Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkrainePediatricGlobal

UkrainePediatricGlobal

Газета «Новости медицины и фармации» 1 (600) 2017

Вернуться к номеру

Можливості використання сучасних флавоноїдовмісних препаратів для профілактики та лікування ГРВІ й грипу у дітей з рекурентними захворюваннями

Авторы: Зюзіна Л.С.
ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати

Статья опубликована на с. 8-9 (Мир)

 

Вступ

Значна поширеність гострих респіраторно-вірусних інфекцій (ГРВІ) та їх велика питома вага в структурі дитячої захворюваності постійно привертають увагу фахівців різних спеціальностей: педіатрів, інфекціоністів, пульмонологів, отоларингологів, реабілітологів. За даними ВООЗ (www.who.org), захворювання на ГРВІ уражають щорічно до чверті населення країн усього світу і майже 2/3 хворих становлять діти, що протягом останніх десятиліть залишається серйозною проблемою охорони здоров’я різних держав [1, 2, 18, 23]. Діти раннього віку госпіталізуються в стаціонар з ускладненнями в 10–12 разів частіше, ніж діти, старші 5 років [2, 4, 5].
Висока захворюваність на ГРВІ та грип у дітей обумовлена багатьма факторами:
- великою кількістю збудників (на сьогодні відомо понад 200 різних вірусів) та їх суттєвою мінливістю;
- легкістю передачі та високою контагіозністю;
- недостатнім імунним досвідом дитини та віковою дисфункцією імунної системи.
Саме переорієнтація імунної відповіді з Тh2 на Th1, що починається у віці 6–7 місяців, на 2-му році життя обумовлює більш високу чутливість дитячого організму й менш диференційовану відповідь імунної системи в цілому на респіраторні вірусні інфекції, у тому числі на грип. Актуальність вивчення проблеми рекурентних захворювань у дітей у ХХІ сторіччі обумовлена як їх поширеністю, так і значними економічними збитками, що дозволяє розглядати саме це питання як соціальне.
Існує низка чинників, що сприяють розвитку повторних епізодів респіраторних інфекцій у дітей, серед яких: несприятливий преморбідний фон, перинатальне ураження центральної нервової системи, внутрішньоутробне інфікування, недоношеність, незрілість, а останніми роками проблеми дітей з рекурентними захворюваннями все більше дослідників пов’язують з впливом персистуючих внутрішньоклітинних інфекцій [2, 4, 10, 11, 25, 31–34].
Саме рецидиви ГРВІ сприяють формуванню в дітей хронічної бронхолегеневої патології, захворювань лор-органів (гайморитів, отитів, тонзилітів), підвищеного алергічного фону, затримки фізичного та психомоторного розвитку та призводять до вторинної імуносупресії. Тому профілактика й етіотропна терапія ГРВІ та грипу, що дозволяє уникнути тяжких наслідків або пом’якшити їх, більше ніж актуальна на сьогодні й потребує не тільки застосування традиційних методів, але й більш частого призначення препаратів, які м’яко коригують імунні порушення й забезпечують антиоксидантну дію [1, 2, 9, 12, 36, 38, 39].
У наш час у лікуванні й профілактиці ГРВІ та грипу задіяні різні групи противірусних препаратів з прямим механізмом дії, серед них виділяють блокатори М2-каналів, інгібітори синтезу РНК, інгібітори нейрамінідази. В Україні з препаратів першої групи найчастіше застосовують ремантадин та ремантадин-полісахаридний комплекс. Істотною вадою похідних ремантадину є вузький спектр дії (неефективність проти грипу В), вікові обмеження, наявність багатьох протипоказань. Широке використання інгібіторів М2-каналів, на думку ряду авторів [8, 17, 22], призводить до появи все більшої кількості стійких штамів вірусів грипу. Інгібітори нейрамінідази (озельтамівір, занамавір) ефективні при лікуванні грипу А (у тому числі й пандемічного) і В [26, 27, 28, 29, 30], але не використовуються для профілактики та лікування інших ГРВІ, оскільки мають виражену селективну дію тільки на нейрамінідазу вірусу грипу. Недоліком прийому цих препаратів є часті побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту та системи крові й швидке зростання резистентності до вірусів грипу. 
Останні досягнення щодо розуміння механізмів, що беруть участь у репродукції вірусів грипу, стимулюють пошук нових біологічно активних речовин, які будуть спрямовані на розробку нових препаратів для профілактики й лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій. Як перспективні речовини із специфічно антивірусною активністю сьогодні розглядаються флавоноїди, що широко розповсюджені в рослинному середовищі й мають протизапальну, противірусну та антиоксидантну дію. Саме біофлавоноїди мають властивості інгібіторів нейрамінідази.
Для лікування й профілактики ГРВІ та грипу в дітей увагу вітчизняних педіатрів все більше привертають речовини рослинного походження, зокрема препарат Імунофлазід (НВК «Екофарм») на основі біофлавоноїдів, виділених з щучки дернистої й війника наземного. Препарат розроблений на основі Протефлазіду у формі сиропу спеціально для дітей. Відмінною особливістю сиропу Імунофлазід є відсутність у його складі барвників, ароматизаторів та смакових добавок [14, 15]. Через те, що розмноження вірусів відбувається у вхідних воротах, епітеліальних клітинах верхніх дихальних шляхів, тверді лікарські форми (таблетки, капсули) не мають тропної дії щодо епітеліальних клітин верхніх дихальних шляхів і не можуть захистити назофарингеальні ворота від ГРВІ та грипу на етапі проникнення вірусу. Завдяки рідкій формі випуску біофлавоноїди, що є діючою речовиною препарату, починають виявляти лікувальний ефект вже у вхідних воротах інфекції, а при проведенні терапії в дітей грудного віку не провокують розвиток бронхоспазму [2].
У 2010 році в результаті проведеного дослідження з вивчення ефективності біофлавоноїдів, які містяться в препаратах Протефлазід, Імунофлазід, щодо пандемічного збудника грипу А було показано, що склад препаратів має здатність пригнічувати реплікацію РНК вірусів як у культурі клітин, так і при дослідженні на лабораторних тваринах [7–9]. Механізм прямої противірусної дії пояснюється інгібуванням вірусоспецифічних ферментів синтезу РНК, що в подальшому перешкоджає розмноженню вірусу. Пряма противірусна дія препарату реалізується також за рахунок блокування нейрамінідази вірусу грипу, у зв’язку з чим порушується прикріплення вірусу в клітині та вихід з неї нових віріонів [14, 15, 17, 18].
