Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" Том 12, №6, 2017

Back to issue

Substantiation and experience of using Trimetabol in clinical practice

Authors: Марушко Ю.В., Гищак Т.В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

У педіатричній практиці широко застосовуються препарати метаболічної дії, що впливають на різні ланки обміну речовин завдяки своєму комплексному складу, вони покращують апетит, сприяють підвищенню маси тіла і кращому засвоєнню поживних речовин. При цьому відбувається нормалізація моторики шлунково-кишкового тракту, корекція вегетативних та інших розладів у дітей із різною соматичною патологією, що супроводжується дефіцитом маси тіла. Серед комплексних препаратів певне місце займає препарат Тріметабол, що чинить багатоплановий вплив на обмін речовин та анаболічні процеси в організмі дитини. Дані літератури свідчать про те, що в дітей під впливом Тріметаболу відбувається збільшення апетиту й маси тіла при її дефіциті, нормалізується сон, зменшуються алергізація організму і функціональні гастроінтестинальні розлади. Тріметабол чинить також кардіопротекторну, нейротропну й антиоксидантну дію і застосовується як адаптоген при підвищених психоемоційних і фізичних навантаженнях, а також при проявах астенії. Тріметабол є ефективним препаратом, що впливає на різні ланки обміну речовин завдяки своєму комплексному складу й може бути рекомендований дітям із різною соматичною патологією, що супроводжується дефіцитом маси тіла, проявами астенії, зниженим апетитом.

В педиатрической практике широко применяются препараты метаболического действия, которые влияют на различные звенья обмена веществ часто благодаря своему комплексному составу, они улучшают аппетит, способствуют повышению массы тела и лучшему усвоению питательных веществ. При этом происходит нормализация моторики желудочно-кишечного тракта, коррекция вегетативных и других расстройств у детей с различной соматической патологией, сопровождающейся дефицитом массы тела. Среди комплексных препаратов определенное место занимает препарат Триметабол, который имеет многоплановое воздействие на обмен веществ и анаболические процессы в организме ребенка. Данные литературы свидетельствуют о том, что у детей под влиянием Триметабола происходит увеличение аппетита и массы тела при ее дефиците, нормализуется сон, уменьшаются аллергизация организма и функциональные гастроинтестинальные расстройства. Триметабол имеет также кардиопротекторное, нейротропное и антиоксидантное действие, применяется в качестве адаптогена при повышенных психоэмоциональных и физических нагрузках, а также при проявлениях астении. Триметабол является эффективным препаратом, влияющим на различные звенья обмена веществ благодаря своему комплексному составу и может быть рекомендован детям с различной соматической патологией, сопровождающейся дефицитом массы тела, проявлениями астении, сниженным аппетитом.

In pediatric practice, drugs of metabolic action are widely used, which affect the various elements of metabolism, often due to their complex composition, they improve appetite, promote weight gain and better absorption of nutrients. This normalizes the motility of the gastrointestinal tract, correction of vegetative and other disorders in children with various physical pathologies associated with a deficiency of body weight. Among the combination drugs, Trimetabol plays a certain role, which has a multifaceted effect on the metabolism and anabolic processes in the child’s body. Data from the literature indicate that children receiving Trimetabol have appetite improvement and increase in the body weight in its deficiency, their sleep is normalized, allergy and functional gastrointestinal disorders are decreased. Trimetabol also has cardioprotective, neurotropic and antioxidant action, and is used as an adaptogen for increased psycho-emotional and physical exertion, as well as for manifestations of asthenia. Trimetabol is an effective drug that influences various metabolic links due to its complex composition and can be recommended for children with various physical pathologies associated with a deficiency of body weight, manifestations of asthenia, decreased appetite.


Keywords

метаболічна терапія; діти; Тріметабол

метаболическая терапия; дети; Триметабол

metabolic therapy; children; Trimetabol

У клінічній практиці нерідко виникає потреба призначення препаратів метаболічної дії. Вони впливають на різні ланки обміну речовин завдяки своєму комплексному складу, покращують апетит, сприяють підвищенню маси тіла і кращому засвоєнню поживних речовин. При цьому відбувається нормалізація моторики шлунково-кишкового тракту, корекція вегетативних та інших розладів у дітей із різною соматичною патологією, що супроводжується дефіцитом маси тіла. Серед комплексних препаратів певне місце займає комплексний препарат Тріметабол. 
Мета роботи — узагальнити дані літератури та клінічний досвід використання комплексного препарату метаболічної спрямованості Тріметабол у клінічній практиці.
До складу Тріметаболу входять метопін (цирогептадин), левокарнітин, L-лізин і комплекс вітамінів групи В (В1, В6, В12). Такий склад визначає багатоплановий вплив препарату на обмін речовин й анаболічні процеси в організмі дитини, що обумовлює широкі показання для застосування Тріметаболу в педіатричній практиці [3, 36, 47].
