Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Практическая онкология» Том 2, №1, 2019

Вернуться к номеру

Випадок псевдоангіоматозної стромальної гіперплазії

Авторы: Галішина Г.О.
Спеціалізований мамологічний центр ПП «Перша приватна клініка», м. Київ, Україна

Рубрики: Онкология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Псевдоангіоматозна стромальна гіперплазія (PASH) — це рідкісне доброякісне фіброзне ураження, в основі якого лежить патологічне розростання мезенхімальної тканини з клітинною вистілкою, що імітує судини. В статті наведено випадок PASH у жінки 25 років з історією спостереження.

Псевдоангиоматозная стромальная гиперплазия (PASH) — это редкое доброкачественное фиброзное поражение, в основе которого лежит патологическое разрастание мезенхимальной ткани с клеточной выстилкой, имитирующей сосуды. В статье приведен случай PASH у женщины 25 лет с историей наблюдения.

Pseudoangiomatous stromal hyperplasia is a rare benign fibrous lesion with underlying pathological growth of mesenchymal tissue with a cellular lining mimicking the blood vessels. The article presents a case of pseudoangiomatous stromal hyperplasia in a 25-year-old woman with follow-up.


Ключевые слова

псевдоангіоматозна стромальна гіперплазія; доброякісні пухлини молочних залоз

псевдоангиоматозная стромальная гиперплазия; доброкачественные опухоли молочных желез

pseudoangiomatous stromal hyperplasia; benign tumors of the mammary glands

Вступ

Псевдоангіоматозна стромальна гіперплазія (PASH) є доброякісним мезенхімальним захворюванням [1]. Уперше було описано в 1986 році Vuitch et al. [2] як судинне проліферативне ураження. Це рідкісне непухлинне ураження, що найчастіше проявляється в пременопаузі та має прямий зв’язок з гормональним статусом, що підтверджують імуногістохімічні дослідження, в 95 % випадків [1] вони мали позитивні естроген- і прогестерон-рецептори. Достеменно причини виникнення PASH невідомі, але є дані, що в 73 % випадків жінки приймали оральні контрацептиви або замісну гормональну терапію [3], середня тривалість прийому препаратів від 10 (комбіновані оральні конт–рацептиви) до 13 років (замісна гормональна терапія). За даними досліджень [4], в патогенезі важливу роль відіграє аномальна гіперреактивність міофібробластів на ендогенні й екзогенні гормони.

Приблизно на грудень 2018 року [5] в літературі описано 220 випадків PASH, з них усього 2 — у чоловіків (1 трансгендер та 1 з гінекомастією).

Виділяють такі види псевдоангіоматозної стромальної гіперплазії:

1. Гістологічно [3]:
— прості;
— фасцикулярно-проліферативні;
— асоційовані з іншими захворюваннями (наприклад, гінекомастія, карцинома, атипова гіперплазія, фіброаденома).

2. Клінічно [6]:
— дифузні;
— вузлові.

3. За локалізацією:
— одно- та двобічні;
— власне молочної залози чи аксилярної ділянки.

Найчастіше PASH проявляться утворенням, що пальпується аналогічно фіброаденомі [3, 7], але відомі випадки, коли вона була абсолютно асимптомною [4, 8] та виявлена лише за допомогою інструментальних методів. Відомі поодинокі випадки, коли були скарги на локальний біль та кров’янисті виділення з соска [9]. За результатами ультразвукового дослідження [10, 11], PASH проявляється гіпоехогенним утворенням з гетерогенною структурою (у 83 % випадків) та паралельною орієнтацією, нечітким контуром (62 %). За даними мамографії — високоінтенсивна тінь з нечітким контуром (тобто немає чітких рентгенологічних критеріїв для постановки діагнозу) [3] або локальна асиметрія [9]. За BIRADS зазвичай виставляли категорію 4 або 5. У 83 % випадків [11] для постановки діагнозу достатньо Core biopsy. Середній розмір утворень становив 4,2 см (від 0,8 до 11 см) [3]. Диференціювати необхідно з фіброаденомою, філоїдною пухлиною, гамартомою, ангіосаркомою, локальним фіброзом та низькодиференційованою ангіо–саркомою [12].

Гістологічно PASH характеризується наявністю проліферуючих міофібробластів, що вистилають щілиноподібні простори з анастомозами, що імітують кровоносні судини [1].

Щодо менеджменту проблеми в літературі існують три варіанти:

1. Хірургічний: секторальна резекція у випадках вузлової форми [3] або мастектомія при дифузних формах [4]. Ризик виникнення рецидиву становить 7 % [1].
2. Спостереження: у випадках, коли відсутнє збільшення в розмірах у динаміці [10].
3. Прийом тамоксифену описаний в літературі [13], але потребує додаткових досліджень.

Опис клінічного випадку

Пацієнтка, 25 років, звернулась зі скаргами на утворення в правій молочній залозі, яке змінювало розміри залежно від фази менструального циклу.

