Международный неврологический журнал №3 (105), 2019
Вернуться к номеру
Проблема диагностики и терапии депрессии у лиц пожилого возраста
Авторы: Юрьева Л.Н., Шустерман Т.И.
Государственное учреждение «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины», г. Днепр, Украина
Рубрики: Неврология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
У дискусійній статті розглянута проблема діагностики і терапії депресії в осіб похилого віку. Депресія — один із найпоширеніших розладів, що зустрічаються в загальномедичній практиці. Депресія є четвертою провідною причиною захворюваності та інвалідності, до 2020 року депресивні розлади посядуть друге місце в інтеграційній оцінці тягаря хвороб, який несе світова спільнота. В осіб похилого віку депресія є найбільш поширеним психічним розладом. У середньому поширеність депресії у літніх пацієнтів становить 12,3 %, прогресивно збільшуючись при погіршенні соматичного статусу та інвалідизації. Літні жінки страждають депресією у два рази частіше, літні чоловіки з депресією мають найвищий ризик завершеного суїциду. Наведено інформацію про те, що депресія ускладнює процес реабілітації, погіршує результати лікування, прогноз і перебіг соматичних захворювань, є фактором ризику розвитку деменції, підвищує ризик суїцидальної поведінки. Вік призводить до модифікації клінічної картини депресії у літніх людей. Для експрес-діагностики депресії у літніх людей використовується геріатрична шкала депресії. Терапія депресивних розладів базується на фармакотерапії, психоосвітніх програмах для пацієнтів та їх родичів, а також на психотерапії та психокорекції. При виборі антидепресантів для лікування депресивних розладів у літніх пацієнтів слід керуватися принципами ефективності та безпеки. Антидепресанти з групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну мають доведений профіль безпеки та ефективності порівняно з іншими групами антидепресантів. Есциталопрам має високі показники результативності та частоти ремісії, оптимальний для профілактики рецидивів, що робить його препаратом вибору для терапії літніх пацієнтів із депресією.
В дискуссионной статье рассмотрена проблема диагностики и терапии депрессии у лиц пожилого возраста. Депрессия — одно из самых распространенных расстройств, встречающихся в общемедицинской практике. Депрессия является четвертой ведущей причиной заболеваемости и инвалидности, к 2020 году депрессивные расстройства займут второе место в интеграционной оценке бремени болезней, которое несет мировое сообщество. У лиц пожилого возраста депрессия является наиболее распространенным психическим расстройством. В среднем распространенность депрессии у пожилых составляет 12,3 %, прогрессивно увеличиваясь при ухудшении соматического статуса и инвалидизации. Пожилые женщины страдают депрессией в два раза чаще, пожилые мужчины с депрессией имеют самый высокий риск завершенного суицида. Приведена информация о том, что депрессия осложняет процесс реабилитации, ухудшает результаты лечения, прогноз и течение соматических заболеваний, является фактором риска развития деменции, повышает риск суицидального поведения. Возраст приводит к модификации клинической картины депрессии у пожилых людей. Для экспресс-диагностики депрессии у пожилых людей используется гериатрическая шкала депрессии. Терапия депрессивных расстройств базируется на фармакотерапии, психообразовательных программах для пациентов и их родственников, а также на психотерапии и психокоррекции. При выборе антидепрессантов для лечения депрессивных расстройств у пожилых пациентов следует руководствоваться принципами эффективности и безопасности. Антидепрессанты из группы селективных ингибиторов обратного захвата серотонина имеют доказанный профиль безопасности и эффективности по сравнению с другими группами антидепрессантов. Эсциталопрам имеет высокие показатели результативности и частоты ремиссии, оптимален для профилактики рецидивов, что делает его препаратом выбора для терапии пожилых пациентов с депрессией.
