Мобильная версия

Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» 4 (20) 2015

Состояние скелетной мышечной ткани у женщин украинской популяции

Авторы: Поворознюк В.В., Дзерович Н.И., Белинская А.С., Ткачук А.А. - ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев, Украина

Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия

Разделы: Справочник специалиста

На сьогодні серед геріатричних синдромів науковці світу приділяють велику увагу вивченню саркопенії. Установлено, що оцінка сили скелетних м’язів має вірогідний зв’язок із ризиком падінь, недієздатністю, погіршенням якості життя, тривалістю госпіталізації. Доведено, що саме виміри сили скелетних м’язів, а не визначення маси скелетних м’язів є вагомими та незалежними предикторами летальності людей літнього віку. Необхідні подальші дослідження щодо вивчення особливостей втрати маси, сили та функції скелетних м’язів із віком в осіб різних статей та разного віку. Метою даного дослідження було вивчити особливості сили та функціональних можливостей скелетної м’язової тканини в жінок різного віку. Обстежено 248 жінок, які залежно від віку були розподілені на групи за класифікацією за десятиріччями: 20–29, 30–39, 40–49, 50–59, 60–69, 70–79, 80–89 років. Силу скелетної мускулатури оцінювали за допомогою кистьового пружинного динамометра. Функціональні можливості скелетних м’язів та ризик падінь оцінювали за допомогою спеціальних тестів. Знежирену масу всього тіла, верхніх та нижніх кінцівок оцінювали за допомогою двофотонної рентгенівської абсорбціометрії (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США). У результаті дослідження встановлено, що максимальні показники сили та функціональних можливостей скелетних м’язів спостерігаються в жінок вікової групи 20–29 років. Вірогідне зниження показника сили скелетних м’язів спостерігається в осіб вікової групи 60–69 років та старше. При визначенні функціональних можливостей скелетних м’язів та ризику падінь вірогідно гірші показники встановлені в жінок віком понад 50 років порівняно з показниками в жінок вікової групи 20–29 років.

На сегодняшний день среди гериатрических синдромов ученые мира уделяют большое внимание изучению саркопении. Установлено, что оценка силы скелетных мышц имеет достоверную связь с риском падений, недееспособностью, ухудшением качества жизни, продолжительностью госпитализации. Доказано, что именно измерения силы скелетных мышц, а не определение их массы, являются весомыми и независимыми предикторами летальности пациентов пожилого возраста. Необходимы дальнейшие исследования по изучению особенностей потери массы, силы и функции скелетных мышц с возрастом у людей разных полов и возраста. Целью данного исследования было изучить особенности силы и функциональных возможностей скелетной мышечной ткани у женщин разного возраста. Обследовано 248 женщин, которые в зависимости от возраста были разделены на группы согласно классификации по десятилетиям: 20–29, 30–39, 40–49, 50–59, 60–69, 70–79, 80–89 лет. Силу скелетной мускулатуры оценивали с помощью кистевого пружинистого динамометра. Функциональные возможности скелетных мышц и риск падений оценивали с помощью специальных тестов. Обезжиренную массу всего тела, верхних и нижних конечностей оценивали с помощью двухфотонной рентгеновской абсорбциометрии (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США). В результате исследования установлено, что максимальные показатели силы и функциональных возможностей скелетных мышц наблюдаются у женщин возрастной группы 20–29 лет. Достоверное снижение показателя силы скелетных мышц наблюдается у женщин возрастной группы 60–69 лет и старше. При определении функциональных возможностей скелетных мышц и риска падений достоверно худшие показатели установлены у женщин старше 50 лет по сравнению с показателями у женщин возрастной группы 20–29 лет.

Today among geriatric syndromes, world scientists pay much attention to the study of sarcopenia. It was found that the evaluation of skeletal muscle strength has a significant correlation with the risk of falls, disability, deterioration in the quality of life, duration of hospitalization. It is proved that measurements of skeletal muscle strength, but not the determination of skeletal muscles mass, are strong and independent predictors of mortality in the elderly. Further researches are needed to study the characteristics of weight loss, strength and function of skeletal muscle with age in individuals of different sex and age. The objective of this study was to explore the features of strength and functionality of skeletal muscle tissue in women of all ages. The study involved 248 women, who were divided into groups by decades depending on age: 20–29, 30–39, 40–49, 50–59, 60–69, 70–79, 80–89 years. Skeletal muscle strength was evaluated using spring carpal dynamometer. Functions of skeletal muscles and the risk of falls were assessed using special tests. Fat-free mass of the whole body, upper and lower extremities was evaluated by means of dual-energy X-ray absorptiometry (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, USA). The study found that maximal values of strength and functional capacity of skeletal muscles were observed in women in the age group of 20–29 years. The significant loss of skeletal muscle strength is being detected in individuals from the age group of 60–69 years and older. When determining the functional capacity of skeletal muscles and risk of falls, significantly worse performance was established in women older than 50 years compared to those in women in the age group of 20–29 years.