До комплексного препарату Тріметабол входить метопін (похідне від ципрогептадину гідрохлориду), що впливає на латеральні ядра гіпоталамуса, які відповідають за контроль апетиту, і має властивості антагоністу серотоніну. Будучи похідним ципрогептадину, метопін більш активно, ніж сам ципрогептадин, стимулює апетит. Метопін не чинить жодного впливу на інші структури центральної нервової системи, крім гіпоталамуса. Антисеротоніновий ефект метопіну обумовлений блокуючим впливом на кальцієві канали. При цьому зменшуються м’язові спастичні скорочення, спричинені серотоніном [10, 36].
Карнітин є умовно незамінною амінокислотою, що зустрічається переважно в скелетних м’язах [45]. Основними функціями карнітину є: транспорт жирних кислот в мітохондрії; модуляція внутрішньоклітинного гомеостазу коферменту А в матриксі мітохондрій; дезінтоксикація надлишку оцтової та інших органічних кислот; участь у процесі гліколізу, обміні кетонових тіл і холіну [31, 38]. Карнітин збільшує біосинтез білка шляхом зменшення використання амінокислот для отримання енергії [43] і гальмування генів, відповідальних за деградацію білка в скелетних м’язах [35].
Карнітин потрапляє в організм із їжею, переважно з м’ясними й молочними продуктами, а також синтезується організмом у печінці й нирках [37]. Синтез карнітину — це складний процес за участю багатьох компонентів (вітаміну С, В3, В6, фолієвої кислоти, заліза, ряду амінокислот і ферментів), дефіцит хоча б одного з яких може призводити до карнітинової недостатності.
Описані випадки системного первинного дефіциту карнітину [34], обумовленого генетичним дефектом синтезу органічного катіон/карнітин-транспортеру 2 (OCTN2) — переносника карнітину. При цьому зменшується накопичення карнітину в тканинах, спостерігається низький рівень карнітину в сироватці крові й підвищуються втрати карнітину із сечею [38].
Вторинний дефіцит карнітину може розвинутися після прийому антибіотиків [34], характерний для вроджених порушень обміну [41, 42].
Харчовий дефіцит карнітину вважають однією з причин порушення моторики гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту [33]. Призначення левокарнітину сприяє нормалізації моторики шлунково-кишкового тракту, ліквідації запорів, зменшенню патологічної мікрофлори кишечника.
Потреба в карнітині індивідуальна і залежить від функціонального стану систем організму та від віку дитини. Так, при розумових, фізичних, емоційних навантаженнях, у періоди інтенсивного росту дітей і при різних захворюваннях вона підвищується в 4–20 разів. Їжа не зажди може забезпечити зростаючу при певних умовах потребу організму в карнітині, що робить очевидним необхідність застосування в таких ситуаціях додаткових джерел карнітину.
Клінічним проявом карнітинової недостатності є метаболічна декомпенсація серцевого і скелетних м’язів [38]. Початкові прояви первинної карнітинової недостатності виникають у дітей раннього віку у вигляді гіпокетонемічної гіпоглікемії, печінкової енцефалопатії. Пізніше можливі прояви скелетної й серцевої міопатії або фатальні серцеві аритмії.
Біологічно активним є природний L-стереоізо–мер карнітину, тому як лікарський препарат застосовують тільки левокарнітин.
Наведені в літературі дані переконливо доводять, що лікарські засоби на основі левокарнітину здатні ефективно відновлювати клітинну енергетику [4, 23, 24, 28].
У наших дослідженнях було виявлено позитивний вплив левокарнітину на обмін кисню в міокарді в дітей із зниженою толерантністю до фізичного навантаження [16–19].
Левокарнітин відіграє важливу роль у забезпеченні міокарда енергією. Він є незамінним фактором метаболізму жирних кислот. Лікарські засоби на основі левокарнітину посідають вагоме місце серед кардіометаболічних препаратів [23, 27]. Продемонстровано стрес-протекторні властивості левокарнітину, що проявляються у зменшенні рівня кортизолу, адреналіну й норадреналіну й натрійуретичного пептиду [5, 16].
Порівняно з іншими препаратами, що містять карнітин, Тріметабол відрізняється наявністю в комплексі L-лізину, який необхідний для синтезу ендогенного карнітину. Крім того, карнітин у препараті представлений у формі DL-карнітину, що чинить більш тривалу дію порівняно з L-карнітином, швидко накопичується і продовжує діяти після відміни препарату ще понад 10 днів.
