Мобильная версия

Международный неврологический журнал Том 16, №5, 2020

Нейробіологія COVID-19

Авторы: Majid Fotuhi (a, b), Ali Mian (c), Somayeh Meysami (d), Cyrus A. Raji (c, e)
a — NeuroGrow Brain Fitness Center, McLean, VA, USA
b — Johns Hopkins Medicine, Baltimore, MD, USA
c — Neuroradiology Section, Mallinckrodt Institute of Radiology at Washington University in St. Louis, St. Louis, MO, USA
d — Department of Neurology, David Geffen School of Medicine at UCLA, Los Angeles, CA, USA
e — Department of Neurology, Washington University in St. Louis, St. Louis, MO, USA

Рубрики: Неврология

Разделы: Справочник специалиста

Аносмія, інсульт, параліч, порушення функцій черепних нервів, енцефалопатія, делірій, менінгіт і судоми є деякими з неврологічних ускладнень у пацієнтів із коронавірусною хворобою-19 (COVID-19), викликаною новим коронавірусом-2 (SARS-Cov2). Залишається проблемою встановити, у яких випадках неврологічні порушення при COVID-19 викликані самим SARS-Cov2, надмірною цитокіновою відповіддю, яку він запускає, і/або є результатом гіперкоагуляції і тромбоутворення в кровоносних судинах усього організму й мозку. У цій статті ми зробимо огляд матеріалів, де згадуються неврологічні прояви в пацієнтів з COVID-19, у тому числі гострі неврологічні симптоми (наприклад, інсульт), навіть без типових респіраторних симптомів, таких як лихоманка, кашель або задишка. Також ми обговоримо різні нейробіологічні процеси й механізми в головному мозку, черепних нервах, периферичних нервах і м’язах, що можуть лежати в основі зв’язку між SARS-Cov2 і COVID-19. Нарешті, ми пропонуємо базову класифікаційну схему NeuroCovid, що об’єднує ці концепції і виділяє деякі питання, які потребують вирішення в клінічній практиці в даний момент, і довгострокові наслідки COVID-19, такі як депресія, обсесивно-компульсивний розлад, безсоння, зниження когнітивних функцій, прискорене старіння, хвороба Паркінсона або хвороба Альцгеймера в майбутньому. При цьому ми маємо намір надати базис для майбутніх гіпотез і досліджень щодо взаємодій SARS-Cov2 і нервової системи.

Аносмия, инсульт, паралич, нарушение функций черепных нервов, энцефалопатия, делирий, менингит и судороги являются некоторыми из неврологических осложнений у пациентов с коронавирусной болезнью-19 (COVID-19), вызванной новым коронавирусом-2 (SARS-Cov2). Остается проблемой установить, в каких случаях неврологические нарушения при COVID-19 вызваны самим SARS-Cov2, чрезмерным цитокиновым ответом, который он запускает, и/или являются результатом гиперкоагуляции и тромбообразования в кровеносных сосудах всего организма и мозга. В этой статье мы сделаем обзор материалов, в которых упоминаются неврологические проявления у пациентов с COVID-19, в том числе острые неврологические симптомы (например, инсульт), даже без типичных респираторных симптомов, таких как лихорадка, кашель или одышка. Также мы обсудим различные нейробиологические процессы и механизмы в головном мозге, черепных нервах, периферических нервах и мышцах, которые могут лежать в основе связи между SARS-Cov2 и COVID-19. Наконец, мы предлагаем базовую классификационную схему NeuroCovid, которая объединяет эти концепции и выделяет некоторые вопросы, требующие решения в клинической практике в настоящий момент, и долгосрочные последствия COVID-19, такие как депрессия, обсессивно-компульсивное расстройство, бессонница, снижение когнитивных функций, ускоренное старение, болезнь Паркинсона или болезнь Альцгеймера в будущем. При этом мы намерены предоставить базис для будущих гипотез и исследований в отношении взаимодействий SARS-Cov2 и нервной системы.

Anosmia, stroke, paralysis, cranial nerve deficits, encephalopathy, delirium, meningitis, and seizures are some of the neurological complications inpatients with coronavirus disease-19 (COVID-19) which is caused by acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-Cov2). There remains a challenge to determine the extent to which neurological abnormalities in COVID-19 are caused by SARS-Cov2 itself, the exaggerated cytokine response it triggers, and/or the resulting hypercoag-ulapathy and formation of blood clots in blood vessels throughout the body and the brain. In this article, we review the reports that address neurological manifestations in patients with COVID-19 who may present with acute neurological symptoms (e.g., stroke), even without typical respiratory symptoms such as fever, cough, or shortness of breath. Next, we discuss the different neurobiological processes and mechanisms that may underlie the link between SARS-Cov2 and COVID-19 in the brain, cranial nerves, peripheral nerves, and muscles. Finally, we propose a basic “NeuroCovid” classification scheme that integrates these concepts and highlights some of the short-term challenges for the practice of neurology today and the longterm sequalae of COVID-19 such as depression, OCD, insomnia, cognitive decline, accelerated aging, Parkinson’s disease, or Alzheimer’s disease in the future. In doing so, we intend to provide a basis from which to build on future hypotheses and investigations regarding SARS-Cov2 and the nervous system.

Ключевые слова

хвороба Альцгеймера; аносмія; цереброваскулярна патологія; COVID-19; цитокіни; SARS-Cov2; судоми; васкуліт

болезнь Альцгеймера; аносмия; цереброваскулярная патология; COVID-19; цитокины; SARS-Cov2; судороги; васкулит

Alzheimer’s disease; anosmia; cerebrovascular disease; COVID-19; cytokines; SARS-Cov2; seizure; vasculitis

Вступ

Коронавірус-2, що викликає тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS-Cov2), — це новий бета-коронавірус, який викликає різні симптоми, відомі як коронавірусна хвороба (COVID-19) [1]. Збільшується число спостережень, у яких висловлюються припущення, що симптоми COVID-19 включають широкий спектр неврологічних проявів [2–5]. На початку коронавірусної пандемії лікування пацієнтів з COVID-19 було зосереджене на лікуванні гарячки, кашлю, задишки й дихальної недостатності. Однак стає все більш очевидним, що SARS-Cov2 може сприяти виникненню низки неврологічних порушень, що включають аносмію, судоми, інсульт, сплутаність свідомості, енцефалопатію і повний параліч [6, 7]. До 20 % пацієнтів із COVID-19, яким потрібна госпіталізація до відділень інтенсивної терапії через неврологічні порушення, і пацієнти з COVID-19 у відділеннях інтенсивної терапії (ВІТ) мають неврологічний дефіцит і більш високий ризик смерті [8, 9]. Пацієнти, які виписуються з ВІТ, оскільки в них закінчуються респіраторні симптоми, мають потенційно більш високий ризик виникнення довгострокових резидуальних нейропсихіатричних і нейрокогнітивних станів, включно з депресією, обсесивно-компульсивним розладом, психозом, хворобою Паркінсона і хворобою Альцгеймера [10, 11].