Статтю опубліковано на с. 15-18

Вступ

У всьому світі спостерігається суттєве постаріння населення. На 1 січня 2010 року в Україні частка осіб віком 50 років і старше становить 17,3 млн (32 % від загального числа чоловіків та 42 % — жінок) [9]. Фактично більше ніж кожен четвертий житель України перебуває у віковій групі 50 років та старше, для якої характерним є погіршення стану здоров’я та збільшення числа захворювань [1, 2, 9].

На сьогодні серед геріатричних синдромів науковці світу приділяють велику увагу вивченню саркопенії та дряхлості, що асоційовані з підвищенням ризику падінь, погіршенням якості життя, функціональних можливостей і, відповідно, зростанням летальності пацієнтів [8, 11, 15].

Згідно з консенсусом European Working Group on Sarcopenia in Older People (2009), саркопенія — синдром, що характеризується прогресивним і генералізованим зниженням скелетної м’язової маси та її сили з ризиком розвитку таких ускладнень, як порушення рухливості, зниження якості життя й смерті [9]. Для встановлення діагнозу «саркопенія» необхідно визначення не тільки скелетної м’язової маси, але й її сили та функціональних можливостей.

Поширеність стану значно варіює (5–70 %) залежно від віку, статі та етнічної приналежності [3, 13].

За даними літератури, пік накопичення маси скелетних м’язів припадає на вік 40 років, після чого поступово показник знижується. Середня втрата м’язової маси в людини становить 1 % на рік після 50 років [3, 4], 1,4–2,5 % — після 60 років [5] та може досягати 50 % у віці 80 років і старше [6]. Атрофія м’язової тканини перебігає по-різному у функціонально різних м’язах. М’язова сила збільшується до 30 років, у віці від 30 до 50 років — плато, а потім показник знижується на 24–36 % у віці від 50 до 70 років [5]. За даними інших авторів, сила скелетної мускулатури знижується на 10–15 % кожну декаду після 50 років. Відхилення показника значно зростає після 75 років [7] та досягає 30 % [5].

В епідеміологічних дослідженнях найчастіше проводять вимір сили скелетних м’язів кисті за допомогою динамометрії. Дані лонгітудинального дослідження показали, що сила скелетної мускулатури кисті знижується із віком на 12 % у чоловіків і 19 % у жінок у віці 65 років і старше [10]. Однак дані дослідження Baltimore Longitudinal Study of Aging показали, що не всі особи втрачають силу скелетної мускулатури з віком: 48 % у віковій групі до 40 років, 29 % — 40–59 років, 15 % — старше 60 років [10].

Установлено, що оцінка сили скелетних м’язів кисті має вірогідний зв’язок із ризиком падінь, недієздатністю, погіршенням якості життя, тривалістю госпіталізації [14]. Дослідження A. Newman та співавт. підтвердили, що саме виміри сили скелетних м’язів кисті та чотириголового м’яза, а не визначення маси скелетних м’язів, є вагомими та незалежними предикторами летальності людей літнього віку [12].

З урахуванням вищезазначеного необхідні подальші дослідження щодо вивчення особливостей втрати не тільки маси скелетних м’язів із віком, а й її сили та функції.

Метою даного дослідження було вивчити особливості сили та функціональних можливостей скелетної м’язової тканини в жінок різного віку.

Матеріал та методи дослідження

Обстежено 248 жінок (середній вік — 62,86 ± 13,11 року, середній зріст — 1,59 ± 0,07 м, середня маса тіла — 71,95 ± 14,71 кг, середній індекс маси тіла — 28,48 ± 5,80 кг/м2), які залежно від віку були розподілені на групи за класифікацією за десятиріччями: 20–29 (n = 10), 30–39 (n = 10), 40–49 (n = 11), 50–59 (n = 49), 60–69 (n = 80), 70–79 (n = 75), 80–89 (n = 13) років.

Силу скелетної мускулатури оцінювали за допомогою кистьового пружинного динамометра, що пацієнт стискає кистю витягнутої верхньої кінцівки. Сила стискання (кгс) вказується стрілкою на спеціальній шкалі динамометра. Функціональні можливості скелетних м’язів та ризик падінь оцінювали за допомогою тестів: «дві ступні разом», «напівтандем», «тандем», «на одній нозі», «сісти — встати», «8-кроковий», «3-метровий», «4-метровий» та «15-метровий» тести. Знежирену масу всього тіла, верхніх та нижніх кінцівок оцінювали за допомогою двофотонної рентгенівської абсорбціометрії (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США).

Результати подані у вигляді M ± SD. Статистичний аналіз проводили з використанням програми Statistica 6.0. Використовували однофакторний дисперсійний аналіз ANOVA з поправкою Шеффе.

Результати дослідження

При оцінці сили скелетної мускулатури за допомогою динамометрії максимальні показники встановлені у жінок вікової групи 20–29 років. Вірогідно нижчі показники сили скелетної м’язової тканини порівняно з жінками 20–29 років спостерігались у жінок вікових груп 60–69, 70–79 та 80–89 років (рис. 1).

Вірогідних відмінностей між показниками сили скелетних м’язів правої та лівої кисті не виявлені.

