Журнал «Актуальная инфектология» Том 6, №5, 2018

Актуальність. Медіатори запалення накопичуються в організмі зразу після контакту з інфектом, що обумовлює інтерес до них як біомаркерів септичного стану дитини. Діагностична цінність IL-2, IL-6, IL-8, TNF-α досліджувалася у 48 пацієнтів: у 23 випадках був встановлений діагноз «сепсис» відповідно до міжнародних критеріїв для дітей, 25 — ССЗВ. В останню групу були включені діти хірургічного профілю, обстежені протягом раннього післяопераційного періоду — 3–5 діб після планових хірургічних втручань без інфекційних ускладнень.

Матеріали та методи. Середній вік дітей із сепсисом становив 28,1 ± 0,2 місяця та мало чим відрізнявся від дітей з ознаками ССЗВ, що дорівнював 26,0 ± 0,3 міс. Серед обстежених хворих із групи сепсису та ССЗВ дітей віком до року була більшість — 114 (78 %), від 2 до 5 років — 14 (9,5 %), від 6 до 12 років — 11 (7,5 %) та від 13 до 18 років — 8 (5,4 %). Хлопчиків було більше — 92 (63 %), ніж дівчаток — 54 (36,9 %). Діти з ретроспективної групи були віком 26,5 ± 0,4 міс. Група дітей віком до року мала більшість — 30 (75 %), від 2 до 5 років — 5 (12,5 %), від 6 до 12 років — 3 (7,5 %) та від 13 до 18 років — 2 (5 %). Як і в інших групах, хлопчиків було більше — 25 (62,5 %), ніж дівчаток, — 15 (37,5 %). Середній строк від початку захворювання до госпіталізації у ВРІТ — 5,7 ± 0,5 доби. Більшість хворих була переведена з інших стаціонарів (ЦРЛ, міські та обласні лікарні) — 90 (61,6 %), що було зумовлено тяжкістю стану та хірургічним профілем патології. З дому надійшло 8 (5,4 %) дітей, решта — з інших відділень лікарні — 48 (32,8 %). Відповідно до критеріїв SCCM/ESICM/ACCP/ATS/SIS International Sepsis Definitions Conference (2005), у всіх обстежених хворих було визначено дві або більше ознаки системної запальної відповіді, серед яких обов’язковою була наявність лихоманки або гіпотермії, лейкопенії або лейкоцитозу, або понад 12 % молодих форм лейкоцитів. Також враховувалась наявність тахікардії та тахіпное. За умов наявності ознак респіраторного дистрес-синдрому, гемодинамічних розладів та/або дисфункції двох або більше органів (коагулопатія, ниркова або печінкова недостатність) встановлювався діагноз «сепсис» та «тяжкий сепсис». Значні гемодинамічні розлади у вигляді збільшення часу заповнення капілярів (симптом «блідої плями») понад 5 с у поєднанні з розладами периферичного пульсу, тахікардією, ознаками гіпоперфузії нирок (діурез менше 0,5 мл/кг/год) були підставою для діагностики септичного шоку та синдрому поліорганної недостатності. Для визначення діагностичної цінності медіаторів запалення приймалася максимальна зафіксована у досліджених пацієнтів концентрація на момент госпіталізації.

Результати. Рівень IL-2 при сепсисі становив 105,2 ± 1,6 пг/мл, ССЗВ — 69,3 ± 2,1 пг/мл (Р < 0,05). Також була виражена різниця за рівнем IL-8, який перевищував показник у дітей із ССЗВ у середньому на 96,4 мг/мл (P < 0,05). Концентрація IL-6 різнилася між групами менш суттєво: 23,04 ± 0,8 пг/мл у пацієнтів із сепсисом і 20,18 ± 0,7 пг/мл — ССЗВ. А рівень TNF-α взагалі був більше в 1,5 раза на фоні ССЗВ (25,2 ± 0,6 пг/мл при ССЗВ; 16,6 ± 0,6 пг/мл — при сепсисі, Р < 0,05).

Концентрація IL-2 була підвищеною у 23 дітей (92 %) і залишалася в нормі у 2 пацієнтів (8 %) серед 25 дітей із сепсисом, при ССЗВ відповідно в 22 (95,6 %) і 2 (4,3 %) випадках із 23 досліджених. Це дозволяє розрахувати специфічність та чутливість маркера для встановлення діагнозу «сепсис»: чутливість — 93,5 %, специфічність — 6,2 %. Концентрація IL-2 у хворих із сепсисом була майже в 2 рази вище, ніж у групі із ССЗВ.

Концентрація IL-6 була підвищеною у 21 дитини (84 %) і залишалася в нормі у 4 пацієнтів (16 %) серед 25 дітей із сепсисом.

Концентрація IL-8 була підвищеною у 24 дітей (96 %) і залишалася в нормі в 1 пацієнта (4 %) серед 25 дітей із сепсисом. При ССЗВ рівень ІЛ-8 був збільшений у 19 (82,6 %), нормальний — у 4 (17,3  %) із 23 досліджених хворих. Це стало підґрунтям для розрахунку чутливості та специфічності маркера щодо встановлення діагнозу «сепсис». Чутливість становила 89,5 %, специфічність — 10,4 %. Концентрація IL-8 у хворих із сепсисом була майже в 2 рази вища, ніж у групі із ССЗВ.

Рівень TNF-α збільшувався у 9 (36 %) дітей і залишався в нормі у 16 (64 %) пацієнтів із 25 дітей із сепсисом. При синдромі ССЗВ підвищувався в 9 (39,1  %), був у нормі в 14 (60,8 %) випадках. Вище наводилось, що середня концентрація TNF-α при сепсисі навіть була нижчою на 8,6 пг/мл, ніж при ССЗВ.

Відповідно до міжнародних критеріїв до категорії «тяжкий сепсис» належать хворі на сепсис із дисфункцією органів і систем. Отже, вилученням із загальної групи хворих на сепсис пацієнтів з тяжким сепсисом і визначення в них рівня IL-2, IL-6, IL-8 та TNF-α дасть можливість навести ту концентрацію, яка характерна для пацієнтів із дисфункцією органів.

Із загальної когорти 25 хворих на сепсис його тяжкий варіант перебігу був констатований в 10 випадках. Концентрація IL-2 у хворих із тяжким сепсисом була на 11,6 пг/мл вище, ніж із сепсисом, IL-6 — 10,7 нг/мл, IL-8 — 95,6 нг/мл, TNF-α — 32,9 нг/мл. Чутливість та специфічність маркерів у відповідному порядку становила 40 та 60 % для IL-2; 32 і 68 % — IL-6; 16 і 84 % — IL-8; 16 і 84 % — TNF-α.