Журнал «Здоровье ребенка» Том 13, №6, 2018
Вернуться к номеру
Вирішення проблем підтримки й збереження грудного вигодовування передчасно народжених дітей після виписки зі стаціонару
Авторы: Шадрін О.Г., Марушко Т.Л.
Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», м. Київ, Україна
Рубрики: Педиатрия/Неонатология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Резюме
Стаття присвячена проблемі грудного вигодовування передчасно народжених дітей. Підкреслюється, що регулярне зціджування є дієвим методом збереження високого рівня й тривалості лактації. Для ефективного й швидкого зціджування рекомендується застосування електричних молоковідсмоктувачів Philips Avent серії Comfort. Також слід рекомендувати матерям заморожувати надлишки молока для створення індивідуального банку грудного молока. Використання замороженого молока при необхідності догодовування дозволяє максимально продовжити природне вигодовування недоношених немовлят.
Статья посвящена проблеме грудного вскармливания преждевременно рожденных детей. Подчеркивается, что регулярное сцеживание является действенным методом сохранения высокого уровня и продолжительности лактации. Для эффективного и быстрого сцеживания рекомендуется применение электрических молокоотсосов Philips Avent серии Comfort. Также следует рекомендовать матерям замораживать излишки молока для создания индивидуального банка грудного молока. Использование замороженного молока при необходимости докорма позволяет максимально продлить естественное вскармливание недоношенных младенцев.
The article deals with the problem of breastfeeding of prematurely born children. It is emphasized that regular breast milk expression is an effective method for maintaining a high level and duration of lactational function. For efficient and fast expression, it is recommended to use Philips Avent Comfort electric breast pump. Mothers should also be encouraged to freeze excess milk to create an individual breast milk bank. The use of frozen milk, if necessary, allows you to maximize the natural feeding of preterm infants.
Ключевые слова
грудне вигодовування; грудне молоко; немовлята; передчасно народжені діти
грудное вскармливание; грудное молоко; младенцы; преждевременно рожденные дети
breastfeeding; breast milk; infants; prematurely born children
Раціональне харчування з урахуванням фізіологічних особливостей недоношених дітей є важливим компонентом їх виходжування й реабілітації. Природне вигодовування материнським молоком задовольняє підвищену потребу передчасно народжених немовлят у нутрієнтах, забезпечує високий рівень імунологічного захисту й оптимальні темпи дозрівання організму, запобігає надмірному навантаженню фізіологічних механізмів травлення. Численними епідеміологічними й клінічними дослідженнями показано, що недоношені діти, які перебували на тривалому грудному вигодовуванні, мають кращі показники фізичного й психоемоційного розвитку, менше хворіють на інфекційні й алергічні захворювання, у старшому віці мають менше проблем зі здоров’ям, кращі показники когнітивного розвитку й соціалізації.
Переваги грудного вигодовування недоношених немовлят перед штучним визначаються насамперед тим, що грудне молоко містить макро- й мікронутрієнти у формі, що найбільш легко й повно засвоюється в організмі дитини, містить широкий спектр специфічних і неспецифічних факторів імунологічного захисту (імуноглобуліни, лізоцим, лактоферин тощо), що забезпечує високий рівень пасивного імунітету й захищає власну імунну систему дитини від надмірного навантаження. Висока біодоступність заліза грудного молока визначає роль природного вигодовування в профілактиці анемії недоношених. Доведено, що залізо грудного молока засвоюється в організмі дитини на 50 %, на той час як залізо, що входить до складу молочних сумішей, — тільки на 6–7 % [1]. Тому грудне вигодовування недоношених дітей дозволяє зменшити потребу в застосуванні препаратів заліза для профілактики й лікування анемії.
Встановлено, що склад грудного молока в матерів, які народили передчасно, відрізняється від складу молока жінок при доношеній вагітності. Воно має більшу енергетичну цінність, містить вищі концентрації білків, незамінних поліненасичених жирних кислот, що беруть участь у формуванні центральної нервової системи й органу зору дитини, а також вітамінів А, Е, С і мінералів, насамперед заліза, цинку, натрію, кальцію, магнію, що відповідає підвищеним потребам недоношених у цих харчових компонентах [8, 9].
