Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал "Гастроэнтерология" Том 54, №1, 2020

Вернуться к номеру

Мікробіота людини й алергічні захворювання. Алергодерматози в практиці сімейного лікаря: як допомогти пацієнтові?

Мікробіота людини й алергічні захворювання. Алергодерматози в практиці сімейного лікаря: як допомогти пацієнтові?

Авторы: Кочуєва М.М., Рогожин А.В.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

Рубрики: Гастроэнтерология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я і результатами досліджень клініцистів, алергічні захворювання посідають одне з провідних місць у структурі загальної захворюваності при стійкій тенденції до щорічного зростання. Алергічну патологію шкіри щорічно діагностують майже в 1 млн населення. В Україні на алергічні захворювання в цілому хворіє близько 25 % населення, з них у 3–7 % реєструють алергічні захворювання з ураженням шкіри (алергодерматози). Частка алергодерматозів у структурі дерматологічної захворюваності в різних регіонах України становить від 20 до 43 %. Нерідко провідною ланкою патогенезу алергодерматозів є дисбактеріоз кишечника, при цьому вираженість дисбіотичних порушень корелює з поширеністю й тяжкістю шкірного процесу. На сьогодні немає конкретних рекомендацій щодо використання пробіотиків у лікуванні алергодерматозів. Ця стаття ґрунтується на численних дослідженнях і підкреслює важливість використання пробіотиків у лікуванні алергодерматозів. Були вивчені й проаналізовані українські й іноземні літературні джерела, а також результати досліджень ефективності дії пробіотика Лактовіт Форте. Лактовіт Форте — пробіотик, стійкий до технологічних процесів виробництва й зберігання при кімнатній температурі, що має здатність до швидкого розмноження й не проявляє патогенні властивості в організмі людини. Він не руйнується під дією антибіотиків і високої кислотності шлунка, як інші лактобактерії, і успішно потрапляє до порожнини дванадцятипалої кишки, де трансформується в живі вегетативні форми, здатні заповнити дефіцит нормальної мікрофлори. Лактовіт Форте на відміну від інших пробіотиків відновлює слизову кишечника, знижує всмоктування алергенів і сприяє ефективному зменшенню проявів як кишкового дисбактеріозу, так і алергічних захворювань. Лактовіт Форте є ефективним і безпечним пробіотиком, тому доцільно рекомендувати його пацієнтам з алергодерматозами, що буде сприяти покращанню їх загального стану та якості життя.

По данным Всемирной организации здраво­охранения и результатам исследований клиницистов, аллергические заболевания занимают одно из ведущих мест в структуре общей заболеваемости при устойчивой тенденции к ежегодному росту. Аллергическую патологию кожи ежегодно диагностируют почти у 1 млн населения. В Украине аллергическими заболеваниями в целом болеет около 25 % населения, из них у 3–7 % регистрируют аллергические заболевания с поражением кожи (аллергодерматозы). Доля аллергодерматозов в структуре дерматологической заболеваемости в разных регионах Украины составляет от 20 до 43 %. Нередко ведущим звеном патогенеза аллергодерматозов является дисбактериоз кишечника, при этом выраженность дисбиотических нарушений коррелирует с распространенностью и тяжестью кожного процесса. На сегодняшний день нет конкретных рекомендаций по использованию пробиотиков в лечении аллергодерматозов. Эта статья основывается на многочисленных исследованиях и подчеркивает важность использования пробиотиков в лечении аллергодерматозов. Были изучены и проанализированы украинские и иностранные литературные источники, а также результаты исследований эффективности действия пробиотика Лактовит Форте. Лактовит Форте — пробиотик, устойчивый к технологическим процессам производства и хранению при комнатной температуре, обладающий способностью к быстрому размножению и не проявляющий патогенных свойств в организме человека. Он не разрушается под действием антибиотиков и высокой кислотности желудка, как другие лактобактерии, и успешно попадает в полость двенадцатиперстной кишки, где трансформируется в живые вегетативные формы, способные восполнить дефицит нормальной микрофлоры. Лактовит Форте в отличие от других пробиотиков восстанавливает слизистую кишечника, снижает всасывание аллергенов и способствует эффективному уменьшению проявлений как кишечного дисбактериоза, так и аллергических заболеваний. Лактовит Форте является эффективным и безопасным пробиотиком, поэтому целесообразно рекомендовать его пациентам с аллергодерматозами, что будет способствовать улучшению их общего состояния и качества жизни.

