Журнал «Здоровье ребенка» Том 13, №5, 2018
Вернуться к номеру
Перешкоди грудному вигодовуванню: наукові рекомендації проти міфів
Авторы: Шадрін О.Г., Марушко Т.Л.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», м. Київ, Україна
Рубрики: Педиатрия/Неонатология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Резюме
Сучасні наукові дослідження та світові практики грудного вигодовування продемонстрували, що лактація та грудне вигодовування — процес складний, але здебільшого цілком керований. У статті обговорюються перешкоди грудному вигодовуванню, що найчастіше стають причиною передчасного припинення лактації та переведення дитини на штучне вигодовування. Відповідно до міжнародних рекомендацій ВООЗ/ЮНІСЕФ наведений алгоритм надання консультативної та практичної допомоги жінці з боку медичних працівників для усунення існуючих бар’єрів грудного вигодовування. Подана інформація про ефективність застосування спеціальних засобів нового покоління для годуючих матерів, розроблених з урахуванням сучасних даних про анатомію молочної залози та фізіологічні механізми смоктання.
Современные научные исследования и мировые практики грудного вскармливания показали, что лактация и грудное вскармливание — процесс сложный, но в большинстве случаев вполне регулируемый. В статье обсуждаются препятствия грудному вскармливанию, наиболее часто являющиеся причиной преждевременного прекращения лактации и перевода ребенка на искусственное вскармливание. В соответствии с международными рекомендациями ВОЗ/ЮНИСЕФ представлен алгоритм оказания консультативной и практической помощи женщине со стороны медицинских работников с целью устранения существующих барьеров грудного вскармливания. Дана информация об эффективности использования специальных приспособлений нового поколения для кормящих матерей, разработанных с учетом современных данных об анатомии молочной железы и о физиологических механизмах сосания.
Modern scientific researches and world practices of breastfeeding have shown that lactation and breastfeeding is a complex process, but in most cases it is completely regulated. The article discusses the obstacles for breastfeeding, the most common cause of early cessation of lactation and the transfer of the child to artificial feeding. In accordance with the international guidelines of WHO/UNICEF, an algorithm is provided which includes counseling and practical assistance to a woman by health professionals aimed to eliminate existing barriers for breastfeeding. Information is given on effective use of special new generation devices for nursing mothers developed on the basis of modern data about the anatomy of the breast and physiological mechanisms of sucking.
Ключевые слова
грудне вигодовування; лактація; перешкоди успішній лактації; консультування годуючих жінок; спеціальні засоби для грудного вигодовування
грудное вскармливание; лактация; препятствия успешной лактации; консультирование кормящих женщин; специальные средства для грудного вскармливания
breastfeeding; lactation; obstacles for successful lactation; counseling of nursing women; special means for breastfeeding
Грудне вигодовування є природною, сформованою під час еволюції формою харчування новонароджених і немовлят, що визначає оптимальне формування здоров`я дитини, її фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток. Широкий спектр біологічно активних факторів грудного молока, більшість із яких видоспецифічні, забезпечує формування адаптаційного потенціалу дитини та мінімізує негативний вплив різноманітних чинників довкілля. Розглядаючи грудне вигодовування як найбільш фізіологічно адекватний вид харчування немовлят, в усьому світі значну увагу приділяють питанням його заохочення та підтримки. Впровадження сучасних принципів ведення лактації та міжнародної ініціативи «Лікарня, доброзичлива до дитини» дозволило поліпшити ситуацію з поширенням і тривалістю грудного вигодовування, у тому числі в Україні. Але і сьогодні досить значна частка дітей із перших місяців життя позбавлена материнського молока та вигодовується штучними сумішами.
Соціологічні дослідження продемонстрували, що переважна більшість жінок обізнані про користь грудного вигодовування, його переваги над штучним вигодовуванням та висловлюють бажання годувати груддю якомога довше, проте у віці 6 місяців грудне молоко продовжують отримувати, за різними даними, тільки 60–70 % дітей [1, 2, 10]. Між тим дослідженнями в галузі фізіології лактації доведено, що вроджену нездатність до лактації мають не більше 2–3 % жінок [4]. Тобто більшість жінок втрачає лактацію внаслідок причин, яким можна запобігти та які можуть бути контрольовані.