Біологічно активні речовини грудного молока забезпечують фізіологічні темпи дозрівання організму (у першу чергу травної системи, імунітету, нервової й дихальної системи), що є особливо важливим у зв’язку з морфологічною й функціональною незрілістю передчасно народжених немовлят.
Організація грудного вигодовування недоношених дітей має певні труднощі. Жінки, які народили передчасно, становлять групу ризику з розвитку гіпогалактії й раннього згасання лактації. Насамперед на рівень і тривалість лактації негативно впливає порушення процесів становлення лактації, причинами якого є стрес від передчасних пологів, відчуття провини перед дитиною й тривога з приводу її здоров’я, відокремлення дитини від матері під час перебування малюка у відділенні інтенсивної терапії, відстрочене прикладання до грудей, гормональні розлади репродуктивної функції тощо. Частою проблемою грудного вигодовування недоношених дітей є слабка смоктальна активність і недостатня тривалість смоктання дитини під час годувань. Унаслідок цього малюк отримує менше молока, що негативно позначається на темпах фізичного розвитку, а молочні залози недостатньо звільняються від молока, що значно пригнічує лактацію.
На етапі стаціонарного виходжування й лікування недоношених зменшити негативний вплив передчасних пологів на процеси лактації дозволяють такі заходи, як психологічна підтримка жінки, формування в неї домінанти лактації, участь матері в догляді за дитиною та її годуванні, допустиме раннє прикладання новонародженого до грудей, стимуляція смоктального рефлексу, ранній початок і регулярне зціджування грудного молока тощо. Після виписки недоношеної дитини зі стаціонару робота із заохочення й підтримки грудного вигодовування обов’язково повинна бути продовжена лікарями й медичними сестрами, які здійснюють медичний догляд за немовлям протягом першого року життя.
Під час консультування матерів, які годують, вдома важливо надавати їм психологічну допомогу, підтримувати домінанту грудного вигодовування, обговорювати переваги природного вигодовування для недоношеної дитини й особливості його організації, допомагати в практичному вирішенні питань підтримки лактації в складних ситуаціях.
При консультуванні необхідно звертати увагу на забезпечення комфортних умов під час грудних годувань: вони повинні відбуватися в спокійній обстановці, поза жінки під час годування має бути розслабленою й зручною. Позитивні емоції, відчуття комфорту сприяють збільшенню об’єму молока, яке висмоктує дитина, що є особливо важливим при вигодовуванні недоношених дітей [10]. Останніми роками значну увагу приділяють біологічній ролі ендорфінів (так званих гормонів задоволення), рівень яких у грудному молоці залежить від емоційного стану жінки. Ендорфіни є головною ланкою протибольової системи організму, мають виражений антистресовий ефект, регулюють роботу інших ней–рогормонів, зменшують спазм судин, у тому числі головного мозку, кишечника, легенів, регулюють емоції. Доведена також участь ендорфінів у регуляції імунітету й регенерації [7]. Забезпечення організму дитини ендорфінами грудного молока можна розглядати як один із механізмів покращення результатів виходжування й лікування недоношених дітей.
Для підтримки високого рівня лактації важливим є тактильний контакт матері й дитини. Тривалий тісний контакт (для найменших недоношених дітей — безпосередній контакт «шкіра до шкіри» й застосування методу виходжування «мама-кенгуру») забезпечує високий рівень секреції молока й покращує його виділення, поліпшує психоемоційний стан як малюка, так і матері, сприяє формуванню емоційної близькості й порозуміння між ними [11].
Як показує практичний досвід, частина недоношених дітей не в змозі добре захопити сосок молочної залози з ареолою через невідповідність розмірів молочної залози й ротової порожнини малюка. Наслідком цього можуть бути неефективне смоктання й навіть відмова дитини від грудей, больові відчуття в матері під час годування, тріщини сосків, лакто–стаз, що погіршує умови для здійснення грудного вигодовування недоношеного малюка. Застосування накладок для сосків у низці випадків дозволяє полегшити процес прикладання дитини до грудей і виправити ситуацію. Силіконові накладки для сосків Philips Avent ультратонкі, не мають смаку й запаху, тому їх застосування не перешкоджає грудному вигодовуванню. Оригінальна форма метелика забезпечує тактильний контакт матері й дитини під час годування, що позитивно впливає на лактацію.
