Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №2, 2019
Вернуться к номеру
Актуальні проблеми сучасної епідеміології і профілактики холери та гострих кишкових інфекційних хвороб, викликаних вібріонами не-О1 групи
Авторы: Новохатній Ю., Видайко Н., Андрущенко Н., Кисляк І.
Державна установа «Центр громадського здоров’я МОЗ України», м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Холера — особливо небезпечна кишкова інфекційна хвороба, що через здатність викликати епідемії та пандемії входить до переліку хвороб, які можуть викликати надзвичайну ситуацію в громадському здоров’ї в міжнародному масштабі, у зв’язку з чим внесена до переліку хвороб, заходи щодо запобігання яких регламентуються Міжнародними медико-санітарними правилами (ММСП-2005). На сьогодні з урахуванням продовження пандемії холери, реєстрації значних її епідспалахів у країнах Африки, Азії, країн Карибського басейну, значне пожвавлення за останні роки зв’язків України з іншими країнами (дипломатичні, туристичні, торгові, участь у миротворчих акціях у складі обмежених військових контингентів ООН в країнах Африки та ін.), постійно існує ризик занесення холери в Україну. Крім того, постійно існує ризик ускладнення епідситуації з холери у зв’язку з укоріненням холерних вібріонів та вібріонів не-О1 групи у довкіллі південних та східних регіонів України. Вищевказане свідчить про актуальність вивчення сучасної епідеміології холери, удосконалення епіднагляду за нею та заходів її запобігання.
Мета — проведення аналізу особливостей епідеміологічного процесу холери в Україні за період з1994 по 2018 рік.
Матеріали та методи. Для реалізації мети проведено ретроспективний аналіз даних статистичної звітності, донесень, епідкарт на хворих із регіонів, інформаційно-аналітичних довідок ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ» (раніше — Центральна СЕС МОЗ).
Результати та обговорення. За період з 1994 по 1996 р. у 15 областях та м. Севастополь зареєстровано 1370 випадків захворювань на холеру та 999 вібріононосіїв. Найбільш несприятливою епідситуація була у Миколаївській області, де зареєстровано 90 % хворих і вібріононосіїв. За період з 1998 по 2018 р. зареєстровано 47 випадків захворювань та 55 вібріононосіїв у 4 областях та АР Крим. Епідспалах холери зареєстровано у 2011 році у Донецькій області (м. Маріуполь) — 33 випадки захворювань та 25 вібріононосіїв. Щорічно від хворих на гострі кишкові інфекційні хвороби та з довкілля (вода рік, морів, стічні води та ін.) виділяються холерні вібріони, переважно не-О1 групи, та холерні вібріони О1 нетоксигенні штами. Холерні вібріони не-О1, як правило, мають властивість викликати спорадичну захворюваність.
Особливості епідпроцесу з холери в Україні:
— захворювання здебільшого мали перебіг у формі середньої тяжкості і закінчилися видужанням хворих, але було зафіксовано також летальні наслідки;
— у вогнищах виявлялися вібріононосії;
— основним етіологічним фактором були вібріони Ель-Тор, серотипу Огава;
— у 2007 р. у м. Суми вперше в Україні зареєстровано завезений із Індії випадок холери, викликаний V. cholerae О139.
Основними факторами, які викликають епідемії холери у світі, згідно з даними ВООЗ, є проблеми з водозабезпеченням та каналізуванням населених пунктів, відсутність належної доступної медичної допомоги, недостатня санітарна грамотність населення. В Україні епідризиками щодо холери (разом із ризиком занесення її з інших країн) також є незадовільний стан водогінних та каналізаційних споруд, мереж, відсутність знезараження стічних вод інфекційних стаціонарів, несанкціоновані випуски стічних вод у водойми (м. Маріуполь — 2011 р.), санітарної очистки у населених пунктах, використання контамінованих вібріонами водойм населенням із рекреаційною метою (купання, риболовля та ін.), проблема нелегальних мігрантів, у тому числі з ендемічних з холери країн, військовий конфлікт на сході, що ускладнює епіднагляд за холерою.
Висновки. В Україні на сьогодні є об’єктивні умови для занесення захворювань на холеру та її епідемічного поширення, що потребує постійного проведення та удосконалення заходів щодо санітарної охорони території, епіднагляду за холерою, заходів її запобігання.