Журнал "Гастроэнтерология" Том 54, №3, 2020
Вернуться к номеру
Пам’яті професора Павла Федоровича Кришеня (1921–2020)
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Страницы памяти
Версия для печати
15 липня 2020 року на сотому році життя перестало битися серце знаного вченого-гастроентеролога, організатора охорони здоров’я, доктора медичних наук, професора, заслуженого діяча науки УРСР, директора Інституту гастроентерології НАМН України (1967–1987) Павла Федоровича Кришеня.
Народився П.Ф. Кришень 12 липня 1921 р. у селі Зеленому Петрівського району Кіровоградської області в сім’ї селян. З 1937 року навчався в запорізькому авіатехнікумі, який закінчив у 1941 році, мав бронь і підлягав евакуації на Урал. Проте відмовився й пішов добровольцем на фронт.
Восени 1942 р., обороняючи Північний Кавказ, під Моздоком отримав тяжке мінно-розривне поранення кінцівки й контузію голови. Понад 9 місяців — у госпіталях в Узбекистані й Туркменії. Потім школа механіка-танкіста — і знову фронт.
Закінчив війну старшиною 6 гвардійської танкової армії в Японії. У серпні 1945 р. був поранений у районі Мукдена й горів у танку. Перебував на лікуванні в Забайкаллі й наприкінці 1946 р. був остаточно демобілізований.
Закінчив Дніпропетровський медичний інститут (1953), після закінчення працював інструктором обкому партії (1953–1956), головним лікарем міської лікарні № 2 м. Дніпропетровська (1956–1967), поєднавши цю роботу з роботою асистента на кафедрі загальної хірургії.
Кандидат медичних наук (1964), доктор медичних наук (1971), професор.
У 1967–1987 рр. — директор Науково-дослідного інституту гастроентерології. Ф.П. Кришень фактично був одним із його засновників і працював тут до останніх років свого життя.
Становлення й розвиток наукової і практичної гастроентерології, а також спеціалізованої гастроентерологічної служби в Україні нерозривно пов’язані з іменем Павла Федоровича Кришеня. Це був перший інститут такої спрямованості в СРСР, тільки через 3 роки був відкритий Всесоюзний НДІ гастроентерології в м. Москві, через 5 років — лабораторія гастроентерології у м. Тарту і невеликий інститут з одним клінічним відділенням — у м. Душанбе.
Під керівництвом П.Ф. Кришеня співробітники інституту першими в СРСР і в Україні працювали над розробкою нових напрямів вивчення захворювань органів травлення. Вагомими здобутками стали дослідження патогенетичних механізмів гастроентерологічної патології, вивчення факторів виникнення й перебігу основних нозологій, удосконалення відомих і створення нових методів діагностики, лікування й профілактики захворювань органів травлення.
Професор П.Ф. Кришень підготував близько 40 кандидатів і докторів наук.
В особі П.Ф. Кришеня поєднались якості вченого-дослідника, вихователя молоді й талановитого організатора. За роки, у які Павло Федорович очолював інститут, він був головою Товариства гастроентерологів України, заступником голови Товариства гастроентерологів СРСР, головним гастроентерологом МОЗ України, головою Проблемної комісії «Гастроентерологія».
Професор П.Ф. Кришень — засновник і головний редактор збірника наукових праць «Гастроентерологія» (видається з 1969 року), у якому відображені досягнення гастроентерологічної науки і практики України.
Павло Федорович був одним із співавторів «Великої медичної енциклопедії», його ім’я внесене в пам’ятні видання України.
П.Ф. Кришень був надзвичайно відповідальною і високопрофесійною людиною, його життєвий шлях є прикладом самовідданого служіння медичній науці. Нагороджений десятьма трудовими й бойовими орденами і безліччю медалей, Почесною грамотою Верховної Ради України, медалями ВДНГ СРСР і УРСР, заслужений діяч науки України (1981).
Павло Федорович працював в Інституті гастроентерології включно до 2016 року, до того часу, поки дозволяло здоров’я.
Від імені адміністрації і співробітників ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» висловлюємо щире співчуття рідним, родичам, друзям і колегам з приводу непоправної втрати.
Співробітники інституту завжди пам’ятатимуть людину зі щирим серцем, високопрофесійного фахівця, талановитого науковця, громадського діяча, ім’я якого назавжди залишиться
в наших серцях.