Мобильная версия

Журнал «Актуальная инфектология» 1 (10) 2016

Инновационный подход к индивидуализации лечения детей с острыми респираторными инфекциями

Авторы: Волянская Л.А., Бурбела Е.И., Мудрик У.М. - ГВУЗ «Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского»; Евтушенко С.В. - КУТОС «Тернопольская областная детская клиническая больница»

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Справочник специалиста

Під нашим спостереженням перебували 27 дітей віком від 10 міс. до 10 років, хворих на гострі респіраторні інфекції, з яких 14 пацієнтам введено до харчового раціону функціональний харчовий продукт із рослинної сировини «Пилок квітковий з розчинною клітковиною» та продукти для спеціального харчування «Олія вівса, ліпофільний комплекс», «Олія чорного кмину, ліпофільний комплекс». Проведений аналіз клінічної симптоматики показав відсутність відмінностей у перебігу захворювання, тривалості симптомів гострих респіраторних інфекцій та терапії при обох способах лікування за дуже подібної клінічної картини на старті хвороби. Обсяг лікувального комплексу в другій групі (13 хворих) був вірогідно більшим за кількістю застосованих препаратів, а вартість — суттєво вищою, ніж у групі порівняння. Тому запропонована схема лікування з корекцією харчування функціональними харчовими продуктами з рослинної сировини може бути рекомендована для практичного застосування.

Под нашим наблюдением находилось 27 детей в возрасте от 10 мес. до 10 лет, больных острыми респираторными инфекциями, из которых 14 пациентам введен в пищевой рацион функциональный питательный продукт растительного сырья «Пыльца цветочная, клетчатка растворимая» и продукты для специального питания «Масло семян овса, липофильный комплекс», «Масло черного тимьяна, липофильный комплекс». Проведенный анализ клинической симптоматики показал отсутствие различий в течении заболевания, длительности симптомов острых респираторных инфекций и периода терапии при обоих способах лечения при условии очень схожей клинической картины на старте болезни. Объем лечебного комплекса во второй группе (13 больных) был существенно большим по количеству применения препаратов, а стоимость — существенно выше, чем в группе сравнения. Поэтому предложенная схема лечения с коррекцией питания функциональными питательными продуктами из растительного сырья может быть рекомендована для практического использования.

Under our supervision, there were 27 children aged 10 months to 10 years suffering from acute respiratory infections, in 14 of them we have introduced to the diet the functional food from plant material «Pollen with soluble fiber» and food for special use «Oat oil, lipophilic complex», «Black cumin oil, lipophilic complex». The analysis of the clinical symptoms showed no difference in the disease course, duration of symptoms of acute respiratory infections and therapy in both methods of treatment, with very similar clinical picture at the onset of the disease. Medical complex in the second group (13 patients) was significantly larger by the number of applied drugs, and the cost — significantly higher than in the comparison group. Therefore, the proposed treatment regimen with diet modification using functional foods from plant material can be recommended for practical use.

Ключевые слова

гострі респіраторні інфекції, діти, лікування.

острые респираторные инфекции, дети, лечение.

acute respiratory infections, children, treatment.

Статтю опубліковано на с. 66-70

Вступ

Незважаючи на значні досягнення у розробці заходів профілактики гострих респіраторних інфекцій (ГРІ) у дітей, вони залишаються важливою медичною та соціальною проблемою на сучасному етапі розвитку педіатрії. Згідно з даними різних авторів, вони становлять від 55 до 70 % усіх хвороб дітей раннього віку [1–4]. Діти раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку страждають від повторних інфекцій верхніх дихальних шляхів частіше за інші вікові групи, що зумовлено анатомо-фізіологічним особливостями становлення імунної й дихальної систем, психоемоційним напруженням під час соціалізації [5], а також є наслідком посиленої експозиції до інфекційних чинників при супутньому впливі факторів довкілля у перші роки життя [6, 7]. ГРІ на 76–82 % визначають патологію раннього дитячого віку, а в структурі інфекційної захворюваності вони посідають перше місце й становлять 80–90 % усіх випадків інфекційної патології [8].

Мета дослідження: вивчити динаміку клінічних проявів на тлі корекції харчування за допомогою комплексу спеціальних харчових продуктів у дітей із ГРІ.