According to the World Health Organization and the results of clinical studies, allergic diseases occupy one of the lea­ding places in the structure of the general incidence rate with a steady tendency to annual growth. Allergic skin patholo­gy is ­diagnosed annually in nearly 1 million people. In Ukraine, allergic diseases generally affect about 25 % of the population, of which 3–7 % have allergic diseases with skin lesions (allergic dermatoses). The share of allergic dermatoses in the structure of dermatological morbidity in different regions of Ukraine ranges from 20 to 43 %. Often, the leading link in the pathogenesis of allergic dermatoses is intestinal dysbiosis, while the severity of dysbiotic disorders correlates with the prevalence and severity of the skin process. To date, there are no specific recommendations for the use of probiotics in the treatment of allergic dermatoses. This article is based on numerous studies and emphasizes the importance of using probiotics in the treatment of allergic dermatoses. We studied and analyzed Ukrainian and foreign literary sources, as well as the results of studies on the effectiveness of the action of the probiotic Lactovit Forte. Lactovit Forte is a probiotic resistant to manufacturing processes and storage at room temperature, capable of rapid reproduction and not exhibiting pathogenic properties in the human body. It does not disintegrate under the influence of antibiotics and high acidity of the stomach, like other lactobacilli, and successfully enters the duodenal cavity, where it is transformed into living vegetative forms that can make up for the deficiency of normal microflora. Lactovit Forte, unlike other probiotics, restores the intestinal mucosa, reduces the absorption of allergens and helps to effectively reduce the manifestations of intestinal dysbiosis and allergic diseases. Lactovit Forte is an effective and safe probiotic, therefore, it is advisable to recommend it to patients with allergic dermatoses, which will help improve their general condition and quality of life.


