Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Журнал «Актуальная инфектология» Том 6, №5, 2018

Вернуться к номеру

Епідеміологічні й епізоотичні особливості іксодових кліщових Лайм-бореліозів в Україні у 2017 році

Авторы: Небогаткін І.В.(1), Шульган А.М.(2), Видайко Н.Б.(1), Новохатній Ю.О.(1)
(1) — ДЗ «Центр громадського здоров’я МОЗ України», м. Київ, Україна
(2) — Науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, м. Львів, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Актуальність. На 01.01.2018 р. виявлено 10 видів Borrelia burgdorferi s.l. із патогенним потенціалом для людини, які були виявлені або виділені у людини. Нагадуємо, що в Україні виявлені п’ять таких геновидів: B. afzelii, B. burgdorferi sensu stricto, B. garinii, B. spielmanii (A14S) і B. Valaisiana, і один потенційно ймовірний — B. bavariensis. Отже, проведення аналізу захворювання на хворобу Лайма залишається актуальним.

Матеріали та методи. Використовувались зведені державні галузеві статистичні звіти Міністерства охорони здоров’я України «Звіт про окремі інфекції та паразитарні захворювання»: форма 1 — місячна та форма 2 — річна, дані з карт епідеміологічного обстеження хворих із відповідним діагнозом. Для статистичного аналізу використовувалися Excel 2016 і статистичний пакет R-3.5.1.

Результати. У 2017 році в Україні, порівняно з попередніми роками, епідемічна ситуація з кліщових бореліозів погіршилася. Усього зареєстровано 3955 випадків захворювання (9,29 0/0000 на 100 тис. населення) проти 2758 (6,45 0/0000) у 2016 р. (ріст 43,4 %) та 3413 — у 2015 р. (7,96 0/0000) і 1624 — у 2014 році (3,77 0/0000).

Як і в попередні роки, найбільше випадків захворювання зареєстровано в лісостеповій ландшафтно-географічній зоні, а саме Черкаській (25,98 0/0000), м. Києві (25,9),Київській (17,55), Сумській (17,37), Тернопільській (15,53), Вінницькій (15,11), Полтавській (14,88), Львівській (12,32) і Чернігівській (10,42) областях.

Вперше у 2017 році пальму першості з кількості хворих виборола Черкаська область, незначно випередивши м. Київ, інтенсивний показник на 100 тис. населення — 25,98 й 25,90 0/0000 відповідно. Взагалі місто Київ поступалось лише 6 раз із 2000 року (початок реєстрації): у 2001 році у Львівській області показники — відповідно 1,57 й 0,73; у 2004 році у Львівській області — 1,24 й 1,05; у 2006 році у Львівській та Сумській — 2,33 й 2,04 та 1,67; у 2007 році у Чернівецькій — 2,84 й 2,83; у 2008 році у Тернопільській — 4,23 й 3,89.

Розподіл хворих за місяцями у 2017 році значно змінився порівняно з 3 попередніми роками. У 2017 році хоча піки припадали на ті ж місяці, що й у 2015 році, але показники в травні — грудні були більшими в середньому в 4,84 раза при розмаху 1,01 : 1,80.

У 2017 році частка госпіталізованих у перший день звернення пацієнтів ще зменшилась порівняно з попередніми роками — цей показник становив лише 24,55 %, тоді як у 2016 році — 28,7 %, а у 2015 році — 34,76 %. При хворобі Лайма превалює амбулаторне лікування — екстенсивний показник становить 55,38 %. У разі середньої тяжкості в перші 3 дні госпіталізовано 81,85 % хворих. У більшості людей захворювання виявлено в стадії локальної інфекції, провідними симптомами були: мігруюча кільцеподібна еритема, слабкість, швидка втомлюваність, біль у суглобах та м’язах, субфебрильна температура тіла. У 30,82 % випадків (25,18 % — у 2016 р.) перебіг хвороби був легкий, у 68,47 % — середньої тяжкості (73,64 % — у 2016 р.). Тяжкий перебіг реєструвався лише в 0,71 % випадків (1,18 % — у 2016 р.).

Продовжує збільшуватись кількість випадків серед дітей до 17 років, а доросле населення у 2017 році становить 87,26 % (у 2016 — 89,7 %, у 2015 — 88,08 %), діти до одного року становили 1,22 на 100 тис. населення (0,65 у 2016 р.), діти до 4 років — 7,03 (4,96 — у 2016 р.), діти дитсадівського і молодшого шкільного віку — 8,03 (3,99 — у 2016 р.), діти шкільного віку — 5,52 (3,23 — у 2016 р.). Групи ризику (робітники лісових господарств, тваринники тощо) становили 15,99 %, робітники і службовці — 30,41 % (у 2015 р. — 23,72), а непрацюючі і пенсіонери — 49,43 % (у 2016 — 49,14 %, у 2015 — 49,62 %). Тобто, як і в минулі роки, найбільший процент хворих на ХЛ припадає на найбільш дієздатне населення, що несе значні збитки державі, оскільки вважається, що доля безробітних є значною у спільних із пенсіонерами даних. Середній вік хворих на ХЛ становить приблизно 37,42 ± 3,90 року.

Гендерний аналіз за зведеними даними показав, що захворюваність жінок переважала захворюваність чоловіків у 2017 році в співвідношенні 1,57 : 1. Загалом цей показник практично не змінюється за останні два роки: у 2016 році — 1,54 : 1.

Як і у попередні роки, частина хворих зазнала нападу кліщів на інших адміністративних територіях. У 2017 році в 422 випадках (у 2016 — у 523 випадках, у 2015 — у 448) на території 24 областей і м. Києва. За межами України заразились хворі у 58 випадках: Російська Федерація — 18, Польща — 18, Швеція — 5, Німеччина — 4, Чехія — 3 і по 1 випадку в Австрії, Республіці Білорусь, Болгарії, Данії, Латвії, Люксембурзі, Італії, Молдові, США, Швейцарії.

У 2017 році досліджено більше 11 тисяч іксодових кліщів 7 видів (у 2016 — більше 10 тис., а у 2015 році — більше 5 тис. екз.). Найбільше досліджені іксодові кліщі: I. ricinus — 72,47 % і D. reticulatus — 16,36 %, а також D. marginatus, R. rossicus, R. sanguineus, H. punctata і Hy. marginatum. Підтверджена провідна роль I. ricinus у циркуляції борелій Бургдорфера. Серед I. ricinus борелії містили 17,05 % (8,09 %  — у 2016 р.; 27,1 %  — у 2015 р.) популяцій. Сумарна зараженість інших видів становила 10,16 %.

Висновки. Аналіз вивчення іксодових кліщових бореліозів в Україні у 2017 році підтвердив розширення ареалу природних й антропургічних вогнищ ХЛ, зростання чисельності переносників і підвищення їх зараженості бореліями. Результати досліджень доводять, що своєчасне звернення осіб з укусами кліщами до медичних закладів і вірогідна лабораторна діагностика зменшують ризик захворювання на ХЛ і системні її прояви.



Вернуться к номеру