Матеріали та методи дослідження

Під нашим спостереженням перебували 27 дітей віком від 10 міс. до 10 років, які лікувались стаціонарно в інфекційно-діагностичному та амбулаторно в поліклінічному відділеннях КУТОР «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» (ТОДКЛ) протягом січня 2015 р. з приводу ГРІ. До дослідження включені пацієнти, батьки яких дали згоду на обстеження та лікування дітей, корекцію харчування та аналіз медичної документації. Усі обстежені діти були розділені на дві групи: першу когорту становили 14 пацієнтів, батьки яких погодились на введення до харчового раціону комплексу сертифікованих та рекомендованих до вживання Українським інститутом екології людини спеціальних харчових продуктів: функціонального харчового продукту з рослинної сировини «Пилок квітковий з розчинною клітковиною» та харчових продуктів для спеціального споживання «Олія вівса, ліпофільний комплекс», «Олія чорного кмину, ліпофільний комплекс», до другої ввійшли 13 хворих без корекції харчування. Усі діти були ретельно клінічно обстежені, що включало детальний аналіз скарг, анамнезу життя, наявності супутніх захворювань, вживання лікарських препаратів, даних об’єктивного обстеження, вивчалась також медична документація.

Групи обстежених дітей були порівнянні за віком, статтю та місцем проживання (рис. 1–3).

Мала місце деяка розбіжність у групах порівняння за часом першого звернення за лікарською допомогою: так, пацієнти першої групи звертались здебільшого значно пізніше, ніж діти другої когорти (рис. 4), попри майже ідентичну за основними проявами клінічну картину у хворих обох груп порівняння (рис. 5–7).

Комплекс лікування основного захворювання складався з місцевої противірусної (лаферобіон, 5 % ЕААК), симптоматичної (жарознижуючі, муколітики, бронхолітики) терапії та антибіотикотерапії (у більшості хворих). У пацієнтів першої групи лікувальний комплекс включав 1–2 препарати в поєднанні з корекцією харчування: 5% розчин амінокапронової кислоти інтраназально (n = 14 — 100,0 %), у двох випадках (n = 2 — 14,29 %) — антибіотик: макролід і цефалоспорин 2-го покоління, у 4 пацієнтів (n = 4 — 28,57 %) — жарознижуючі середники, муколітики (n = 3 — 21,43 %) і деконгестанти (n = 3 — 21,43 %). Хворі групи порівняння отримали противірусну терапію (лаферобіон (n = 5 — 38,46 %) та 5% розчин амінокапронової кислоти інтраназально (n = 2 — 15,38 %), антибактеріальну: макроліди (n = 1 — 7,69 %), цефалоспорини 2-го покоління (n = 5 — 38,46 %, цефалоспорини 3-го покоління (n = 6 — 46,15 %), аміноглікозиди (n = 1 — 7,69 %), симптоматичну терапію: муколітики (n = 3 — 23,07 %), смекта (n = 3 — 23,07 %), жарознижуючі середники (n = 5 — 38,46 %), парентеральну дезінтоксикаційну терапію (n = 5 — 38,46 %).

Обговорення результатів дослідження

Адекватна та своєчасна терапія гострих респіраторних інфекцій сприяє більш швидкому одужанню й направлена на запобігання ускладненням. Лікування цих захворювань має бути індивідуалізованим з урахуванням багатьох факторів у кожному конкретному випадку, повинно включати симптоматичну терапію та в разі грипу — ще й етіотропну [9]. Згідно з уніфікованим протоколом первинної медичної допомоги дорослим та дітям з ГРІ симптоматична терапія регламентується лише як терапія гіпертермії [9], що відображає відсутність вірогідної доказової бази лікування інших проявів ГРІ, зокрема диспептичного синдрому, з яким у клінічній педіатричній практиці доводиться стикатись достатньо часто. Чим менша дитина, тим частіше диспептичний синдром супроводжує перебіг ГРІ, що зумовлює потребу в корекції лікувальної програми індивідуально для кожного пацієнта.

