Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Архів офтальмології України Том 7, №2, 2019

Повернутися до номеру

Ретроспективний аналіз регіональних особливостей кадрового забезпечення офтальмологічної служби України

Автори: Риков С.О., Медведовська Н.В., Барінов Ю.В.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Рубрики: Офтальмологія

Розділи: Офіційна інформація

Версія для друку


Резюме

Актуальність. Реалізація пріоритетного наукового обґрунтованого напряму запобігання виникненню інвалідності по зору з дитинства передбачає вирішення численних медико-соціальних і медико-організаційних задач, пов’язаних із посиленням профілактичного вектора надання медичної допомоги дітям, своєчасним виявленням, лікуванням захворювань ока та його придаткового апарату. Не втрачають актуальності з роками дослідження регіональних особливостей надання офтальмологічної допомоги та стану офтальмологічного здоров’я населення різного віку з метою пошуку шляхів оптимізації надання офтальмологічної допомоги, важливою складовою якого залишається кадровий компонент. Метою дослідження стало вивчення динаміки та регіональних особливостей кадрового забезпечення надання офтальмологічної допомоги населенню України. Матеріали та методи. Матеріалами для дослідження слугували дані офіційної статистичної звітності за період 2005–2014 рр., а саме форми: № 20 «Звіт лікувально-профілактичного закладу» (річна) (268 од.); № 17 «Звіт про медичні кадри» (річна) (268 од.); № 21-А «Звіт про медичну допомогу роділлям, породіллям, новонародженим та дітям першого року життя» (річна) (268 од.), зведені за окремими адміністративними територіями України (усього 804 од.). Вивчення первинного матеріалу передбачало застосування методів системного підходу та аналізу, епідеміологічного, медико-статистичного методів дослідження та контент-аналізу. Результати. Виявлені тенденції до зменшення чисельності офтальмологів в Україні, в тому числі дитячих, із регіональними особливостями збільшення їх чисельності в окремих областях переважно Західного та Центрального макрорегіонів. Попри коливання показника забезпеченості офтальмологами в розрахунку на 10 тис. населення, найвищою вона виявлена була в м. Києві (1,49), Львівській (1,05) та Запорізькій (1,0) областях при середньому по Україні значенні 0,74 на 10 тис. населення. Найнижчою забезпеченість офтальмологами виявлена, крім Донецької (0,25), Луганської (0,18), у Херсонській (0,57), Миколаївській (0,59) і Кіровоградській (0,61) областях. Разом із зменшенням абсолютної кількості лікарів-офтальмологів в Україні зменшилася й укомплектованість посад офтальмологів при середньому по Україні значенні 90,25 %. Результати ретроспективного дослідження виявили поступове зменшення чисельності дитячих офтальмологів в Україні одночасно із зростанням відсотка дитячих офтальмологів пенсійного та передпенсійного віку, який за підсумками 2014 р. становив 31,7 %. При поступовому зменшенні кількості зареєстрованих посад дитячих офтальмологів їх укомплектованість коливається в межах 86,33 %. Регіональні особливості забезпеченості дитячими офтальмологами проявилися майже подвійним зростанням показника в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській і Чернівецькій областях при найвищих значеннях в м. Києві. Висновки. В Україні відбувається поступове зменшення як абсолютної кількості офтальмологів (–16,1 %), зокрема дитячих (–25,14 %), так і забезпеченості ними (–8,64 та –20,0 % відповідно) при одночасному зменшенні (на 4,4 %) укомплектованості їх посад (з 94,4 у 2005 р. до 90,25 у 2014 р.). Регіональні особливості кадрового забезпечення дитячої офтальмологічної служби полягають у зростанні забезпеченості офтальмологами в областях Західного і Центрального макрорегіонів України (Київська — +48,8 %, Львівська — +25,0 %) із традиційно високою забезпеченістю офтальмологами, в тому числі дитячими в м. Києві (1,49 та 0,22 відповідно) та Львівській (1,05 та 0,19 відповідно) області. В той же час забезпеченість дитячими офтальмологами в Кіровоградській (0,06), Черкаській (0,06) областях залишається врай низькою. За період дослідження абсолютна кількість дитячих офтальмологів в цих областях зменшилася майже вдвічі. Половина (52,9 %), а в деяких областях і більша половина (Одеська — 72,3 %, Львівська — 68,2 %) практикуючих офтальмологів мають вищу кваліфікаційну категорію, що засвідчує їх професійність, високий рівень знань і тривалий досвід роботи.