У даному огляді ми узагальнимо опубліковані дані про пацієнтів з COVID-19 із різними неврологічними симптомами з акцентом на наше сучасне розуміння патофізіології того, як SARS-Cov2 впливає на центральну й периферичну нервову систему. Ми також розглянемо питання впливу коронавірусної пандемії на пацієнтів з хворобою Альцгеймера або іншими неврологічними захворюваннями. Також ми обговоримо, як неінфіковані люди можуть стати більш стійкими до короткострокового й довгострокового впливу SARS-Cov2 у разі зараження цим вірусом у майбутньому. Нарешті, ми підкреслимо важливість виявлення пацієнтів, у яких є неврологічні симптоми без типових симптомів COVID-19, щоб знизити ризик поширення вірусу в стаціонарних і/або амбулаторних неврологічних відділеннях.

Неврологічні симптоми в пацієнтів із COVID-19

Дослідження, присвячені аносмії та агевзії

У клінічному випадку, описаному в Ірані, на МРТ у пацієнта з COVID-19, що дебютує гострою аносмією, стан слизової оболонки носа був у межах норми (без застійних явищ) і обсяг нюхових цибулин з двох сторін також був у нормі [16]. Дисфункція нюху й смаку значно поширена в пацієнтів з COVID-19 у країнах Європи [17–19]. Lechien і співавт. виявили, що серед 417 пацієнтів з COVID-19 легкої і середньої тяжкості у 85,6 % було порушення нюху, а у 88,0 % — смакові порушення [19]. Серед 59 пацієнтів, госпіталізованих з COVID-19 у лікарню в Італії, 33,9 % повідомили про порушення або нюху, або смаку, а 18,6 % повідомили про наявність обох цих порушень [20]. Серед 202 пацієнтів із легкими симптомами COVID-19 в іншій лікарні в Італії 64,4 % мали порушення нюху або смаку [18]. Однак серед 214 пацієнтів, госпіталізованих у Китаї (м. Ухань) із тяжкими або легкими симптомами COVID-19, тільки 5,1 і 5,6 % мали погіршення нюху або смаку; ці порушення найчастіше зустрічалися серед пацієнтів із легкою формою COVID-19, ніж у пацієнтів із тяжкою COVID-19 (6–7 % проти 3,0 %) [6].

Дослідження, присвячені цереброваскулярним захворюванням

Утворення дрібних і великих тромбів, як у головному мозку, так і в багатьох інших органах, було зареєстровано в значної кількості пацієнтів з COVID-19. У дослідженні Li і співавт. 13 із 221 пацієнта з COVID-19 мали ознаки цереброваскулярних захворювань, підтверджені методами нейровізуалізації [21]. У більшості пацієнтів були ішемічні інфаркти як дрібних, так і великих артеріальних судин. В одного пацієнта був тромбоз церебральних вен, що підтверджено КТ-венограмою, і в одного пацієнта був внутрішньочерепний крововилив, підтверджений КТ голови. У дослідженні Мао і співавт. з 214 пацієнтів з COVID-19 у п’яти пацієнтів були ішемічні інсульти і в одного пацієнта був внутрішньочерепний крововилив [6]. У більшості пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями (та іншими неврологічними порушеннями) в цьому дослідженні були тяжкі симптоми COVID-19. Однак двоє із шести пацієнтів надійшли в лікарню з ознаками інсульту, але спочатку не мали респіраторних симптомів, які змусили б лікарів підозрювати наявність COVID-19 [6].

Інше дослідження Oxley і співавт. також продемонструвало, що в молодих здорових людей можуть розвиватися інсульти з класичними симптомами COVID-19, такими як кашель або лихоманка, або без них [22]. У дослідженні повідомлялося про 39-річного чоловіка без симптомів COVID-19, у якого розвинулися геміплегія, атаксія і порушення свідомості. МРТ головного мозку показала наявність оклюзії правої задньої мозкової артерії. Пацієнту була проведена церебральна ангіографія і процедура вилучення тромбу з подальшою антиагрегантною терапією аспірином. Він був переведений у реанімацію і знаходився в критичному стані. В іншого пацієнта, 37-річного чоловіка, розвинулися правобічна геміплегія і порушення свідомості, також без будь-яких симптомів COVID-19. МРТ показала наявність оклюзії лівої середньої мозкової артерії. Пацієнту було виконано вилучення тромбу, після чого був призначений апіксабан. Пацієнт швидко одужав і був виписаний з лікарні.

Судоми або енцефалопатія

Є кілька повідомлень про випадки, коли пацієнти з COVID-19 були госпіталізовані з гарячкою, ригідністю потиличних м’язів, сплутаністю свідомості, змінами психічного статусу і/або судомами. Наприклад, Filtov і співавт. описали клінічний випадок 74-річної жінки, яка надійшла до лікарні з гарячкою, кашлем і сплутаністю свідомості [23]. На комп’ютерній томографії у неї були виявлені старі великі вогнища інсультів у лівій скроневій частці, але нових вогнищ інсульту не було. Moriguchi і співавт. повідомили про випадок, коли 24-річний чоловік надійшов у відділення невідкладної допомоги з головним болем, ригідністю потиличних м’язів, судомами і втратою свідомості [24]. МРТ головного мозку пацієнта показало гіперденсивне вогнище в правій скроневій частці й гіпокампі, а також у стінці нижнього рога правого шлуночка. ПЛР-аналізи мазка з носа й цереброспінальної рідини (ЦСР) на SARS-Cov2 були позитивними. Була проведена підтримуюча терапія, у подальшому стан пацієнта значно покращився, але було відзначено, що в нього розвинулася ретроградна амнезія і він не пам’ятав події, пов’язані з початком пандемії COVID-19 (особисте спілкування з доктором Moriguchi). Poyiadji і співавт. повідомили про випадок 58-річної жінки, яка надійшла до лікарні в Детройті з кашлем, гарячкою і сплутаністю свідомості. Картина МРТ у неї відповідала діагнозу гострого некротичного (геморагічного) енцефаліту [25]. Duong і співавт. описали клінічний випадок 41-річної жінки з COVID-19, яка була госпіталізована з головним болем, гарячкою, дезорієнтацією, судомами й галюцинаціями [26]. КТ голови і аналіз цереброспінальної рідини в неї були без патології. Yin і співавт. навели спостереження ще одного пацієнта, 64-річного чоловіка з COVID-19, який надійшов до лікарні з гострим початком летаргії, дратівливістю, дисоційованим мовленням і сплутаністю свідомості. Результати КТ голови і аналіз ЦСР патології не виявили [27]. Мао і співавт. повідомили, що серед 214 пацієнтів, госпіталізованих із тяжкою формою COVID-19, у 14,8 % мало місце порушення свідомості та в одного пацієнта були судоми [6].