L-лізин — незамінна амінокислота, що стимулює секрецію соляної кислоти у шлунку, стимулює мітоз клітин, є основою біосинтезу білків. Лізин дуже важливий для повноцінного еритропоезу. Лізин бере участь в обміні білків і вуглеводів, знижує вміст тригліцеридів у сироватці крові, сприяє утворенню колагену й відновленню тканини. L-лізин необхідний для формування кісток і росту дітей, сприяє засвоєнню кальцію, зміцнює імунітет [21].
Вітаміни групи В (В1, В6, В12), що входять до складу Тріметаболу, виконують роль коферментів у метаболізмі ліпідів, білків і вуглеводів на клітинному рівні.
Тіамін (вітамін В1) регулює тканинне дихання, забезпечує нормальне функціонування нейронів, є необхідним компонентом для нормального перебігу процесів росту й розвитку людини, значно зменшує явища інтоксикації. 
На сьогодні відомо близько 25 ферментативних реакцій, у яких бере участь вітамін В1, регулюючи вуглеводний, білковий та жировий обмін. Важливою його функцією є декарбоксилювання α-кетокислот. Цей вітамін бере участь у процесах переамінування, створює більш сприятливі умови для використання аскорбінової кислоти ферментними системами організму. Тіамін сприяє біосинтезу актину та міозину, які задіяні у процесах скорочення міокарда та скелетної мускулатури. Тіамін стимулює синтез елементів сполучної тканини, що важливо при всіх захворюваннях сполучної тканини та ураженнях опорно-рухового апарату [7, 21].
Піридоксин (вітамін В6) є необхідним компонентом для метаболізму амінокислот, бере участь у метаболізмі вуглеводів та жирів. Метаболіти піридоксину, зокрема піридоксальфосфат, є коферментами ферментів, що каталізують декарбоксилювання і трансамінування амінокислот. Головною функцією вітаміну В6 є участь в обміні амінокислот, необхідних для синтезу всіх білкових структур органів та тканин організму. Піридоксин необхідний для нормальної утилізації в організмі людини міді та заліза [21].
Піридоксин передусім виконує в організмі функцію стимуляції обміну речовин і необхідний для нормального функціонування центральної і периферичної нервової системи. Вітамін В6 покращує використання ненасичених жирних кислот, стимулює гемопоез. У жіночому організмі вітамін В6 відіграє важливу роль у підтриманні балансу статевих гормонів. 
Включення вітамінів групи В у комплексне лікування артеріальної гіпотензії в дітей дає можливість значно покращити загальний стан пацієнтів і стабілізувати артеріальний тиск у межах нормальних значень [20].
Ціанокобаламін (вітамін В12) необхідний для синтезу ДНК. Бере участь у синтезі нуклеопротеїнів, мієліну, що сприяє нормальному функціонуванню нервової системи, виконує функцію коферментів, є важливим для повноцінного еритропоезу. Ціанокобаламін бере активну участь в обміні білків, жирів і вуглеводів у тісній взаємодії з вітаміном С, фолієвою та пантотеновою кислотами, у метаболізмі фолієвої кислоти при виробленні холіну, синтезі дезоксирибонуклеїнової й рибонуклеїнової кислот, гемоглобіну та ряду імуноактивних сполук [21].
Ураховуючи гепатопротекторну дію левокарнітину й антисеротонінову дію ципрогептадину, Тріметабол є корисним при лікуванні ацетонемічного синдрому [11, 12].
За рахунок антисеротонінової активності Тріметабол має виражений спазмолітичний ефект, що використовують при лікуванні функціональних розладів шлунково-кишкового тракту [36, 46, 47]. Зокрема, була виявлена позитивна дія Тріметаболу на перебіг функціональних розладів біліарного тракту [1], синдрому подразненого кишечника [13] і хронічних запорів у дітей. Тріметабол показаний у комплексній терапії як гіпомоторних, так і гіпермоторних (спастичних) варіантів хронічного запору в дітей [10]. 
Стимуляція Тріметаболом апетиту також можлива за рахунок збільшення рівня лептину під впливом ципрогептадину [32].
Відомо, що недоношені діти й новонароджені після перенесеної пологової черепно-мозкової травми часто страждають від харчової непереносимості і блювання протягом перших кількох років життя. За рахунок антигістамінного, антисеротонінового й антихолінергічного ефектів ципрогептадин і його похідні здатні збільшувати об’єм шлунка. У роботі S.L. Merhar із співавторами (2016) ретроспективно проаналізовано досвід використання ципрогептадину при харчовій непереносимості та/або блюванні в дітей віком до трьох років [40]. Суттєва позитивна дія спостерігалась у 67 % випадків. Автори роблять висновки, що ципрогептадин є безпечним і ефективним препаратом у зменшенні блювання й харчової непереносимості у дітей, молодших від трьох років.
