Международный неврологический журнал 3 (81) 2016
Вернуться к номеру
Актуальні аспекти взаємозв’язків між судиноруховою функцією ендотелію та артеріальним тиском В осіб з початковими проявами хронічної ішемії мозку
Авторы: Тріщинська М.А., Головченко Ю.І., Клименко А.В., Бельська І.В. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Рубрики: Неврология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Вступ. Одним із найбільш агресивних судинних факторів ризику розвитку хронічної й гострої ішемії мозку є артеріальна гіпертензія (АГ), що тривалий час має асимптомний перебіг. Виявлення ознак ушкодження судинної системи під впливом судинних факторів ризику у вигляді ендотеліальної дисфункції (ЕД) на ранніх етапах розвитку патологічного процесу дає підставу для більш ретельного скринінгу ризиків та активних профілактичних заходів. Нами було проведено дослідження, метою якого стала оцінка судинорухової функції ендотелію при початкових проявах хронічної ішемії мозку відповідно до наявності, ступеня та стадії АГ. Матеріали й методи. Нами було обстежено 306 осіб з початковими проявами хронічної ішемії мозку — із судинними факторами ризику, відповідними клінічними проявами та нейровізуалізаційними ознаками ураження головного мозку легкого ступеня. Групу контролю становили 15 осіб без анамнестичних, клінічних, інструментальних та лабораторних ознак судинних та інших тяжких соматичних захворювань. Усім пацієнтам проводилися загальноклінічні, клініко-неврологічні, клініко-інструментальні та клініко-лабораторні обстеження. З метою оцінки судинорухової функції ендотелію проводилася компресійна проба на потокозалежну вазодилатацію (ПЗВД), а також визначалися рівні ендотеліну‑1 та нітриту (стабільного метаболіту NO) у сироватці крові пацієнтів. Результати та їх обговорення. Аналіз зв’язків між показниками судинорухової функції ендотелію в контрольній групі показав наявність значущих (р = 0,000) зв’язків між ними: між ЕТ‑1 і відсотком ПЗВД (обернений зв’язок, r = –0,74); нітритом і відсотком ПЗВД (прямий, r = 0,63); нітритом і ЕТ‑1 (обернений, r = –0,865).Тоді як зв’язок (за коефіцієнтом Спірмена) між наведеними показниками в основній клінічній групі був менш тісним, а саме: між відсотком ПЗВД і ЕТ‑1 — r = –0,278 (р = 0,002), відсотком ПЗВД і нітритом — r = 0,316 (р = 0,000), ЕТ‑1 і нітритом — r = –0,367 (р = 0,000), що оцінюється як слабка кореляція. У 202/306 (66,0 %) обстежених пацієнтів була виявлена АГ. У 124/202 (61,4 %) хворих визначалася АГ І ступеня (АТ = 140–159/90–99 мм рт.ст.), у 78/194 (38,6 %) пацієнтів — АГ ІІ ступеня (АТ = 160–179/100–109 мм рт.ст.). Пацієнти з АГ ІІІ ступеня у дослідження не включалися. У 86/202 (42,6 %) пацієнтів була виявлена І стадія АГ та у 116/202 (57,4 %) хворих — ІІ стадія АГ. Порівняння пацієнтів з початковими проявами хронічного інфаркту міокрада і з різними ступенями та стадіями АГ за показниками судинорухової функції ендотелію, а саме біохімічними показники та відсотком ПЗВД, показало, що групи невипадково відрізнялися між собою за деякими показниками, але для уточнення, за якими саме, проводилося попарне порівняння груп за допомогою критерію Манна — Уїтні. Висновки. Виявлено, що початкові прояви хронічної ішемії мозку розвивалися на тлі порушення взаємозв’язків між протилежно направленими чинниками, що вивільняються з ендотеліоцитів. Було встановлено, що підвищення рівня ЕТ‑1 мало значення для ініціації АГ в осіб з початковими проявами хронічної ішемії мозку та відігравало значущу роль у субклінічному ураженні органів-мішеней на тлі АГ порівняно з особами без АГ та з початковими проявами хронічної ішемії мозку. Тоді як рівень нітриту та відсоток ПЗВД значущо знижувалися в міру підвищення ступеня АГ, особливо у пацієнтів з субклінічним ураженням органів-мішеней, порівняно з особами без АГ та субклінічного ураження органів-мішеней на тлі АГ.
