Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" Том 8, №3, 2020

Back to issue

Тривожно-депресивний синдром як прояв хронічної герпесвірусної інфекції

Authors: Андрєєва О.Г., Дьяченко П.А., Муравська Л.В., Клюс В.Ю., Пархомец Б.А.
ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб НАМН України ім. Л.В. Громашевського», м. Київ, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Medical forums

print version

Актуальність. На сьогодні особлива увага приділяється наявності взаємозв’язку між психічним і соматичним станом людини. Герпесвірусні інфекції — це одні з найбільш поширених хронічних вірусних захворювань людини. Герпесвіруси мають природний тропізм до лімбіко-діенцефальної системи мозку, що контролює психоемоційний стан людини. 
Мета дослідження. Дослідження поширеності та вираженості тривожно-депресивного синдрому на основі госпітальної шкали тривоги і депресії (HADS) у хворих з ураженням нервової системи гепресвірусної етіології.
Результати та обговорення. У даному дослідженні брали участь 2 групи по 30 осіб. Перша група (основна) — це 30 осіб віком від 14 до 74 років з верифікованим діагнозом герпесвірусного ураження нервової системи. Друга група (контрольна) — 30 практично здорових людей. У першій групі жінок було 20, чоловіків — 10. Друга група — 20 жінок, 10 чоловіків. Діагнози: енцефаліт, менінгоенцефаліт, арахноенцефаліт, арахноїдит, розсіяний енцефаломієліт, полінейропатія, арахноєнцефалополінейропатія, розсіяний склероз. Етіологічні чинники: HSV, EBV, VZV, Borrelia burgdorferi, HHV-7 + EBV, EBV + VZV, EBV + HSV, EBV + HHV-6, HSV + VZV, HSV + CMV + EBV + VZV, HSV + VZV + CMV + EBV + Toxoplasma gondii. У всіх осіб першої групи спостерігався середньотяжкий перебіг. У другій групі таких діагнозів не було встановлено.
Нами було проведене дослідження за госпітальною шкалою тривоги і депресії хворих з ураженням нервової системи, які надійшли на лікування в відділення нейроінфекцій. Встановлено, що хворі, які страждають від ураження нервової системи герпесвірусної етіології, мають ознаки депресії та тривоги, а також тривалість в днях субклінічно вираженої депресії у 9 осіб першої групи становила 2,54 ± 0,98 при р = 0,04, а в другій групі депресії не спостерігалось. Субклінічно виражена тривога в першій групі була у 7 осіб, тривалість в днях — 4,2 ± 1,2, а в другій групі — у 2 осіб, що становило 1,00 ± 0,69 при р = 0,02. У хворих з ураженням нервової системи виявлено слабкий кореляційний зв’язок депресії з тривалістю захворювання (р = 039), вестибулоатактичним (р = 0,25) та церебрастенічним (р = 0,44) синдромами. У хворих з ураженням нервової системи виявлено слабкий кореляційний зв’язок тривоги з вестибулоатактичним (р = 0,41) та церебрастенічним (р = 0,33) синдромами.
Висновки. 1. При герпесвірусних ураженнях нервової системи більш виражені тривожно-депресивний синдром, ніж у практично здорових осіб, що, можливо, пов’язано з ураженням лімбіко-діенцефальної системи мозку. 2. Пацієнти без ураження нервової системи виявляються більш пристосованими до стресових ситуацій, у них не виникають явища субклінічної депресії, невиражені ознаки клінічної тривожності. 3. Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS) рекомендується для оцінки тривожно-депресивного синдрому на практиці інфекціоніста.


Back to issue