Досить поширеним як серед жінок, так і серед медиків є міф про те, що рівень лактації та спроможність жінки годувати дитину груддю залежать насамперед від розмірів молочної залози, форми соска, віку жінки, якості її харчування. Між тим сучасними науковими дослідженнями доведено, що ці фактори не є впливовими, тоді як найбільше значення мають ефективність та частота грудних годувань або зціджування, мотивація жінки на грудне вигодовування, її психоемоційний стан, рівень підтримки та надання кваліфікованої консультативної і практичної допомоги жінці з боку медичних працівників на всіх етапах (підготовка вагітних до лактації — становлення лактації в післяпологовому періоді — забезпечення повноцінного грудного вигодовування немовлят упродовж перших 2 років життя) [2, 3, 6, 11].
Для підвищення ефективності надання консультативної допомоги з боку медичних працівників та подолання проблем із лактацією в складних ситуаціях важливою є інформованість медиків стосовно основних перешкод успішному грудному вигодовуванню та шляхів їх подолання на підставі сучасних наукових досліджень.
Установлено, що серед причин раннього припинення грудного вигодовування немовлят основними є різке зменшення об’єму лактації, патологічні стани та захворювання молочних залоз, відмова дитини від грудного годування, хвороба дитини та відокремлення її від матері, робота або навчання матері, час, що потрібен на годування та зціджування, доступність молочних сумішей [6, 8]. Під час соціологічних досліджень, що були проведені в Україні, серед найчастіших причин переводу дітей на штучне вигодовування жінки назвали такі, як зменшення кількості молока, недостатній набір ваги дитиною, біль у сосках, долактаційне годування сумішшю, втома та неповноцінний сон при грудних годуваннях [1, 12]. У 2011 році Центр здоров’я та благополуччя Philips Avent провів глобальне дослідження причин того, чому жінки починають та припиняють годувати груддю. Опитування проводилося серед 3994 жінок віком від 18 до 40 років у США, Бразилії, Великій Британії, Єгипті, Південній Африці, Китаї та Індії. Жінки відповідали на запитання щодо свого досвіду в годуванні найменшого з дітей або своїх намірів стосовно вигодовування свого майбутнього малюка. Результати даного дослідження доповнюють попередні дані: було виявлено, що основними перешкодами успішному грудному вигодовуванню (за оцінкою жінок) були такі, як відчуття недостатньої кількості молока в грудях, відмова малюка від смоктання, біль та дискомфорт під час годування груддю, час, що потрібен на годування або зціджування, вихід на роботу та відчуття ніяковості при годуванні поза домом [10]. Як показує педіатрична практика, досить часто перешкодою грудному вигодовуванню стають також захворювання малюка в перинатальному періоді, недоношеність, патологічні реакції на грудне молоко в дітей із харчовою непереносимістю, нова вагітність жінки.
За висновками всіх досліджень, основною перешкодою для тривалого грудного вигодовування немовлят (до 80 % випадків) є швидке зменшення об’єму лактації, що є проявом лактаційної кризи. Досить поширеним серед годуючих матерів залишається міф про незворотність вгасання лактації та обов’язкову потребу в догодовуванні малюка молочною сумішшю. Між тим сучасні принципи підтримки лактації, розроблені на підставі досліджень в галузі фізіології лактації й аналізу світових практик грудного вигодовування, дозволяють здебільшого швидко (протягом 3–5 днів) виправити ситуацію та відновити достатній рівень лактації [5, 6, 11]. Можливою є також релактація (відновлення повністю втраченої лактації), але вона вимагає більше зусиль і часу. Обізнаність медичних працівників, які надають консультативну допомогу годуючим матерям, щодо правил допомоги жінці при лактаційній кризі може суттєво поліпшити показники грудного вигодовування немовлят.
При зверненні жінки з приводу зменшення кількості молока необхідно насамперед надати психологічну допомогу, інформувати про можливість періодичного виникнення лактаційної кризи та її тимчасовий характер. При консультуванні потрібно детально розпитати матір про режим та техніку годувань, оглянути дитину, перевірити правильність прикладання малюка до грудей та ефективність смоктання. Для збільшення об’єму молока жінці рекомендують дотримуватись таких правил: тимчасово збільшити частоту годувань до 10–12 разів на добу, в тому числі годувати дитину вночі, в кожне годування прикладати малюка до обох молочних залоз, більше часу відпочивати та проводити з дитиною. Ефективно стимулює лактацію також регулярне зціджування молока після грудних годувань. На цей випадок Philips Avent пропонує сучасну лінійку молоковідсмоктувачів серії Comfort, що представлена ручним, одинарним електричним та подвійним електричним молоковідсмоктувачем. Головна перевага всієї серії — зціджування молока в зручному положенні без необхідності нахилятися вперед завдяки унікальному дизайну укороченої лійки. Жінка відчуває себе більш розслаблено, а об’єм зцідженого молока збільшується, адже доведено, що для нормального потоку молока потрібне фізіологічне розслаблення: чим комфортніше почувається мама, чим більш розслабленою і заспокоєною вона буде, тим вищим буде рівень секреції. Досягти схожості з природним смоктанням вдається за допомогою клінічно підтвердженої масажної накладки з м’якими пелюстками, які ніжно стискають ареолу та частину груді навколо неї для стимуляції молока. Серія Comfort від Philips Avent удосконалена особливою оксамитовою текстурою накладки, що відчувається на шкірі, як теплий дотик, який додатково допомагає жінці розслабитися під час зціджування.