Введение. Одним из наиболее агрессивных сосудистых факторов риска развития хронической и острой ишемии мозга является артериальная гипертензия (АГ), которая длительное время имеет асимптомное течение. Выявление признаков повреждения сосудистой системы под влиянием сосудистых факторов риска в виде эндотелиальной дисфункции (ЭД) на ранних этапах развития патологического процесса дает основания для более тщательного скрининга рисков и активных профилактических мероприятий. Нами было проведено исследование, целью которого стала оценка сосудодвигательной функции эндотелия при начальных проявлениях хронической ишемии мозга в соответствии с наличием, степенью и стадией артериальной гипертензии. Материалы и методы. Нами было обследовано 306 пациентов с начальными проявлениями хронической ишемии мозга — сосудистыми факторами риска, соответствующими клиническими проявлениями и нейровизуализационными признаками поражения головного мозга легкой степени тяжести. Группу контроля составили 15 лиц без анамнестических, клинических, инструментальных и лабораторных признаков сосудистых и других тяжелых соматических заболеваний. Всем пациентам проводились общеклинические, клинико-неврологические, клинико-инструментальные и клинико-лабораторные обследования. С целью оценки сосудодвигательной функции эндотелия проводились компрессионная проба на потокозависимую вазодилатацию (ПЗВД), определялись уровни эндотелина‑1 и нитрита (стабильного метаболита NO) в сыворотке крови пациентов. Результаты и их обсуждение. Анализ связей между показателями сосудодвигательной функции эндотелия контрольной группы показал наличие значимых (р = 0,000) связей между ними: между ЭТ‑1 и процентом ПЗВД (обратная, r = –0,74); нитритом и процентом ПЗВД (прямая, r = 0,63) и нитритом и ЭТ‑1 (обратный, r= –0,865). Тогда как связь (по коэффициенту Спирмена) между представленными показателями в основной клинической группе была менее тесной, а именно: между процентом ПЗВД и ЭТ‑1 — r = –0,278 (р = 0,002), процентом ПЗВД и нитритом — r = 0,316 (р = 0,000), ЭТ‑1 и нитритом — r = –0,367 (р = 0,000), что оценивается как слабая корреляция. У 202/306 (66,0 %) обследованных пациентов была выявлена АГ. У 124/202 (61,4 %) больных определялась АГ І степени (АТ = 140–159/90–99 мм рт.ст.), у 78/194 (38,6 %) пациентов — АГ ІІ степени (АТ = 160–179/100–109 мм рт.ст.). Пациенты с АГ ІІІ степени в исследование не включались. У 86/202 (42,6 %) больных была выявлена І стадия АГ и у 116/202 (57,4 %) пациентов — ІІ стадия АГ. Сравнение пациентов с начальными проявлениями хронической ишемии мозга с АГ разных стадий и степеней по показателям сосудодвигательной функции эндотелия, а именно биохимическим показателями и проценту ПЗВД, показало, что группы неслучайно отличались между собой по некоторым показателям, для определения, по каким именно, было проведено попарное сравнение групп с помощью критерия Манна — Уитни. Выводы. Выявлено, что начальные проявления хронической ишемии мозга развивались на фоне нарушения взаимосвязи между противоположно направленными факторами, которые выделяются из эндотелиоцитов сосудов. Было установлено, что повышение уровня ЭТ‑1 имело значение для инициации АГ у лиц с начальными проявлениями хронической ишемии мозга и играло значимую роль в субклиническом поражении на фоне АГ в сравнении с лицами без АГ и с начальными проявлениями хронической ишемии мозга, тогда как уровень нитрита и процент ПЗВД значимо снижался по мере повышения степени АГ, особенно у пациентов с субклиническим поражением органов-мишеней, в сравнении с лицами без АГ и субклинического поражения органов-мишеней на фоне АГ.
Introduction. Hypertension is one of the most aggressive vascular risk factors for the development of chronic and acute cerebral ischemia, and for a long time it is asymptomatic. Detecting the signs of damage to the vascular system under the influence of vascular risk factors as endothelial dysfunction in the early stages of the pathological process gives rise for more thorough screening of risks and active preventive measures. We have carried out a study, whose purpose was to evaluate endothelial vasomotor function at the initial manifestations of chronic cerebral ischemia depending on the presence, degree, and stage of hypertension. Materials and methods. We have examined 306 people with initial symptoms of chronic cerebral ischemia — vascular risk factors, relevant clinical manifestations and neuroimaging signs of mild brain damage. The control group consisted of 15 healthy individuals with no anamnestic, clinical, instrumental and laboratory signs of vascular and other severe physical diseases. All patients underwent general clinical, clinical-neurological, clinical-instrumental and clinical-laboratory tests. To assess endothelial vasomotor function, we have performed compression test for flow-mediated vasodilatation (FMVD), as well as determined the levels of endothelin‑1 (ET‑1) and nitrite (a stable metabolite of NO) in the blood serum of patients. Results and their discussion. Analysis of correlation between indicators of endothelial vasomotor function in the control group showed the presence of significant (p = 0.000) relations between them: between ET‑1 and the percentage of FMVD (inverse relationship, r = –0.74); nitrite and percentage of FMVD (direct, r = 0.63); nitrite and ET‑1 (inverse, r = –0.865).While the correlation (by Spearman coefficient) between the given figures in the main clinical group had a lower density, namely: between percentage of FMVD and ET‑1 — r = –0.278 (p = 0.002), percentage of FMVD and nitrite — r = 0.316 (p = 0.000), ET‑1 and nitrite — r = –0.367 (p = 0.000), which is considered as a weak correlation. 202/306 (66.0 %) examinees had hypertension. 124/202 (61.4 %) patients had I degree hypertension (blood pressure (BP) = 140–159/90–99 mmHg), 78/194 (38.6 %) patients — II degree hypertension (BP = 160–179/100–109 mmHg). Patients with III degree hypertension were not included in the study. 86/202 (42.6 %) patients had I stage hypertension, and 116/202 (57.4 %) patients — stage II hypertension. Comparison of patients with initial manifestations of chronic cerebral ischemia and with different degrees and stages of hypertension in terms of parameters of vasomotor endothelial function, such as biochemical indices and percentage of FMVD, showed that groups differed among themselves on some indicators not incidentally, but to clarify, by which exactly, a paired comparison of groups was performed using Mann-Whitney test. Conclusions. It was established that the initial manifestations of chronic ischemia of the brain developed on the background of correlations between oppositely directed factors released from endothelial cells. We have found that increasing the level of ET‑1 was important for the initiation of hypertension in patients with initial symptoms of chronic cerebral ischemia and played a significant role in the subclinical lesions of target organs against the background of hypertension compared with those without hypertension and initial manifestations of chronic cerebral ischemia. While the levels of nitrite and FMVD significantly decreased with increasing degree of hypertension, especially in patients with subclinical damage of target organs, compared with those without hypertension and subclinical damage of target organs on the background of hypertension.
