Журнал «Здоровье ребенка» Том 14, №3, 2019

Вступ

Перспективи розвитку країни істотно залежать від сучасних дітей і підлітків, їхнього стану здоров’я, який повною мірою обумовлює всі їх можливості. А у складних соціально-економічних умовах проблема збереження здоров’я підростаючого покоління стає особливо актуальною.

Дані офіційної статистики МОЗ України вказують на негативні зміни здоров’я дитячої популяції в Україні, зростання поширеності захворювань, скорочення числа абсолютно здорових дітей. За даними ВООЗ, здоров’я значною мірою корелює зі способом життя. Фактори способу життя є пусковими механізмами розвитку неінфекційної патології. В умовах поширеності шкідливих звичок, таких як тютюнопаління, вживання слабоалкогольних напоїв, зниження рівня фізичної активності, систему охорони здоров’я необхідно орієнтувати на превентивні заходи, які є найдієвішими щодо запобігання розвитку хронічної неінфекційної патології і часто є економічно ефективними. У світі існує достатня кількість розроблених профілактичних програм, однак соціум, який постійно розвивається і змінюється, вносить свої корективи, і багато програм потребують адаптації до конкретних умов, потреб і можливостей країни. Потребує періодичного оновлення і діагностичний інструментарій, що має забезпечити ефективність проведення цілеспрямованих профілактичних програм.

Метою цього дослідження було запропонувати діагностичний інструментарій, що дасть уявлення про інформаційну значимість медико-соціальних факторів, які впливають на формування здоров’яорієнтованої поведінки сучасних школярів, для подальшого проведення корекційних, профілактичних програм.

Матеріали та методи

У даному дослідженні було проведено анкетування 851 учня старшої школи, з яких 821 школяр становив навчальну вибірку та 30 школярів — контрольну вибірку. Вихідна анкета [1], розроблена фахівцями ДУ «ІОЗДП НАМН України», містила 50 питань, що охоплювали такі структурні компоненти способу життя школярів, як режим дня, соціальний інститут сім’ї і школи, суб’єктивна думка про здоров’яорієнтовану поведінку, самооцінка здоров’я.

ВООЗ зазначає, що суб’єктивна оцінка власного здоров’я є індикатором і результатом поведінки особистості. На підставі цих рекомендацій ВООЗ респонденти були розподілені на дві групи залежно від суб’єктивної оцінки власного здоров’я: школярі, які не мали скарг з боку здоров’я, оцінювали своє здоров’я як відмінне або добре (n = 344), і групу школярів із низькою самооцінкою здоров’я та скаргами з боку різних органів або систем (n = 471).

Розробка діагностичного інструментарію для подальшої класифікації поточного стану здоров’я школярів за категоріями ризику, пов’язаними із прогнозом, найбільш адекватно може бути здійснена на основі інформаційного підходу, застосованого в цій роботі. Відповідно до цього як ознаки обрані медико-соціальні фактори, що були висвітлені у формі питання первинної анкети, а як градації ознак — варіанти відповідей на питання. Далі сформовано простір інформативних ознак і їх градацій за методом С. Кульбака, що базується на розрахунку співвідношення правдоподібності для груп респондентів з альтернативними градаціями ознаки, за якою здійснювалося групування (в нашому випадку — суб’єктивна оцінка здоров’я). Співвідношення правдоподібності відображає, у скільки разів частіше градація прогностичної ознаки зустрічається в одній із груп респондентів. У подальшому за формулою С. Кульбака у модифікації О.А. Генкина та Є.В. Гублера розраховувалися діагностичні коефіцієнти (ДК) (на основі десяткових логарифмів відношення правдоподібності) градацій ознак і заходи інформативності (діагностичної цінності) ознак.

У результаті було сформовано простір інформативних ознак, діагностична цінність яких перевищувала 0,2, що дозволило скоротити інформаційну матрицю з 50 до 15 ознак. Відібрані ознаки були згруповані у три блоки, що розрізняються за медико-соціальною природою.

Розраховані значення ДК градацій відібраних ознак, округлені до найближчого цілого числа, використовували як «сирі» бали. Далі підраховували суми «сирих» балів з усіх питань і окремо по кожному з блоків, кожна з яких згодом була піддана стандартизації за шкалою стенів. Це дозволило виділити високий, середній, низький рівень впливу медико-соціальних факторів на здоров’яорієнтовану поведінку школярів.

На завершальному етапі була здійснена остаточна перевірка ефективності методики на контрольній вибірці чисельністю 30 школярів (15 школярів із відмінним і добрим станом здоров’я та 15 школярів зі скаргами на стан здоров’я). Віднесення респондентів до тієї чи іншої групи здійснювалося на підставі граничних значень підсумкової суми «сирих» балів, яка встановлювалася за теоремою Т. Байєса і формулою А. Вальда:

де ДК — діагностичний коефіцієнт; a — помилка першого роду (в нашому дослідженні прийнято a = 0,05), b — помилка другого роду (в нашому дослідженні прийнято b = 0,2).

У нашому дослідженні прийнято a = 0,05 та b = 0,2, тобто порогові значення становили відповідно –12 і +7 «сирих» балів.

