Международный неврологический журнал 8 (78) 2015
Вернуться к номеру
Применение кормагнезина при ишемическом инсульте
Авторы: Соколова Л.И., Довбонос Т.А., Шандюк В.Ю. - Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев
Рубрики: Неврология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Ефективність нейропротекторних засобів, продемонстрована на багатьох моделях гострої ішемії мозку в ссавців, вказує на необхідність продовження їх клінічних випробувань у ранньому періоді ішемічного інсульту. Експериментально доведена нейропротекторна дія сульфату магнію досі не має достатньої доказової бази за результатами клінічних досліджень. Потенційно ефективним може бути використання високих доз препарату в найгострішому періоді порушення мозкового кровообігу. Мета. Дослідити динаміку відновлення неврологічних функцій при застосуванні різних доз сульфату магнію в ранньому періоді ішемічного інсульту. Методи. У відкрите рандомізоване дослідження були включені пацієнти в гострому періоді ішемічного інсульту, яким призначали по 10–20 мл (2–4 г) Кормагнезіну (30 хворих) або 25% розчин сульфату магнію по 5 мл (20 хворих) внутрішньовенно один раз на добу 5 днів. Протягом 90-денного періоду спостереження пацієнтам проводились клініко-неврологічне обстеження із застосуванням шкал (Глазго, NIHSS, індекс Бартел), огляд очного дна, комп’ютерна томографія головного мозку, транскраніальна допплерографія. Результати. На п’яту добу інсульту рівень свідомості в середньому підвищився на 3,5 бала (p < 0,05) на фоні лікування Кормагнезіном і на 0,4 бала при традиційній терапії (p > 0,05). У 47,6 % пацієнтів основної групи найвідчутніше зростання рівня свідомості спостерігалось протягом 2–3-ї доби лікування. Відзначена позитивна тенденція до зменшення неврологічного дефіциту на фоні вірогідного поліпшення показників гемодинаміки. На кінець спостереження повне відновлення неврологічних функцій або мінімальне обмеження виявлено у 21 (70 %) хворого, які застосовували Кормагнезін, і в 7 (35 %) пацієнтів, які отримували низькі дози сульфату магнію. Висновки. Використання Кормагнезіну в найгострішому періоді ішемічного інсульту сприяє швидшому відновленню свідомості, поліпшенню показників церебральної гемодинаміки й функціонального результату порівняно з традиційною терапією даної патології. Уведення Кормагнезіну в досліджуваній дозі характеризується задовільним профілем безпечності й переносимості.
Эффективность нейропротекторных средств, продемонстрированная на многих моделях острой ишемии мозга у млекопитающих, указывает на необходимость продолжения их клинических испытаний в раннем периоде ишемического инсульта. Экспериментально доказанное нейропротекторное действие сульфата магния до сих пор не имеет достаточной доказательной базы по результатам клинических исследований. Потенциально эффективным может быть использование высоких доз препарата в острейшем периоде нарушения мозгового кровообращения. Цель. Исследовать динамику восстановления неврологических функций при использовании разных доз сульфата магния в раннем периоде ишемического инсульта. Методы. В открытое рандомизированное исследование были включены пациенты в остром периоде ишемического инсульта, которым назначали по 10–20 мл (2–4 г) Кормагнезина (30 больных) или 25% раствор сульфата магния по 5 мл (20 больных) внутривенно один раз в сутки 5 дней. На протяжении 90-дневного периода наблюдения пациентам проводились клинико-неврологическое исследование с использованием шкал (Глазго, NIHSS, индекса Бартел), осмотр глазного дна, компьютерная томография головного мозга, транскраниальная допплерография. Результаты. На пятые сутки инсульта уровень сознания в среднем повысился на 3,5 балла (p < 0,05) на фоне лечения кормагнезином и на 0,4 балла при традиционной терапии (p > 0,05). У 47,6 % пациентов основной группы существенное повышение уровня сознания наблюдалось на протяжении 2–3-х суток лечения. Отмечена положительная тенденция к уменьшению неврологического дефицита на фоне достоверного улучшения показателей гемодинамики. В конце наблюдения полное восстановление неврологических функций или минимальное ограничение выявлено у 21 (70 %) больного, которые применяли Кормагнезин, и у 7 (35 %) пациентов, которые получали низкие дозы сульфата магния. Выводы. Использование Кормагнезина в острейший период ишемического инсульта способствует более быстрому восстановлению сознания, улучшению показателей церебральной гемодинамики и функционального исхода по сравнению с традиционной терапией данной патологии. Введение Кормагнезина в исследованной дозе характеризуется удовлетворительным профилем безопасности и переносимости.