ішемія мозку, артеріальна гіпертензія, ендотелій.
ишемия мозга, артериальная гипертензия, эндотелий.
cerebral ischemia, hypertension, endothelium.
Статтю опубліковано на с. 123-130
Серцево-судинні захворювання, зокрема цереброваскулярна патологія у всіх її проявах (гострі й хронічні порушення церебрального кровообігу), призводять до значної смертності та інвалідизації населення в нашій країні. Патологія судин проявляється порушенням їх функції, а згодом і структури, але все починається з дисфункції ендотелію — внутрішнього моношару специфічних клітин, що вистилають усі судинні елементи організму (у тому числі й серце) [10]. Ендотелій має багато ендокринних, паракринних та еукринних функцій [7]. Ендотеліальні клітини модулюють судинний тонус та кровотік і впливають на більшість функцій серцево-судинної системи [11]. Ендотеліальні клітини займають проміжне положення між кров’ю та тканинами органів, що обумовлює їх залучення до цілого ряду фізіологічних процесів. Навколо внутрішнього шару ендотеліоцитів розташовані шари гладеньких м’язів, вплив на які зумовлює певний тонус судин [8]. Крім того, ендотелій бере активну участь у підтриманні фізіологічного балансу в процесах запалення, агрегації тромбоцитів, тромбоутворення та проліферації гладеньких м’язів судин [2].
Матеріал і методи
Результати та їх обговорення
Висновки
1. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О.Ю. Реброва. — М.: МедиаСфера, 2002. — 312 с.
2. Aird W.C. Phenotypic heterogeneity of the endothelium: I. Structure, function, and mechanisms // Circulation Research. — 2007. — 100(2). — 158-173.
3. Celermajer D.S. Noninvasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis / D.S. Celermajer, K.E. Sorensen, V.M. Goochetal // Lancet. — 1992. — 340. — 1111-1115.
4. Davignon J., Ganz P. Role of Endothelial Dysfunction in Atherosclerosis // Circulation. — 2004. — 109. — 27-32.
5. Green D. Point: flow-mediated dilation does reflect nitric oxide-mediated endothelial function // J. Appl. Physiol. — 2005. — 99. — 1233-1234.
6. Harris A.R., Nishiyama S.K., Wray D.W., Richardson R.S. Ultrasound Assessmentof Flow-Mediated Dilation // Hypertension. — 2010. — 55. — 1075-1085.
7. Kaiser D.R., Billups K., Mason C., Wetterling R., Lundberg J.L., Bank A.J. Impaired brachial artery endothelium-dependent and -independent vasodilation in men with erectile dysfunction and no other clinical cardiovascular disease // J. Am. Coll. Cardiol. — 2004. — 43. — 179-184.
8. Kuvin J.T., Karas R.H. Clinical utility of endothelial function testing: ready for prime time? // Circulation. — 2003. — 107(25). — 3243-3247.
9. Mancia G. et al. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension // J. of Hypertension. — 2013. — 31. — 1281-1357.
10. Pretnar Oblak J. Cerebral Endothelial Function Determined by Cerebrovascular Reactivity to L-Arginine // Bio Med. Research International. — http://dx.doi.org/10.1155/2014/601515
11. Rajendran P., Rengarajan T., Thangavel J., Nishigaki Y., Sakthisekaran D., Sethi G., Nishigaki I. The Vascular Endothelium and Human Diseases // Int. J. Biol. Sci. — 2013. — 9(10). — 1057-1069.
12. Wardlaw J., Smith E., Cordonnier Ch. et al. Neuroimaging standards for research in to small vessel disease and its contribution to ageing and neurodegeneration // Lancet Neurol. — 2013. — 12. — 822-38.