Мобильная версия

Журнал «Здоровье ребенка» 5 (73) 2016

Визначення маркерів кишечного запалення у діагностичному пошуку у дітей із патологією кишечника

Авторы: Павленко Н.В., Волошин К.В., Ганзій О.Б., Слободянюк О.Л. - Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

Рубрики: Гастроэнтерология, Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Поширеність захворювань товстого кишечника у дітей поступається лише хворобам органів гастродуоденальної зони та останніми роками зростає. Актуальною є проблема диференціальної діагностики функціональних і запальних захворювань кишечника з використанням неінвазивних методів на догоспитальному етапі та як скринінг-діагностики. Мета. Порівняльний аналіз результатів дослідження фекальних маркерів кишкового запалення (лактоферин і кальпротектин) з результатами ендоскопічного і морфологічного дослідження слизової оболонки товстого кишечника у дітей. Матеріали та методи. Обстежено 49 дітей віком 6–18 років. Усім пацієнтам виконано ендоскопічне та морфологічне дослідження кишечника, копроцитограма, визначені фекальні маркери кишкового запалення (лактоферин і кальпротектин). Результати. Показано, що у дітей молодшого та середнього віку слизова оболонка кишечника переважно не мала ендоскопічних змін, у копроцитограмі та морфологічно не визначались ознаки запального процесу, фекальні маркери кишкового запалення були негативні (р < 0,05). У групі дітей старшого віку ендоскопічно були виявлені помірні або виражені катаральні зміни, результати копрологічного дослідження були характерними для запального процесу в кишечнику, морфологічно доведено наявність вираженого запалення слизової оболонки товстої кишки з ознаками атрофії, результати визначення лактоферину і кальпротектину позитивні (р < 0, 05). Висновки. Отримані дані дозволяють вважати, що визначення кальпротектину та лактоферину може бути використаним у педіатричній практиці завдяки своїй неінвазивності як скринінг-діагностика для відбору пацієнтів для подальшого ендоскопічного обстеження та діагностичного пошуку.

Актуальность. Распространенность заболеваний толстого кишечника у детей уступает лишь заболеваниям органов гастродуоденальной зоны, но увеличивается в последние годы. Актуальной является проблема дифференциальной диагностики функциональных и воспалительных заболеваний кишечника с использованием неинвазивных методов на догоспитальном этапе и в качестве скрининг-диагностики. Цель. Сравнительный анализ результатов исследования фекальних маркеров кишечного воспаления (лактоферрин и кальпротектин) с результатами эндоскопического и морфологического исследования слизистой оболочки толстого кишечника у детей. Материалы и методы. Обследовано 49 детей в возрасте 6–18 лет. Всем пациентам проведено эндоскопическое и морфологическое исследование кишечника, копроцитограмма, определены маркеры кишечного воспаления (лактоферрин и кальпротектин). Результаты. Показано, что у детей младшего и среднего возраста слизистая оболочка кишечника преимущественно не имела эндоскопических изменений, в копроцитограмме и морфологически признаки воспалительного процесса выявлены не были, маркеры кишечного воспаления были отрицательными (р < 0,05). В группе детей старшего возраста эндоскопически определялись умеренные катаральные изменения, результаты копрологического исследования характерны для воспалительного процесса, морфологически доказано наличие выраженного воспалительного процесса слизистой толстого кишечника с признаками атрофии, результаты определения лактоферрина и кальпротектина положительные (р < 0,05). Выводы. Полученные результаты позволяют считать, что определение кальпротектина и лактоферрина может быть использовано в педиатрической практике ввиду своей неинвазивности как скрининг-диагностика для отбора пациентов для дальнейшего эндоскопического исследования и диагностического поиска.

Introduction. Prevalence of bowel diseases in children is the second, trailing only the diseases of gastroduodenal zone and growing in recent years. Actual one is the problem of differential diagnosis of functional and inflammatory intestinal diseases using non-invasive methods on the prehospital stage and as a screening. Objective. Comparative analysis of fecal markers of the bowel inflammation (lactoferrine and calprotectine) with endoscopy and morphology of intestinal mucosa in children. Matherials and methods. 49 children aged 6–18 years were examined. All patients underwent endoscopic and morphological study of the intestine, coprotest, determination of fecal markers of bowel inflammation (lactoferrin and calprotectine). Results. It is shown that in young children, the intestinal mucosa mainly hadn’t endoscopic changes, coprotest and morphological examination didn’t reveal the signs of inflammation, fecal intestinal inflammation markers were negative (p < 0.05). In the group of older children, moderate or marked catarrhal changes were found endoscopically, coprotest results were typical of inflammation in the intestines, it was morphologically proved the presence of chronic inflammation of the mucous membrane of the colon with signs of atrophy, the results of lactoferrin and calprotectine determination were positive (p < 0.05). Conclusion. The findings suggest that the evaluation of calprotectine and lactoferrin can be used in pediatric patients because of its non-invasiveness as diagnostic screening for the selection of patients for the further endoscopic examination and diagnostic search.