Актуальность. Реализация приоритетного научно обоснованного направления предупреждения возникновения инвалидности по зрению с детства предусматривает решение многочисленных медико-социальных и медико-организационных задач, связанных с усилением профилактического вектора оказания медицинской помощи детям, своевременным выявлением, лечением заболеваний глаза и его придаточного аппарата. Не теряют актуальности с годами исследования региональных особенностей оказания офтальмологической помощи и состояния офтальмологического здоровья населения всех возрастов с целью поиска путей оптимизации предоставления офтальмологической помощи, важной составляющей которого остается кадровый компонент. Целью исследования стало изучение динамики и региональных особенностей кадрового обеспечения оказания офтальмологической помощи населению Украины. Материалы и методы. Материалами для исследования послужили данные официальной статистической отчетности за период 2005–2014 гг., а именно формы: № 20 «Отчет лечебно-профилактического учреждения» (годовая) (268 ед.); № 17 «Отчет о медицинских кадрах» (годовая) (268 ед.); № 21-А «Отчет о медицинской помощи роженицам, новорожденным и детям первого года жизни» (годовая) (268 ед.), собранные по отдельным административным территориям Украины (всего 804 ед.). Изучение первичного материала предусматривало применение методов системного подхода и анализа, эпидемиологического, медико-статистического методов исследования и контент-анализа. Результаты. Выявлены тенденции к уменьшению численности офтальмологов в Украине, в том числе детских, с региональными особенностями увеличения их численности в отдельных областях преимущественно Западного и Центрального макрорегионов. Несмотря на колебания показателя обеспеченности офтальмологами в расчете на 10 тыс. населения, высокой она обнаружена была в г. Киеве (1,49), Львовской (1,05) и Запорожской (1,0) областях при среднем по Украине значении 0,74 на 10 тыс. населения. Низкая обеспеченность офтальмологами обнаружена, кроме Донецкой (0,25), Луганской (0,18), в Херсонской (0,57), Николаевской (0,59) и Кировоградской (0,61) областях. Вместе с уменьшением абсолютного количества врачей-офтальмологов в Украине уменьшилась и укомплектованность должностей офтальмологов при среднем по Украине значении 90,25 %. Результаты ретроспективного исследования выявили постепенное уменьшение численности детских офтальмологов в Украине одновременно с ростом процента детских офтальмологов пенсионного и предпенсионного возраста, который по итогам 2014 г. составил 31,7 %. При постепенном уменьшении количества зарегистрированных должностей детских офтальмологов их укомплектованность колеблется в пределах 86,33 %. Региональные особенности обеспеченности детскими офтальмологами проявились почти двойным ростом показателя в Закарпатской, Ивано-Франковской, Львовской, Ровенской и Черновицкой областях при высоких значениях в г. Киеве. Выводы. В Украине происходит постепенное уменьшение как абсолютного количества офтальмологов (–16,1 %), в том числе детских (–25,14 %), так и обеспеченности ими (–8,64 и –20,0 % соответственно) при одновременном уменьшении (на 4,4 %) укомплектованности их должностей (с 94,4 в 2005 г. до 90,25 в 2014 г.). Региональные особенности кадрового обеспечения детской офтальмологической службы заключаются в росте обеспеченности офтальмологами в областях Западного и Центрального макрорегионов Украины (Киевская — +48,8 %, Львовская — +25,0 %) с традиционно высокой обеспеченностью офтальмологами, в том числе детскими в г. Киеве (1,49 и 0,22 соответственно) и Львовской (1,05 и 0,19 соответственно) области. В то же время обеспеченность детскими офтальмологами в Кировоградской (0,06), Черкасской (0,06) областях остается очень низкой, за период исследования абсолютное количество детских офтальмологов в этих областях уменьшилась почти вдвое. Половина (52,9 %), а в некоторых областях и большая половина (Одесская — 72,3 %, Львовская — 68,2 %) практикующих офтальмологов имеют высшую квалификационную категорию, что свидетельствует об их профессионализме, высоком уровне знаний и длительном опыте работы.

