Мобильная версия

Травма та її наслідки
Зала синя Зала жовта

Журнал «Травма» Том 17, №4, 2016

Нові аспекти діагностики диспластичного коксартрозу III–IV ступеня тяжкості

Авторы: Герасименко С.І., Полулях М.В., Перфілова Л.В., Гужевський І.В., Бабко А.М. - ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Травматология и ортопедия

Разделы: Справочник специалиста

Згідно з метою дослідження кількісно визначено характер і ступінь інтенсивності патологічного процесу в періартикулярних структурах кульшового суглоба за стадіями Р. Фолля у хворих із тяжкими типами локальної дисплазії (диспластичним коксартрозом ІІІ–ІV ступеня тяжкості). Результати дослідження одержано за допомогою методу електропунктурної діагностики Р. Фолля, уперше застосованого в ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» для визначення функціонального стану періартикулярних структур кульшового суглоба при даній патології. Вимірювали симетричні показники репрезентативної біологічно активної точки періартикулярних структур кульшового суглоба в 20 хворих з урахуванням сторони ураження при однобічному та сторони найбільшого ураження при двобічному диспластичному коксартрозі. За одержаними даними, у зазначених структурах усіх обстежених хворих установлено запальний характер патологічного процесу (І–ІІІ стадії запалення Р. Фолля), причому найбільш інтенсивні ІІ і ІІІ стадії визначено в переважної більшості (95 %) хворих. Одержання нових кількісних діагностичних даних про різну інтенсивність запального процесу дає змогу об’єктивно оцінити стан періартикулярних структур кульшового суглоба у хворих даної категорії в динаміці: до, протягом і після лікувальних заходів.

В соответствии с целью исследования количественно определены характер и степень интенсивности патологического процесса в периартикулярных структурах тазобедренного сустава по стадиям Р. Фолля у больных с тяжелыми типами локальной дисплазии (диспластическим коксартрозом ІІІ–ІV степени тяжести). Результаты получены с помощью метода электропунктурной диагностики Р. Фолля, впервые примененного в ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины» для определения функционального состояния периартикулярных структур тазобедренного сустава при данной патологии. Измеряли симметричные показатели репрезентативной биологически активной точки периартикулярных структур тазобедренного сустава у 20 больных с учетом стороны поражения при одностороннем и стороны наибольшего поражения при двухстороннем диспластическом коксартрозе. По полученным данным, в исследуемых структурах всех обследованных больных определен воспалительный характер патологического процесса (І–ІІІ стадии воспаления Р. Фолля), причем наиболее интенсивные ІІ и ІІІ стадии определены у преобладающего большинства (95 %) больных. Получение новых количественных данных о разной интенсивности воспалительного процесса дает возможность объективно оценить состояние периартикулярных структур тазобедренного сустава у больных данной категории в динамике: до, во время и после лечебных мероприятий.

The aim of the study required the definition of quantitative character and intensity of the pathological process in рeriarticular structures of hip joint by R.Voll’s stages in patients with severe local hip dysplasia (dysplastic coxarthrosis ІІІ–ІV degree of severity). The results were received by the method of electropuncture diagnostics by R. Voll, that has been firstly applied in SI «Institute of Traumatology and Orthopedics of NAMS of Ukraine» to determine functionality of hip periarticular structures at present pathology. There were measured the symmetric indice of representative biologically active points of hip рeriarticular structures in 20 patients (15 women and 5 men aged 19–69 years) with registration side of lesion with one-sided dysplastic coxarthrosis and side of the largest lesion with two-sided dysplastic coxarthrosis. The results showed the inflammatory pathologic process (I–III stages of inflammatory by Voll) in studied structures in all patients, whereas most patients (95 %) had intensive stages II and III. Receiving new quantitative data about various degrees of inflammatory process allows get objective estimation of periarticular structures in these patients before, during and after treatment.

Ключевые слова

диспластичний коксартроз, періартикулярні структури кульшового суглоба, електропунк-турна діагностика Р. Фолля, стадії запалення Р. Фолля, біологічно активна точка, умовні одиниці.