Поряд з амітриптиліном і пропранололом ципрогептадин застосовується для профілактики дитячої мігрені [48].
Найбільш широко Тріметабол застосовується в дітей із дефіцитом маси тіла на тлі різних соматичних захворювань [2, 3, 9].
Впливаючи на гіпоталамічні центри, Тріметабол стимулює апетит, тим самим сприяючи збільшенню маси тіла в дітей при її дефіциті. Разом із стимуляцією апетиту покращується засвоєння основних поживних речовин завдяки таким компонентам препарату, як левокарнітин, лізин і вітаміни групи В [8, 26].
Було виявлено, що в результаті застосування препарату Тріметабол у переважної кількості пацієнтів на 4–6-й день прийому настає покращення апетиту і відбувається прибавка в масі тіла [3]. Причому чим менша дитина за віком, тим більша прибавка маси у відсотковому співвідношенні. На 5–7-й день спостерігалася нормалізація нічного сну, на 3-тю — 4-ту добу зникала алергічна висипка [3]. Прийом препарату протягом місяця в 76,9 % дітей призводить до збільшення ваги на 300–800 г. Паралельно зменшуються скарги на серцебиття, цефалгії, головокружіння, загальну слабкість та абдомінальний біль тощо [3].
Доведено, що під впливом лізину і вітамінів групи В відбувається нормалізація обміну холіну й піровиноградної кислоти, що забезпечує нейротрофічну функцію препарату [25]. У 2/3 дітей значно зменшується втомлюваність, що пов’язане з нормалізацією обміну ендогенних амінів і зменшенням кортико-лімбічної дисфункції [3].
Враховуючи кардіопротекторну, нейротропну, антиоксидантну дію Тріметаболу, препарат можна застосовувати як адаптоген у дітей при дезадаптаційних синдромах, що розвиваються внаслідок підвищених психоемоційних і фізичних навантажень [15]. Під впливом Тріметаболу в усіх дітей підвищується працездатність у процесі навчання в школі, зменшується втомлюваність, зменшуються або зникають скарги з боку серцево-судинної і нервової системи [3].
Відмічено, що кращий ефект ципрогептадин має в дітей більш молодшого віку й осіб жіночої статі [46].
У переважній більшості спостережень відзначено гарну переносимість препарату. Рідко відмічають нудоту, алергічну висипку й підвищену сонливість, запори. Однак ці прояви не вимагають відміни препарату [21]. Основні побічні дії Тріметаболу пов’язані із вмістом у ньому похідного ципрогептадину [40, 49].
Як показують різні дослідження, діти, які приймають ципрогептадин, скаржаться на побічні ефекти, в тому числі сонливість (13–16 %), дратівливість і зміни поведінки (6 %), підвищений апетит і збільшення ваги (5–10 %), біль у животі (2,5 %), вираженість якого звичайно така, що не потребує припинення прийому препарату [29, 46].
Багатофакторний аналіз показав наявність зв’язку між побічними ефектами ципрогептадину і відсутністю відповіді на терапію (P = 0,04), але без будь-яких асоціацій із віком і статтю [46].
Рідкісним побічним ефектом ципрогептадину є пригнічення адренокортикотропного гормона гіпофіза з подальшою наднирковою недостатністю [44].
Ципрогептадин ефективний при лікуванні функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей віком від 1 до 18 років [39]. При цьому повне зникнення симптомів спостерігалося у 72,8 % дітей, у 27,2 % поліпшення симптомів не відбулося або було частковим. Позитивну динаміку було виявлено переважно в тих дітей, у яких протягом лікування вираженіше збільшувалася вага: зростання індексу маси тіла на одиницю збільшувало шанси на клінічне поліпшення в 1,5 раза. Ципрогептадин був ефективним у зменшенні симптомів функціонального болю в животі, функціональної диспепсії. У 72 % хворих спостерігалося значне поліпшення черевної мігрені, у 75 % — зменшення частоти синдрому циклічного блювання.
Терапія з використанням Трiметаболу в дітей із синдромом подразненого кишечника призводить до зменшення проявів больового, абдомінального та диспептичного синдромів [13]. При цьому реалізується антисеротоніновий ефект ципрогептадину, унаслідок чого відновлюється проведення нервових імпульсів та зменшуються пропульсивні скорочення кишечника.
Показана ефективність Тріметаболу в дітей та підлітків із дифузним нетоксичним зобом, що мають дисгармонійний фізичний розвиток і затримку статевого розвитку [29].