У дослідженні пацієнтів відділення реанімації та інтенсивної терапії з тяжким перебігом COVID-19 і гострим респіраторним дистрес-синдромом (N = 58) у 65 % була сплутаність свідомості, а в 69 % — психомоторне збудження [28]. Серед 13 пацієнтів у цьому дослідженні, яким була зроблена МРТ через непояснимі симптоми енцефалопатії, у 62 % (8/13) були виявлені ознаки лептоменінгіту, у 23 % (3/13) — ішемічний інсульт, і в усіх 11 пацієнтів, яким проводили перфузійну візуалізацію, була виявлена двобічна лобно-скронева гіпоперфузія. Цікаво, що у двох пацієнтів, яким виконувалася дифузійно-зважена МРТ, були виявлені вогнища гострих інсультів невеликих розмірів, які були несподіваною знахідкою з огляду на результати неврологічного обстеження цих пацієнтів. В одного пацієнта був безсимптомний гострий ішемічний інсульт з локалізацією в мозочку [28].

Дослідження, присвячені периферичній нервовій системі

SARS-Cov2, як і SARS-Cov1, може спричинити серйозні пошкодження черепних нервів, периферичних нервів і м’язів. Слабкість м’язів обличчя, утруднене дихання, нездатність стояти або ходити або труднощі з відлученням від дихальних апаратів можуть бути частково спричинені синдромом Гієна — Барре, викликаним COVID-19. Gutierrez-Ortiz і співавт. повідомляють про випадки двох пацієнтів з порушеннями рухів очних яблук через наявність у них синдрому Міллера Фішера й краніального поліневриту. Також у них були такі симптоми: аносмія, агевзія, арефлексія, атаксія, між’ядерна офтальмоплегія і фасцикулярно-окоруховий параліч [29]. Аналізи крові в одного з цих пацієнтів були позитивними на GD1b. Цим пацієнтам був призначений в/в Ig, і в результаті лікування у них настало швидке відновлення. В іншого пацієнта з COVID-19, про якого повідомили Toscano та співавт., були виражена слабкість м’язів обличчя й сенсорна атаксія [30]. МРТ головного мозку показала ознаки ураження лицьового нерва. Пацієнт також добре відреагував на лікування в/в Ig, і покращання стану в нього відбулося протягом тижня [30]. Усі чотири пацієнти в цьому звіті мали типову картину в спинномозковій рідині й типові симптоми COVID-19 різного ступеня вираженості. У цілому здається, що в пацієнтів із COVID-19, у яких були різного ступеня ураження черепних нервів і кінцівок і яким був швидко проведений аналіз спинномозкової рідини і швидко виставлений діагноз, прогноз був сприятливим.

В обсерваційному дослідженні, проведеному Мао і співавт., у пацієнтів з COVID-19 у відділенні інтенсивної терапії були летаргія, м’язова атрофія і м’язова слабкість множинної етіології [6]. Проте в них переважали м’язові симптоми. Вони повідомили, що в 19,3 % пацієнтів із тяжкою формою COVID-19 були відзначені виражені пошкодження м’язів [6]. Аналогічні результати були зареєстровані в пацієнтів з COVID-19 в інших відділеннях інтенсивної терапії [31].

Стадії нейро-COVID: від аносмії до енцефалопатії

На основі аналізу потенційних патофізіологічних механізмів неврологічних проявів SARS-Cov2 ми пропонуємо концептуальну схему «стадії нейро-COVID», що може служити основою для майбутніх обговорень і досліджень.

Нейро-COVID, стадія I. Ступінь зв’язування SARS-Cov2 з рецепторами ACE2 обмежений назальним епітелієм і смаковими епітеліальними клітинами. Цитокіновий шторм, що активується вірусом, залишається слабовираженим і добре контрольованим. У пацієнтів може бути тільки погіршення нюху або смаку, і вони часто одужують без будь-яких медичних втручань.

Нейро-COVID, стадія II. SARS-Cov2 активує стійку імунну відповідь з високими рівнями цитокінів, що в перспективі збільшують рівні феритину, C-реактивного білка і D-димеру. У результаті розвивається стан гіперкоагуляції, що викликає утворення тромбів, і, отже, у пацієнтів можуть розвиватися інсульти через оклюзії артерій або венозний тромбоз. Підвищена імунна відповідь також викликає васкуліт у м’язах або нервах на додаток до імуноопосередкованої «молекулярної мімікрії», що пошкоджує черепні нерви, периферичні нерви і/або м’язи.

Нейро-COVID, стадія III. Цитокіновий шторм SARS-Cov2 пошкоджує гематоенцефалічний бар’єр і призводить до інфільтрації запальних чинників та іншого вмісту крові (включно з вірусними частками) в мозок. У результаті набряк і черепно-мозкова травма призводять до розвитку таких симптомів, як марення, енцефалопатія і/або судоми. Високі титри вірусного навантаження займають більш високу частку ACE2 у крові, і, як такі, рівні ангіотензину II збільшуються. При цьому підвищений опір периферичних судин і гіпертензія збільшують ризик внутрішньочерепного крововиливу.