Efficiency of neuroprotective agents demonstrated on lots of models of brain ischemia in mammals testifies the necessity of further clinical trials of these medications used in early period of ischemic stroke. The neuroprotective effect of magnesium sulfate experimentally proved does not still have sufficient clinical evidence according to clinical investigations. High doses of the agent could be potentially effective in the peracute period of brain circulation impairment. Aim. To study the dynamics of neurological functions restoration using various doses of magnesium sulfate in early ischemic stroke. Methods. The open randomized study involved the patients with acute ischemic stroke. They were treated with 10–20 ml (2–4 g) cormagnesin (30 persons) or 25% solution of magnesium sulfate 5 ml intravenous once a day within 5 days. During 90-day following up period the patients were undergone clinical and neurological observation using scales (Glasgow scale, NIHSS, Barthel index), fundoscopy, computer tomography of brain, transcranial dopplerography. Results. On the 5th day after stroke level of consciousness increased on the average on 3.5 score (p < 0.05) on the background of the treatment with cormagnesin and on 0.4 score in standard therapy group (p > 0.05). 47.6 % patients in the basic group had improvement of consciousness within the 2nd — 3rd day. There was registered the positive dynamics in reduction of neurological deficit associated with significant improvement of hemodynamic parameters. At the end of the treatment restoration or minimal limited neurological functions were observed in 21 (79 %) cases in cormagnesin group and in 7 (35 %) persons treated with low doses of magnesium sulfate. Conclusions. Usage of cormagnesin in the peracute period of ischemic stroke contributes to more rapid restoration of consciousness, improvement of cerebral hemodynamics and functional outcome in comparison with standard therapy of this pathology. Cormagnesin in investigated dosage has good safety profile and tolerance.
ішемічний інсульт, сульфат магнію, нейропротекторна терапія.
ишемический инсульт, сульфат магния, нейропротекторная терапия.
ischemic stroke, magnesium sulfate, neuroprotective therapy.
Статтю опубліковано на с. 19-25
Інсульт залишається другою причиною летальності й найчастіше спричиняє інвалідність у дорослому віці [1]. З позиції доказової медицини пріоритет у лікуванні ішемічного інсульту залишається за тромболітичною терапією, ефективність якої наразі оцінюється як помірна [2–4]. Позитивні результати випробувань ней-ропротекторних засобів у двогодинний період експериментально модельованої ішемії мозку спонукають до продовження їх клінічних випробувань у найгостріший період інсульту. Понад 70 препаратів із нейропротекторною дією апробовані в третій фазі рандомізованих контрольованих клінічних випробувань, однак досягнуті показники ефективності досі вважаються недостатньо переконливими [5].
Матеріали і методи
Результати
Висновки
1. Saver J.L., Starkman S., Eckstein M., Stratton S.J., Pratt F.D., Hamilton S. et al. for the FAST-MAG Investigators and Coordinators // N. Engl. J. Med. — 2015. — Vol. 372. — P. 528-536. DOI: 10.1056/NEJMoa1408827.
2. Adeoye O., Hornung R., Khatri P., Kleindorfer D. Recombinant tissue-type plasminogen activator use for ischemic stroke in the United States: a doubling of treatment rates over the course of 5 years // Stroke. — 2011. — Vol. 42. — P. 1952-1955.
3. Saver J.L., Starkman S. Magnesium in clinical stroke // Magnesium in the Central Nervous System / Ed. by Vink R., Nechifor M. — The University of Adelaide: The University of Adelaide Press, 2011. — P. 205-216.
4. Saver J.L. Improving reperfusion therapy for acute ischaemic stroke // J. Thromb. Haemost. — 2011. — Vol. 9 (1). — P. 333-343.
5. Moretti A., Ferrari F., Villa R.F. Neuroprotection for ischaemic stroke: Current status and challenges // Pharmacology & Therapeutics 2015. — Vol. 146. — P. 23-34.
6. Muir K.W. Magnesium for neuroprotection in ischaemic stroke: rationale for use and evidence of effectiveness // CNS Drugs. — 2001. — Vol. 15. — P. 921-930.