Ефективність методики підтверджена високими показниками її чутливості (94,7 %) і специфічності (97,2 %) у контрольній групі.

Результати та обговорення

Вихідна анкета містила 50 питань, які охоплювали важливі аспекти способу життя сучасних школярів. Після оцінки інформативності кожної зі складових медико-соціальних факторів встановлено, що найбільш значущими для диференціювання груп були ті, які належали до блоків «родина», «режим дня» та «власні переконання щодо здоров’яорієнтованої поведінки». Так, у блоці «родина» найвищу діагностичну цінність мали дані про наявність факту куріння у сім’ї, задоволеність стосунками у сім’ї та ступінь довірчого спілкування з батьками, частоту сприйняття навчання у школі як складного. У блоці «режим дня» найбільш інформаційно значущими були питання про рівень фізичної активності та її тривалість, тривалість нічного сну та кратність харчування. У блоці «переконання» значущими стали питання про задоволеність станом свого здоров’я, причини, які ускладнюють ведення здорового способу життя, авторитети, життєві орієнтири, ставлення до реклами слабоалкогольних напоїв, потреба у допомозі в отриманні знань про здоровий спосіб життя (табл. 1). Діагностичні коефіцієнти кожного з варіантів відповідей вказують на силу його впливу на формування здоров’яорієнтованої поведінки школяра.

Так, до чинників, які максимально негативно впливають на здоров’я і здоров’яорієнтовану поведінку (з високим негативним ДК), відносяться такі медико-соціальні ознаки, як: факт куріння всіх членів сім’ї; незадоволеність відносинами в родині або напружена ситуація в ній; якщо школяр не дотримується ведення здорового способу життя або стан здоров’я є основною причиною його недотримання; коли орієнтирами в житті є діячі шоу-бізнесу або має місце дуже позитивне ставлення до реклами слабоалкогольних напоїв. Незадовільна самооцінка знань про здоровий спосіб життя стає негативним фактором; значущим також є відсутність бажання або можливості для занять фізичною культурою, відвідування спортивних секцій; або якщо фізична активність становить лише 1 годину на тиждень; негативний вплив має тривалість сну менше 6 годин і харчування переважно 1 раз у день.

Підсумковий варіант анкети включає п’ятнадцять питань, які відповідають компонентам способу життя: родина, режим дня і переконання. На кожне питання пропонуються варіанти відповідей у балах, на підставі стандартизації за шкалою стенів. Відповідаючи на питання, анкетований вибирає один із варіантів відповідей, який вважає правильним для себе. При аналізі результатів підраховується загальна сума балів по всій анкеті та співвідноситься з розрахованими за шкалою стенів градаціями — низький, середній або високий рівень впливу медико-соціальних факторів на здоров’яорієнтовану поведінку. Методика також передбачає оцінку і відповідність рівням (високий, середній, низький) впливу за кожним із структурних компонентів (родина, режим дня або переконання).

Для перевірки ефективності методики проведено анкетування контрольної групи, за результатами якого школярів, які набрали суму «сирих» балів ≥ +7, віднесено до категорії школярів із відмінним і добрим здоров’ям, а школярів, які набрали суму «сирих» балів ≤ –12, — до категорії школярів зі скаргами на стан здоров’я (табл. 2). Відзначимо, що тільки в одного школяра, який мав суб’єктивні скарги на стан здоров’я, сума «сирих» балів була меншою за критичну (–9), що не дозволило його віднести до однієї з груп за результатами анкетування.

З позиції доказової медицини до найбільш значимих критеріїв оцінки ефективності розробленої методики належать:

— діагностична чутливість (ДЧ), що визначає частку обстежуваних із позитивним результатом на підставі нової методики серед реально існуючих;

— діагностична специфічність (ДС), що визначає частку обстежуваних із негативним результатом на підставі нової методики серед реально існуючих, дозволяючи вилучити більшу частину здорових школярів з подальшої корекційної роботи;

— прогностичність позитивного результату (ППР), що визначає частку обстежуваних з істинно позитивним результатом на підставі нової методики;

— прогностичність негативного результату (ПНР), що визначає частку обстежуваних з істинно негативним результатом на підставі нової методики.

Розроблена нами методика є достатньо ефективною, про що свідчать значення діагностичної чутливості (78,6 %), діагностичної специфічності (93,3 %), прогностичності позитивного результату (91,6 %), прогностичності негативного результату (82,4 %). Під час апробації розробленої методики при вибірці у 30 школярів вдалося вилучити з подальшої корекційної роботи 14 школярів (46,7 %).

Отже, розроблена за допомогою методу С. Кульбака і стандартизована за методикою стенів анкета дозволяє встановити ступінь інформаційної значущості медико-соціальних факторів, що впливають на здоров’яорієнтовану поведінку школярів, як у цілому за анкетою, так і за окремими структурними компонентами (родина, переконання, режим дня) для подальшого проведення корекційних (діагностичних, профілактичних, освітніх) заходів для дітей та батьків з метою підвищення рівня здоров’я, здоров’яорієнтованої поведінки і зниження негативного впливу медико-соціальних факторів на здоров’я учнівської молоді.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.