Інфекційний процес при ГРІ — комплекс реакцій, направлених на забезпечення гомеостазу організму й рівноваги з оточуючим середовищем, які виникають в макроорганізмі в результаті проникнення, розмноження й життєдіяльності в ньому патогенних для нього мікроорганізмів [10]. Згідно з фактами, встановленими на сьогодні, людину (1013-клітинний макроорганізм) населяє 1014–1015 мікроорганізмів [11–13]. Усі ці мікроорганізми живуть в оточенні один одного й не можуть існувати без цього середовища, життєво залежного від людського організму, який, у свою чергу, також не може жити поза цим об’єднанням. «Причем это не просто параллельное сосуществование, а жизненная необходимость в обеспечении себя питанием и получении жизненно необходимых средств, условиями для размножения, возможностями защиты и т.д.» [14]. Розподіл «друзів наших менших» в організмі Homo sapiens нерівномірний, але неперервний (немає частин тіла, вільних від мікробів). Найбільшою за обсягом та найбільш досліджуваною біотою є шлунково-кишковий тракт, що містить до 60 % всіх мікробів людини [12]. Усі кишкові мікроби спільно з епітеліоцитами становлять цілісний тканинний комплекс: мікроби, продукти їх життєдіяльності, муцин, злущені ентероцити, глікокалікс, клітини строми слизової оболонки. Це так звана ентеральна біоплівка з величезною площею та вражаючою багатофункціональністю [15]. З якістю функціонування цієї шлунково-кишкової корпорації прямо пов’язана злагоджена взаємодія всіх інших систем та органів людини. Ця частина організму є найбільш вразливою при будь-якій патології, тому що це найпотужніший шлях зв’язку з навколишнім світом, усі лікувальні середники проходять ентеральний шлях — або через надходження, або/і через виведення. У лікуванні дітей з ГРІ широко і нерідко необґрунтовано використовується велика кількість медикаментів [8], що ми продемонстрували і в нашому дослідженні.

Зрозуміло, що саме ентеральна біота зазнає найбільшого навантаження при порушенні гомеостазу, будучи ініціатором цього процесу чи основною патологічною його ланкою. Саме тому кишкова мікробіота є найбільш досліджуваною при всіх патологічних процесах, хоча тут є одне застереження. Доступність мікробного дослідження цієї біоти є обмеженою, оскільки рутинний бактеріологічний посів фекалій не є її вірогідним відображенням. Примарність такого трактування випливає з того факту, що 60–80 % мікробіоценозу кишечника недоступні для культуральних методів [16]. Ці міркування приводять до усвідомлення неспроможності існуючих можливостей повноцінно вивчити кишкову біоту та зумовлюють обережність оцінки рутинних мікробіологічних досліджень фекалій, що широко використовуються в практичній медицині та наукових працях для оцінки функціональної здатності травної системи, якості терапії, підвищення ефективності лікування та запобігання його побічним ефектам. З огляду на це ми проводили оцінку виключно ефективності корекції харчування, порівнюючи клінічні прояви в досліджуваних групах. Зважаючи на те, що склад мікрофлори генетично пов’язаний усередині біоплівки, специфічний на штамовому рівні для кожного індивідуума і навіть детермінований спадково [15, 17], призначене лікування має створювати умови для забезпечення швидкого відтворення структури біоплівки. Але оскільки біота настільки індивідуальна, що за її складом можна ідентифікувати індивіда з більшою точністю, ніж за відбитками пальців, то не видається можливим на сучасному етапі індивідуалізувати бактеріальну корекцію. Ряд робіт показали, що бактеріальні препарати використовуються біоплівкою лише як будівельний матеріал [18–20]. Тому доречно припустити, що при корекції харчування, введенні біологічних добавок буде більш природно та фізіологічно виконуватись ця роль структурного будівельного матеріалу і внесення спеціальних харчових продуктів в раціон хворої дитини дозволить покращити ефективність протокольної терапії.

Нами в раціон хворих на ГРІ дітей введено комплекс спеціальних харчових продуктів: функціональний харчовий продукт із рослинної сировини «Пилок квітковий з розчинною клітковиною» та харчові продукти для спеціального споживання «Олія вівса, ліпофільний комплекс», «Олія чорного кмину, ліпофільний комплекс». Проведений аналіз клінічної симптоматики (рис. 8–12) показав практично повну відсутність різниці в перебігу захворювання, тривалості клінічних симптомів при обох способах лікування за дуже подібної клінічної картини на старті хвороби. Не виявлено також вірогідної різниці в тривалості хвороби. Обсяг лікувального комплексу в другій групі був вірогідно більшим за кількістю застосованих препаратів, а вартість лікування її пацієнтів — істотно вищою за групу порівняння.

Висновок

З огляду на те, що лікування ГРІ у дітей повинне мати фізіологічний характер, спиратись на природні можливості людського організму до саморегуляції та самовідновлення, запропоновані схеми лікування з корекцією харчування функціональними харчовими продуктами з рослинної сировини можуть бути рекомендовані для практичного застосування.

