих статистично вірогідно (р ≤ 0,05) переважає повільна форма прогресування, у 27 % — помірна, й у 20 % — швидка форма прогресування. При зворотній формі статистично вірогідно (р ≤ 0,05) домінує швидка форма прогресування коксартрозу (64 %), рідше зустрічаються помірна (27 %) і повільна (9 %).

При гіпопластичному коксартрозі зі швидким прогресуванням розвиток зворотного кульшово-поперекового синдрому відбувається в послідовності, яку описав О.М. Хвисюк (2002). Виражений больовий синдром і контрактури кульшових суглобів, що виникли за короткий час, призводять до зриву компенсації в біомеханічному ланцюзі кульшові суглоби — таз — хребет. Патологічно змінюється руховий стереотип. Як наслідок, виникають біль, порушення функції в хребетово-рухових сегментах поперекового відділу хребта [13].

Висновки

1. Виявлено статистично вірогідне (р ≤ 0,05) домінування хворих із гіперпластичним типом коксартрозу за Bombelli при істинній формі кульшово-поперекового синдрому (60 %) і переважання хворих із гіпопластичним типом (р ≤ 0,05) при зворотній формі (64 %).

2. Доведено статистично вірогідне (р ≤ 0,05) домінування хворих із повільною формою прогресування коксартрозу при істинній формі кульшово-поперекового синдрому (54 %) і переважання хворих зі швидкою формою прогресування коксартрозу (р ≤ 0,05) при зворотній формі (64 %).

3. Виявлені взаємозв’язки сприятимуть кращому розумінню патогенезу кульшово-поперекового синдрому та розробці ефективних методів профілактики та лікування цієї тяжкої ортопедичної патології.

Список литературы

1. Гайко Г.В. Остеоартроз — новий подход к его профилактике / Г.В. Гайко, А.Т. Бруско, Е.В. Лимар // Вестн. ортопед., травматол. и протезир. — 2005. — № 2. — С. 5-11.

2. Тихилов Р.М. Деформующий артроз тазобедренного сустава (клиника, диагностика, хирургическое лечение) / Р.М. Тихилов, В.М. Шаповалов. — СПб.: Правда, 1999. — 112 с.

3. Elders M.J. Age is the most powerful risk factor for osteoarthritis (OA) in the United States. The increasing impact of arthritis on public health / M.J. Elders // J. Rheumatol. — 2000. — Vol. 60. — P. 6-8.

4. Витамин D и костная система / Г.В. Гайко, А.Т. Бруско, А.В. Калашников и др. — К.: Книга-Плюс, 2008. — 147 с.

5. Рой І.В. Дисплазія сполучної тканини в прогнозуванні розвитку та клінічного перебігу остеохондрозу хребта: Автореф. дис… д-ра мед. наук: спец. 14.01.21 «Травматологія та ортопедія» / І.В. Рой. — К., 2006. — 31 с.

6. Гайко Г.В. Остеоартроз кульшового суглоба: чинники виникнення та прогресування, лікування та профілактика / Г.В. Гайко, О.В. Калашніков // Науковий журнал МОЗ України. — 2014. — № 1 (5). — С. 70-77.

7. Bombelli R. Osteoarthritis of the Hip. Pathogenesis and Consequent Therapy / R. Bombelli. — Berlin; Heidelberg; New York: Springer, 1976. — P. 27-28.

8. Spector T.D. How serious is knee osteoarthritis? / T.D. Spector, D.J. Hart // Ann. Rheum. Dis. — 1992. — № 51. — Р. 1105-1106.

9. Batra S. Rapidly destructive osteoarthritis of the hip joint: a case series / S. Batra, М. Batra, A. McMurtrie // J. Orthop. Surg. Res. — 2008. — № 3. — P. 1749-1799.

10. Bock G.W. Rapidly destructive hip disease: clinical and imaging abnormalities / G.W. Bock, A. Garcia, M.H. Weisman // Radiology. — 1993. — № 186. — Р. 461-466.

11. Гайко Г.В. Форми прогресування остеоартрозу кульшового суглоба / Г.В. Гайко, О.В. Калашніков // Вісник ортопедії, травматології та протезування. — 2012. — № 4. — С. 10-14.

12. Offierski C. Hip-spine syndrome / C. Offierski, I. Macnab // Spine. — 1983. — Vol. 8, № 3. — P. 316-321.

13. Хвисюк О.М. Тазобедренно-поясничный синдром (патогенез, диагностика, принципы лечения): Автореф. дис… д-ра мед. наук: спец. 14.01.21 «Травматологія та ортопедія» / О.М. Хвисюк. — Харків, 2002. — 8 с.

14. Попелянский Я.Ю. Ортопедическая неврология (вертеброневрология): руководство для врачей / Я.Ю. Попелянский. — 5-е изд. — М.: МЕДпресc информ, 2011. — 672 с.

15. Биохимические изменения в суставной хрящевой ткани у больных с различным течением идиопатического и диспластического коксартроза / Гайко Г.В., Магомедов А.М., Калашников А.В., Полищук Л.В., Кузуб Т.А. // Травма. — 2013. — № 2, Т. 14. — С. 25-29.

16. Kellgren J. Radiological assessment of osteoarthritis /J. Kellgren, J. Lowrence // Ann. Rheum. Dis. — 1957. — Vol. 16. — P. 6-8.