Встановлено, що біофлавоноїди, які містяться в препараті Імунофлазід, нормалізують синтез ендогенних α- і γ-інтерферонів, підвищують неспецифічну резистентність організму до вірусної й бактеріальної інфекції.
Слід відзначити, що в разі тривалого застосування препарату Імунофлазід не виникає рефрактерності імунотропних клітин, тобто не зменшується вироблення α- і γ-інтерферонів у відповідь на повторну стимуляцію [2, 3, 4, 6, 23].
Противірусна ефективність біофлавоноїдів диких злаків щучки дернистої й війника наземного, що є ключовими діючими речовинами препарату Імунофлазід, була продемонстрована в багатьох наукових дослідженнях, зокрема проведених на базі Інституту епідеміології та інфекційних хвороб НАМН України [1]. Згідно з отриманими даними, біофлавоноїди, що містяться в сиропі Імунофлазід, чинять пряму противірусну дію на ДНК- і РНК-вмісні віруси. Біофлавоноїди інгібують активність нейрамінідази вірусів грипу, ДНК- і РНК-полімераз, тимідинкінази, що бере участь у синтезі ДНК. Так, встановлено, що біофлавоноїди трав щучки дернистої та війника наземного в концентрації 4,8 мкг/мл повністю інгібують нейрамінідазну активність вірусу грипу А (H1N1). Ефективність противірусної дії сукупності даних біофлавоноїдів порівнянна з антинейрамінідазною активністю озельтамівіру [14, 15, 17]. С.Л. Рибалко [17] вважає, що біофлавоноїди, які містяться в препараті Імунофлазід, проявляють високоселективну активність щодо вірусів грипу, герпесу (1, 2, 5, 6-го типів) [10, 11, 32–36]. Наукові дослідження, проведені співробітниками Дніпропетровської медичної академії МОЗ України під керівництвом А.Є. Абатурова, наочно доводять, що біофлавоноїди, які входять до складу препарату Імунофлазід, мають виражену антиоксидантну активність [1]. Доказова база клінічної ефективності препарату при лікуванні гострих респіраторно-вірусних інфекцій міститься в метааналізі 30 клінічних досліджень ефективності застосування флавоноїдів при вірусних та вірусно-бактеріальних захворюваннях у 2699 дітей. Дослідження, проведені колективом авторів під керівництвом С.А. Крамарева [3, 7], підтверджують високий профіль безпеки застосування флавоноїдовмісного препарату Імунофлазід для лікування й профілактики ГРВІ та грипу. Автори довели, що комплексна терапія ГРВІ та грипу в дітей із застосуванням препарату Імунофлазід супроводжується вірогідним скороченням практично в 1,5 раза тривалості перебування пацієнта в стаціонарі, клінічно значущим зниженням ступеня тяжкості захворювання [3]. Згідно з результатами досліджень, проведених співробітниками ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» (м. Полтава) на базі міської дитячої клінічної лікарні, застосування біофлавоноїдів у комплексній терапії ГРВІ та грипу в дітей раннього віку з рекурентними захворюваннями на тлі персистуючої герпесвірусної інфекції 6-го типу (HHV-6) значно зменшує тривалість захворювання на ГРВІ, кількість ускладнень. Саме в дітей раннього віку з рекурентними захворюваннями має місце супресія макрофагальної ефекторної ланки імунітету, що супроводжується моноцитопенією, збільшенням показників нестимульованого НСТ-тесту, вираженим дисбалансом гуморальної ланки імунної системи з гіперпродукцією імуноглобуліну А, М, G. У дітей, які приймали Імунофлазід, протягом 4–6 тижнів після перенесеного епізоду ГРВІ з ускладненим перебігом в катамнезі вірогідно знижувалось число повторних епізодів госпіталізації (майже в 5 разів) [10, 11].
Г.В. Бекетовою із співавторами на основі результатів 12 клінічних досліджень за участю більше ніж 800 дітей проведено системний аналіз ефективності та безпеки застосування вітчизняного лікарського препарату Імунофлазід для лікування вірусних і вірусно-бактеріальних захворювань дітей різних вікових груп. Клінічні дослідження проводилися в різних регіонах України протягом останнього десятиріччя. Проаналізовані в даній роботі наукові публікації підтверджують добру клінічну ефективність і високий профіль безпеки сиропу Імунофлазід при призначенні дітям з профілактичною та лікувальною метою [2].
За результатами проведеного у 2015 році моніторингу клінічного застосування лікарями різних спеціальностей флавоноїдовмісного препарату на основі щучки дернистої та війника наземного були отримані позитивні висновки. Кількість обстежених пацієнтів, які приймали препарат на основі біофлавоноїдів, — 11 220, з них понад 3500 осіб — діти. Отримані звіти були опубліковані в спеціальних наукових виданнях, відображені в методичних рекомендаціях та інформаційних листах про нововведення в системі охорони здоров’я. Зокрема, у 2016 році виданий інформаційний лист «Застосування інгібіторів нейрамінідази в лікуванні дітей, хворих на грип», у якому колективом авторів Одеського національного медичного університету запропоновано спосіб лікування грипу в дітей вітчизняним препаратом Імунофлазід. Клінічна ефективність прийому препарату з вираженою властивістю інгібітору нейрамінідази була підтверджена після апробації на базі трьох університетських клінік м. Одеси [5], запропонована схема лікування грипу залежно від віку дитини (табл. 1).
Для лікування грипу та ГРВІ при неускладненому перебігу препарат застосовується протягом 5 днів. Залежно від перебігу хвороби курс лікування може бути продовжено до 2 тижнів [5], а в дітей із рекурентними захворюваннями прийом препарату триває 4–6 тижнів [10, 11, 34, 35].
Комплекс лікування дітей з рекурентною респіраторною патологією, що включав прийом препарату Імунофлазід, гармонізує адаптаційні реакції та покращує функції епітеліальної системи, вірогідно знижує частоту й тривалість ГРВІ та грипу в дітей [19, 20]. Імунофлазіду присвячені численні клінічні дослідження, результати яких подані в огляді літератури, підготовленому М.М. Гляделовою [6]. Проаналізовані в цій роботі наукові публікації свідчать про добру клінічну ефективність Імунофлазіду та інших флавоноїдовмісних препаратів і високий профіль безпеки при призначенні їх дітям із народження [2, 4, 6, 14–18].

