Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №4, 2020
Вернуться к номеру
Великий учений та гуманіст
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Страницы памяти
Версия для печати
27 січня 2020 року виповнилося 110 років із дня народження видатного вченого-епідеміолога, мікробіолога, великого гуманіста йі просто непересічної людини Генрика Мосінга (1910–1999). Народився майбутній учений у Львові в родині, у якій віддали своє життя медицині декілька поколінь — його прадід, дід і батько були лікарями. Саме зі Львовом пов’язав своє життя й наукову діяльність Генрик Мосінг. У 1928–1932 роках він вивчав медицину на медичному факультеті університету. Ще в студентські роки був захоплений науковими дослідженнями з епідеміології висипного тифу, що на той час був однією з найактуальніших інфекційних хвороб у Галичині. На початку 1930-х років самовіддано починає працювати в лабораторії висипного тифу кафедри загальної біології Львівського університету під керівництвом видатного лікаря, мікробіолога та імунолога Рудольфа Вайгля (1883–1957). Саме тут, в мікробіологічних й епідеміологічних дослідженнях висипного тифу, зокрема в дослідженнях унікальної вакцини проти висипного тифу, розкривається талант молодого вченого Генрика Мосінга. Після закінчення університету продовжує займатися епідеміологічними та серологічними дослідженнями висипного тифу, бере участь у складі мобільних епідеміологічних лабораторій в експедиціях в епідемічні осередки висипного тифу. За наукові дослідження висипного тифу у 1937 році Генрик Мосінг отримує наукове звання доктора медицини.
У роки Другої світової війни, у надзвичайно складних умовах, Генрик Мосінг під науковим керівництвом Рудольфа Вайгля організовує роботу з виробництва висипнотифозної вакцини в новоствореному в 1940 році санітарно-бактеріологічному інституті, що продовжується і в часи німецької окупації. З ризиком для життя поширює вакцину серед цивільного населення, навіть в гето і концентраційних таборах. У повоєнні роки повною мірою проявився організаторський талан Генрика Мосінга у відновленні роботи Львівського інституту епідеміології і мікробіолології, зокрема відділу висипного тифу, яким він керував довгі роки. У цей час поряд із практичною діяльністю з виготовлення вакцини проти висипного тифу, ліквідації осередків висипного тифу Генрик Мосінг повертається до систематичних наукових досліджень рикетсіозів. Надбанням довгих років наполегливої праці було створення діагностикуму для специфічної діагностики висипного тифу (тест Мосінга), який довгі роки вироблявся у Львові за часів Радянського Союзу і в незалежній Україні, що дозволило підняти діагностику цієї хвороби на якісно новий рівень.
Величезним надбанням фундаментальних досліджень Генрика Мосінга було дослідження рецидивного висипного тифу — хвороби Брілла. У повоєнні роки в Радянському Союзі заперечувалося епідеміологічне значення рецидивів висипного тифу, концепція рецидивної природи висипного тифу проголошувалася «реакційною теорією Цінссера», а тому передбачалася швидка ліквідація захворюваності на висипний тиф шляхом раннього виявлення джерел хвороби й ліквідації епідемічних осередків. Ґрунтуючись на глибоких теоретичних дослідженнях і багаторічних спостереженнях, Генрик Мосінг доводив рецидивну природу хвороби Брілла і застерігав, що боротьба з висипним тифом є завданням на тривалішу перспективу, оскільки рецидиви висипного тифу у перехворілих за умов поширення педикульозу створюють умови для підтримання епідемічного процесу. У подальші роки життя підтвердило правоту наукових поглядів Генрика Мосінга щодо природи хвороби Брілла.
Любов до людей, гуманістичні погляди Генрика Мосінга спонукали його до поєднання наукової роботи в стінах Львівського інституту епідеміології та гігієни з релігійною діяльністю: у 1961 році він був висвячений кардиналом Стефаном Вишинським у сан священика й довгі роки виконував душпастерські обов’язки за нелегких умов атеїстичної держави.
Невтомна наукова праця Генрика Мосінга, гуманістична направленість всієї його діяльності є взірцем для молодих поколінь епідеміологів, мікробіологів, інфекціоністів.
Завідувач кафедри інфекційних
хвороб ЛНМУ імені Данила Галицького
проф. О.М. Зінчук