Довгострокові ускладнення: нейрокогнітивні й психічні порушення

У нейронах міститься високий рівень ACE2, і тому SARS-Cov2 може проникати в них і порушувати клітинний механізм виробництва енергії (в мітохондріях) і згортання білків [83]. SARS-Cov2, як і інші коронавіруси, може бути присутнім всередині деяких нейронів, не проявляючи токсичності [11]. Аномальне розташування й агрегація білків у пацієнтів, які виживають і відновлюються після гострої інфекції SARS-Cov2, теоретично можуть призвести до дегенерації мозку через десятиліття [83]. Оскільки деякі з наслідків SARS-Cov2 можуть проявлятися через місяці або роки після зараження, необхідно в майбутньому постійно спостерігати за пацієнтами, які перехворіли на COVID-19. Ведення точних регістрів пацієнтів з COVID-19 із неврологічними порушеннями в майбутньому може допомогти нам у встановленні зв’язків COVID-19 із захворюваннями, пов’язаними зі старінням, і з нейродегенеративними розладами, такими як хвороба Паркінсона. Така ймовірність є, оскільки існує зв’язок між SARS-Cov1 і більш високим ризиком розвитку хвороби Паркінсона [84] і розсіяного склерозу [85].

Ми все ще перебуваємо на ранніх стадіях поточної пандемії, і наші медичні втручання були зосереджені на невідкладному лікуванні небезпечних для життя наслідків COVID-19, таких як тромбоемболія легеневої артерії, гострий респіраторний дистрес-синдром, інфаркт міокарда, енцефаліт, ниркова недостатність, параліч і кома. Проте цілком імовірно, що цитокіновий шторм і ураження головного мозку в результаті малих або великих інсультів, пошкодження гематоенцефалічного бар’єра й високий рівень запалення тканини мозку матимуть довгострокові психоневрологічні наслідки. Отже, системи охорони здоров’я в усьому світі можуть у найближчі роки побачити хвилю пацієнтів з депресією, посттравматичним стресовим розладом, тривогою, безсонням або психозом, а також когнітивними порушеннями або зниженням когнітивних функцій. Як це було при SARS-Cov1 і MERS, не у всіх пацієнтів з інфекцією SARS-Cov2, виписаних з лікарні, на 100 % відновиться вихідний рівень емоційної і нейрокогнітивної функції. Дослідження нейропсихіатричних наслідків SARS-Cov1 через 31–50 місяців після гострої інфекції виявило докази посттравматичного стресового розладу (39 %), депресії (36,4 %), обсесивно-компульсивного розладу (15,6 %) і панічних розладів (15,6 % ) [10].

Цитокіновий шторм при COVID-19 може спричинити серію дрібних точкових інсультів, не викликаючи помітних неврологічних порушень [28]. Коли ці пацієнти виписуються з лікарень після гострої інфекції SARS-Cov2, вони можуть відзначати порушення пам’яті, уваги або повільну швидкість обробки даних. Отже, цим пацієнтам було б корисно звернутися до невролога або пройти нейрокогнітивне тестування через 6–8 місяців після виписки з лікарні, якщо вони вважають, що в них усе ще наявні когнітивні проблеми, повільна обробка інформації або недостатня концентрація уваги. У пацієнтів із низькими показниками певних когнітивних функцій можна розглянути можливість нейрореабілітації з метою повернути їх когнітивні здібності до вихідного рівня. Таким чином можна знизити ризик розвитку вікових погіршень когнітивних функцій у більш пізньому віці [86, 87].

Один з найбільш послідовних висновків, які зустрічаються в літературі, присвяченій проблемі COVID-19, полягає в тому, що в пацієнтів, у яких спочатку присутні такі фактори ризику судинних захворювань, як ожиріння, гіпертензія і цукровий діабет, результат COVID-19 тяжчий порівняно з людьми, які інфіковані SARS-Cov2, але не мають супутньої патології. Отже, стратегія регулярних фізичних вправ, здорового харчування, зниження стресу, покращання сну й дотримання інших рекомендацій щодо зниження ризику розвитку серцевих нападів і інсультів зараз виявляється важливішою, ніж будь-коли раніше [86, 87]. Ставши носієм, стійким до SARS-Cov2, пацієнти з COVID-19 можуть підвищити свої шанси на більш швидке й сприятливе одужання.

COVID-19 у пацієнтів з хворобою Альцгеймера та іншими неврологічними захворюваннями

Пацієнти з хворобою Альцгеймера можуть мати більш високий ризик розвитку COVID-19 [88]. Вони можуть бути не в змозі виконувати рекомендації органів громадської охорони здоров’я щодо профілактики інфекції SARS-Cov2, такі як дотримання гігієни рук, прикривання рота й носа при кашлі, дотримання соціальної дистанції або уникання виходу з дому. Вони можуть не розуміти або не пам’ятати, що їм потрібно робити. Якщо в них депресія, нездужання, зниження рухливості й апатія, вони також можуть не бажати чи не бути здатними дотримуватися будь-яких правил. Нарешті, деякі пацієнти з хворобою Альцгеймера тяжкого ступеня, які страждають від збудження, блукання або психозу, можуть відмовитися від ізоляції. Їх поведінка також може піддати їх ризику подальшого погіршення стану, пов’язаного з деменцією, особливо якщо вони знаходяться в лікарні, далеко від членів своєї сім’ї або знайомого їм оточення. Тривала госпіталізація мала б для цих пацієнтів тяжкі наслідки. Отже, догляд за пацієнтами з хворобою Альцгеймера, які часто належать до старшої вікової групи й мають кілька факторів ризику несприятливого результату (або смерті) в разі зараження SARS-Cov2, становить серйозну проблему для осіб, які здійснюють догляд за ними, медичних фахівців і будинків для людей похилого віку [88].

Пацієнти з іншими неврологічними розладами також схильні до ризику розвитку ускладнень, пов’язаних з COVID-19. У пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями в анамнезі в разі захворювання COVID-19 результат часто несприятливий [89]. У пацієнтів із нервово-м’язовим захворюванням, таким як міастенія, може бути рецидив симптомів і може навіть спостерігатися збільшення захворюваності на цю хворобу під час пандемії COVID-19 [79]. Пацієнти з розсіяним склерозом, бічним аміотрофічним склерозом і респіраторною дисфункцією, ймовірно, будуть зазнавати труднощів при госпіталізації у ВІТ, а в пацієнтів, які приймають імуносупресивні препарати, функція імунної системи буде знижуватися швидше [79, 90]. Неврологи повинні особливо уважно ставитися до проблем COVID-19, що можуть безпосередньо вплинути на догляд за їх пацієнтами з вищевказаними захворюваннями.