Ключевые слова

мікробіота; кишечник; алергічні захворювання; алергодерматоз; пробіотик

микробиота; кишечник; аллергические заболевания; аллергодерматоз; пробиотик

microbiota; intestines; allergic diseases; allergic dermatosis; probiotic

Алергодерматози — це поширені захворювання шкіри, що спричиняють значний економічний і соціальний тягар. Їх поширеність у різних країнах істотно різниться, причому рівень захворюваності у світі продовжує зростати [28].
Підвищений рівень захворюваності змінив фокус досліджень алергодерматозів у напрямку епідеміології, профілактики й лікування. Ефект пробіотиків у профілактиці й лікуванні алергодерматозів залишається недостатньо вивченим. Однак дані різних дослідницьких груп показують, що пробіотики можуть позитивно впливати на лікування алергодерматозів. Ефективність лікування алергодерматозів залежить від безлічі факторів: конкретних штамів пробіотиків, своєчасності початку терапії, тривалості впливу й дозування [28].
Концепція пробіотичних бактерій активно розвивається. Клінічні й експериментальні дослідження широко документують, що пробіотики здатні позитивно впливати не лише на функції кишечника, але й на стан шкіри завдяки своєрідним властивостям. Дійсно, наукові дослідження підтверджують, що деякі пробіотики можуть сприяти модуляції шкірної мікрофлори, ліпідного бар’єра й імунних властивостей шкіри [11].
Пробіотики в основному використовуються як засіб відновлення мікробного балансу, особливо в шлунково-кишковому тракті [30]. Цей підхід є важливим, оскільки кишкова мікробіота бере участь у формуванні фізіологічної рівноваги, а також у розвитку й дозріванні імунної системи людини [25]. Останніми роками значний інтерес становить вивчення використання пробіотиків для лікування запальних та алергічних захворювань, а також їх здатності модулювати імунну систему на локальному й системному рівнях [9]. Відомо, що модуляція мікробіому шляхом застосування пробіотиків може сприятливо впливати на гомеостаз шкіри, стан її запальних змін, ріст волосся й реакцію периферичних тканин на стрес [7].
Принципово змінилося ставлення до пробіотиків у дерматології. Дійсно, існує новий підхід до профілактики й лікування шкірних захворювань, включно із зовнішніми ознаками старіння, прищами, розацеа, дріжджовими й бактеріальними інфекціями, псоріазом і дерматитом, що полягає в призначенні пробіотиків, про що свідчать дані клінічних досліджень і зростаючий ринок актуальних пробіотичних препаратів, які широко використовуються для догляду за шкірою і проти старіння [11]. У сучасній літературі є відомості щодо фактичного або потенційного застосування пробіотиків у галузі дерматології. Науковий досвід і клінічні факти дають можливість розробки нових стратегій, заснованих на актуальному підході до профілактики й лікування шкірних захворювань.
Пробіотики (еубіотики) — ліофільно висушені живі штами нормальної мікрофлори кишечника, які після прийому всередину заселяють його. Пригнічення пробіотиками процесів гниття й бродіння усуває метеоризм, нормалізує процеси травлення й всмоктування в кишечнику. Відновлення ж нормальної мікрофлори сприяє стимуляції імунної системи організму, підвищує його опірність інфекційним агентам, дає можливість реалізуватися багатьом іншим позитивним ефектам, які дає нормальна мікрофлора [4].
Відомо, що збереження сталості мікрофлори є ефективним способом досягнення нормальних функцій шкіри; проте кількість мікробів, що колонізують шкіру людини, обмежена фізичними й біохімічними чинниками. Пробіотичні мікроорганізми мають різні механізми дії. Знижуючи рН, вони зберігають здоров’я шкіри й пригнічують ріст патогенних мікроорганізмів. Кисле середовище шкіри дійсно дуже важливе, тому що воно перешкоджає колонізації бактерій і забезпечує бар’єр щодо вологи за рахунок поглинання її амінокислотами, солями та іншими речовинами [24]. Цікавою властивістю пробіотиків є ферментативний обмін, що включає вироблення молекул молочної кислоти й підкислення оточуючого середовища [22].
Шкіра складається з багатошарового епітелію, що містить різні типи клітин, у тому числі кератиноцити, що є форпостом вродженої системи захисту, а саме дендритні клітини, меланоцити й клітини Лангерганса. Кожен з цих типів клітин сприяє захисту шкіри. Крім того, дермальний шар, що пролягає нижче, містить лейкоцити, мастоцити й макрофаги, які є ключовими елементами захисту клітин. На ці клітини пробіотики також позитивно впливають. Вплив пробіотиків на шкіру може бути опосередкований модуляцією як уродженої, так і адаптивної імунної відповіді хазяїна [11].
Відкриття клітин Th17 як медіаторів алергічного запалення в мишачих моделях з астмою, на які активно впливають пробіотики, змінило попередні погляди на механізми дії пробіотиків при алергічних захворюваннях [14]. Застосування пробіотиків зменшує запалення шляхом пригнічення рівнів інтерферону γ, інтерлейкіну-4 і клітин Th17 у селезінці, CD4 Т-клітин і підвищення експресії інтерлейкіну-10 і Treg-пов’язаних цитокінів у брижових лімфатичних вузлах, як показано на рис. 1 [18].