У результаті комплексного впливу ципрогептадину й карнітину відбувається не тільки покращення апетиту, але й активне виділення шлункового соку й секрету підшлункової залози, що забезпечує оптимальні умови для повноцінного засвоєння вітамінів, мікроелементів, харчових речовин і має значення як для профілактики, так і для лікування дифузного нетоксичного зоба. Справляючи кардіопротекторний, нейропротекторний, антиоксидантний ефекти, Тріметабол забезпечує підвищення адаптаційних можливостей організму дитини й позитивні зміни в соматичному здоров’ї, що особливо важливо в період активного росту й пубертатної гормональної перебудови. Ці ефекти Тріметаболу обумовлені як антисеротоніновою дією ципрогептадину, так і позитивним синергічним впливом інших компонентів, що входять до складу препарату, на основні метаболічні процеси в організмі.
Помірна прибавка у вазі спостерігається при включенні препарату Тріметабол у схему лікування дітей із гіпопітуїтаризмом і нецукровим діабетом [6]. Більш складною є корекція ваги при нервовій анорексії, але і в цьому випадку вдається отримати позитивні результати щодо збільшення ваги в пацієнтів [6].
У дітей із проявами дисплазії сполучної тканини і хронічною соматичною патологією (переважно гастроентерологічною) поряд із покращенням апетиту і прибавкою в масі тіла спостерігається позитивна динаміка клінічних симптомів основного захворювання. Відбувається значне зменшення проявів вторинної вегетативної дисфункції. У всіх пацієнтів відбувається покращення настрою, у половини — нормалізація сну. У 2/3 дітей зменшується втомлюваність, що певною мірою пов’язане із здатністю Тріметаболу поліпшувати обмін ендогенних амінів і здатністю зменшувати кортико-лімбічну дисфункцію [22].
У дітей із недиференційованою дисплазією сполучної тканини на тлі інфекційно-запальних захворювань сечової системи при включенні в комплекс терапії Тріметаболу спостерігалося зменшення вільної фракції оксипроліну в сироватці крові та зменшення екскреції оксипроліну із сечею [21]. Включення Тріметаболу в комплекс лікування таких дітей суттєво зменшувало частоту астеноневротичного синдрому та вегетовісцеральних дисфункцій завдяки комплексу метаболічних впливів компонентів препарату.
Було показано, що Тріметабол активує процеси антиоксидантного захисту і тканинного дихання, про що свідчить підвищення активності сукцинатдегідрогенази і гліцерофосфатдегідрогенази з паралельним зниженням рівня лактатдегідрогенази [14]. Тобто аеробний тип клітинного дихання починає превалювати над гліколізом. Така направленість метаболізму свідчить про виражену адаптогенну дію препарату.
Позитивні результати було отримано при застосуванні Тріметаболу в дітей з атопічним дерматитом у поєднанні з бронхіальною астмою. Найбільш значущі позитивні зміни було отримано в дітей із легким перебігом атопічного дерматиту й помірним свербежем. У дітей із середньотяжким перебігом атопічного дерматиту і вираженим свербежем, що порушував їх загальний стан і сон, виникла необхідність у додатковому призначенні антиалергічних препаратів [14]. Автори роблять висновки про те, що комплексна терапія із застосуванням препарату Тріметабол у дітей з атопічним дерматитом легкого і середньотяжкого перебігу у поєднанні з бронхіальною астмою дозволяє у 100 % випадків покращити апетит, зменшити прояви астенічного синдрому, коригувати анемічний стан легкого ступеня. Застосування препарату в комплексній терапії атопічного дерматиту легкого ступеня дозволяє контролювати основні симптоми захворювання за рахунок зменшення свербежу і покращення загального стану дітей. Автори відмічають гарну переносимість препарату в цієї категорії дітей. Установлені терапевтичні ефекти препарату, а саме стимулювання апетиту, протиалергічна, антиастенічна, антианемічна дія в обстежених дітей, дозволяє рекомендувати включення Тріметаболу в схеми лікування й реабілітації пацієнтів із зниженим апетитом, що страждають від алергічних захворювань.
У дівчаток з аномальними матковими кровотечами пубертатного періоду і дефіцитом маси тіла застосування Тріметаболу протягом двох місяців призводило до збільшення маси тіла в середньому на 2–3 кг (з 43,8 ± 2,1 кг до 46,6 ± 2,3 кг), зменшення зсувів або нормалізації у вуглеводному та ліпідному спектрах крові [30]. У найближчому катамнезі (до 3–6 міс.) у пацієнток, яким проводили корекцію метаболічних порушень, знижувалася кількість рецидивів аномальних маткових кровотеч у середньому на 10 %.
Тріметабол гарно абсорбується після перорального прийому. Застосовується в дітей віком понад два роки. Дітям у віці від 2 до 3 років призначають по 2,5 мл 3 рази на добу; дітям від 3 до 6 років — по 5 мл 3 рази на добу; дітям віком понад 6 років і дорослим — по 5–20 мл 3 рази на добу. Тривалість лікування залежить від індивідуальних особливостей і потреби пацієнта. Тріметабол можна застосовувати протягом двох місяців. Рекомендований прийом препарату за 30–60 хвилин до основного прийому їжі.