Наслідки для неврологічної практики в майбутньому

З огляду на те, що гіперкоагуляція, викликана цитокінами, й утворення тромбів у легенях, серці, нирках і головному мозку становить у пацієнтів з COVID-19 значну проблему в плані захворюваності й смертності, необхідно вивчити можливість застосування антитромбоцитарних або антикоагулянтних препаратів, таких як аспірин або гепарин. Профілактика судинних подій може привести до зниження частоти розвитку тромбоемболії легеневої артерії, серцевих нападів, ниркової недостатності й емболічних інсультів. Клінічні дослідження для перевірки цієї гіпотези необхідно почати якомога швидше. Також необхідні клінічні випробування, які документують і фіксують гострий початок неврологічних симптомів, детальні результати неврологічних тестів, прогресування й довгострокове відновлення симптомів у пацієнтів із COVID-19.

З огляду на те, що деякі пацієнти з COVID-19 можуть звертатися в лікарні чи поліклініки з неврологічними симптомами як єдиним симптомом інфекції SARS-Cov2, неврологи повинні пам’ятати про ризик поширення інфекції такими пацієнтами серед персоналу або інших пацієнтів у лікарні [2]. У майбутньому нам може знадобитися попередній скринінг за допомогою анкет на предмет наявності аносмії, агевзії, гарячки, кашлю, задишки або проживання з членами сім’ї, інфікованими SARS-Cov2. Також можна зробити обов’язковим вимірювання температури, артеріального тиску, частоти серцевих скорочень і сатурації кисню в усіх пацієнтів, які звертаються в неврологічну клініку.

Нарешті, як і раніше, важливо розуміти, що хоча пацієнти з COVID-19 можуть мати широкий спектр неврологічних симптомів — від аносмії, паралічу черепних нервів, слабкості й інсульту до судом або енцефалопатії, етіологія гострих або хронічних неврологічних симптомів у них може бути іншою. У пацієнта, у якого знову виникли однобічна слабкість, судомний напад або диплопія, етіологія цих неврологічних порушень, як і раніше, може бути відмінною від COVID-19-етіології, навіть якщо в даного пацієнта недавно виявлена інфекція SARS-Cov2. Нам потрібно додати COVID-19 у список захворювань для диференціальної діагностики в наших пацієнтів, які перебувають у неврологічному відділенні, і пам’ятати про те, що пацієнтам необхідно пройти повне стандартне обстеження. Неврологам слід розглянути можливість замовлення аналізів крові на рівні цитокінів, D-димеру, С-реактивного протеїну, феритину і лімфоцитів, а також ПЛР на SARS-Cov2 і/або серологічні дослідження [7].

Висновки

У пацієнтів з COVID-19 може мати місце широкий спектр неврологічних проявів, пов’язаних з пошкодженням центральної і периферичної нервової системи через цитокіновий шторм, підвищення в’язкості крові, пряме пошкодження SARS-Cov2 і/або молекулярну мімікрію. У даному огляді наведено дані про цей вірус, відомі на даний момент, і неврологічні прояви, пов’язані з цим вірусом, які поки є лише базисом для майбутніх досліджень. Для більш повного розуміння основної нейробіології COVID-19 необхідно ще багато над чим попрацювати. Стандартизовані оцінки, такі як кількісна ЕЕГ, біомаркери, когнітивні оцінки й мультимодальна нейровізуалізація, також можуть пролити світло на можливі довготривалі неврологічні наслідки COVID-19, такі як депресія, втрата пам’яті, легке когнітивне порушення або хвороба Альцгеймера.

Список литературы

1. Naming the coronavirns disease (COVID-19) and the virus that causes it. https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019/technical-guidance/naming-the-coronavirus-disease-(covid-2019)-and-the-virus-that-causes-it. Accessed May 1, 2020.

2. Pleasure S.J., Green A.J., Josephson S.A. The spectrum of neurologic disease in the severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 pandemic infection: neurologists move to the frontlines. JAMA Neurol. 2020. doi:10.1001/jamaneurol.2020.1065.

3. Liu K., Pan M., Xiao Z., Xu X. Neurological manifestations of the coronavirus (SARS-cov-2) pandemic 2019–2020. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. 2020. 91. 669-670.

4. Ogier M., Andeol G., Sagui E., Bo G.D. How to detect and track chronic neurologic sequelae of COVID- 19? Use of auditory brainstem responses and neuroimaging for long-term patient follow-up. Brain Behav. Immun. Health. 2020. 5. 100081.

5. Bridwell R., Long B., Gottlieb M. Neurologic complications of COVID-19. Am. J. Emerg. Med. 2020. doi: 10.1016/j.ajem.2020.05.024.

6. Mao L., Jin H., Wang M., Hu Y., Chen S., He Q., Chang J., Hong C., Zhou Y., Wang D., Miao X., Li Y., Hu B. Neurologic manifestations of hospitalized patients with coronavirus disease 2019 in Wuhan, China. JAMA Neurol. 2020. doi:10.1001/jamaneurol.2020.1127.

7. Li Z., Liu T., Yang N., Han D., Mi X., Li Y., Liu K., Vuylsteke A., Xiang H., Guo X. Neurological manifestations of patients with COVID-19: Potential routes of SARS-cov-2 neuroinvasion from the periphery to the brain. Front Med. 2020. doi: 10.1007/s11684-020-0786-5.

8. Chen T., Wu D., Chen H., Yan W., Yang D., Chen G., Ma K., Xu D., Yu H., Wang H., Wang T., Guo W., Chen J., Ding C., Zhang X., Huang J., Han M., Li S., Luo X., Zhao J., Ning Q. Clinical characteristics of 113 deceased patients with coronavirus disease 2019: retrospective study. BMJ. 2020. 368. m1091.

9. Phua J., Weng L., Ling L., Egi M., Lim C.-M., Divatia J.V., Shrestha B.R., Arabi Y.M., Ng J., Gomersall C.D., Nishimura M., Koh Y., Du B. Intensive care management of coronavirus disease 2019 (COVID-19): challenges and recommendations. Lancet Respir Med. 2020. 8. 506-517.

10. Troyer E.A., Kohn J.N., Hong S. Are we facing a crashing wave of neuropsychiatric sequelae of COVID-19? Neuropsychiatric symptoms and potential immunologic mechanisms. Brain Behav. Immun. 2020. doi: 10.1016/j.bbi.2020.04.027.