Висновки

Сироп Імунофлазід у звичайних терапевтичних дозуваннях має пряму противірусну дію та спричиняє імуномодулюючий ефект, зменшує рівень протизапальних цитокінів, стимулю є Т-хелперну активність, підвищуючи рівень неспецифічного захисту, зменшує розвиток оксидантного стресу. У дітей з рекурентними захворюваннями доведена висока ефективність проведення повторних курсів терапії Імунофлазідом.
Профілактичне застосування сиропу Імунофлазід у 2,2–2,3 раза знижує захворюваність дітей раннього віку на грип та ГРВІ, зменшує частоту виникнення ГРВІ та запобігає розвитку тяжких форм захворювання. Терапевтичний ефект препарату Імунофлазід дає підставу рекомендувати його для широкого застосування в дітей, хворих на грип і ГРВІ, оскільки препарат повністю відповідає вимогам етіотропного лікування та профілактики ГРВІ і грипу в дітей [4, 13, 15, 17, 18].
Фармацевтичні препарати на основі суміші флавоноїдів щучки дернистої та війника наземного (Імунофлазід, Протефлазід) проявляють синергізм у боротьбі з вірусами грипу та ГРВІ. Вони можуть вибірково діяти на цикл репродукції вірусу, порушувати прикріплення до клітин-мішеней та модулювати імунну відповідь. Оригінальний препарат Імунофлазід має механізм прямої противірусної дії, запобігає реплікації вірусів, пригнічує нейрамінідазну активність вірусів грипу та має виражену антиоксидантну дію.

Список литературы

Список літератури знаходиться в редакції

Вернуться к номеру