Background. Implementation of the priority scientific-based direction for the prevention of visual disability from the childhood involves solving numerous medical and social and medical-organizational tasks related to the strengthening the preventive vector of medical care for children, timely detection, treatment of diseases of the eye and its appendages. Studies of regional features of the ophthalmic care provision and the state of ophthalmic health of the population of all ages in order to find ways to optimize the provision of ophthalmic care, an important component of which is the personnel component, are still relevant. The objective was to study the dynamics and regional peculiarities of personnel provision of ophthalmic care to the Ukrainian population. Materials and methods. The materials used for the study were the data of the official statistical reporting for the period of 2005–2014, namely the forms: No. 20 “Report of the medical and preventive institution” (annual) (268 units); No. 17 “Report on medical personnel” (annual) (268 units); No. 21-А “Report on medical assistance to the parturient women, newborns and infants” (annual) (268 units), consolidated by separate administrative territories of Ukraine (total of 804 units). Study of the primary material involves the use of methods of systematic approach and analysis, epidemiological, medical-statistical methods of research and content analysis. Results. Trends were detected towards reducing the number of ophthalmologists in Ukraine, including pediatric ones, with regional peculiarities of increasing their number in certain regions, mainly the Western and Central macroregions. Despite the fluctuation in the ophthalmologist availability per 10 thousand people, it was the highest in Kyiv (1.49), Lviv (1.05) and Zaporizhzhia (1.0) regions, with an average of 0.74 per 10 thousand people in Ukraine. Ophthalmologist availability was lowest in Donetsk (0.25), Luhansk (0.18), Kherson (0.57), Mykolaiv (0.59) and Kropyvnytskyi (0.61) regions. Along with a decrease in the absolute number of ophthalmologists in Ukraine, the number of ophthalmologists’ posts has decreased, with an average value of 90.25 %. The results of the retrospective study revealed a gradual decrease in the number of pediatric ophthalmologists in Ukraine, along with an increase in the percentage of pediatric ophthalmologists of retirement and preretirement age, which by the end of 2014 amounted to 31.7 %. With a gradual decrease in the number of registered positions of pediatric ophthalmologists, their availability varies within 86.33 %. Regional peculiarities of pediatric ophthalmologist availability showed almost double increase in the Transcarpathian, Ivano-Frankivsk, Lviv, Rivne and Chernivtsi regions, with the highest values in Kyiv. Conclusions. In Ukraine, there is a gradual decrease in both the absolute number of ophthalmologists (–16.1 %), in particular pediatric ones (–25.14 %), and their availability (–8.64 % and –20.0 %, respectively), with simultaneous decrease (by 4.4 %) of their posts (from 94.4 in 2005 to 90.25 in 2014). The regional peculiarities of the staffing of the pediatric ophthalmic service are an increase in ophthalmologist availability in the regions of the Western and Central macroregions of Ukraine (Kyiv — +48.8 %, Lviv — +25.0 %) with traditionally high ophthalmologist availability, including pediatric ones, in Kyiv (1.49 and 0.22, respectively) and Lviv (1.05 and 0.19 respectively) regions. At the same time, the availability of pediatric ophthalmologists in the Kropyvnytskyi (0.06), Cherkassy (0.06) regions remains low. During the study, the absolute number of pediatric ophthalmologists in these areas decreased almost twice. A half (52.9 %) of practicing ophthalmologists, and in some regions even more than a half (Odesa — 72.3 %, Lviv — 68.2 %), have a higher qualification category, which testifies to their professionalism, high level of knowledge and their long experience.