11. Nath A. Neurologic complications of coronavirus infections. Neurology. 2020. 94. 809-810.

12. Wu Y., Xu X., Chen Z., Duan J., Hashimoto K., Yang L., Liu C., Yang C. Nervous system involvement after infection with COVID-19 and other coronaviruses. Brain Behav. Immun. 2020. doi: 10.1016/j.bbi.2020.03.031.

13. de Wit E., van Doremalen N., Falzarano D., Munster V. SARS and MERS: recent insights into emerging coronaviruses. Nat. Rev. Microbiol. 2020. 14. 523-534.

14. Algahtani H., Subahi A., Shirah B. Neurological complications of Middle East Respiratory Syndrome Coronavirus: a report of two cases and review of the literature. Case Rep. Neurol. Med. 2016. 2016. 3502683.

15. Lu R., Zhao X., Li J., Niu P., Yang B., Wu H., Wang W., Song H., Huang B., Zhu N., Bi Y., Ma X., Zhan F., Wang L., Hu T., Zhou H., Hu Z., Zhou W., Zhao L., Chen J., Meng Y., Wang J., Lin Y., Yuan J., Xie Z., Ma J., Liu W.J., Wang D., Xu W., Holmes E.C., Gao G.F., Wu G., Chen W., Shi W., Tan W. Genomic characterisation and epidemiology of 2019 novel coronavirus: implications for virus origins and receptor binding. Lancet. 2020. 395. 565-574.

16. Galougahi M.K., Ghorbani J., Bakhshayeshkaram M., Naeini A.S., Haseli S. Olfactory bulb magnetic resonance imaging in SARS-cov-2-induced anosmia: the first report. Acad. Radiol. 2020. 27. 892-893.

17. Lechien J.R., Chiesa-Estomba C.M., De Siati D.R., Horoi M., Le Bon S.D., Rodriguez A., Dequanter D., Blecic S., E.l. Afia F., Distinguin L., Chekkoury-Idrissi Y., Hans S., Delgado I.L., Calvo-Henriquez C., Lavigne P., Falanga C., Barillari M.R., Cammaroto G., Khalife M., Leich P., Souchay C., Rossi C., Journe F., Hsieh J., Edjlali M., Carlier R., Ris L., Lovato A., De Filippis C., Coppee F., Fakhry N., Ayad T., Saussez S. Olfactory and gustatory dysfunctions as a clinical presentation of mild-to-moderate forms of the coronavirus disease (COVID-19): a multicenter European study. Eur. Arch. Otorhinolaryngol. 2020. doi: 10.1007/s00405-020-05965-1.

18. Spinato G., Fabbris C., Polesel J., Cazzador D., Borsetto D., Hopkins C., Boscolo-Rizzo P. Alterations in smell or taste in mildly symptomatic outpatients with SARS-cov-2 infection. JAMA. 2020. 323. 2089-2090.

19. Giacomelli A., Pezzati L., Conti F., Bernacchia D., Siano M., Oreni L., Rusconi S., Gervasoni C., Ridolfo A.L., Rizzardini G., Antinori S., Galli M. Self-reported olfactory and taste disorders in patients with severe acute respiratory coronavirus 2 infection: a cross-sectional study. Clin. Infect. Dis. 2020. doi: 10.1093/cid/ciaa330.

20. Lovato A., de Filippis C., Marioni G. Upper airway symptoms in coronavirus disease 2019 (COVID-19). Am. J. Otolaryngol. 2020. doi: 10.1016/j.amjoto.2020.102474.

21. Li Y., Wang M., Zhou Y., Chang J., Xian Y., Mao L., Hong C., Chen S., Wang Y., Wang H., Li M., Jin H., Hu B. Acute Cerebrovascular Disease Following COVID-19: A Single Center, Retrospective, Observational Study, Social Science Research Network, Rochester, NY, 2020. Doi: 10.2139/ssrn.3550025

22. Oxley T.J., Mocco J., Majidi S., Kellner C.P., Shoirah H., Singh I.P., De Leacy R.A., Shigematsu T., Ladner T.R., Yaeger K.A., Skliut M., Weinberger J., Dangayach N.S., Bederson J.B., Tuhrim S., Fifi J.T. Large-vessel stroke as a presenting feature of Covid-19 in the young. N. Engl. J. Med. 2020. 382. e60.

23. Filatov A., Sharma P., Hindi F., Espinosa P.S. Neurological complications of coronavirus disease (COVID-19): encephalopathy. Cureus. 2020. 12. e7352.

24. Moriguchi T., Harii N., Goto J., Harada D., Sugawara H., Takamino J., Ueno M., Sakata H., Kondo K., Myose N., Nakao A., Takeda M., Haro H., Inoue O., Suzuki-Inoue K., Kubokawa K., Ogihara S., Sasaki T., Kinouchi H., Kojin H., Ito M., Onishi Н., Shimizu T., Sasaki Y., Enomoto N., Ishihara H., Furuya S., Yamamoto T., Shimada S. A first case of meningi- tis/encephalitis associated with SARS-Coronavirus-2. Int. J. Infect. Dis. 2020. 94. 55-58.

25. Poyiadji N., Shahin G., Noujaim D., Stone M., Patel S., Griffith B. COVID-19-associated acute hemorrhagic necrotizing encephalopathy: CT and MRI features. Radiology. 2020. doi: 10.1148/radiol.2020201187.

26. Duong L., Xu P., Liu A. Meningoencephalitis without respiratory failure in a young female patient with COVID-19 infection in Downtown Los Angeles, early April 2020. Brain Behav. Immun. 2020. doi: 10.1016/j.bbi.2020.04.024.

27. Yin R., Feng W., Wang T., Chen G., Wu T., Chen D., Lv T., Xiang D. Concomitant neurological symptoms observed in a patient diagnosed with coronavirus disease 2019. J. Med. Virol. 2020. doi: 10.1002/jmv.25888.

28. Helms J., Kremer S., Merdji H., Clere-Jehl R., Schenck M., Kummerlen C., Collange O., Boulay C., Fafi-Kremer S., Ohana M., Anheim M., Meziani F. Neurologic features in severe SARS-cov-2 infection. N. Engl. J. Med. 2020. 382. 2268-2270.

