Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №2, 2020
Вернуться к номеру
Сучасні особливості епідемічного процесу вітряної віспи у мегаполісі України
Авторы: Поливянна Ю.І., Семеренська Т.І., Райлян М.В., Чумаченко Т.О.
Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно у світі на вітряну віспу хворіють близько 90 млн людей. Це інфекційне захворювання дуже контагіозне і є одним із найпоширеніших дитячих хвороб. Вітряна віспа зазвичай має легкий клінічний перебіг, але й у дітей, і в дорослих можливий розвиток тяжких ускладнень (пневмонія, енцефаліт та ін.), особливо в осіб з імунодефіцитами; тих, хто отримує імуносупресивну терапію або системні кортикостероїди (наприклад, при терапії бронхіальної астми). У людини, яка перехворіла на вітряну віспу, спостерігається латентна персистенція збудника Varicella Zoster virus (VZV) в нейронах дорсальних гангліїв, активізація збудника викликає маніфестацію інфекції у вигляді оперізуючого лишаю, який, в свою чергу, може призвести до неврологічних ускладнень (параліч черепно-мозкового нерва, перехресна геміплегія). Смертність при вітряній віспі варіює від 1,7 на 100 тис. дітей віком від 1 до 14 років до 26 на 100 тис. осіб 30–49 років. Проти вітряної віспи у світі розроблені та використовуються ефективні вакцини. У таких розвинених країнах, як США, Японія, Канада, щеплення проти вітряної віспи входять до національних календарів щеплень. В України вакцинацію проти вітряної віспи введено як рекомендоване щеплення в першу чергу для груп ризику.
Мета. Провести аналіз сучасних проявів епідемічного процесу вітряної віспи в м. Харкові за 2014–2019 рр. та оцінити доцільність проведення вакцинопрофілактики вітряної віспи в Україні.
Матеріали та методи. Проведений аналіз офіціальних даних про випадки вітряної віспи, зареєстровані в м. Харкові за період 2014–2019 рр. Державною установою «Харківський обласний лабораторний центр МОЗ України».
Результати. За період спостереження в м. Харкові було зареєстровано 32 591 випадок вітряної віспи, середньобагаторічний показник захворюваності на вітряну віспу становив 380,1 на 100 тис. населення. Багаторічна динаміка захворюваності характеризувалась циклічністю з періодичними підйомами кожні 2–3 роки. Найбільший рівень захворюваності був зареєстрований у 2015 р. (6299 випадків) і 2018 р. (6292 випадки), що становило 440,0 та 443,3 на 100 тис. населення відповідно. Аналіз вікової структури показав, що частіше хворіли діти — 86,8 % у загальній структурі цієї захворюваності. Серед дитячого населення превалювала вікова група від 1 року до 9 років (22 355 випадків), їх частка — 83,6 % випадків у структурі захворюваності на вітряну віспу серед дітей. Серед дітей до одного року було зареєстровано 343 (1,28 %) випадки вітряної віспи, що є несприятливою ознакою, тому що вітряна віспа в цьому році може супроводжуватись тяжкими ускладненнями. Серед дітей від 15 до 17 років було зареєстровано 673 (2,5 %) випадки, таку частку випадків можна пояснити тим, що більшість дітей вже перехворіла. Частіше хворіли діти, які відвідували організовані колективи, їх частка становила 84,25 % випадків, із них 38,05 % випадків припадало на дітей, які відвідували дошкільні дитячі заклади, 46,2 % випадків вітряної віспи спостерігалось в учнів шкіл. Характерною ознакою сучасного епідемічного процесу вітряної віспи була наявність спалахів. Групова захворюваність на вітряну віспу становила в середньому 46,3 % (15 075 випадків). У 2016 р. відзначався найбільший показник групової захворюваності на вітряну віспу серед населення м. Харкова — 3323 випадки. Госпіталізація через тяжку форму вітряної віспи спостерігалась в середньому у 4,2 % випадків. Летальних випадків не було.
Висновки. Результати проведеного аналізу виявили високу інтенсивність перебігу епідемічного процесу вітряної віспи серед населення м. Харкова, з залученням до епідемічного процесу дитячого населення, в тому числі дітей до одного року. Сучасні прояви епідемічного процесу характеризують вітряну віспу як неконтрольовану інфекцію. Висока інтенсивність епідемічного процесу вітряної віспи, ознаки його неконтрольованості диктують необхідність детального вивчення питання впровадження у перспективі масової вакцинопрофілактики вітряної віспи та включення щеплень проти цієї інфекції в перший розділ Національного календаря щеплень України. Для наукового обґрунтування оптимальної стратегії та тактики вакцинопрофілактики вітряної віспи необхідним є детальне вивчення епідеміологічних особливостей вітряної віспи на різних територіях країни, визначення основних груп ризику, оцінка клінічного перебігу інфекції, ускладнень, дослідження імунологічної структури населення, оцінка економічного тягаря хвороби й економічної ефективності вакцинопрофілактики.