диспластический коксартроз, периартикулярные структуры тазобедренных суставов, электропунктурная диагностика Р. Фолля, стадии воспаления Р. Фолля, биологически активная точка, условные единицы.

dysplastic coxarthrosis, hip рeriarticular structures, electropuncture diagnostics by R.Voll, inflammation stages by R. Voll, representative biologically active point, conventional units.

doi: http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.4.17.2016.77499

Статтю опубліковано на с. 103-107

Вступ

Диспластичний коксартроз (ДК) як найбільш тяжка патологія кульшового суглоба (КС) характеризується дебютом переважно в молодому віці, швидким прогресуванням захворювання (до ІІІ–ІV ступеня) та низьким ефектом консервативного лікування, що розширює показання до ендопротезування. Частота ДК становить 21–80 % випадків від усіх захворювань КС, з яких у 19 % відмічаються тяжкі типи локальної дисплазії, що є безумовним показанням до тотального ендопротезування (ТЕП) вже в молодому віці [2, 5, 14]. На сьогодні ТЕП вважається найбільш ефективним методом лікування дорослих хворих із тяжкими формами ДК, причому у всіх публікаціях, присвячених даній проблемі, відмічається складність техніки оперативних втручань, а також більша кількість незадовільних результатів порівняно з результатами первинного стандартного ендопротезування КС [6, 10, 16]. Так, за даними Р.М. Тихілова (2014 р.), чимала кількість незадовільних результатів після ТЕП спостерігається майже в 20 % складних випадків. Свідченням певної невизначеності усіх аспектів даної проблеми є наявність дискусійних обговорень щодо наукових досліджень і практичного досвіду на сторінках вітчизняних та закордонних профільних видань протягом тривалого часу.

Зокрема, серед проблем, що постають при застосуванні ТЕП у хворих із тяжкими формами ДК, не останнє місце посідає визначення стану м’язів, які оточують КС, до та після операції [4, 11, 13]. За допомогою клінічних та електроміографічних досліджень установлено, що у хворих на ДК доопераційні силові показники деяких м’язів сідничної групи знижені через аномальне розташування місць їх прикріплення та больовий синдром, однак інші м’язи, навпаки, мали ознаки гіпертонусу внаслідок розвитку адаптаційних рухів кінцівки [6, 8, 12, 14, 15]. Проте за допомогою даних методів неможливо одержати інформацію про інтенсивність запального або дегенеративного процесу в періартикулярних м’язах, що є, безумовно, важливим для прогнозування наслідків ТЕП у хворих даної групи.

До широковідомих параклінічних методів діагностики ДК належать рентгенологічний, артрографічний, артроскопічний, сонографічний, магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія тощо. Однак, як відомо, усі зазначені методи переважно надають інформацію про якісні, сформовані протягом певного часу структурні зміни в органо-тканинних утвореннях, потребують спеціальних умов і складної апаратури, що дорого коштує. Тобто очевидно, що важливим є принцип саме комплексності для одержання всебічної інформації щодо стану досліджуваних утворень.

Дотепер у доступній літературі немає свідчень про застосування методу електропунктурної діагностики Р. Фолля (ЕПДФ) для визначення функціонального стану періартикулярних структур (ПС) КС у хворих із тяжкими типами локальної дисплазії кульшового суглоба (ДК ІІІ–ІV ступеня) та особливостей перебігу даної патології, проте дана неінвазивна експрес-методика дає змогу суттєво доповнити існуючий комплекс обстежень та одержати нові діагностичні дані, а саме швидко й кількісно визначити характер та ступінь інтенсивності патологічного процесу (запалення або дегенерації) за стадіями Р. Фолля безпосередньо в ПС КС, а також здійснювати моніторинг і контроль за їх станом до лікування та на різних його етапах. Тобто шляхом вимірювання електропровідності в репрезентативних біологічно активних точках (БАТ) швидко визначається вихідний стан, а згодом простежується динаміка функціонального стану будь-якого органо-тканинного утворення, зокрема ПС КС, що допомагає своєчасно та більш об’єктивно контролювати, зокрема, перебіг післяопераційного періоду.

З 2001 року вперше в науково-практичній діяльності ДУ «ІТО НАМНУ» метод ЕПДФ застосовується у хворих із різноманітною патологією опорно-рухового апарату.