29. Gutierrez-Ortiz C., Mendez A., Rodrigo-Rey S., San Pedro-Murillo E., Bermejo-Guerrero L., Gordo-Manas R., de Aragon-Gomez F., Benito-Leon J. Miller Fisher Syndrome and polyneuritis cranialis in COVID-19. Neurology. 2020. doi: 10.1212/WNL.0000000000009619.

30. Toscano G., Palmerini F., Ravaglia S., Ruiz L., Invernizzi P., Cuzzoni M.G., Franciotta D., Baldanti F., Daturi R., Postorino P., Cavallini A., Micieli G. Guillain-Barre Syndrome associated with SARS-cov-2. N. Engl. J. Med. 2020. doi: 10.1056/nejmc2009191.

31. Bhatraju P.K., Ghassemieh B.J., Nichols M., Kim R., Jerome K.R., Nalla A.K., Greninger A.L., Pipavath S., Wurfel M.M., Evans L., Kritek P.A., West T.E., Luks A., Gerbino A., Dale C.R., Goldman J.D., O’Mahony S., Mikacenic C. Covid-19 in critically ill patients in the seattle region — case series. N. Engl. J. Med. 2020. 382. 2012-2022.

32. Verdecchia P., Cavallini C., Spanevello A., Angeli F. The pi-votal link between ACE2 deficiency and SARS-cov-2 infection. Eur. J. Intern. Med. 2020. 76. 14-20.

33. Kai H., Kai M. Interactions of coronaviruses with ACE2, angiotensin II, and RAS inhibitors — lessons from available evidence and insights into COVID-19. Hypertens. Res. 2020. doi: 10.1038/s41440-020-0455-8.

34. Vaduganathan M., Vardeny O., Michel T., McMurray J.J.V., Pfeffer M.A., Solomon S.D. Renin-angiotensin-aldosterone system inhibitors in patients with Covid-19. N. Engl. J. Med. 2020. 382. 1653-1659.

35. Magrone T., Magrone M., Jirillo E. Focus on receptors for coronaviruses with special reference to angiotensinconverting enzyme 2 as a potential drug target — a perspective. Endocr. Metab. Immune Disord. Drug Targets. 2020. doi: 10.2174/1871530320666200427112902.

36. Li H., Liu S.-M., Yu X.-H., Tang S.-L., Tang C.-K. Coronavirus disease 2019 (COVID-19): current status and future perspectives. Int. J. Antimicrob. Agents. 2020. 55. 105951.

37. Li M.-Y., Li L., Zhang Y., Wang X.-S. Expression of the SARS-cov-2 cell receptor gene ACE2 in a wide variety of human tissues. Infect. Dis. Poverty. 2020. 9. 45.

38. Mehta P., McАuley D.F., Brown M., Sanchez E., Tattersall R.S., Manson J.J. COVID-19: consider cytokine storm syndromes and immunosuppression. Lancet. 2020. 395. 10331034.

39. Xiong M., Liang X., Wei Y. Changes in blood coagulation in patients with severe coronavirus disease 2019 (COVID-19): a meta-analysis. Br. J. Haematol. 2020. doi.org/10.1111/bjh.16725.

40. Spiezia L., Boscolo A., Poletto F., Cerruti L., Tiberio I., Campello E., Navalesi P., Simioni P. COVID-19-related severe hypercoagulability in patients admitted to intensive care unit for acute respiratory failure. Thromb Haemost. 2020. 120. 998-1000.

41. Steenblock C., Todorov V., Kanczkowski W., Eisenhofer G., Schedl A., Wong M.-L., Licinio J., Bauer M., Young A.H., Gainetdinov R.R., Bornstein S.R. Severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-cov-2) and the neuroendocrine stress axis. Mol. Psychiatry. 2020. doi: 10.1038/s41380-020-0758-9

42. Heffner K.L. Neuroendocrine effects of stress on immunity in the elderly: implications for inflammatory disease. Immunol. Allergy Clin. North Am. 2011. 31. 95-108.

43. Rogers J.P., Chesney E., Oliver D., Pollak T.A., McGuire P., Fusar-Poli P., Zandi M.S., Lewis G., David A.S. Psychiatric and neuropsychiatric presentations associated with severe coronavirus infections: a systematic review and meta-analysis with comparison to the COVID-19 pandemic. Lancet Psychiatry. 2020. doi: 10.1016/S2215-0366(20)30203-0.

44. Xydakis M.S., Dehgani-Mobaraki P., Holbrook E.H., Geisthoff U.W., Bauer C., Hautefort C., Herman P., Manley G.T., Lyon D.M., Hopkins C. Smell and taste dysfunction in patients with COVID-19. Lancet Infect. Dis. 2020. doi: 10.1016/S1473-3099(20)30293-0.

45. Vaira L.A., Salzano G., Deiana G., Riu G.D. Anosmia and ageusia: common findings in COVID-19 patients. Laryngoscope. 2020. doi.org/10.1002/lary.28692.

46. Small D.M., Prescott J. Odor/taste integration and the perception of flavor. Exp. Brain Res. 2005. 166. 345-357.

47. Vaira L.A., Salzano G., Fois A.G., Piombino P., Riu G.D. Potential pathogenesis of ageusia and anosmia in COVID-19 patients. Int. Forum Allergy Rhinol. 2020. doi.org/10.1002/alr.22593.

48. Yan C.H., Faraji F., Prajapati D.P., Boone C.E., DeConde A.S. Association of chemosensory dysfunction and Covid-19 in patients presenting with influenza-like symptoms. Int. Forum Allergy Rhinol. 2020. doi: 10.1002/alr.22579.

49. Sungnak W., Huang N., Becavin C., Berg M., Queen R., Litvinukova M., Talavera-Lopez C., Maatz H., Reichart D., Sampaziotis F., Worlock K.B., Yoshida M., Barnes J.L. SARS-cov-2 entry factors are highly expressed in nasal epithelial cells together with innate immune genes. Nat. Med. 2020. 26. 681-687.

50. Xu H., Zhong L., Deng J., Peng J., Dan H., Zeng X., Li T., Chen Q. High expression of ACE2 receptor of 2019-nCoV on the epithelial cells of oral mucosa. Int. J. Oral. Sci. 2020. 12. 8.

51. Conde Cardona G., Quintana Pajaro L.D., Quintero Marzola I.D., Ramos Villegas Y., Moscote Salazar L.R. Neurotropism of SARS-cov-2: mechanisms and manifestations. J. Neurol. Sci. 2020. 412. 116824.