Ключевые слова

діти, діагностика, кишечник, кальпротектин, лактоферин.

дети, диагностика, кишечник, кальпротектин, лактоферрин.

children, diagnosis, intestine, calprotectine, lactoferrine.

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.5.1.73.1.2016.78940

Статтю опубліковано на с. 47-50

Вступ

Захворювання кишечника в дитячому віці є однією з найпоширеніших патологій після хвороб гастродуоденальної зони. Структуру захворювань кишечника становлять аномалії і вади розвитку, функціональні і запальні захворювання [1, 2]. У дітей молодшого віку частіше спостерігається патологія тонкого кишечника (порушення травлення і всмоктування — синдром мальасиміляції) та функціональні порушення товстого кишечника (синдром подразненого кишечника (СПК), функціональні запор, діарея та ін.). Запальні захворювання, до яких згідно з міжнародними стандартами належать виразковий коліт та хвороба Крона, зустрічаються частіше у дітей старшого віку, та їх поширеність зростає останніми роками [1, 4].

З огляду на значну розбіжність у принципах і підходах до лікування функціональних і запальних захворювань кишечника актуальною є проблема їх диференціальної діагностики [2–4]. Найбільш інформативним методом діагностики, незважаючи на інвазивність, є ендоскопічне дослідження, що дозволяє візуально оцінити вміст просвіту кишки, стан її слизової оболонки (СО), васкуляризацію, наявність деструктивних змін, новоутворень та ін. Таке дослідження вимагає ретельної підготовки хворого, наявності діагностичного обладнання, високої кваліфікації лікаря. Більше того, при деструктивних процесах слизової кишечника, характерних для найбільш тяжких захворювань (виразковий коліт, хвороба Крона), необхідне уточнення поширеності процесу, що можливе тільки при проведенні колоноскопії, а це, в свою чергу, можливо лише в умовах спеціалізованого стаціонару, за наявності анестезіологічної служби. Проведення такого дослідження неможливо на первинних етапах надання допомоги і недоцільно в тих випадках, коли йдеться про дітей, тим більше раннього і молодшого віку. Остаточну ж диференціацію запального процесу і функціональних розладів дозволяє провести лише морфологічне дослідження біоптату слизової кишечника, що у педіатричній практиці не завжди можливо.

Вищесказане визначає актуальність пошуку неінвазивних або малоінвазивних методів диференціальної діагностики запальних і функціональних захворювань кишечника, які можуть бути використані як первинний скринінг для відбору дітей для подальшого інструментального обстеження в умовах спеціалізованого стаціонару.

Одним із шляхів вирішення цього питання є визначення фекальних маркерів кишкового запалення, таких як кальпротектин і лактоферин, що є білками, концентрація яких в калових масах досягає свого максимуму за наявності запальних змін слизової оболонки товстої кишки [5, 6]. Отже, визначення цих маркерів в калі дає можливість диференціювати запальні зміни товстого кишечника від функціональних порушень.

Мета роботи: порівняльний аналіз результатів дослідження фекальних маркерів кишкового запалення (лактоферин і кальпротектин) з результатами ендоскопічного і морфологічного дослідження слизової оболонки товстого кишечника у дітей.

Матеріали і методи

Обстежено 49 дітей віком 6–18 років. Усі діти були госпіталізовані в міське дитяче гастроентерологічне відділення м. Харкова зі скаргами та клінічними проявами, що є характерними для захворювань кишечника (біль у лівій клубовій ділянці, нестійкі випорожнення, нерегулярні, болючі дефекації, бурчання, здуття живота). Усім дітям проведена верифікація діагнозу за допомогою ендоскопічного і морфологічного досліджень, зроблено копрологічне дослідження, клінічний аналіз крові.

Пацієнтам з ендоскопічно не зміненою слизовою оболонкою був встановлений діагноз СПК. У випадках помірних і виражених катаральних змін (за відсутності деструктивних змін) встановлювався діагноз «хронічний неспецифічний невиразковий коліт».

Маркери кишкового запалення визначалися за допомогою CITO TEST Calprotectin-Lactoferrin. Матеріалом був ранковий кал, так само використаний для копрологічного дослідження.

Результати

Усі діти були розділені на 3 вікові групи: 6–11 років, 12–14 років та 15–18 років. Результати ендоскопічного дослідження в даних вікових групах наведено в табл. 1.

Як видно з табл. 1, у дітей молодшого та середнього віку ендоскопічно не змінена слизова оболонка кишечника зустрічалася вірогідно частіше (p < 0,05). Помірно виражені і виражені катаральні зміни слизової оболонки зустрічалися у дітей старшого віку (p < 0,05).

