Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №1, 2020

Вернуться к номеру

Шкірний лейшманіоз: сучасний стан проблеми

Авторы: Т.В. Чабан, О.А. Герасименко, В.М. Бочаров, Н.С. Постарначенко, В.Є. Мацюк, Н.М. Соколан
Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Лейшманіози посідають перше місце за поширеністю в тропічній медицині: реєструються в 98 країнах світу, де піддаються ризику зараження більше ніж 350 млн осіб. За оцінками експертів ВООЗ, щорічно виникають від 0,7 до 1,2 млн нових випадків лейшманіозів. Захворювання, на жаль, погано діагностується, тому багато випадків залишаються нерозпізнаними. У зв’язку з цим можна припустити, що в ендемічних районах захворюваність вища, ніж реєструється. Протягом 2018–2019 років під наглядом в КМП МКІЛ ОМР перебували на лікуванні троє хворих зі шкірною формою лейшманіозу: 1 — мешканець Тунісу, 2 — громадяни України, які виїжджали на відпочинок до Перу та Афганістану. Аналіз випадків лейшманіозу показує, що після повернення з ендемічної території клінічні прояви спостерігалися протягом одного місяця до звернення хворих по допомогу. Сімейні лікарі пізно встановили попередній діагноз. Мешканець Тунісу звернувся по медичну допомогу зі скаргами на наявність виразки округлої форми, із нерівними краями, із дрібнозернистим дном із гнійним нальотом на стопі розміром 1 см, навколо якої спостерігався інфільтрат. Також інфільтрати були виявлені на боковій половині тулуба та в нижній третині лівої гомілки, що сверблячкою не супроводжувались. У хворого, який повернувся з Перу, виразки розташовувались на нозі. Шкірний дефект із виразкою розмірами 3 × 8 см, 1 × 2 см та в препуції. Обидва дефекти вкриті шаруватим струпом бурого забарвлення з вираженою інфільтрацією. Діагноз шкірної форми лейшманіозу був підтверджений виявленням l. tropica при мікроскопічному дослідженні матеріалу з виразок. Однак слід підкреслити, що етіотропне лікування хворих почалося із затримкою у зв’язку з відсутністю специфічних зареєстрованих засобів лікування в Україні. На наш погляд, слід звернути увагу лікарів сімейної медицини на ретельне з’ясування даних епіданамнезу, які є вкрай важливими для діагностики. З огляду на величезну міграцію населення останніми роками можна очікувати появу «незвичайних» хвороб не лише в іноземців, але й у мешканців нашої країни. Також викликає особливу тривогу відсутність в Україні зареєстрованих препаратів для лікування тропічних хвороб, зокрема лейшманіозу, у мандрівників. Така ситуація, на жаль, може призвести до тяжкого ускладненого перебігу захворювання. Важливим є й те, що при виникненні сприятливих умов можна очікувати поширення інфекції серед населення південних регіонів України.

 



Вернуться к номеру