Перспективним є застосування Тріметаболу в дітей із дефіцитом маси тіла для корекції низького артеріального тиску, оскільки препарат позитивно впливає на вегетативну нервову систему, що бере участь у регуляції артеріального тиску. Подібно до артеріальної гіпертензії, при артеріальній гіпотензії кожен кілограм ваги змінює систолічний артеріальний тиск на 1 мм рт.ст. Таким чином, можна припустити, що збільшення ваги до нормальних показників при попередньому дефіциті в дітей з артеріальною гіпотензією буде сприяти також і підвищенню систолічного артеріального тиску до нормальних величин.
Таким чином, Тріметабол є ефективним препаратом, що впливає на різні ланки обміну речовин завдяки своєму комплексному складу. Він покращує апетит, сприяє підвищенню маси тіла і кращому засвоєнню поживних речовин. Нормалізація моторики шлунково-кишкового тракту, корекція вегетативних та інших розладів під впливом Тріметаболу сприяє позитивним результатам лікування в дітей із різною соматичною патологією, що супроводжується дефіцитом маси тіла.
Конфлікт інтересів. Не заявлений.

Bibliography

1. Абатуров О.Є Використання препарату Тріметабол у дітей з дисфункцією жовчного міхура на тлі лямбліозу / О.Є. Абатуров, О.М. Герасименко, Н.Й. Леоненко та ін. // Тезисы 1-го конгресса федерации педиатров стран СНГ «Ребенок и общество: проблемы здоровья, развития и питания», 19–21 мая 2009 г. — С. 22-23.
2. Алтыбаева А.О. Применение триметабола в лечении детей с гипотрофией в амбулаторних условиях // Здоровье и болезнь. — 2011. — № 7(102). — С. 104.
3. Антипкин Ю.Г. Применение Триметабола в педиатрической практике / Ю.Г. Антипкин, Л.И. Омельченко, Л.В. Квашнина // Ліки України. — 2008. — № 1. — С. 53-56.
4. Балыкова Л.А. Изменения сердечно-сосудистой и иммунной систем у юных спортсменов: положительные эффекты L-карнитина / Л.А. Балыкова, С.А. Ивянский, А.А. Широкова [и др.] // Consilium medicum. Педиатрия. — 2014. — № 4. — С. 20-24.
5. Балыкова Л.А. Элькар в детской спортивной практике / Л.А. Балыкова, С.А. Ивянский, А.Н. Урзяева и др. // Российский вестник перинатологии и педиатрии. — 2013. — № 5. — 
С. 45-48.
6. Будрейко Е.А. Снижение аппетита и возможности его коррекции в практике детского эндокринолога // Современная педиатрия. — 2013. — № 8(56). — С. 113-116.
7. Захарова И.Н. Дефицит витаминов и микроэлементов у детей и их коррекция / И.Н. Захарова, Е.В. Скоробогатова, Е.Г. Обыночная [и др.] // Педиатрия. — 2007. — № 3. — С. 112-118.
8. Квашнина Л.В. Плохой аппетит у детей: миф или реальность? / Л.В. Квашнина, В.П. Родионов // Мистецтво лікування. — 2009. — № 2. — С. 23-25.
9. Квашніна Л.В. Корекція гіпотрофічних станів у дітей як прояву хронічного стресу в нормі та патології зa допомогою препарату «Тріметабол» / Л.В. Квашніна, Л.І. Омельченко, В.П. Родіонов // Перинатология и педиатрия. — 2008. — № 2 (34). — С. 100-102.
10. Корнева В.В. Дифференцированные подходы в терапии хронических запоров у детей // Современная педиатрия. — 2014. — № 6(62). — С. 95-101.
11. Корнева В.В. Индивидуальные подходы в терапии ацетонемического синдрома у детей / В.В. Корнева, В.Г. Козачук, Л.В. Курило и др. // Современная педиатрия. — 2012. — № 8. — С. 101-110.
12. Корнева В.В. Оптимальная врачебная тактика в межприступном периоде у детей с ацетонемическим синдромом / В.В. Корнева, Е.А. Боярская, М.А. Капичина // Дитячий лікар. — 2013. — № 4. — С. 56-61.
13. Крючко Т.О. До питання оптимізації лікування дітей з синдромом подразненого кишечника / Т.О. Крючко, І.М. Несіна, С.М. Зіньковська // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2009. — Т. 71, № 2. — С. 45-49.