При оцінці функціональних можливостей скелетної мускулатури та ризику падінь у жінок різного віку встановлені вірогідно нижчі показники у вікових групах 50–59, 60–69, 70–79 та 80–89 років порівняно з показниками жінок 20–29 років при використанні таких тестів: «тандем», «на одній нозі», «сісти — встати», «3-метрового» та «4-метрового», «8-крокового» (рис. 2–5). При оцінці показників тестів «тандем та «напівтандем» вірогідних відмінностей із віком в обстежених жінок не виявлено, що суб’єктивно можна пояснити більш «простим» виконанням зазначених тестів. При оцінці функціональних можливостей жінок за допомогою «15-метрового» тесту вірогідно гірші показники спостерігаються у жінок вікової групи 80–89 років (рис. 6).

Ураховуючи дані консенсусу з діагностики саркопенії (EWGSOP, 2009) для встановлення діагнозу «саркопенія» необхідно визначення не тільки скелетної м’язової маси, але й її сили та/або функціональних можливостей. Згідно з алгоритмом EWGSOP, 2009 (рис. 7) [13] при проведенні скринінгу осіб із саркопенією найбільш важливим є визначення функціональних можливостей скелетних м’язів, а саме швидкості ходьби. До того ж межею швидкості ходьби є показник 0,8 м/с.

При проведенні аналізу результатів даної вибірки встановлено вірогідне зниження швидкості ходи у жінок 50 років і старше порівняно з показниками в жінок 20–29 років (F = 11,49; p < 0,001) та збільшення частки жінок із віком, швидкість ходьби яких менше ніж 0,8 м/с (рис. 8).

Висновок

Максимальні показники сили та функціональних можливостей скелетних м’язів спостерігаються у жінок вікової групи 20–29 років. Вірогідне зниження показника сили скелетних м’язів, визначеної за допомогою кистьової динамометрії, спостерігається в жінок вікової групи 60–69 років та старше. При визначенні функціональних можливостей скелетних м’язів та ризику падінь вірогідно гірші показники встановлені в жінок віком понад 50 років.

Список литературы

1. Поворознюк В.В. Захворювання кістково-м’язової системи в людей різного віку (вибрані лекції, огляди, статті): У 3 т. — К., 2009. — 664 с.

2. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Менопауза и костно-мышечная система. — К., 2004. — 512 с.

3. Поворознюк В.В., Дзерович Н.И. Саркопения и возраст: обзор литературы и результаты собственных исследований // Новости медицины и фармации. — 2013. — 8(456). — С. 10-12.

4. Поворознюк В.В., Дзерович Н.И. Особенности телостроения у женщин различного возраста // Проблеми остео–логії. — 2013. — 16(4). — С. 46-52.

5. Янковская А.С., Подрушняк Е.П. Мышечная система человека при старении. — К., 1979. — 144 с.

6. Bijlsma A.Y., Meskers C.G.M., van den Eshof N. Diagnostic criteria for sarcopenia and physical performance // AGE. — 2014. — 36. — Р. 275-285.

7. Cessari M., Ferrini A., Zamboni V. et al. Sarcopenia: current clinical and research issues // The open geriatric medicine journal. — 2008. — 1. — P. 14-23.

8. Di Monaco M., Vallero F., Di Monaco R. et al. Prevalence of sarcopenia and its association with osteoporosis in 313 older women following a hip fracture // Arch. Gerontol. Geriatr. — 2011. — 52(1). — P. 71-4.

9. The Eastern European & Central Asian Regional Audit Epidemiology, costs & burden of osteoporosis in 2010 // International Osteoporosis Foundation. — 2010. — 60 р.

10. Harris T. Muscle mass and strength: relation to function in population studies // Symposium: Sarcopenia: diagnosis and mechanisms, American Society for Nutritional Sciences. — 1997. — S. 1004-1006.

11. Hida T., Ishiguro N., Shimokata H. et al. High prevalence of sarcopenia and reduced leg muscle mass in Japanese patients immediately after a hip fracture // Geriatr. Gerontol. Int. — 2013. — 13(2). — P. 413-20.

12. Newman A.B., Kupelian V., Visser M. et al. Strength, but not muscle mass, is associated with mortality in the health, aging and body composition study cohort // Journal of Gerontology: Medical Sciences. — 2006. — 61 A (1). — P. 72-77.

13. Pagotto V., Silvera E.A. Methods, diagnostic criteria, cutoff points and prevalence of sarcopenia among older people // The Scientific World Journal. – 2014. – Article ID 231312, http://dx.doi.org/10.1155/2014/231312. – 11 p.

14. Roberts H.C., Denison H.J., Martin H.J. et al. A review of the meauserement of grip strength in clinical and epidemiological studies: towards a standardized approach // Age ageing. — 2011. — 40. — P. 423-429.

15. Verschueren S., Gielen E., O’Neill T.W. et al. Sarcopenia and its relationship with bone mineral density in middle-aged and elderly European men // Osteoporos Int. — 2013. — 24(1). — P. 87-98.