Копрологічне дослідження не виявило яких-небудь вірогідних ознак, характерних для запального процесу, у дітей із незміненою слизовою оболонкою кишечника або помірними катаральними змінами. У випадках виражених катаральних змін клітинні елементи (лейкоцити, еритроцити, епітелій) та збільшена кількість слизу визначалася вірогідно частіше (p < 0,05), що відповідає картині запального процесу в кишечнику.

Клінічний аналіз крові був без змін у групах дітей 6–11 та 12–14 років, у групі дітей 15–18 років в низці випадків відзначалося прискорення швидкості осідання еритроцитів.

Результати CITO TEST Calprotectin-Lactoferrin залежно від ендоскопічної картини кишечника наведено в табл. 2.

Отримані результати свідчать про позитивний результат тесту (p < 0,05) у випадках виражених і помірних катаральних змін СО кишечника, що визначаються ендоскопічно. При ендоскопічно не зміненій СО результати тесту були вірогідно частіше негативними (p < 0,05). Морфологічне дослідження у дітей з візуально не зміненою слизовою (n = 29) виявило ознаки повнокров’я судин, потовщення власної пластинки слизової оболонки (що можна трактувати як відсутність вираженого запального процесу) у 27 пацієнтів (93 %) (рис. 1). У двох випадках (7 %) були описані початкові ознаки запального процесу (нормальна товщина слизової оболонки, збережена структура крипт, високий покривний епітелій, циліндричний із невеликими ділянками сплощення і зниженою кількістю бокалоподібних клітин, а також зниженням їх секреторної активності).

У групах із помірними і вираженими катаральними змінами СО, ендоскопічно визначеними, мікроскопічно були виявлені ознаки вираженого запального процесу — лімфоцитарно-лейкоцитарна інфільтрація, підвищена васкуляризація, а в низці випадків і ознаки розвиненого атрофічного процесу (рис. 2).

Обговорення

Порівняння отриманих результатів ендоскопічного і морфологічного досліджень із результатами визначення фекальних маркерів кишкового запалення дає можливість заявити про вірогідний ступень (95 %, p < 0,05) збігів позитивних результатів CITO TEST Calprotectin-Lactoferrin з обумовленими візуально і доведеними мікроскопічно ознаками запального процесу в товстому кишечнику.

Висновки

1. Не змінена візуально слизова товстого кишечника притаманна дітям молодшого віку та зустрічалася вірогідно частіше у групі дітей 6–11 років. У групах дітей 12–14 та 15–18 років характерна була слизова з помірними і вираженими катаральними змінами.

2. Ендоскопічно не змінена слизова кишечника мікроскопічно мала мінімальні початкові ознаки запального процесу або була без змін. У цих випадках результати тесту на кальпротектин і лактоферин вірогідно частіше були негативними. Слизова з ендоскопічними помірними і вираженими катаральними змінами мікроскопічно мала ознаки вираженого запального процесу, а в ряді випадків — і атрофії. У таких пацієнтів тест на кальпротектин і лактоферин був позитивним у 75 і 100 % випадків відповідно.

3. Отримані результати дозволяють використовувати метод визначення фекальних маркерів кишкового запалення як скринінг-діагностику на догоспитальному етапі як один із кроків діагностичного пошуку у дітей із захворюваннями товстого кишечника та для відбору пацієнтів для проведення подальшої інструментальної діагностики у спеціалізованому стаціонарі.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Список литературы

1. Белоусова О.Ю. Хронический неязвенный колит у детей. — Х., 2009. — 184 с.

2. Личковская О.Л., Гнатейко О.З., Яворський О.Г. та ін. Роль фекальних біомаркерів запалення у диференційній діагностиці органічних та функціональних захворювань кишок у дітей // Сучасна гастроентерологія. — 2015. — № 2(82). — С. 28-34.

3. Ткач С.М. Самое ожидаемое событие года в гастроэнтерологии: Римские критерии IV функциональных гастроинтестинальных расстройств // Здоров’я України. Тематичний номер «Гастроентерологія, гепатологія, колопроктологія». — 2016. — № 2(40). — С. 24-26.

4. Helgeland H., Flagstad G., Grotta J. et al. Diagnosing pediatric functional abdominal pain in children (4–15 years old) according to the Rome III Criteria: results from a Norwegian prospective study // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2009. — Vol. 49. — P. 309-315.

5. Henderson P., Anderson N.A., Wilson D.C. The diagnostic accuracy of fecal calprotectin during the investigation of suspected pediatric inflammatory bowel disease: A Systematic Review and Meta-Analysis // Am. J. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 109. — P. 637-645.

6. Joishy M., Davies I., Ahmed M. et al. Fecal calprotectin and lactoferrin as noninvasive markers of pediatric inflammatory bowel disease // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2009. — Vol. 48. — P. 48-54.