Ключові слова

регіональні особливості надання офтальмологічної допомоги; кадрове забезпечення офтальмологами, зокрема дитячими

региональные особенности оказания офтальмологической помощи; кадровое обеспечение офтальмологами, в том числе детскими

regional peculiarities of providing ophthalmic care; ophthalmologists availability, in particular pediatric ones

Вступ

Профілактика, виявлення та лікування захворювань ока та його придаткового апарату, запобігання виникненню інвалідності по зору залишаються пріоритетними завданнями офтальмологічної служби України.

Реалізація вищеозначеного напряму вимагає вирішення численних медико-соціальних і медико-організаційних задач. Саме тому не втрачають актуальності з роками дослідження факторів, що впливають на виникнення, формування хвороб ока та його придаткового апарату, оцінки змін якості життя осіб із інвалідністю по зору, визначення регіональних особливостей надання офтальмологічної допомоги та стану офтальмологічного здоров’я населення різного віку з метою пошуку шляхів оптимізації надання офтальмологічної допомоги населенню в державі [1–6]. Обговорюючи актуальність обраного напряму наукового дослідження, хотілося б підкреслити важливість вивчення кадрової складової реалізації запропонованих варіантів оптимізації її надання як важливого і визначального інструмента забезпечення якості та ефективності офтальмологічної допомоги населенню.

Метою нашого дослідження стало вивчення динаміки та регіональних особливостей кадрового забезпечення надання офтальмологічної допомоги населенню України.

Матеріали та методи

Матеріалами для дослідження слугували дані офіційної статистичної звітності за період 2005–2014 рр., а саме форми: № 20 «Звіт лікувально-профілактичного закладу» (річна) (268 од.); № 17 «Звіт про медичні кадри» (річна) (268 од.); № 21-А «Звіт про медичну допомогу роділлям, породіллям, новонародженим та дітям першого року життя» (річна) (268 од.), зведені за окремими адміністративними територіями України (усього 804 од.). Вивчення первинного матеріалу передбачало застосування методів системного підходу та аналізу, епідеміологічного, медико-статистичного методів дослідження та контент-аналізу.

Результати та обговорення

За період запланованого дослідження встановленими загальноукраїнськими тенденціями виявилося поступове зменшення чисельності офтальмологів в Україні із зменшенням абсолютного значення їх кількості з 3798 у 2005 р. до 3185 у 2014 р.

Незважаючи на сформовані тенденції, в окремих областях переважно Західного та Центрального макрорегіонів, навпаки, відбувалося збільшення їх чисельності. Найвищим виявився приріст абсолютної кількості офтальмологів у Київській (із 75 у 2005 р. до 114 у 2014 р., або +48,0 %), Львівській (із 214 у 2005 р. до 254 у 2014 р., або +23,4 %), Чернівецькій (із 75 у 2005 р. до 88 у 2014 р., або +16,0 %), Івано-Франківській (із 120 у 2005 р. до 135 у 2014 р., або +13,3 %) і Закарпатській (із 69 у 2005 р. до 77 у 2014 р., або +9,7 %) областях.