На підставі нових досліджень спеціалісти Philips Avent розробили електричний молоковідсмоктувач, у роботі якого поєднуються ритмічне стискання і масаж молочної залози та створення вакууму за допомогою мікрокомпресора, тобто механізм виділення молока найбільш повно відтворює фізіологічний процес смоктання дитини. Електричний молоковідсмоктувач при вмиканні автоматично працює в режимі легкої стимуляції, стимулюючи прилив та потік молока. Як продемонстрували порівняльні дослідження, за ефективністю електричні молоковідсмоктувачі нового покоління Philips Avent не поступаються стаціонарним (професійним) приладам [7, 9]. Важливо, що дизайн цих молоковідсмоктувачів розроблено так, щоб зробити процес зціджування молока максимально комфортним для жінки, що позитивно позначається на психоемоційному стані жінки, сприяє покращанню рівня лактації.
Значною перешкодою лактації й успішному грудному вигодовуванню може стати біль, який відчуває жінка під час годування. Найчастіше його причиною є тріщини сосків та неправильне прикладання дитини до грудей, коли малюк захоплює і смокче («жує») лише сосок. При консультуванні жінки в цьому разі необхідно перевірити правильність прикладання малюка до грудей, допомогти жінці виправити положення, дати поради щодо гігієнічного догляду за сосками, при глибоких тріщинах та значних болісних відчуттях зробити перерву в годуванні хворою молочною залозою, обов’язково зціджувати її та обробляти сосок дезінфікуючими і ранозагоюючими мазями. Як правило, дотримання таких рекомендацій призводить до швидкого загоєння тріщин. При тріщинах або подразнених сосках добрий ефект дає тимчасове (протягом декількох днів) застосування під час годування дитини захисних накладок для сосків. Хибною можна вважати думку про те, що їх використання негативно позначається на активності смоктання дитини та перешкоджає грудному годуванню. Захисні накладки Philips Avent ультратонкі, не мають ні смаку, ні запаху, і тому дитина практично їх не помічає. Завдяки оригінальній формі метелика забезпечується контакт «шкіра до шкіри» матері та дитини, що позитивно впливає на лактацію.
Хибним є поширене твердження, що пласкі й особливо втягнуті соски є суттєвою перешкодою успішному грудному годуванню. Як демонструють результати впровадження сучасних технологій ведення лактації, у такій ситуації правильна тактика медичних працівників під час підготовки вагітних до лактації та в перші дні після пологів дозволяє забезпечити нормальне становлення грудного вигодовування. Важливо заспокоїти жінку, пояснити, що дитина смокче не сосок, а груди і що сосок із часом витягується та набуває нормальної форми. Надаючи практичну допомогу, необхідно допомогти жінці вибрати найбільш зручну позицію для годування, перевірити правильність прикладання до грудей, пояснити жінці техніку витягування сосків безпосередньо перед годуванням. Якщо дитина не може ефективно смоктати в перші дні після народження, рекомендуються використовувати спеціальні накладки на сосок або зціджування молока, що не тільки дозволяє нагодувати дитину материнським молоком, а й сприяє виправленню форми сосків.
Практично кожна жінка під час грудного вигодовування зустрічається з необхідністю зціджування грудного молока. Потреба в цьому виникає за необхідності стимуляції лактації при лактаційній кризі, тимчасових протипоказаннях для прикладання дитини до грудей, захворюваннях або патологічних станах молочних залоз, за потреби забезпечити малюка грудним молоком, якщо мати навчається або працює. Опитування продемонструвало, що значна частина жінок сприймає зціджування як складний процес, який вимагає багато зусиль та часу, що стає перешкодою для продовження грудного вигодовування. Сучасні дослідження з галузі фізіології виділення молока та процесів смоктання дитиною молочної залози дозволили створити сучасні молоковідсмоктувачі, які роблять процес зціджування швидким та ефективним, дозволяють ніжно та делікатно зцідити молоко при болісних відчуттях у грудях, значно зменшують ризик травмування чи інфікування молочних залоз.