З анамнезу відомо, що гормональні контрацептиви не приймала, травми та хронічні захворювання заперечує, спадковий анамнез не обтяжено. За результатами об’єктивного огляду в правій молочній залозі виявлено щільне утворення розміром 2 см, безболісне, помірно рухоме, регіональні лімфатичні вузли мають фізіологічні властивості. За результатами ультразвукового дослідження (УЗД) в обох молочних залозах (рис. 1) виявлені гіпоехогенні утворення з нечіткими, нерівними контурами, посиленим перинодальним кровотоком, вертикальною орієнтацією щодо шкіри. За даними еластографії — мають високу щільність з характерними для гідрофільних включень мозаїчними зонами та ознаки перифокальної інфільтрації, виставлена категорія US-BIRADS 4C. У диференційно-діагностичному ряду розглянуті: карцинома, локальний аденоз, радіальний рубець, філоїдна пухлина. Виконано Core biopsy обох утворень голкою 14-10G, отримані стовпчики сіро-жовтого кольору відправили на гістологічне дослідження. Мікроскопічний опис препарату: матеріал представлений тільки фіброзною та жировою тканиною, визначаються численні щілиноподібні порожнини, що місцями анастомозують між собою, щілини вистелені міофібробластами, які імітують ендотеліальні клітини. В одному препараті визначається один проток, який вистелений двошаровим епітелієм без ознак атипії. Естроген-рецептор (DACO, клон EP1) — негативна реакція. Прогестерон-рецептор (DACO, клон PgR 636) — позитивна реакція у 90 % клітин протокового епітелію високої інтенсивності.

Обрано тактику спостереження: за 12 місяців спостереження розміри і структура утворень стабільні за результатами УЗД, суб’єктивні скарги не наростають.

Обговорення

У даної пацієнтки виявлено два утворення в обох молочних залозах, одне з яких не проявлялось клінічно, а стало УЗ-знахідкою. За стандартами виконана морфологічна верифікація та визначені позитивні гормональні рецептори. Прийнято рішення про консервативне ведення випадку через невеликі розміри утворень та відсутність тенденції до збільшення.

Висновки

1. Обов’язкова морфологічна верифікація з визначенням гормональних рецепторів.
2. Променеві методи діагностики не дозволяють чітко визначити патологію.
3. Індивідуальний підхід у виборі метода лікування.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.


Список литературы

1. Bowman E., Oprea G., Okoli J. Pseudoangiomatous stromal hyperplasia (PASH) of the breast: a series of 24 patients // Breast J. — 2012. — 18. — Р. 242-247. 

2. Vuitch M.F., Rosen Р.Р., Erlandson R.A. Pseudoangiomatous hyperplasia of mammary stroma // Hum. Pathol. — 1986. — 17. — Р. 185-191.

3. Marco Ferreira, Constance T. Albarracin, Erika Resetkova. Pseudoangiomatous stromal hyperplasia tumor: a clinical, radiologic and pathologic study of 26 cases // Modern Pathology. — 2007. — Vol. 21, № 2. — P. 201.

4. Powell C.M., Cranor M.L., Rosen P.P. Pseudoangiomatous stromal hyperplasia (PASH). A mammary stromal tumor with myofibroblastic differentiation // Am. J. Surg. Pathol. — 1995. — 19. — Р. 270-277. 

5. Ko S.Y., Koh M.J. Bilateral diffuse tumorous pseudoangiomatous stromal hyperplasia treated with bilateral mastectomy in a 40-year-old woman // Radiol. Case Rep. — 2018. — 13(6). — Р. 1271-1275.

6. Rosa G., Dawson A., Jordi Rowe J. Does Identifying Whether Pseudoangiomatous Stromal Hyperplasia (PASH) Is Focal or Diffuse on Core Biopsy Correlate With a PASH Nodule on Excision? // International Journal of Surgical Pathology. — 2017. — 25(4). — Р. 292-297. 

7. Okoshi K., Ogawa H., Suwa H. et al. A case of nodular pseudoangiomatous stromal hyperplasia (PASH) // Breast Cancer. — 2006. — 13. — Р. 349-353.

8. Sean D. Raj, Vivek G. Sahani, Beatriz Elena Adrada, Marion Elizabeth Scoggins, Constance Albarracin, Piyanoot Woodtichartpreecha, Flavia E. Posleman Monetto, Gary J. Whitman. Pseudoangiomatous Stromal Hyperplasia of the Breast (PASH): Multimodality Review with Pathologic Correlation // Current Problems in Diagnostic Radiology. — 2016.

9. Rafeek N., Dev B., Thambidurai L., Satchidanandam A. Tumoral pseudoangiomatous stromal hyperplasia: Radiological and pathological correlation with review of literature // Egyptian Journal of Radiology and Nuclear Medicine. — 2017. — 48(1). — Р. 147-152.

10. Gormlaith C. Hargaden, Eren D. Yeh, Dianne Georgian-Smith, Richard H. Moore, Elizabeth A. Rafferty, Elkan F. Halpern, Grace T. McKee. Analysis of the Mammographic and Sonographic Features of Pseudoangiomatous Stromal Hyperplasia // American Journal of Roentgenology. — 2008. — 191(2). — Р. 359-363.

11. Сhoi Y.J., Ko E.Y., Kook S. Diagnosis of pseudoangiomatous stromal hyperplasia of the breast: ultrasonography findings and different biopsy methods // Yonsei Med. J. — 2008 Oct 31. — 49(5). — Р. 757-64.

12. Wendie A. Berg // Diagnostic Imaging. — 2007. — IV-2. — Р. 66-69.

13. Pruthi S., Reynolds C., Johnson R.E., Gisvold J.J. Tamoxifen in the management of pseudoangiomatous stromal hyperplasia // Breast J. — 2001 Nov-Dec. — 7(6). — Р. 434-9.


Вернуться к номеру