The article discusses the problem of diagnosis and treatment of depression in the elderly. Depression is one of the most common disorders in general medical practice. By 2020, depressive disorders will rank second in the integrative assessment of the burden of disease in the world community. In the elderly, depression is the most common mental disorder. The prevalence of depression in the elderly averages 12.3 %, progressively increasing with deterioration in somatic status and disability. Older women suffer from depression twice as often, older men with depression have the highest risk of completed suicide. Depression complicates the rehabilitation process, worsens the results of treatment, the prognosis and course of somatic diseases, and is a risk factor for the development of dementia and suicidal behavior. Modification of the clinical picture of depression in the elderly depends on the age. For the express diagnosis of depression in the elderly, the Geriatric Depression Scale is used. The therapy of depressive disorders is based on pharmacotherapy, psychoeducational programs for patients and their relatives, as well as on psychotherapy and psychocorrection. When choosing antidepressants for the treatment of depressive disorders in elderly patients, doctors should take into account the principles of efficacy and safety. Antidepressants from the group of selective serotonin reuptake inhibitors have a proven safety and efficacy profile compared with other antidepressant groups. Escitalopram has high rates of effectiveness and frequency of remission, is optimal for preventing relapses, which makes it the drug of choice in the treatment of elderly patients with depression.
діагностика; терапія; депресія; похилий вік
диагностика; терапия; депрессия; пожилой возраст
diagnosis; therapy; depression; old age
1. Depression and unemployment incidence rate evolution in Portugal, 1995–2013: General Practitioner Sentinel Network data / A. Rodrigues, M. Sousa-Uva, R. Fonseca, S. Marques, N. Pina, C. Matias-Dias // Rev. Saude Publica. — 2017. — Vol. 51. — P. 98. doi: 10.11606/S1518-8787.2017051006675.
2. Suicidal ideation and reported suicide attempts in Greece du-ring the economic crisis / M. Economou, M. Madianos, L. Evangelia Peppou, C. Theleritis, A. Patelakis, C. Stefanis // World Psychiatry. — 2013. — Vol. 12 (1). — P. 53-59. doi: 10.1002/wps.20016.
3. The world health report 2001 — Mental Health: New Understanding, New Hope.
4. Murray C. The Global burden of disease: a comprehensive assessment of mortality and disability from diseases, injuries, and risk factors in 1990 and projected to 2020: summary / C. Murray, A.D. Lopez. — Geneva: World Health Organization, World Bank & Harvard School of Public Health, 1996. — 41 p.
5. Major and minor depression in later life: a study of prevalence and risk factors / A.T. Beekman, D.J. Deeg, T. van Tilburg, J.H. Smit, C. Hooijer, W. van Tilburg // J. Affect Disord. — 1995. — Vol. 36 (1–2). — P. 65-75. PMID: 8988267.
6. The influence of depression on cognitive decline in communitydwelling elderly persons / N. Sachs-Ericsson, T. Joiner, E.A. Plant, D.G. Blazer // The American journal of geriatric psychiatry: official journal of the American Association for Geriatric Psychiatry. — 2005.— Vol. 13 (5). — P. 402-408.
7. Gagliardi J.P. Differentiating among Depression, Delirium, and Dementia in Elderly Patients / J.P. Gagliardi // Virtual Mentor. — 2008. — Vol. 10 (6). — P. 383-388. doi: 10.1001/virtualmentor.2008.10.6.cprl1-0806.
8. Institute for health metrics and evaluation. Global burden of disease study. Available from: http://ghdx.healthmetricsandevaluation.org/global-burden-disease-study-2010-gbd-2010-data-downloads.
9. Gebretsadik M. Mood Disorders in the Elderly / M. Gebretsadik, S. Jayaprabhu, G.T. Grossberg // Medical Clinics of North America. — 2006. — Vol. 90 (5). — P. 789-805. doi: 10.1016/j.mcna.2006.05.015.