Список литературы

1. Печінка А.М. Гострі респіраторні захворювання: питання клінічної діагностики та лікування / А.М. Печінка, М.І. Дземан // Укр. мед. часопис. — 2010. — № 5 (79). — С. 94-103.

2. Шамшева О.В. Лечение и профилактика рецидивирующих респираторных инфекций у детей / О.В. Шамшева, В.Ф. Учайкин // Детские инфекции. — 2008. — № 3. — С. 50-52.

3. Ключников С.О. Острые респираторные заболевания у детей: Пособие для врачей / С.О. Ключников, О.В. Зайцева, И.М. Османов. — М., 2009. — 35 с.

4. Самсыгина Г.А. Инфекции респираторного тракта у детей раннего возраста / Под ред. Г.А. Самсыгиной. — М.: Миклош, 2006. — 279 с.

5. Dellepiane R.M. Atopyin preschool Italian children with recurrent respiratory infections / R.M. Dellepiane, P. Pavesi, M.F. Patria, E. Laicini, G. DiLandro, & M.C. Pietrogrande // La Pediatrica Medica e Chirurgica. — 2009. — № 4. — Р. 161-164.

6. Arden K.E. Frequent detection of human rhinoviruses, paramyxoviruses, coronaviruses and bocavirus during acute respiratory tract infections / K.E. Arden, P. McErlean, M.D. Nissen, T.P. Sloots, I. M. Mackay // Journal of Medical Virology. — September, 2006. — Vol. 78 (9). — P. 1232-1240.

7. Couriel J. Assessment of the child with recurrent chest infections / J. Couriel // British Medical Bulletin. — March, 2002. — Vol. 61 (1). — P. 115-132.

8. Юлиш Е.И. Подходы к терапии острых респираторных заболеваний у часто и длительно болеющих детей / Е.И. Юлиш, Б.И. Кривущев, С.Я. Ярошенко // Здоровье ребенка. — 2011. — № 2 (29). — С. 95-99.

9. Наказ МОЗ від 16.07.2014 № 499 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при грипі та гострих респіраторних інфекціях» // Актуальная инфектология. — 2014. — № 3 (4). — С. 111-191.

10. Возианова Ж.И. Инфекционные и паразитарные болезни / Ж.И. Возианова. — К.: Здоров’я, 2001–2002. — Т. 1–3. — 2504 c.

11. Парфенов Ф.И. Энтерология на рубеже 20 и 21 веков / Ф.И. Парфенов // Рос. ж. гастроэнтер., гепатол., колопроктол. — 2004. — № 3. — С. 41-44.

12. Янковский Д.С. Микробная экология человека: современные возможности ее поддержания и восстановления / Д.С. Янковский. — К.: Эксперт ЛТД, 2005. — 362 с.

13. Steven R. Gill et al. Metagenomic Analysis of the Human Distal Gut Microbiome / R. Steven // Science. — 2006. — Vol. 312. — P. 1355-1359.

14. Богадельников И.В. Этюды о человеке и микроорганизмах: Монография / И.В. Богадельников. — Симферополь: ИТ «АРИАЛ», 2014. — 160 с.

15. Осипов Г. Невидимый орган — микрофлора человека [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.rusmedserv.com/microbdiag/ invisibleorgan.htm#b6.

16. Asquith M. An innately dangerous balancing act: intestinal homeostasis, inflammation, and colitis-associated cancer / M. Asquith, F. Powrie // J. Exp. Med. — 2010. — 207 (8). — С. 1573-1577.

17. Шендеров Б.А. Медицинская микробная экология: некоторые итоги и перспективы исследований / Б.А. Шендеров // Вестн. Рос. АМН. — 2005. — № 12. — С. 13-17.

18. Гриневич В.Б. Принципы коррекции дисбиозов кишечника [Электронный ресурс] / В.Б. Гриневич // MEDI.RU. — Режим доступа к журналу: http://medi.ru/doc/1951118.htm

19. Осипов Г.А. Количественный in situ микробиологический анализ по липидным маркерам в биологических жидкостях с использованием метода газовой хроматографии — масс-спектрометрии / Г.А. Осипов, Н.Ф. Федосова, К.В. Лядов // Здраво–охранение и медицинские технологии. — 2007. — № 5. — С. 20-23.