Відомо, що високий рівень лактації та її тривалість передусім забезпечуються частим і повним звільненням молочних залоз від молока, тобто грудні годування повинні бути частими, а смоктання дитини — ефективним. При консультуванні з питань грудного вигодовування недоношеної дитини необхідно обговорювати з матір’ю режим годування малюка. Значна частка передчасно народжених дітей унаслідок функціональної незрілості центральної нервової системи, супутньої перинатальної патології невчасно прокидається на годування. Необхідно пояснити жінці важливість частих годувань для недоношених дітей. Зазвичай інтервал між годуваннями таких дітей у перші місяці життя повинен становити 2,5–3,0 години. Якщо малюк не прокидається на годування, його треба збудити. Такий режим забезпечує достатній об’єм спожитого молока, рівномірне надходження їжі, краще перетравлення без надмірного навантаження на шлунково-кишковий тракт, а також регулярне спорожнення грудей від молока. Особливо важливими є нічні годування, оскільки саме вони стимулюють синтез основного гормону лактації — пролактину.
Частою перешкодою для успішного грудного вигодовування недоношених дітей є неспокій і плач дитини під час або після годування у зв’язку з транзиторною лактазою недостатністю. Така реакція малюка на годування материнським молоком перешкоджає нормальному процесу годування, негативно позначається на психоемоційному стані матері й рівні лактації. Своєчасне призначення ферментотерапії (лактаза) дозволяє покращити стан дитини й уникнути проблем із грудним вигодовуванням.
Ефективним методом підтримки природного вигодовування недоношених дітей є зціджування грудного молока. Регулярне зціджування молока після грудних годувань забезпечує повне звільнення молочних залоз від молока, що стимулює лактацію й визначає її високий рівень і тривалість. Догодовування зцідженим молоком дозволяє уникнути застосування штучних сумішей у харчуванні недоношених дітей.
Як правило, об’єм лактації в перші тижні після пологів перевищує потреби недоношеної дитини в молоці. Під час консультування необхідно інформувати жінку про доцільність і можливості тривалого зберігання зцідженого молока й створення індивідуального банку грудного молока. Така практика дає змогу забезпечити малюка материнським молоком у випадках проблем із лактацією (недостатній рівень секреції молока в наступні періоди, лактаційні кризи, передчасне згасання лактаційної функції, хвороба матері й прийом медикаментів, що несумісні з грудним вигодовуванням, та ін.) і максимально природне вигодовування недоношених немовлят.
Враховуючи необхідність частого й повного зціджування грудного молока в жінок після передчасних пологів, доцільно рекомендувати їм застосування сучасних електричних молоковідсмоктувачів, які максимально точно відтворюють фізіологічний процес смоктання й дозволяють швидко й ефективно зцідити грудне молоко за рахунок поєднання двох дій — ритмічного стискання й масажу молочної залози та створення вакууму за допомогою мікрокомпресора. Доведена перевага застосування електричних молоковідсмоктувачів нового покоління перед ручним зціджуванням і зціджуванням за допомогою традиційних молоковідсмоктувачів [3]. Електричний молоковідсмоктувач Philips Avent розроблено з урахуванням нових даних про анатомію молочної залози й фізіологію смоктання. Він має спеціальну масажну насадку у вигляді 5 пелюстків, які ніжно стискають і масажують ареолярну зону молочної залози подібно до перистальтичних рухів язика дитини при смоктанні [5]. При вмиканні прилад починає роботу в режимі легкої стимуляції для запуску окситоцинового рефлексу, потім жінка може вибрати одну з трьох швидкостей зціджування. Особлива оксамитова текстура накладки молоковідсмоктувача Philips Avent серії Comfort створює ефект ніжного дотику, а дизайн молоковідсмоктувача дозволяє жінці під час зціджування сидіти вертикально, у розслабленій позі. Це забезпечує максимальний комфорт і дозволяє жінці отримувати задоволення від процесу зціджування, що позитивно позначається на процесах лактації.
Для зручності зберігання зцідженого молока й створення індивідуального банку грудного молока Philips Avent випускає спеціальні пакети й контейнери. Заморожування грудного молока дозволяє тривалий час зберігати його в морозильній камері при температурі –18 °С і використовувати для годування малюка в разі необхідності. Науковими дослідженнями показано, що тривале зберігання замороженого грудного молока в поліпропіленових контейнерах Philips Avent гарантує його безпеку й практично не впливає на вміст захисних, біологічно активних компонентів і мінеральних речовин (секреторний IgA, лізоцим, трансформуючий фактор росту β1 , калій, кальцій, фосфор, магній) [2].
