Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 16, №3, 2020
Вернуться к номеру
Особливості клінічного перебігу негоспітальної пневмонії у військовослужбовців, ускладненої інфекційно-токсичним шоком
Авторы: Хухлей В.О., Бадюк М.І., Хитрий Г.П.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. За даними власних попередніх досліджень. за останні 5 років суттєво зросла частота тяжких ускладнень гострих захворювань та хронічних хвороб у військовослужбовців. Зокрема, частка осіб, які надійшли у тяжкому і вкрай тяжкому станах, збільшилась на 48 %. Перше місце в структурі гострих захворювань (12,1 %) посідає клас X — «Хвороби органів дихання». На основі аналізу результатів власних досліджень можно сказати, що в 75 % випадків тяжкі стани з класу хвороб органів дихання викликали гострі негоспітальні пневмонії (НП), що стали причиною інфекційно-токсичного шоку (ІТШ) у 2 % спостережень.
Метою дослідження стало виявлення особливостей клінічного перебігу НП, ускладненої ІТШ, у військовослужбовців.
Матеріали та методи. Використовувалися медико-соціологічний, клінічні, інструментальні, лабораторні методи, медико-статистичний, системний підхід. Проведено аналіз лікування 51 військовослужбовця у ВРІТ для інфекційних хворих Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» за 2014–2017 рр. Вік військовослужбовців становив від 18 до 53 років, у середньому — 31,60 ± 1,55 року. Серед військовослужбовців було 94,2 % осіб чоловічої статі і 5,8 % — жіночої.
Результати. Аналіз структури НП у військовослужбовців, перебіг яких ускладнився розвитком ІТШ, показав значне переважання крупозних зливних та двосторонніх (80,3 %) НП над вогнищевими (19,7 %). У 15,2 % випадків низькі показники АТ спостерігалися в перші години перебування хворих у стаціонарі, а в 41,2 % випадків — на догоспітальному етапі, що служило безпосереднім приводом для термінової госпіталізації хворих. Коливання АТ у цей період перебувало в межах від 90/60 до 40/0 мм рт.ст. Характерним для тяжкого перебігу НП, на відміну від НП середнього ступеня тяжкості, було зменшення пульсового тиску до 20–30 мм рт.ст., що певною мірою свідчило про зниження серцевого викиду.
Висновки. 1. ІТШ при тяжкому перебігу НП у військовослужбовців розвивається в ранні терміни захворювання. 2. Розвиток ІТШ при НП у військовослужбовців не має чіткої залежності від локалізації та обсягу запального інфільтрату легеневої тканини. 3. Клінічними критеріями ІТШ при НП є: систолічний тиск нижче 90 мм рт.ст., ЧСС більше 100 уд/хв, шоковий індекс більше 1, порушення сечовиділення тощо.