Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Журнал «Актуальная инфектология» Том 6, №5, 2018

Вернуться к номеру

Стронгілоїдоз у п’ятимісячної дитини. Клінічний випадок

Авторы: Маврутенков В.В., Будаєва І.В., Дорошенко В.Ф., Чергінець Л.М., Шпитько О.М., Заяць Е.В.,Малая М.Р., Рашун К.Д.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
ДЗ «ДМКЛ № 6», м. Дніпро, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Актуальність. Strongyloidiasis — інфекція субтропічних і тропічних регіонів земної кулі. Strongyloides stercoralis є геогельмінтом, проміжні форми збудника (Filariform larva) вільно мешкають в оточуючому середовищі. З урахуванням великих міграційних потоків і міжнародного туризму ця паразитарна інфекція становить реальну загрозу для системи громадського здоров’я України, але ця інфекція для більшості лікарів України майже незнайома.

Мета: покращити клінічну діагностику і менеджмент, а також обґрунтувати необхідність розробки засобів епідемічного контролю за ендемічними паразитарними інфекціями на прикладі клінічного випадку стронгілоїдозу в дитини перших місяців життя.

Матеріали та методи. У роботі подана клінічна картина лабораторно підтвердженого випадку стронгілоїдозу у 5-місячної дівчинки, яка ніколи не перебувала на суб- або тропічних територіях. Надано методи лабораторної верифікації діагнозу та показана ефективність терапії альбендазолом, що є синтетичним препаратом із групи бензомідазолу,

Результати. Дівчинка Г-т Мирослава, 5 місяців, етнічна ромка. Дитина доставлена в серпні 2018 р. у дитячу лікарню м. Дніпра співробітниками поліції з матір’ю, яка є безпритульною і мешкала декілька тижнів на вокзалі м. Кам’янське (Дніпропетровська область). Зі слів матери, вона з дитиною влітку приїхала з м. Берегове (Закарпатська область) і за межами України ніколи не перебувала. Для вигодування дитини жінка застосовувала будь-яку їжу, яку знаходила на смітниках або яку давали пересічні громадяни. Дівчина потрапила в лікарню в тяжкому стані з ознаками гіпотрофії другого ступеня, зниженням харчової домінанти, діареєю, висипкою на ногах, лихоманкою до 39,5 °С, дистрофічними змінами шкіри на нижніх кінцівках та в пахвинній ділянці. При огляді: дитина із сірим кольором шкіри, зниженням тургору шкіри, симптом шкірної складки — 5 секунд. Свідомість за шкалою коми Глазго 15 балів, неврологічного дефіциту не спостерігалося, порушень із боку легенів та серця немає. Живіт здутий, болісний при пальпації, печінка та селезінка не збільшені. Стул до 6 разів на добу, випорожнення рідкі, без патологічних домішок, коричневі. У гемограмі при надходженні помірний лейкоцитоз, нейтрофільоз із незначним зсувом вліво, еозинофілів — 3 %, незначно підвищена швидкість осідання еритроцитів, С-реактивний протеїн — 6 мг/мл, у копрограмі: лейкоцити — 60 клітин у полі зору, краплі нейтрального жиру — багато. Паразитологічне дослідження калу виявило личинки Str.stercoralis — більше 10 рухомих екземплярів у полі зору на різних етапах розвитку. Паразитологічне дослідження бронхоскопічного лаважу на Str.stercoralis негативне. Бактеріологічне дослідження калу виявило S.enteritidis гр. D. Результати дослідження крові на ВІЛ негативні. Був установлений клінічний діагноз: мікст-інфекція: стронгілоїдоз, кишкова форма, в поєднанні із сальмонельозом, ентеритична форма, середньої тяжкості, зневоднення 1-го ступеня. План лікування включав розрахунок калорій і включення адаптованої харчової суміші, інфузії кристалоїдних розчинів, цефтріаксон у дозі 50 мг/кг/добу парентерально упродовж 7 днів. Для лікування стронгілоїдозу призначався альбендазол у дозі 15 мг/кг/добу у два прийоми упродовж 10 діб. Контроль антипаразитарної терапії проводився регулярними дослідженнями фекалій: на 5-ту добу лікування личинки в калі стали нерухомими, на 7-му і 9-ту добу терапії личинки Str.stercoralis не виявлялися. Після завершення прийому альбендазолу кожні три доби проводилися паразитологічні дослідження калу на наявність личинок Str.stercoralis. Через 2 тижні по закінченні системної антипаразитарної хіміотерапії з превентивної метою було призначено повторний тридобовий курс альбендазолу в дозі 15 мг/кг/добу у два прийоми. Слід підкреслити, що особливостями даного випадку є факт відсутності підвищення рівня еозинофілів при надходженні до стаціонару до початку терапії альбендазолом і короткострокова поява еозинофілії (26 %) під час лікування альбендазолом. Сьогодні дитина клінічно здорова, набирає вагу, з’явилась харчова домінанта, контрольні паразитологічні і мікробіологічні дослідження калу на Str.stercoralis і S.enteritidis негативні.

Висновки. 1. Даний випадок стронгілоїдозу слід розглядати як автохтонну інфекцію, пряма мікроскопія калу повинна залишатись обов’язковим дослідженням при усіх клінічних випадках паразитозу та профілактичному огляді дітей і дорослих. 2. Альбендазол є препаратом першого вибору терапії стронгілоїдозу за відсутності івермектину. 3. Рівень еозинофілів у крові є ненадійним лабораторним тестом щодо діагностики і контролю ефективності антипаразитарної хіміотерапії стронгілоїдозу.



Вернуться к номеру