10. Eghaneyan B.H. Implementation of a collaborative care model for the treatment of depression and anxiety in a community health center: results from a qualitative case study / B.H. Eghaneyan, K. Sanchez, D.B. Mitschke // J. Multidiscip. Health. — 2014. — Vol. 7. — P. 503-513. doi: 10.2147/JMDH.S69821.
11. Діагностика, терапія та реабілітація осіб, що перенесли психосоціальні стреси та хворих на депресії, в медичних установах, що надають первинну медичну допомогу / Перцева Т.О., Юрьєва Л.М., Куюмчян М.С., Дукельський О.О.; під заг. ред. Т.О. Перцевої. — Дніпро: Крос-Принт, 2018. — 172 с. — ІSВN 978-617-7340-09-05.
12. Unützer J. Late-Life Depression / J. Unützer // N. Engl. J. Med. — 2007. — Vol. 357. — P. 2269-2276. doi: 10.1056/NEJMcp073754.
13. Sheikh J.I. Geriatric Depression Scale (GDS): Recent evidence and development of a shorter version / J.I. Sheikh, J.A. Yesa-vage // Clin. Gerontol. — 1986. — Vol. 5. — P. 165-172.
14. Proposed factor structure of the Geriatric Depression Scale / J.I. Sheikh, J.A. Yesavage, J.O. 3rd Brooks [et al.] // Int. Psychogeriatr. — 1991. — Vol. 3 (1). — P. 23-28. PubMed ID: 1863703.
15. The effect of out-of-home activity intervention delivered by vo-lunteers on depressive symptoms among older people with severe mobility limitations: a randomized controlled trial / M. Rantakokko, I. Pakkala, I. Ayravainen, T. Rantanen // Aging. Ment. Health. — 2015. — Vol. 19 (3). — P. 231-238. doi: 10.1080/13607863.2014.924092.
16. Chronic pain and comorbid mental health conditions: independent associations of posttraumatic stress disorder and depression with pain, disability, and quality of life / S. Outcalt, K. Kroenke, E. Krebs [et al.] // J. Behav. Med. — 2015. — Vol. 38 (3). — P. 535-543. doi: 10.1007/s10865-015-9628-3.
17. Vyas A. Multimorbidity and depression treatment / A. Vyas, U. Sambamoorthi // Gen. Hosp. Psychiatry. — 2011. — Vol. 33 (3). — P. 238-245. doi: 10.1016/j.genhosppsych.2011.02.009.
18. District nurses’ preventive home visits to 75-year-olds: an opportunity to identify factors related to unsafe medication management / A. Lagerin, A.C. Carlsson, G. Nilsson, J. Westman, L. Törnkvist // Scand. J. Public Health. — 2014. — Vol. 42 (8). — P. 786-794. doi: 10.1177/1403494814550680.
19. Epidemiology of multimorbidity and implications for health care, research, and medical education: a crosssectional study / K. Barnett, S.W. Mercer, M. Norbury, G. Watt, S. Wyke, B. Guthrie // The Lancet. — 2012. — Vol. 380 (9836). — P. 37-43. doi: 10.1016/S0140-6736(12)60240-2.
20. Recommendations for treating depression in community-based older adults / L.E. Steinman, J.T. Frederick, T. Prohaska et al. // Am. J. Prev. Med. — 2007. — Vol. 33 (3). — P. 175-81. doi: 10.1016/j.amepre.2007.04.034.
21. Balwin R. Management of depression in later life / R. Balwin, R. Wild // Advances in Psychiatric Treatment. — 2004. — Vol. 10 (2). — P. 131-139. doi: https://doi.org/10.1192/apt.10.2.131.
22. Antidepressant class, age, and the risk of deliberate self-harm: a propensity score matched cohort study of SSRI and SNRI users in the USA / M. Miller, V. Pate, S.A. Swanson, D. Azrael, A. White, T. Stürmer // CNS Drugs. — 2014. — Vol. 28 (1). — P. 79-88. doi: 10.1007/s40263-013-0120-8.