При консультуванні з питань створення індивідуального банку грудного молока необхідно ознайомити жінку з правилами заморожування, зберігання й розморожування грудного молока. Рекомендується заморожувати грудне молоко невеликими пор–ціями не пізніше від 24 годин після зціджування (краще одразу після зціджування), відмічати на контейнері дату заморожування й об’єм молока. Молоко, отримане від 3 послідовних зціджувань, можна зберігати й заморожувати в одному контейнері.
При зберіганні молока в морозильній камері при температурі –18 °С його можна використовувати протягом 3–4 місяців, а за іншими рекомендаціями — протягом 6–12 місяців [4, 6]. Необхідно уникати випадкових розморожувань і перепадів температури зберігання. Розморожувати грудне молоко слід при кімнатній температурі або в теплій (не гарячій) воді. Розморожене молоко необхідно використовувати одразу, воно не зберігається й не підлягає повторному заморожуванню.
Отже, жінки, які народили передчасно, мають високий ризик гіпогалактії й раннього припинення лактації. Регулярне зціджування є дієвим методом збереження високого рівня й тривалості лактації. Застосування електричних молоковідсмоктувачів Philips Avent серії Comfort дозволяє швидко й ефективно зціджувати молоко, забезпечує комфортність проведення цієї маніпуляції. Необхідно рекомендувати матерям заморожувати надлишки молока для створення індивідуального банку грудного молока. Використання замороженого молока при необхідності догодовування дозволяє максимально продовжити природне вигодовування недоношених немовлят.
Конфлікт інтересів. Не заявлений.
Список литературы
1. Кормление детей первого года жизни. Физиологические основы: Бюллетень ВОЗ / Под ред. Джеймса Акре. — Женева, 2002. — 117 с.
2. Лукоянова О.Л., Боровик Т.Э., Беляева И.А., Яцык Г.В., Маянский Н.А., Катосова Л.К., Калакуцкая А.Н, Зубкова И.В., Мельничук О.С. Влияние замораживания и длительности хранения сцеженного грудного молока на его пищевую, биологическую ценность и микробиологическую безопасность // Вопросы современной педиатрии. — 2011. — № 10(1). — С. 28-33.
3. Лукоянова О.Л., Боровик Т.Э., Беляева И.А., Яцык Г.В. Применение современных технологических приемов для сохранения успешного грудного вскармливания // Вопросы современной педиатрии. — 2012. — № 11(5). — С. 113-117.
4. Проект наказу МОЗ України про затвердження «Протоколу ентерального харчування недоношених немовлят». — К., 2015. — http://babykrok.com.ua/upload/intext/Neonatologiya/9_221.pdf
5. Професіонали обирають найкраще. Допомагаємо мамам годувати груддю довше // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. — 2017. — № 3(25). — С. 114-116.
6. Сучасне ведення лактації та грудного вигодовування: Навчальний посібник. — К., 2002. — 152 с.
7. Ткаченко Е.И., Успенский Ю.П. Питание, микробиоценоз и интеллект человека. — СПб., 2006. — 590 с.
8. Bishara R., Dunn M.S., Merko S.E. et al. Nutrient composition of hindmilk produced by mothers of very low birth weight infants born at less than 28 weeks’gestation // J. Hum. Lact. — 2008 May. — Vol. 24(2). — Р. 159-167.
9. Chuang C.K., Lin S.P., Lee H.C. et al. Free amino acids in full-term and pre-term human milk and infant formula // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2005 Apr. — Vol. 40(4). — Р. 496-500.
10. Maternal Anxiety and Breastfeeding: Findings from the –MAVAN (Maternal Advertsity, Vulnerability and Neurodevelopment) Study // J. Hum. Lact. — 2014. — Vol. 30. — Р. 102-109.
11. Nyqvist K.N., Kylberg E. Application of the Baby Friendly Hospital Initiative to neonatal care: suggestions by Swedish mothers of very preterm infants // J. Hum.Lact. — 2008. — Vol. 24(3). — Р. 252-262.