Мета дослідження — кількісно визначити характер та ступінь інтенсивності патологічного (запального або дегенеративного) процесу за стадіями Р. Фолля у ПС КС у хворих на ДК ІІІ–ІV ступеня за допомогою методу ЕПДФ.

Матеріали та методи

За методом ЕПДФ було обстежено 20 хворих із тяжкими типами локальних дисплазій КС — із ДК ІІІ–ІV ступеня тяжкості, зокрема 15 жінок і 5 чоловіків віком від 19 до 69 років. Дослідження проводилися з використанням апарату INTA-сом-VOLL із комп’ютерним забезпеченням (Україна).

Електропунктура — це поверхнева дія електричного струму на БАТ за допомогою електроду без порушення покрову шкіри. Зі свого боку, ЕПДФ — це визначення та оцінка функціонального стану органо-тканинних утворень організму людини на підставі результатів вимірювань електропровідності шкіри, що проводяться у відповідних БАТ, де функцією є діяльність та властивості клітини, органа чи системи органів як фізіологічний процес або сукупність процесів. Метод ЕПДФ полягає у функціональному взаємозв’язку між БАТ та репрезентативними органо-тканинними утвореннями, що мають власний електричний (енергетичний) потенціал, обумовлений біохімічними та біофізичними процесами на субклітинному, клітинному та органному рівнях. Саме цей потенціал становить електропровідність БАТ, що вимірюється [1, 7, 9].

Шляхом вимірювання електропровідності в репрезентативних БАТ можливо одержати інформацію про стан будь-якого органо-тканинного утворення. Дослідження, як правило, проводяться із застосуванням вертикальної техніки вимірювання у БАТ за допомогою точкового електроду з латунним покриттям під прямим кутом до шкіри. Репрезентативні БАТ розташовані на шкірі дистальних та проксимальних фаланг пальців, п’ясткових, зап’ястних та плеснових ділянок верхніх та нижніх кінцівок праворуч та ліворуч симетрично по відповідних анатомічних орієнтирах. Тобто технічне виконання ЕПДФ-досліджень є достатньо доступним для фахівця і необтяжуючим для хворого. Залежно від стану органо-тканинного утворення знижена електропровідність у БАТ свідчить про його функціональну недостатність (гіпофункцію), що, зі свого боку, вказує на наявність дегенеративного процесу різної інтенсивності за стадіями Р. Фолля. Проте підвищена електропровідність у БАТ певного утворення свідчить про його функціональну надмірність (гіперфункцію) та є ознакою запального процесу різної стадійності за Р. Фоллєм.

Р. Фоллєм було розроблено кількісні значення (чисельні критерії) показників вимірювань БАТ, що реєструються в умовних одиницях (ум.од.) та яким відповідають 3 різні стадії запалення, або дегенерації, або варіант нормотонії.

Нормотонічне (нормофізіологічне) значення показників вимірювання для всіх органо-тканинних утворень, крім гіпоталамусу, становить 50–65 ум.од. Для дітей (до 16 років) та осіб похилого віку (після 65 років) даний показник відповідно збільшується або зменшується на 10 ум.од. Ступінь інтенсивності патологічного процесу в кількісному вираженні за Р. Фоллєм визначається за 3 стадіями запалення або дегенерації.

Стадії запалення: І — підгостра стадія запалення (ПСЗ) із незначними проявами запального процесу — 66–75 ум.од.; ІІ — гострий запальний процес локальний (ГЗПл) із залученням обмеженої частини органо-тканинного утворення — 76–85 ум.од.; ІІІ — гострий запальний процес тотальний (ГЗПт) із залученням усього органо-тканинного утворення — 86–100 ум.од.

Стадії дегенерації: І — початкова стадія дегенерації — 36–49 ум.од; ІІ — прогресуючий дегенеративний процес — 26–35 ум.од.; ІІІ — виражений дегенеративний процес — 0–25 ум.од. [3].

Досліджували репрезентативну БАТ ПС КС (на відстані 3 мм від основи нігтя 2-го пальця стопи з тильно-медіальної сторони) у положенні хворого сидячи. Обстеження проводили симетрично з урахуванням сторони ураження при однобічному та сторони найбільшого ураження при двобічному ДК.

Результати та їх обговорення

Обстежено 20 хворих із ДК ІІІ–ІV ступеня тяжкості, з яких 10 осіб мали двобічний ДК із переважним ураженням правого або лівого КС, а інші 10 — однобічний ДК.