Пробіотики також чинять інгібуючу дію і впливають на дозрівання дендритних клітин, тому перешкоджають диференціюванню наївних Т-клітин у клітини Th2, які викликають запалення в шкірі [23]. Диференціація наївних Т-клітин, як відомо, регулюється тимусним стромальним лімфопоетином, що інгібується пробіотиками [29].
Слід зазначити, що клінічні й експериментальні основи профілактичного й лікувального використання пробіотиків при алергодерматозах були закладені H. Majamaa і співавт. у 1997 році. Подальші дослідження показали, що призначення пробіотика дітям, хворим на атопічний дерматит у поєднанні з непереносимістю коров’ячого молока, значно покращує стан шкіри й показники індексу тяжкості захворювання SCORAD [17].
Шляхом систематичного пошуку літератури (PubMed, CINAHL, Cochrane Central Register databases) N. Foolad і A. Armstrong у 2013 році відібрали дані про клінічні дослідження, у яких ефективність і безпеку пробіотиків при алергодерматозах порівнювали з плацебо. У цілому вибірка становила 13 клінічних досліджень, у яких взяли участь 3023 людини. Були продемонстровані значно більші позитивні ефекти пробіотиків порівняно з плацебо [16].
У дослідженнях, присвячених оцінці ефективності пробіотиків при алергії, було виявлено зниження ризику розвитку атопічної екземи в дітей першого року життя з групи ризику порівняно з групою плацебо. Надалі було визначено зниження ризику розвитку атопічної екземи протягом перших двох років життя в дітей, матері яких отримували пробіотики, порівняно з групою, що одержувала плацебо [19, 20].
Отже, існує серйозна доказова база наукових даних, яка свідчить про те, що розвитку атопічних захворювань сприяє зниження кількості лактобацил і біфідобактерій, які в нормі присутні в кишковій флорі [8, 15, 19, 27]. У хворих на алергодерматози відзначається зростання кількості клостридій, бактероїдів і деяких штамів E.сoli, які порушують нормальну роботу кишечника [8, 19, 21, 27]. Ліпосахариди грамнегативної флори призводять до збільшення рівня ендотоксинів, погіршуючи перебіг бронхіальної астми й атопічного дерматиту. Численними клінічними дослідженнями підтверджено, що пробіотичні бактерії, які входять до складу пробіотиків, відіграють роль у підтримці колонізаційної резистентності, тобто мають виражену антагоністичну активність відносно патогенних мікроорганізмів, продукуючи різні органічні кислоти, перекис водню, бактеріоцини й антибіотики [3].
Ідеальний пробіотик повинен бути стійким до технологічних процесів його приготування й зберігання при кімнатній температурі, не руйнуватися під впливом шлункового соку й жовчі, мати здатність до швидкого розмноження й не проявляти патогенні властивості в організмі людини. 
Сьогодні одним з найбільш перспективних пробіотичних мікроорганізмів є спороутворююча лактобактерія Bacillus coagulans (B.сoagulans) (рис. 2). Потрапляючи в дванадцятипалу кишку, спори B.сoagulans можуть проростати до вегетуючих бактерій у просвіті кишечника людини й давати виражені пробіотичні ефекти [10].
Останнім часом на світовому фармацевтичному ринку з’явилася низка препаратів, створених на основі B.сoagulans, із доведеною клінічною ефективністю [6]. Пробіотик на основі B.сoagulans перш за все замість вегетативних клітин містить спори, що добре переносять не тільки технологічні процеси, але й вплив шлункового соку й жовчних солей [5, 16]. При дослідженні параметрів безпеки (доклінічні й клінічні дослідження) встановлено відсутність потенційної токсичності B.сoagulans, що вигідно відрізняє їх від інших спорових мікроорганізмів і деяких лактобацил, які входять до складу пробіотиків [12, 26].
B.сoagulans належить до напіврезидентних бактерій: виконавши в організмі людини функцію пробіотика, вона проходить фазу споруляції й повільно залишає організм, виділяючись із фекаліями у вигляді спор. Отже, вона не порушує індивідуальний склад мікрофлори кишечника. Пробіотик B.сoagulans покращує мікробіологічний склад кишечника, збільшуючи кількість облігатних мікроорганізмів і витісняючи патогенну флору. Механізми цього виду дії — результат продукції молочної кислоти й індивідуальних бактеріоцинів, а також це імуномодулюючі ефекти — стимуляція клітинного й гуморального імунітету [10]. Імуномодулюючу дію мають метаболіти, що виділяються бактерією, її клітинною стінкою і спорами. На підставі наявних у літературі даних можна зробити висновок про те, що, мабуть, саме імуномодулюючі властивості B.сoagulans відіграють вирішальну роль у її фармакологічних ефектах. На це вказують важливість імунної системи в патогенезі багатьох захворювань, наявність експериментальних доказів проникнення бактерій і їх спор до лімфатичної системи і взаємодії з імунокомпетентними клітинами, а також місцеві й системні імунотропні ефекти пробіотика. Крім цієї основної дії, B.сoagulans сприяє перетравленню лактози, має протизапальну й антиоксидантну активність, а також чинить гіпохолестеринемічу дію [6].