14. Лапшин В.Ф. Клинические исследования эффективности и безопасности препарата «Триметабол» в комплексном лечении детей с аллергическими заболеваниями / В.Ф. Лапшин, Т.Р. Уманец // Здоровье Украины. — 2009. — № 12. — С. 23-25.
15. Лукьянова Е.М. Клиническое исследование эффективности и переносимости препарата триметабол у детей младшего школьного возраста в период адаптации к систематическому обучению / Е.М. Лукьянова, Л.В. Квашнина, В.П. Родионов // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. — К., 2008. — С. 124-130.
16. Марушко Ю.В. Вміст n-термінального мозкового натрійуретичного пептиду і толерантність до фізичного навантаження у дітей із вторинними кардіоміопатіями та корекція виявлених змін препаратом агвантар / Ю.В. Марушко, Т.В. Гищак, О.В. Хомич // Современная педиатрия. — 2015. — № 2 (66). — С. 62-66.
17. Марушко Ю.В. Досвід застосування левокарнітину при вторинній кардіоміопатії у дітей / Ю.В. Марушко, Т.В. Гищак, Т.В. Марушко // Ліки України плюс. — 2016. — № 1 (26). — С. 24-28.
18. Марушко Ю.В. Застосування левокарнітину при вторинній кардіоміопатії у дітей / Ю.В. Марушко, Т.В. Гищак // Мистецтво лікування. — 2016. — № 1–2 (127–128). — С. 28-32.
19. Марушко Ю.В. Проблема діагностики і корекції зниженої толерантності до фізичного навантаження у дітей шкільного віку / Ю.В. Марушко, Т.В. Гищак // Современная педиатрия. — 2014. — № 7(63). — С. 12-16.
20. Марушко Ю.В. Роль вітамінів групи В у складі лікувальних препаратів при первинній артеріальній гіпотензії / Ю.В. Марушко, О.В. Хомич, Т.В. Гищак // Ліки України. — 2015. — №  9–10 (195–296). — С. 15-19.
21. Няньковський С.Л. Метаболічна терапія та її роль у комплексному лікуванні дисплазій сполучної тканини у дитячій нефрології / С.Л. Няньковський, О.О. Добрик, М.Ю. Іськів // Современная педиатрия. — 2016. — № 1 (73). — С. 131-136.
22. Омельченко Л.И. Використання препарату триметабол з метою корекції метаболічних порушень у дітей з вродженою та набутою патологією сполучної тканини / Л.І. Омельченко, В.Б. Ніколаєнко, О.А. Ошлянська та ін. // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. — К., 2007. — С. 460-465.
23. Орлова Н.В. Применение L-карнитина в комплексном лечении вегетососудистой дистонии гипотензивного типа у детей и подростков / Н.В. Орлова, О.В. Михайлова, Т.В. Захарова // Вопросы современной педиатрии. — 2011. — Т. 10, № 2. — 
С.11-15.
24. Остроухова И.П. Энерготропная терапия детей с вегетативной дисфункцией / И.П. Остроухова, Т.И. Рычкова, Т.М. Васильева, Е.В. Куликова // Актуальные вопросы педиатрии: Мат-лы 16-го конгресса педиатров России. — Москва, 24–27 февраля 2012 г. — С. 547.
25. Померанцева Т.И. Церебрастенический синдром детского и подросткового возраста / Т.И. Померанцева, О.А. Винницкая, Н.Г. Можаева и др. // Український вісник психоневрології. — 2010. — Т. 18, вип. 3 (64). — С. 45-52.
26. Родионов В. Нарушения аппетита у детей и возможности его коррекции / В. Родионов // З турботою про дитину. — 2011. — № 1. — С. 18-19.
27. Саидова В.Т. Диагностическое значение натрийуретических пептидов в педиатрии / В.Т. Саидова // Казанский мед. журнал. — 2013. — Т. 94, № 3. — С. 350-354.
28. Сторожук І.В. Ефективність використання L-карнітину в комплексній терапії ожиріння у дітей / І.В. Сторожук, К.В. Хромих, М.О. Шаламай [та ін]. // Вісн. наук. досліджень. — 2012. — № 3. — С. 145-147.
29. Турчина С.И. Комплексный подход к коррекции нарушений соматополового развития детей и подростков с диффузным нетоксическим зобом / С.И. Турчина // Современная педиатрия. — 2014. — № 5. — С. 97-102.
30. Щербіна І.М. Метаболічні порушення у хворих на аномальні маткові кровотечі пубертатного періоду та їх корекція / І.M. Щербіна, О.О. Диннік, І.С. Бородай // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. — 2015. — Вип. 2 (36). — С. 279.
31. Buist N.R. Historical Perspectiveon Clinical Trials of Carnitinein Childrenand Adults / N.R. Buist // Ann. Nutr. Metab. — 2016. — № 68, Suppl. 3. — Р. 1-4.