За результатами обстежень БАТ ПС КС, серед осіб із двобічним ДК з ураженої сторони І стадію запалення за Р. Фоллєм (ПСЗ) було визначено в 1 (5 %) хворої праворуч, ІІ стадію (ГЗПл) — у 3 (15 %) праворуч та в 2 (10 %) — ліворуч, ІІІ стадію (ГЗПт) — у 1 (5 %) хворої праворуч та в 3 (15 %) — ліворуч.

Серед хворих з однобічним ДК із боку ураження ПСЗ не було визначено в жодного хворого, ГЗПл визначено в 2 (10 %) хворих праворуч та в 2 (10 %) хворих ліворуч, а ГЗПт — у 6 (30 %) хворих ліворуч.

Виходячи з даних обстеження, усіх хворих на ДК було розподілено за визначеними стадіями запалення у БАТ ПС КС. Одержані результати дослідження наведено в табл. 1.

Виходячи з результатів дослідження, у всіх обстежених хворих (100 %) у БАТ ПС КС установлено виключно запальний характер, а саме І–ІІІ стадії за Р. Фоллєм, причому найбільш інтенсивні ІІ (ГЗПл) і ІІІ (ГЗПт) установлено в переважної більшості хворих (95 %) із ДК ІІІ–ІV ступеня.

Незважаючи на очевидну наявність сторони найбільшого ураження КС — праворуч або ліворуч, у всіх обстежених хворих відзначено симетричність показників вимірювань у межах стадій запалення у БАТ ПС КС.

Слід зауважити, що у хворих із ДК ІІІ–ІV ступеня тяжкості можливе формування й дегенеративних змін у ПС КС, однак за наявності больового синдрому як однієї з основних ознак запального процесу, за допомогою методу ЕПДФ визначається саме останній як більш енергетично активний. Тобто наявність дегенеративних змін можливо визначити тільки за відсутності запальних.

Виходячи із зазначеного, очевидно, що одержання нових кількісних даних щодо різної інтенсивності запального процесу за стадіями Р. Фолля (І — ПСЗ, ІІ — ГЗПл і ІІІ — ГЗПт) дає змогу об’єктивно оцінити стан ПС КС у хворих на ДК ІІІ–ІV ступеня в динаміці: до, протягом та після лікувальних заходів.

Очевидно, що визначення різної інтенсивності запального процесу за Р. Фоллєм у даної категорії хворих може слугувати підставою для проведення курсу протизапальної терапії, спрямованої на зниження запальної активності в ПС КС.

Приклади комп’ютерних графічних зображень І–ІІІ стадій запалення за Р. Фоллєм (ПСЗ – ГЗПт) у БАТ ПС КС, одержаних під час апаратної реєстрації, представлено на рис. 1–3.

Висновки

1. Визначено запальний характер патологічного процесу (100 % обстежених хворих) різного ступеня інтенсивності за І–ІІІ стадіями Р. Фолля у БАТ ПС КС у хворих на ДК.

2. Установлено наявність найбільш інтенсивних ІІ (ГЗПл) і ІІІ (ГЗПт) стадій запалення Р. Фолля в переважної більшості (95 %) хворих із ДК ІІІ–ІV ступеня.

3. Одержання нових кількісних даних щодо різної інтенсивності запального процесу за стадіями Р. Фолля (І — ПСЗ, ІІ — ГЗПл і ІІІ — ГЗПт) дає змогу об’єктивно оцінити функціональний стан ПС КС у хворих даної категорії.

4. Діагностичні можливості методу ЕПДФ, вперше застосованого для визначення функціонального стану ПС КС у хворих із ДК ІІІ–ІV ступеня, обумовлюють доцільність його широкого використання для суттєвого доповнення широковідомих діагностичних заходів.

Список литературы

1. Джумаева Н.Э. Электропунктурная диагностика по Р. Фоллю и новый взгляд на механизм действия биологически активной жидкости / Н.Э. Джумаева, М.В. Залялиева, Ф.В. Болкунова // Вестн. нов. мед. технол. — 2001. — T. 8, № 1. — С. 23-25.