Таким чином, лактація та грудне вигодовування дитини — процес складний, але здебільшого цілком керований. Для подолання існуючих перешкод важливою є своєчасна та кваліфікована допомога з боку медичних працівників, що базується на результатах сучасних наукових досліджень та світових практик грудного вигодовування немовлят. Зберегти та максимально продовжити лактацію в складних ситуаціях допомагають спеціальні засоби для годуючих матерів нового покоління, які розроблені з урахуванням сучасних даних про анатомію молочної залози та фізіологічні механізми смоктання.
Щоб допомогти жінкам досягти успіхів у грудному вигодовуванні, Philips Avent пропонує величезний вибір товарів, які допомагають вирішити кілька найпоширеніших проблем цього періоду. Молоковідсмоктувачі можуть додатково стимулювати лактацію завдяки зціджуванням у проміжках між годуваннями. Крім того, коли буває потреба зробити запас молока для догодовування, можна використовувати спеціальні стерильні пакети одноразового використання або безпечні контейнери для зберігання зцідженого молока. Такий «банк молока» стане в пригоді під час відсутності матері (у зв’язку з виходом на роботу, наприклад). У такому разі інші члени родини зможуть погодувати малюка грудним молоком навіть у ті моменти, коли матері не буде поруч.
Варто скористатися спеціальними аксесуарами для грудей, якщо перешкодою грудному вигодовуванню є біль, подразнення або дискомфорт. Наприклад, силіконові накладки на соски Philips Avent полегшать відчуття дискомфорту під час годування груддю, у разі запалення та тріщин сосків.
Конфлікт інтересів. Не заявлений.
Список литературы
1. Барская Л.Я., Фролова Т.В., Охапкина О.В., Стенковая Н.Ф., Берус А.В. Результаты независимого мониторинга состояния грудного вскармливания детей, проживающих в г. Харькове // Схiдноєвропейський журнал внутрiшньої та сiмейної медицини. — 2016. — 1. — С. 5-6.
2. Глобальная стратегия по питанию детей грудного и раннего возраста: Материалы 55-й сессии Всемирной ассамблеи здравоохранения. — Женева: ВОЗ, 2002.
3. Гмошинская М.В. Грудное вскармливание: трудности в организации и пути преодоления // Педиатрическая фармакология. — 2012. — 9(4). — С. 70-72.
4. Кормление детей первого года жизни. Физиологические основы. Бюллетень ВОЗ / Под ред. Джеймса Акре. — Женева, 2002. — 117 с.
5. Сучасне ведення лактації та грудного вигодовування (навчальний посібник). — К., 2002. — 152 с.
6. Шлемкевич О.Л. Клініко-епідеміологічні основи оптимізації грудного вигодовування немовлят: Автореф. дис… канд. мед. наук. — Львів, 2006. — 20 с.
7. Burton P.M., Kennedy K., Ahluwalia J., Nicholl R., Lucas A., Fewtrell M. Breast pump design and milk production: A randomized control trial. Poster presentation at the American Academy of Pediatrics National Conference & Exhibition, October 2010.
8. Callen J., Pinelli J. Incidence and duration of breastfeeding for term infants in Canada, United States, Europe and Australia: a literature review // Birth. — 2004. — 31. — Р. 285-292.
9. Fewtrell M., Lucas P., Collier S., Lucas A. Randomized study comparing the efficacy of a novel manual breast pump with a mini-electric breast pump in mothers of term infants // J. Hum. Lact. — 2001. — 17. — Р. 126-131.
10. Jager M., Herley K. Barriers to Breastfeeding — a global survey on why women start and stop breastfeeding // European Obstetrics and Gynecology Supplement. — 2012. — 7(Suppl. 1). — Р. 25-30.
11. Seminar the Baby Friendly Hospital Initiative in Industrialized Countries. — WHO/UNICEF: Barcelona; 2004. — 58 p.
12. Velichko V.I., Danilchuk G.A., Kolotvin L.I., Chernetskaya A.V. Assessment of the nutrition status of infants in South region // Journal of Education, Health and Sport. — 2016. — 6(11). — Р. 548-556.