7. Romani A.M. Cellular magnesium homeostasis // Arch. Biochem. Biophys. — 2011. — Vol. 512. — P. 1.-23. http://www.darujps.com/sfx_links?ui=2008-2231-20-74&bibl=B3
8. Hafez H., Abdelkader A., Elagaty A., Bakry M., Nawito A., Elwahab Y. Cerebral protective effect of magnesium during CABG assessed by cerebral oximetry and cognitive P300 visual evoked potentials // World Journal of Medical Sciences. — 2013. — Vol. 8. — P. 339-344.
9. De Baaij J.H.F., Hoenderop J.G.J., Bindels R.J.M. Magnesium in Man: Implications for Health and Disease // Physiological Reviews. — 2015. — Vol. 95, № 1. — P. 1-46. DOI: 10.1152/physrev.00012.2014.
10. Intravenous Magnesium Efficacy in Stroke (IMAGES) Study Investigators. Magnesium for acute stroke (Intravenous Magnesium Efficacy in Stroke trial): randomised controlled trial // Lancet. — 2004. — Vol. 363. — P. 439-445.
11. Aslanyan S., Weir C.J., Muir K.W., Lees K.R. and Investigators IS. Magnesium for treatment of acute lacunar stroke syndromes: further analysis of the IMAGES trial // Stroke. — 2007. — Vol. 38. — P. 1269-1273. http://dx.doi.org/10.1161/01.STR.0000259628.94421.09 PMid:17347471
12. Muir K.W., Lees K.R., Ford I., Davis S. Magnesium for acute stroke (Intravenous Magnesium Efficacy in Stroke trial): randomised controlled trial // Lancet. — 2004. — Vol. 363. — P. 439-445.
13. Saver J.L., Kidwell C., Eckstein M., Starkman S. and Investigators F-MPT. Prehospital neuroprotective therapy for acute stroke: results of the Field Administration of Stroke Therapy-Magnesium (FAST-MAG) pilot trial // Stroke. — 2004. — Vol. 35 (5). — Р. e106-е108.
14. Mousavi S.A., Ziaei J., Saadatnia M. Magnesium Sulfate in Acute Stroke: A Randomized Double-Blind Clinical Trial // Journal of Research in Medical Sciences. — 2004. — Vol. 9 (4). — P. 158-161. http://journals.mui.ac.ir/jrms/article/view/908
15. Wong G.K.C., Boet R., Poon W.S., Chan M.T.V., Gin T., Ng S.C.P., Zee B.C.Y. Intravenous magnesium sulphate for aneurysmal subarachnoid hemorrhage: an updated systemic review and meta-analysis // Critical Care Medicine. — 2011. — Vol. 15. — R52.
16. Vergouwen M.D.I. Magnesium sulfate for aneurysmal subarachnoid hemorrhage: the end of the road or more trials? // Critical Care. — 2011. — Vol. 15. — P. 140. doi:10.1186/cc10055
17. Van den Bergh W. Magnesium in subarachnoid hemorrhage // Magnesium in the Central Nervous System / Ed. by Vink R., Nechifor M. — The University of Adelaide The University of Adelaide Press, 2011. — P. 193-204.
18. Saver J.L., Starkman S., Eckstein M. et al. Methodology of the Field Administration of Stroke Therapy-Magnesium (FAST-MAG) phase 3 trial: part 1 — rationale and general methods // Int. J. Stroke. — 2014. — Vol. 9 (2). — P. 215-219.
19. Saver J.L., Starkman S., Eckstein M., et al. Methodology of the Field Administration of Stroke Therapy-Magnesium (FASTMAG) phase 3 trial: part 2 — prehospital study methods // Int. J. Stroke. — 2014. — Vol. 9 (2). — P. 220-225.
20. McKee J.A., Brewer R.P., Macy G.E., Phillips-Bute B., Campbell K.A., Borel C.O. et al. Analysis of the brain bioavailability of peripherally administered magnesium sulfate: A study in humans with acute brain injury undergoing prolonged induced hypermagnesemia // Critical Care Medicine. — 2005. — Vol. 33 (3). — Р. 661-666.
21. Кормагнезин. Компендиум. Лекарственные препараты online. http://pda.compendium.com.ua/info/200183/woerwag-pharma/kormagnezin-sup-sup-200.
22. Варлоу Ч.П., Деннис М.С., ван Гейн Ж. Инсульт. Практическое руководство для ведения больных: Пер. с англ. — СПб., 1998. — 629 с.
Уперше опубліковано в «Українському неврологічному журналі», 2015, № 4