В Україні офіційно зареєстрований і присутній на фармацевтичному ринку лікарський препарат, що створений на основі спор B.сoagulans, — Лактовіт Форте®. До складу препарату входять 120 млн спор Lactic Acid Bacillus (Bacillus coagulans), оригінальна назва цього мікроорганізму — Lactobacillus sporogenes (L.sporogenes), а також 1,5 мг фолієвої кислоти і 15 мкг вітаміну В12. Завдяки тому, що в препараті B.сoagulans знаходиться у формі спор, він не руйнується під дією антибіотиків і високої кислотності шлунка, як інші лактобактерії, і успішно доходить до дванадцятипалої кишки, де трансформується в живі вегетативні форми, здатні заповнити дефіцит нормальної мікрофлори [10].
На відміну від інших пробіотиків Лактовіт Форте відновлює слизову оболонку кишечника, що зменшує всмоктування алергенів, стимулює зростання власної мікрофлори, у тому числі біфідобактерій, пригнічує ріст і розмноження патогенної флори (сальмонели, шигели, клостридії, стрептококи). B.сoagulans має імуномодулюючі властивості. У процесі своєї життєдіяльності ці бактерії виділяють вітаміни групи В, які покращують репаративні процеси в слизовій оболонці кишечника, і ферменти, що сприяють розщепленню й перетравленню харчового субстрату до засвоюваних компонентів. Крім того, B.сoagulans виділяє L(+) молочну кислоту, яка швидко метаболізується й не викликає побічних ефектів на відміну від інших пробіотичних препаратів, що виділяють D(–) молочну кислоту, здатну призвести до розвитку метаболічного ацидозу. Проведені дослідження показали, що на тлі прийому Лактовіту Форте протягом 3–4 діб зникали клінічні прояви диспепсії кишечника, відновлювався вміст коротколанцюгових жирних кислот (С2-С6) у калі, на 6–7 діб раніше відновлювалася мікрофлора кишечника. Клінічне покращання при використанні молочнокислих бактерій корелювало з позитивними змінами імунологічних показників. Відновлювалися показники як місцевого, так і загального імунітету: рівень імуноглобулінів А, М, G; активізувалися показники фагоцитозу, знижувався вміст фактора некрозу пухлини альфа [1].
Слід зазначити, що важливу роль відіграють вітаміни — В9 (фолієва кислота) і В12 (ціанокобаламін), які входять до складу Лактовіту Форте. Вони беруть активну участь у процесах регуляції кровотворення, стимулюючи синтез гемоглобіну й розподіл імунних клітин, позитивно впливають на функціонування нервової системи, печінки й оновлення епітеліальних клітин слизової оболонки кишечника, сприяють нормалізації обміну жирів, а також метаболізму холестерину й ліпопротеїдів низької щільності, що можуть привести до розвитку і/або прогресування атеросклерозу [13].
При експериментальному дослідженні розвитку популяцій різних видів мікроорганізмів у присутності Лактовіту Форте виявлено, що препарат сприяє зростанню сапрофітної кишкової палички, зниженню розвитку стафілококів і мікроорганізмів роду Proteus, що може мати практичне значення у спрямованій нормалізації мікрофлори кишечника при дисбактеріозах та атопічних захворюваннях [2].
Клінічний інтерес становить дослідження, проведене професором Н.В. Харченко (2007) на базі Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. Під спостереженням перебували 20 хворих із синдромом дисбактеріозу кишечника 1–3 ступеня на тлі хронічних захворювань кишечника та атопічного дерматиту. У комплексній терапії їм призначали препарат Лактовіт Форте по 1 капсулі за 40 хвилин до їди 2 рази на добу протягом 30 днів. Після лікування больовий синдром зник у 18 хворих із 20, метеоризм, бурчання, здуття — у 14 із 16, зменшення шкірних проявів спостерігалися у 8 з 10 хворих. У всіх хворих відзначено збільшення кількості облігатної флори — біфідо- і лактобактерій.
Отже, дисбактеріоз кишечника бере участь у розвитку атопічних захворювань. У свою чергу, атопічні захворювання досить часто призводять до порушення кишкового мікробіоценозу [3]. Ефективним методом корекції даних порушень є застосування пробіотиків, серед яких важливе місце посідає комбінований пробіотичний препарат Лактовіт Форте. Завдяки тому, що лактобактерії знаходяться у формі спор, вони не руйнуються під дією антибіотиків і високої кислотності шлунка, як інші лактобактерії, і успішно трансформуються в живі вегетативні форми, здатні заповнити дефіцит нормальної мікрофлори. Унікальні властивості Лактовіту Форте дозволяють не тільки заселяти кишечник мікроорганізмами, але й забезпечити умови для зростання власної корисної мікрофлори. Лактовіт Форте на відміну від інших пробіотиків відновлює слизову кишечника, що зменшує всмоктування алергенів і сприяє ефективному позбавленню проявів кишкового дисбактеріозу й алергічних захворювань.
Конфлікт інтересів. Не заявлений.