32. Calka O. Effect of cyproheptadine on serum leptin levels / O. Calka, A. Metin, H. Dulger, R. Erkoc // Adv. Ther. — 2005. — № 22 (5). — Р. 424-428.
33. Irie J.L. Сarnitine improves gastrointestinal disorders and altered the intestinal microbiota in hemodialysis patients / J. Irie, Y. Kanno, R. Kikuchi et al. // Biosci. Microbiota Food Health. — 2017. — № 36 (1). — Р. 11-16.
34. Jun J.S. Systemic primary carnitine deficiency with hypoglycemic encephalopathy / J.S. Jun, E.J. Lee, H.D. Park, H.S. Kim // Ann. Pediatr. Endocrinol. Metab. — 2016. — № 21(4). — Р. 226-229.
35. Keller J. Supplementation with l-carnitine down regulates genes of the ubiquitin proteasome systemin the skeletal muscle and liver of piglets / J. Keller, R. Ringseis, A. Koc et al. // Animal. — 2012. — № 6 (1). — Р. 70-78.
36. Krasaelap A. Cyproheptadine: A Potentially Effective Treatment for Functional Gastrointestinal Disorders in Children / A. Krasaelap, S. Madani // Pediatr. Ann. — 2017. — V. 1, № 46 (3). — Р. e120-e125.
37. Longo N. Primary Carnitine Deficiency and Newborn Scre–ening for Disorders of the Carnitine Cycle / N. Longo // Ann. Nutr. Metab. — 2016. — № 68, Suppl. 3. — Р. 5-9.
38. Longo N. Carnitine transport and fatty acid oxidation / N. Longo, M. Frigeni, M. Pasquali // Biochim. Biophys. Acta. — 2016. — № 1863 (10). — Р. 2422-2435.
39. Madani S. Cyproheptadine Usein Children With Functional Gastrointestinal Disorders / S. Madani, O. Cortes, R. Thomas // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2016. — № 62 (3). — Р. 409-413.
40. Merhar S.L. A retrospective review of cyproheptadine for –feeding in tolerance in children less than three years of age: effects and side effects / S.L. Merhar, S.P. Pentiuk, V.A. Mukkada et al. // Acta Paediatr. — 2016. — № 105(8). — Р. 967-970.
41. Mescka C.P. Investigation of inflammatory profile in MSUD patients: benefit of L-carnitine supplementation / C.P. Mescka,G. Guerreiro, B. Donida et al. // Metab. Brain Dis. — 2015. — № 30 (5). — Р. 1167-1174.
42. Nasser M. Carnitine supplementation for in born errors of metabolism / M. Nasser, H. Javaheri, Z. Fedorowicz, Z. Noorani // Cochrane Database Syst. Rev. — 2012. — № 15 (2). — Р. CD006659.
43. Owen K.Q. Dietary L-carnitine suppresses mitochondrial branched-chain ketoacid dehydrogenase activity and enhances protein accretion and carcass characteristics of swine / K.Q. Owen, H. Jit, C.V. Maxwell et al. // J. Anim. Sci. — 2001. — № 79 (12). — Р. 3104-3112.
44. Poomthavorn P., Mahachoklertwattana P., Khlairit P. Childhood virilization and adrenal suppression after ingestion of methandienone and cyproheptadine / Poomthavorn P., Mahachoklertwattana P., Khlairit P. // J. Pediatr. Endocrinol. Metab. — 2009. — № 22 (5). — Р. 459-462.
45. Reuter S.E. Carnitine and acylcarnitines: pharmacokinetic, pharmacological and clinical aspects / S.E. Reuter, A.M. Evans // Clin. Pharmacokinet. — 2012. — № 51(9). — Р. 553-572.
46. Rodriguez L. Safety and efficacy of cyproheptadine for treating dyspeptic symptoms in children / L. Rodriguez, J. Diaz, S. Nurko // J. Pediatr. — 2013. — № 163 (1). — Р. 261-267.
47. Sadeghian M. Cyproheptadine for the treatment of functional abdominal pain in childhood: a double-blinded randomized placebo-controlled trial / M. Sadeghian, F. Farahmand, G.H. Fallahi, A. Abbasi // Minerva Pediatr. — 2008. — № 60 (6). — Р. 1367-1374.
48. Saito Y. Reconsideration of the diagnosis and treatment of childhood migraine: A practical review of clinical experiences / Y. Saito, G. Yamanaka, H. Shimomura et al. // Brain. Dev. — 2017. — № 39 (5). — Р. 386-394.
49. Strayhorn J.M. Casestudy: cyproheptadine and aggression in a five-year-old boy // Am. Acad. Child Adolesc. Psychiatry. — 1998. — № 37 (6). — Р. 668-670.

Back to issue