20. Янковский Д.С. Микрофлора и здоровье человека / Д.С. Янковский. — К.: ТОВ «Червона Рута-Турс», 2008. — 552 с.

1. Pechinka AM, Dzeman MI. [Acute respiratory infections: problems of clinical diagnosis and treatment]. Ukr.med.chasopy`s. 2010; 5(79):94-103.Ukrainian.

2. Shamsheva OV, Uchaykin VF [Treatment and prevention of recurrent respiratory infections in children]. Detskie infektsii. 2008; 3:50–52. Russian.

3. Klyuchnikov SO, Zaytseva OV, Osmanov IM. Ostryie respiratornyie zabolevaniya u detey [Acute respiratory infections in children]. Posobie dlya vrachey. M; 2009. 35p. Russian.

4. Samsyigina GA, editor. Infektsii respiratornogo trakta u detey rannego vozrasta. [Respiratory tract infections in young children]. M.: Miklosh; 2006. 279 р. Russian.

5. Dellepiane, RM, Pavesi P, Patria MF. Atopyin preschool Italian children with recurrent respiratory infections. La Pediatrica Medica e Chirurgica. 2009; 4:161-164. Italian.

6. Arden KE, McErlean P, Nissen MD, Sloots TP, Mackay IM. [Frequent detection of human rhinoviruses, paramyxoviruses, coronaviruses and bocavirus during acute respiratory tract infections]. Journal of Medical Virology. 2006;78(9):1232-1240.

7. Couriel J. [Assessment of the child with recurrent chest infections]. British Medical Bulletin. 2002;61(1):115-132.

8. Yulish EI, Krivuschev BI, Yaroshenko SYa. [Approaches to therapy of acute respiratory diseases have often and long ill children]. Zdorove rebenka. 2011;2(29):95-99. Russian

9. Nakaz MOZ vid 16.07.2014 №499 [Pro zatverdžennja ta vprovadžennja medyko-texnolohičnyx dokumentiv zi standartyzaciji medyčnoji dopomohy pry hrypi ta hostryx respiratornyx infekcijax]. Aktualnaya infektologiya. 2014;3(4):111-191. Ukrainian.

10. Vozianova ZhI. Infektsionnyie i parazitarnyie bolezni [Infectious and parasitic diseases]. Kyjiv: Zdorovja; 2001-2002. (1,2,3) 2504p. Russian.

11. Parfenov FI. [Enterology at the turn of the 20th and 21st centuries]. Ross. Zh. gastroenter., gepatol., krorproktol. 2004;(3):41-44. Russian.

12. Yankovskiy DS. Mikrobnaya ekologiya cheloveka: sovremennye vozmozhnosti ee podderzhaniya i vosstanovleniya [Microbial ecology of human: contemporary possibilities of maintaining and restoring]. – K.: Ekspert LTD, 2005:362 p. Russian.

13. Steven R.; authors. Metagenomic Analysis of the Human Distal Gut Microbiome. Science. -2006;(312):1355-1359. Ukrainian.

14. Bogadel'nikov IV. Etyudy o cheloveke i mikroorganizmakh: [monografіya]. [Sketches of man and microorganisms: monograph] – Simferopol' : IT «ARIAL», 2014:160 p.

15. Osipov G. The invisible organ – a microflora of man [Internet]. Aesthetic medicine [updates 2016 Junuary 29]. Available from: http://www.rusmedserv. com/microbdiag/invisibleorgan.htm#b6. Russian.

16. Asquith M, Powrie F. An innately dangerous balancing act: intestinal homeostasis, inflammation, and colitis-associated cancer. J. Exp. Med. 2010; 207 (8): 1573-1577.

17. Shenderov BA. [Medical microbial ecology: some results and perspectives]. Vestn. Ros. AMN. 2005; 12:13-17. Russian.

18. Grinevich VB, Zaharchenko SM, Osipov GA. Principles of correction of intestinal dysbiosis [Internet]. MEDI.RU. Available from: http://medi.ru/doc/1951118.htm. Russian.

19. Osipov GA, Fedosova NF, Lyadov KV. [Quantitative in situ microbiological analysis lipid markers in biological fluids using gas chromatography - mass spectrometry]. Zdravoohranenie i medicinskie tekhnologi. 2007; 5:20-23. Russian.

20. Yankovskij DS, Dyment GS. Mikroflora i zdorov'e cheloveka [Microflora and human health]. K.: Chervona Ruta-Turs; 2008. 552 р. Russian.