Список литературы

  1. Бельмер С.В., Малкоч А.В. Дисбактериоз кишечника и роль пробиотиков в его коррекции. Лечащий врач. 2006. № 6.
  2. Ершова И.Б., Коваленко И.В., Дворядкина Л.В., Матаева Н.В. Коррекция дисбактериоза кишечника в комплексном лечении гепатитов у детей. Здоровье ребенка. 2007. № 6. С. 27–31.
  3. Николаева С.В. Роль молочнокислых бактерий в здоровье человека. Лечащий врач. 2013. 2. 78-80.
  4. Шендеров Б.А. Медицинская микробная экология и функциональное питание. Т. III. Пробиотики и функциональное питание. М.: Грант, 2001. 208 с.
  5. Abhari Kh., Shekarforoush S.S., Sajedianfard J., Hosseinzadeh S., Nazifi S. The effects of probiotic, prebiotic and synbiotic diets containing Bacillus coagulans and inulin on rat intestinal microbiota. IJVR. 2015. 16. № 3. Р. 267-273.
  6. Adami A., Cavazzoni V. Biomass production, preservation and characteristics of a strain of Bacillus coagulans as probiotic. Microbiologie Aliments Nutrition. 1993. Vol. 11. P. 93-100.
  7. Arck P., Handjiski B., Hagen E., Pincus M., Bruenahl C., Bienenstock J., Paus R. Is there a ‘gut-brain-skin axis’? Exp. Dermatol. 2010. 19. 401-405. doi: 10.1111/j.1600-0625.2009.01060.
  8. Bjorksten B., Sepp E., Julge K. et al. Allergy development and the intestinal microflora during the first year of life. J. Allergy Clin. Immunol. 2001. 108. 516-520.
  9. Caramia G., Atzei A., Fanos V. Probiotics and the skin. Clin. Dermatol. 2008. 26. 4-11. DOI: 10.1016/j.clindermatol.2007.10.008.
  10. Casula G., Cutting S.M. Bacillus probiotics: spore germination in the gastrointestinal tract. Appl. Environ. Microbiol. 2002. Vol. 68. № 5. P. 2344-2352. doi: 10.1128/AEM.68.5.2344-2352.2002.
  11. Cinque B. et al. Use of Probiotics for Dermal Applications. Liong M.T. (eds.) Probiotics. Microbiology Monographs. Vol. 21. Berlin, Heidelberg: Springer, 2011. Р. 221-241. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-642-20838-6_9.
  12. Dutta Ph., Mitra U., Dutta Sh. et al. Randomised controlled clinical trial of Lactobacillus sporogenes (Bacillus coagulans), used as probiotic in clinical practice, on acute watery diarrhoea in children. Trop. Med. Int. Health. 2011. 16. № 5. Р.555-561.
  13. Fanaro S., Chierici R., Guerrini P., Vigi V. Intestinal microflora in early infancy: composition and development. Acta. Paediatr. Suppl. 2003. 91. 48-55.
  14. Feleszko W., Jaworska J., Rha R.D., Steinhausen S., Avagyan A., Jaudszus A., Ahrens B., Groneberg D.A., Wahn U., Hamelmann E. Probiotic-induced suppression of allergic sensitization and airway inflammation is associated with an increase of T regulatory-dependent mechanisms in a murine model of asthma. Clin. Exp. Allergy. 2007 Apr. 37(4). 498-505. DOI: 10.1111/j.1365-2222.2006.02629.x.
  15. Gerasimov S.V., Vasjuta V.V., Myhovych O.O., Bondarchuk L.I. Probiotic supplement reduces atopic dermatitis in preschool children: a randomized, double-blind, placebo-controlled, clinical trial. Am. J. Clin. Dermatol. 2010. 11. 351-361.