2. Зуб Т.О. Формування деформації кульшової западини та ендопротезування при диспластичному коксартрозі: Автореф. дис… канд. мед. наук: спец. 14.01.21 «травматологія та ортопедія» / Т.О. Зуб. — Донецьк, 2013. — 20 с.

3. Мачерет Е.Л. Основы электро- и акупунктуры / Е.Л. Мачерет, А.О. Коркушко. — К.: Здоров’я, 1993. — 390 с.

4. Олійник О.Є. Ендопротезування кульшового суглоба при деформаціях та дефектах проксимального відділу стегнової кістки і кульшової западини: Автореф. дис… д-ра мед. наук: спец. 14.01.21 «травматологія та ортопедія» / О.Є. Олійник. — Харків, 2011. — 36 с.

5. Особливості ендопротезування кульшового суглоба при тяжких типах дисплазії / М.В. Полулях, С.І. Герасименко, А.Н. Костюк [та ін.] // Травма. — 2014. — Т. 15, — № 5. — С. 33-36.

6. Торчинський В.П. Біомеханічні передумови розвитку і особливості перебігу диспластичного коксартрозу у дорослих та їх вплив на стратегію лікування: Дис… д-ра мед. наук: спец. 14.01.21 «травматологія та ортопедія» / В.П. Торчинський. — Київ, 2011. — 324 с.

7. Шапкин В.И. Рефлексотерапия: Практическое руководство для врачей / В.И. Шапкин. — М.: ГЭОТАР-Мед, 2001. — С. 216-221.

8. Эндопротезирование тазобедренного сустава: Монография / [Лоскутов А.Е., Науменко Л.Ю., Лоскутов О.А. и др.]; под ред. А.Е. Лоскутова. — Днепропетровск: Лира, 2010. — С. 215-223.

9. Энциклопедический словарь медицинских терминов. — М.: Советская энциклопедия, 1984. — Т. 3. — 512 c.

10. Bicanic G. et al. Current concept in dysplastic hip arthroplasty: Techniques for acetabular and femoral reconstruction / Goran Bicanic, Katarina Barbaric, Ivan Bohacek, Ana Aljinovic and Domagoj Delimar // World J. Orthop. — 2014. — V. 5, № 4. — Р. 412-424. — doi: 10.5312/wjo.v 5. i 4. 412.

11. Congenital hip disease in adults / George Hartofilakidis, George C. Babis, Kalliopi Lampropoulou — Adamidou: Milan: Springer, 2014. — 170 p.: ISBN: 978-88-470-5491-2.

12. Erceg M. et al. Position of the Centre of the Hip Joint and the Greater Trochanter after Total Hip Replacement Surgery and its Influence to Limping / Marinko Erceg, Ivica Grković, Mihajlo Lojpur, Stjepan Jagić // Ann. Orthop. Rheumatol. — 2014. — V. 2, № 4. — Р. 1032-1037. (http://www.jscimedcentral.сom/Orthopedics/orthopedics — 2 — 1032. рdf)

13. Gustke K.A. The dysplastic hip: not for the shallow surgeon / K.A. Gustke // Bone Joint J. — 2013. — V. 95 (B), supрl. A. — P. 31-36. — DOI: 10.1302/0301 — 620X. 95B11. 32899.

14. Hasegawa Y. Total Hip Arthroplasty for Crowe Type IV Developmental Dysplasia / Y. Hasegawa, T. Iwase, T. Kanoh et al. // The Journal of Arthroplasty — 2012. — V. 27. — № 9. — P. 1629-1635. — DOI: 10.1016/j.arth. 2012. 02.026.

15. Liu R.Y. et al. Changes of gluteus medius muscle in the adult patients with unilateral developmental dysplasia of the hip / Rui Yu Liu, Xiao Dong Wen, Zhi Qin Tong et al. // BMC Musculoskeletal Disorders. — 2012. — № 13. — P. 1471-2474. — DOI: 10.1186/1471-2474-13-101.

16. Yang S., Cui Q. Total Hip arthroplasty in developmental dysplasia of the hip: Review of anatomy, techniques and outcomes / S. Yang, Q. Cui // World J. Orthop. — 2012. — V. 3, № 5. — Р. 42-48. — DOI: 10.5312/wjo.v. 3.i5.42.