Показник забезпеченості офтальмологами в розрахунку на 10 тис. населення коливався від 0,81 у 2005 р. до 0,84 у 2013 р. та 0,74 на 10 тис. населення в 2014 р. Найвищою забезпеченість офтальмологами за підсумками 2014 р. була в м. Києві (1,49), Львівській (1,05) і Запорізькій (1,0) областях при середньому по Україні значенні 0,74 на 10 тис. населення. Його зростання відбулося в Київській (з 0,43 у 2005 р. до 0,64 на 10 тис. населення у 2014 р., або +48,84 %) (рис. 1), Львівській (з 0,84 у 2005 р. до 1,05 у 2014 р., або +25,0 %), Чернівецькій (з 0,84 у 2005 р. до 0,95 у 2014 р., або +15,7 %), Івано-Франківській (з 0,87 у 2005 р. до 0,99 у 2014 р., або +13,8 %) і Закарпатській (з 0,56 у 2004 р. до 0,62 у 2014 р., або +10,7 %) областях. Найнижчою забезпеченість офтальмологами виявлена, крім Донецької (0,25), Луганської (0,18), у Херсонській (0,57), Миколаївській (0,59) та Кіровоградській (0,61) областях. Різниця між крайніми значеннями показника — у 2,61 раза (р < 0,001).

Серед усіх адміністративних територій виділяється м. Київ та Київська область, динаміка показників в яких виявилася більш суттєвою (рис. 1).

За період 2005–2014 рр. разом із зменшенням абсолютної кількості лікарів-офтальмологів в Україні зменшилася й укомплектованість посад офтальмологів — з 94,4 у 2005 р. до 90,25 у 2014 р., або на 4,4 %. Найнижчою укомплектованість штатних посад офтальмологами в 2014 р. була, крім Луганської (58,61), Донецької (80,81), у Миколаївській (81,21), Київській (82,09) і Херсонській (82,68) областях при найвищих значеннях 98,09 — у Закарпатській та 99,4 — у Львівській області та середньому по Україні значенні 90,25 %.

В Україні працювали 2454 офтальмологи, більшість із них (52,9 %, 1297 лікарів, за підсумками 2014 р.) були надзвичайно досвідченими та мали вищу кваліфікаційну категорію, ще третина (32,0 %, 785 офтальмологів) мали І кваліфікаційну категорію. Найбільший відсоток офтальмологів з вищою кваліфікаційною категорією виявлено в Одеській (72,3 %), Львівській (68,2 %), Закарпатській (67,7 %), Рівненській (67,5 %), Харківській (65,1 %) областях та в м. Києві (62,9 %), що, на нашу думку, пояснюється наявністю потужних наукових і клінічних шкіл при медичних наукових установах НАМН України та вищих медичних навчальних закладах до- та післядипломної освіти в цих областях, таких як: ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова НАМН України»; Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького; Харківський національний медичний університет; Харківська медична академія післядипломної освіти; Ужгородський національний університет; Національний медичний університет імені академіка О.О. Богомольця; Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика; Київський медичний університет УАМН тощо.

Результати ретроспективного дослідження виявили поступове зменшення чисельності дитячих офтальмологів в Україні одночасно із зростанням відсотку дитячих офтальмологів пенсійного та передпенсійного віку, який за підсумками 2014 р. становив 31,7 % (рис. 2).

Попри те, що зменшується поступово кількість зареєстрованих посад дитячих офтальмологів в Україні (рис. 2), залишаються вакантними близько 100 (97,25) посад. Укомплектованість посад лікарів — дитячих офтальмологів за період дослідження коливалася від 93,28 у 2005 р., 79,0 % — у 2008 р., 89,02 % — у 2010 р., 88,9 % — у 2012 р. до 86,33 % у 2014 р.

Забезпеченість дитячими офтальмологами в цілому по Україні коливалася за період дослідження від 0,1 у 2005 р. до 0,14 у 2008 р. та 0,12 на 10 тис. відповідного населення в 2014 р. Подібне збільшення відбулося на більшості основних адміністративних територій України (21). Майже вдвічі зросла забезпеченість дитячими офтальмологами в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській і Чернівецькій областях. Найвищою забезпеченість дитячими офтальмологами в 2014 р. виявлена в м. Києві (0,22 на 10 тис. відповідного населення, або 62 дитячих офтальмологи). Також високою вона виявлена в Чернівецькій (0,19 на 10 тис. відповідного населення, або 17 дитячих офтальмологів), Львівській (0,19 на 10 тис. відповідного населення, або 47 дитячих офтальмологів), Івано-Франківській (0,17 на 10 тис. відповідного населення, або 24 дитячих офтальмологи) та Запорізькій (0,17 на 10 тис. відповідного населення, або 30 дитячих офтальмологів). В той же час дитячих офтальмологів в окремих областях вкрай недостатньо, їх кількість з роками зменшується, до них віднесені: Кіровоградська (з 12 дитячих офтальмологів у 2005 р. до 6 таких лікарів у 2014 р., або 0,06 на 10 тис. відповідного населення); Луганська (з 29 у 2005 р. до 6 у 2014 р., або 0,03 на 10 тис. відповідного населення); Черкаська області (з 12 у 2005 р. до 8 дитячих офтальмологів у 2014 р., або 0,06 на 10 тис. відповідного населення).