  16. Gu Sh.B., Zhao L.N., Wu Y. et al. Potential probiotic attributes of a new strain of Bacillus coagulans CGMCC 9951 isolated from healthy piglet feces. World J. Microbiol. Biotechnol. 2015. 31. № 6. Р. 851-863.
  17. Isolauri E., Arvola T., Sütas Y., Moilanen E., Salminen S. Probiotics in the management of atopic eczema. Clin. Exp. Allergy. 2000 Nov. 30(11). 1604-10. DOI: 10.1046/j.1365-2222.2000.00943.x.
  18. Jan R.L., Yeh K.C., Hsieh M.H., Lin Y.L., Kao H.F., Li P.H. et al. Lactobacillus gasseri suppresses Th17 pro-inflammatory response and attenuates allergen-induced airway inflammation in a mouse model of allergic asthma. Br. J. Nutr. 2012. 108. 130-139. doi:10.1017/S0007114511005265.
  19. Kalliomäki M., Salminen S., Arvilommi H. et al. Probiotics in primary prevention of atopic disease: a randomised placebo-controlled trial. The Lancet. 2001. 357. 1076-1079. DOI: 10.1016/S0140-6736(00)04259-8.
  20. Kalliomäki M., Salminen S., Poussa T., Isolauri E. Probiotics during the first 7 years of life: a cumulative risk reduction of eczema in a randomized, placebo-controlled trial. J. Allergy Clin. Immunol. 2007. 119. 1019-1021.
  21. Kirjavainen P.V., Arvola T., Salminen S.J., Isolauri E. Aberrant composition of gut microbiota of allergic infants: a target of bifidobacterial therapy at weaning? Downloaded from http://gut.bmj.com/ on May 19, 2015. Published by group. bmj.com.
  22. Krutmann J. Pre- and probiotics for human skin. J. Dermatol. Sci. 2009. 54. 1-5. doi: 10.1016/j.jdermsci.2009.01.002.
  23. Kwon H.K., Lee C.G., So J.S., Chae C.S., Hwang J.S., Sahoo A. et al. Generation of regulatory dendritic cells and CD4+Foxp3+ T cells by probiotics administration suppresses immune disorders. Proc. Natl Acad. Sci. U.S.A. 2010. 107. 2159-2164. doi: 10.1073/pnas.0904055107.
  24. Lambers H., Piessens S., Bloem A., Pronk H., Finkel P. Natural skin surface pH is on averagebelow 5, which is beneficial for its resident flora. Int. J. Cosmet. Sci. 2006. 28. 359-370. doi: 10.1111/j.1467-2494.2006.00344.x.
  25. Oelschlaeger T.A. Mechanisms of probiotic actions — a review. Int. J. Med. Microbiol. 2010. 300. 57-62. doi: 10.1016/j.ijmm.2009.08.005.
  26. Ratna Sudha M., Yelikar K.A., Deshpande S. Clinical Study of Bacillus coagulans Unique IS-2 (ATCC PTA-11748) in the Treatment of Patients with Bacterial Vaginosis. Indian J. Microbiol. 2012. 52. № 3. Р. 396-399.
  27. Sepp E., Julge K., Mikelsaar M. et al. Intestinal microbiota and immunoglobulin E responses in 5-year-old Estonian children. Clin. Exp. Allergy. 2005. 35. 1141-1146.
  28. Shaw T.E., Currie G.P., Koudelka C.W., Simpson E.L. Eczema prevalence in the United States: data from the 2003 National Survey of Children’s Health. J. Invest. Dermatol. 2011. 131. 67-73. doi: 10.1038/jid.2010.251.
  29. Weiss G., Christensen H.R., Zeuthen L.H., Vogensen F.K., Jakobsen M., Frøkiær H. Lactobacilli and bifidobacteria induce differential interferon-β profiles in dendritic cells. Cytokine. 2011. 56. 520-530. doi: 10.1016/j.cyto.2011.07.024.
  30. Williams N.T. Probiotics. Am. J. Health Syst. Pharm. 2010. 67. 449-458. doi: 10.2146/ajhp090168.

Вернуться к номеру