Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" Том 8, №3, 2020

Back to issue

Клінічна та етіологічна характеристика вентиляторасоційованої пневмонії в поранених

Authors: Федорова О.О., Красюк О.А.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Medical forums

print version

Актуальність. Проблема пневмонії в поранених є актуальною в сучасному світі у зв’язку зі збільшенням локальних конфліктів та терористичних актів. Наявність додаткових факторів, зокрема тяжкого та вкрай тяжкого стану поранених, перебування на штучній вентиляції легень (ШВЛ) сприяють значному зростанню ризику виникнення вентиляторасоційованої пневмонії (ВАП). Серед хворих, які перебувають на ШВЛ, пневмонія виникає у 20 разів частіше, ніж у пацієнтів, які дихають самостійно, а ризик захворювання пневмонією після третьої доби ШВЛ із кожним днем зростає на 1 %. ВАП є нозокоміальною інфекцією, яка має найбільший ризик летальності, зменшення якого забезпечується своєчасною діагностикою, ефективною антибактеріальною терапією та запобіганням ускладненням ВАП.
Мета дослідження — визначення етіологічної структури, клінічних особливостей ВАП у поранених на підставі комплексної оцінки клініко-рентгенологічних та лабораторних даних. 
Матеріали та методи. Обстежено 38 військовослужбовців та цивільних осіб із ВАП, які перебували на лікуванні у відділеннях інтенсивної терапії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» у період 2014–2018 рр. Середній вік обстежених хворих становив 40,6 ± 3,8 року. Усім хворим проводилось комплексне клініко-лабораторне та рентгенологічне обстеження відповідно до сучасних стандартів діагностики ВАП. Обстежені хворі були розподілені на дві групи, зіставні за віком. Основну групу становили 20 хворих із ВАП, які перебували на тривалій ШВЛ внаслідок поранення. Контрольну групу — 18 хворих із ВАП, які перебували на тривалій ШВЛ внаслідок тяжкої соматичної патології. Статистичну обробку результатів проводили за допомогою пакетів аналізу в системі Microsoft Excel та пакета комп’ютерних програм Statistica for Windows 5,0.
Результати. У переважної більшості хворих ВАП була пізньою (діагностована після п’ятої доби перебування на ШВЛ). В основній групі хворих пізня ВАП встановлена у 15 (75 %), рання — у 5 (25 %) осіб. У контрольній групі — відповідно у 15 (83,3 %) та у 3 (16,7 %) хворих. За масштабом ураження легень в обох групах хворих переважала двобічна полісегментарна пневмонія. У поранених (основна група) двобічне ураження легень спостерігалось у 12 (60 %), однобічне — у 8 (40 %), полісегментарне — у 19 (95 %), моносегментарне — у 1 (5 %) осіб. У контрольній групі двобічне ураження легень відмічалось у 6 (33,3 %), однобічне — у 12 (66,7 %), полісегментарне — у 16 (89 %), моносегментарне — у 1(5 %) осіб. При дослідженні трахеобронхіального секрету у хворих основної групи було виділено 52 штами етіопатогенів і здебільшого (75 %) визначена мікстінфекція. Серед виділених збудників переважали: Pseudomonas aeruginosa (45 %), Acinetobacter (40 %), Proteus mirabilis (25 %), Candida albicans (20 %), Streptococcus mitis (25 %). При дослідженні трахеобронхіального секрету у хворих групи порівняння було виявлено 38 штамів бактерій. У даної категорії хворих при мікробіологічному дослідженні визначали: Pseudomonas aeruginosa (33,3 %), Staphylococcus aureus (33,3 %), Klebsiella pneumoniae (33,3 %), мікстінфекції (44,4 %). В основній групі хворих збудниками, які утворювали мікстінфекцію, були Pseudomonas aeruginosa (80 %), Proteus mirabilis (66,7 %), Escherichia coli (6,7 %), Staphylococcus aureus (13,3 %). У групі порівняння основними збудниками в складі мікстінфекції були Streptococcus spp. (37,5 %), Staphylococcus aureus (62,5 %), а також Pseudomonas aeruginosa (12,5 %). Ускладнення ВАП спостерігались у 20 (100 %) поранених та 16 (88,9 %) осіб із тяжкою соматичною патологією (група порівняння). У 16 (80 %) хворих основної групи виникла анемія, у 8 (40 %) — ексудативний плеврит, у 4 (20 %) — пневмоторакс, у 7 (35 %) — деструкція легеневої тканини. У групі порівняння домінуючим ускладненням також була анемія (50 %). Частота плевриту і пневмотораксу була однаковою — відповідно в 40 % основної групи і 38,9 % хворих групи порівняння. Проте у хворих із ВАП та тяжкою соматичною патологією деструкції легеневої тканини не спостерігалось. 
Висновки. Установлено, що ВАП у поранених здебільшого (75 %) є пізньою, характеризується двобічним та полісегментарним ураженням легень, частим розвитком легеневих та позалегеневих ускладнень. Тяжкий інфекційно-запальний процес при ВАП був спричинений агресивними бактеріальними збудниками, серед яких висока питома вага належить грамнегативним бактеріям (68,9 %). Збудниками ВАП у поранених здебільшого були: Ps. aeruginosa (60 %), Proteus mirabilis (45 %), Acinetobacter (40 %), мікстінфекція (75 %). 


Back to issue