Найвища кількість штатних посад дитячих офтальмологів, які укомплектовані більше ніж на 90,0 % в 2014 р., була в Запорізькій (34,5 при їх укомплектованості 91,3) та Львівській (45,24 при укомплектованості 98,34) областях. Найбільше штатних посад дитячих офтальмологів в м. Києві (79,25 посад, які укомплектовані на 84,54 %) та в Харківській області (41,25 посад, які укомплектовані на 89,09 %).

Висновки

Отже, в цілому по Україні за період дослідження відбулося зареєстроване нами поступове зменшення як абсолютної кількості офтальмологів (–16,1 %), зокрема дитячих (–25,14 %), так і забезпеченості ними (–8,64 та –20,0 % відповідно) при одночасному зменшенні (на 4,4 %) укомплектованості їх посад (з 94,4 у 2005 р. до 90,25 у 2014 р.). Регіональні особливості кадрового забезпечення дитячої офтальмологічної служби полягають у зростанні забезпеченості офтальмологами в областях Західного і Центрального макрорегіонів України (Київська — +48,8 %, Львівська — +25,0 %) із традиційно високою забезпеченістю офтальмологами, в тому числі дитячими в м. Києві (1,49 та 0,22 відповідно) та Львівській (1,05 та 0,19 відповідно) області. В той же час забезпеченість дитячими офтальмологами в Кіровоградській (0,06), Черкаській (0,06) областях залишається врай низькою. За період дослідження абсолютна кількість дитячих офтальмологів в цих областях зменшилася майже вдвічі. Половина (52,9 %), а в деяких областях і більша половина (Одеська — 72,3 %, Львівська — 68,2 %) практикуючих офтальмологів мають вищу кваліфікаційну категорію, що засвідчує їх професійність, високий рівень знань і тривалий досвід роботи.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.


Список літератури

1. Винярская И.В. Качество жизни детей как критерий оценки состояния здоровья и эффективности медицинских технологий (комплексное медико-социальное исследование): Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.00.33 «Общественное здоровье и здравоохранение» / Ирина Валериевна Винярская. — Москва, 2008. — 47 с.

2. Глазные болезни. Основы офтальмологии: учебник / Под ред. В.Г. Копаевой. — М.: Медицина, 2012. — 551 с.

3. Гурылева М.Э., Карданова Л.Д. Проблема качества жизни в медицине. — Нальчик: Эль-Фа, 2007. — 96 с.

4. Домашенко Н.І. Аномалії рефракції: сучасний стан проблеми / Н.І. Домашенко // Мед. перспективи. — 2007. — № 4. — C. 63-68.

5. Збітнева С.В. Деякі показники ресурсного забезпечення та діяльності офтальмологічної служби України / С.В. Збітнева // Україна. Здоров’я нації. — 2010. — № 3. — C. 103-106.

6. Івахно О.П. Наукове обґрунтування профілактичних заходів збереження та зміцнення здоров’я дітей у сучасній системі дошкільної освіти: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.02.01 / Олександра Петрівна Івахно; Ін-т гігієни та мед. екології ім. О.М. Марзєєва АМН України. — К., 2009. — 39 с.


Повернутися до номеру