Журнал «Почки» Том 8, №2, 2019

1. Виявлення недоїдання в людей із захворюваннями нирок (Рекомендації 1.1–1.3)

Рекомендація 1.1. Моніторинг ризику недоїдання при ХХН

Ми пропонуємо контролювати пацієнтів із ХХН 4–5-ї стадій з метою виявлення тих, хто має ризик недоїдання (2С).

Ми пропонуємо проводити моніторинг (2D):

— при надходженні й потім щотижня для стаціонарних пацієнтів;

— при клінічному огляді для амбулаторних пацієнтів із рШКФ < 20, але не на діалізі;

— кожні 2–3 місяці для стабільних пацієнтів, які отримують гемодіаліз;

— кожні 2–3 місяці для стабільних пацієнтів, які отримують перитонеальний діаліз.

Рекомендація 1.2. Діагностика недоїдання в людей із захворюваннями нирок

1.2.1. Ми пропонуємо, щоб був чіткий шлях швидкого звернення до спеціаліста з ниркової дієтології в разі виявленого ризику недоїдання. Цей шлях повинен включати місцеві узгоджені терміни для формальної оцінки (2D).

1.2.2. Ми пропонуємо, щоб пацієнти були оцінені спеціалістом з ниркової дієтології протягом одного місяця після початку діалізу або зміни модальності діалізу.

1.2.3. Ми пропонуємо, щоб офіційні оцінки поживних речовин проводились для тих, хто визнаний групою ризику. Ці діагностичні оцінки, як правило, виконуються спеціалістами з ниркової дієтології за підтримки широкої міждисциплінарної команди. Вони включатимуть такі інструменти, як суб’єктивна глобальна оцінка, середня окружність руки, сила рук, деякі біохімічні параметри (включаючи альбумін, сечовину, креатинін і холестерин). Можуть бути корисними біоімпедансні пристрої. Оцінка споживання поживних речовин також є необхідною (2B).

Рекомендація 1.3. Ми рекомендуємо пацієнтам з нирковою недостатністю, які мають ризики недоїдання, також оцінювати ризик синдрому надмірного годування (1D)

2. Втручання для зменшення поширеності недоїдання в людей із захворюваннями нирок (Рекомендації 2.1–2.10)

Рекомендація 2.1. Доза видалення малих розчинених речовин для запобігання анорексії

Ми рекомендуємо, щоб доза діалізу відповідала рекомендаціям щодо кліренсу розчинених речовин (наприклад, URR, Kt/V) (1C).

Рекомендація 2.2. Корекція метаболічного ацидозу

Ми пропонуємо підтримувати концентрацію венозних бікарбонатів у межах норми (2C).

Рекомендація 2.3. Щоденне споживання білків

Ми рекомендуємо мінімальне споживання білка:

— 0,8–1,0 г/кг ідеальної маси тіла (IМТ)/день для пацієнтів із ХХН 4–5-ї стадії, які не отримують діаліз (1C);

— 1,1 г/кг IМТ/день для пацієнтів, які отримують гемодіаліз (1C);

— 1,0–1,2 г/кг IМТ/день для пацієнтів, які отримують перитонеальний діаліз (1C);

— це має супроводжуватися достатнім енергоспоживанням;

— ми не вважаємо, що є достатньо доказів, щоб рекомендувати дієти з низьким вмістом білка для людей із прогресуючою нирковою недостатністю (1С).

Рекомендація 2.4. Щоденне енергоспоживання

Ми пропонуємо таке енергоспоживання:

— 30–40 ккал/кг IМТ/день для всіх пацієнтів залежно від віку й фізичної активності (2C);

— зазначимо, що пацієнти з перитонеальним діалізом, ймовірно, всмоктують вуглеводи з діалізуючого розчину, і це слід враховувати.

Рекомендація 2.5. Добавки мікронутрієнтів у діалізних пацієнтів

Ми пропонуємо, щоб водорозчинні вітамінні добавки були запропоновані діалізним пацієнтам зі зменшеним споживанням поживних речовин або тим, які мають надзвичайно високий рівень кліренсу розчинених речовин при діалізі (наприклад, щоденний або нічний гемодіаліз) (2C).

Ми рекомендуємо, щоб інші мікроелементи доповнювалися лише за наявності симптомів дефіциту з біохімічним підтвердженням дефіциту (1С).

Рекомендація 2.6. Програми тренувань у діалізних пацієнтів

Ми рекомендуємо пропонувати гемодіалізним пацієнтам регулярно займатися фізичними вправами (1С).

Рекомендація 2.7. Анаболічні препарати при нирковій недостатності

Ми рекомендуємо, щоб анаболічні препарати не використовувалися для лікування недоїдання в людей із нирковою недостатністю (1С).

Рекомендація 2.8. Пероральні харчові добавки у хворих на недоїдання

Ми рекомендуємо вживати пероральні харчові добавки, якщо харчовий раціон не забезпечує зазначених вище рівнів, а прийом їжі навряд чи покращиться після дієтичного оцінювання/втручання (1С).

Рекомендація 2.9. Ентеральне харчування у хворих на недоїдання

Ми пропонуємо, щоб використання ентерального харчування за допомогою назошлункової трубки (НШТ)/черезшкірної ендоскопічної гастростомії (ЧЕГ) розглядалося в окремих випадках, якщо споживання поживних речовин субоптимальне, незважаючи на пероральні добавки, що визначається наявністю значних ризиків і незручностей, пов’язаних із цими формами годування (2С). Важливо враховувати коморбідність, загальний стан і ймовірні перспективи виживання пацієнта, перш ніж приступити до такого інвазивного лікування.

Рекомендація 2.10. Парентеральна харчова підтримка у хворих на недоїдання

Ми пропонуємо інтрадіалізне парентеральне харчування (ІДПХ) або внутрішньоочеревинні амінокислоти при перитонеальному діалізі для окремих випадків при недостатньому ефекті перорального або ентерального прийому (2D).