52. Baig A.M., Khaleeq A., Ali U., Syeda H. Evidence of the COVID-19 virus targeting the CNS: tissue distribution, host-virus interaction, and proposed neurotropic mechanisms. ACS Chem. Neurosci. 2020. 11. 995-998.

53. Butowt R., Bilinska K. SARS-cov-2: olfaction, brain infection, and the urgent need for clinical samples allowing earlier virus detection. ACS Chem. Neurosci. 2020. 11. 1200-1203.

54. Vaira L.A., Hopkins C., Salzano G., Petrocelli M., Melis A., Cucurullo M., Ferrari M., Gagliardini L., Pipolo C., Deiana G., Fiore V., De Vito A., Turra N., Canu S., Maglio A., Serra A., Bussu F., Madeddu G., Babudieri S., Giuseppe Fois A., Pirina P., Salzano F.A., De Riu P., Biglioli F., De Riu G. Olfactory and gustatory function impairment in COVID-19 patients: Italian objective multicenter study. Head Neck. 2020. doi: 10.1002/hed.26269.

55. Gu J., Gong E., Zhang B., Zheng J., Gao Z., Zhong Y., Zou W., Zhan J., Wang S., Xie Z., Zhuang H., Wu B., Zhong H., Shao H., Fang W., Gao D., Pei F., Li X., He Z., Xu D., Shi X., Anderson V.M., Leong A.S.-Y. Multiple organ infection and the pathogenesis of SARS. J. Exp. Med. 2005. 202. 415-424.

56. Cao Y., Li L., Feng Z., Wan S., Huang P., Sun X., Wen F., Huang X., Ning G., Wang W. Comparative genetic analysis of the novel coronavirus (2019-ncov/SARS-cov-2) receptor ACE2 in different populations. Cell. Discov. 2020. 6. 11.

57. Li W., Zhang C., Sui J., Kuhn J.H., Moore M.J., Luo S., Wong S.-K., Huang I.-C., Xu K., Vasilieva N., Murakami A., He Y., Marasco W.A., Guan Y., Choe H., Farzan M. Receptor and viral determinants of SARS-coronavirns adaptation to human ACE2. EMBO J. 2005. 24. 1634-1643.

58. Fang L., Karakiulakis G., Roth M. Are patients with hypertension and diabetes mellitus at increased risk for COVID-19 infection? Lancet Respir. Med. 2020. 8. e21.

59. Zhou B., She J., Wang Y., Ma X. A case of coronavirus disease 2019 with concomitant acute cerebral infarction and deep vein thrombosis. Front. Neurol. 2020. 11. 296.

60. Carter S.J., Baranauskas M.N., Fly A.D. Considerations for obesity, vitamin D, and physical activity amidst the COVID-19 pandemic. Obesity (Silver Spring). 2020. doi: 10.1002/oby.22838

61. Sattar N., Mcinnes I.B., Mcmurray J.J.V. Obesity a risk factor for severe COVID-19 infection: multiple potential mechanisms. Circulation. 2020. doi: 10.1161/CIRCULATION- AHA.120.047659.

62. Umapathi T., Kor A.C., Venketasubramanian N., Lim C.C.T., Pang B.C., Yeo T.T., Lee C.C., Lim P.L., Ponnudurai K., Chuah K.L., Tan P.H., Tai D.Y.H., Ang S.P.B. Large artery ischaemic stroke in severe acute respiratory syndrome (SARS). J. Neurol. 2004. 251. 1227-1231.

63. Avula A., Nalleballe K., Narula N., Sapozhnikov S., Dandu V., Toom S., Glaser A., Elsayegh D. COVID-19 presenting as stroke. Brain Behav. Immun. 2020. doi: 10.1016/j.bbi.2020.04.077.

64. Basu-Ray I., Soos M.P. Cardiac manifestations of coronavirus (COVID-19). Statpearls. Statpearls Publishing, Treasure Island, FL, 2020.

65. Jose R.J., Manuel A. COVID-19 cytokine storm: The interplay between inflammation and coagulation. Lancet Respir. Med. 2020. doi: 10.1016/S2213-2600(20)30216-2.

66. Wang H.-Y., Li X.-L., Yan Z.-R., Sun X.-P., Han J., Zhang B.-W. Potential neurological symptoms of COVID-19. Ther. Adv. Neurol. Disord. 2020. 13. 175628642091783.

67. Delanghe J.R., Speeckaert M.M., De Buyzere M.L. The host’s angiotensin-converting enzyme polymorphism may explain epidemiological findings in COVID-19 infections. Clin. Chim. Acta. 2020. 505. 192-193.

68. Kotfis K., Williams Roberson S., Wilson J.E., Dabrowski W., Pun B.T., Ely E.W. COVID-19: ICU delirium management during SARS-cov-2 pandemic. Crit. Care. 2020. 24. 176.

69. Zambrelli E., Canevini M., Gambini O., D’Agostino A. Delirium and sleep disturbances in COVID-19: a possible role for melatonin in hospitalized patients? Sleep Med. 2020. 70. 111.

70. van Vliet E.A., da Costa Araujo S., Redeker S., van Schaik R., Aronica E., Gorter J.A. Blood-brain barrier leakage may lead to progression of temporal lobe epilepsy. Brain. 2007. 130. 521-534.

71. Sweeney M.D., Sagare A.P., Zlokovic B.V. Blood-brain barrier breakdown in Alzheimer’s disease and other neurodegenerative disorders. Nat. Rev. Neurol. 2018. 14. 133-150.

72. Xu J., Zhong S., Liu J., Li L., Li Y., Wu X., Li Z., Deng P., Zhang J., Zhong N., Ding Y., Jiang Y. Detection of severe acute respiratory syndrome coronavirus in the brain: potential role of the chemokine Mig in pathogenesis. Clin. Infect. Dis. 2005. 41. 1089-1096.

73. Li Y.-C., Bai W.-Z., Hashikawa T. Response to Commentary on “The neuroinvasive potential of SARS-cov-2 may play a role in the respiratory failure of COVID-19 patients”. J. Med. Virol. 2020. doi: 10.1002/jmv.25824.

74. Ye M., Ren Y., Lv T. Encephalitis as a clinical manifestation of COVID-19. Brain Behav. Immun. 2020. doi: 10.1016/j.bbi.2020.04.017.

75. Al Saiegh F., Ghosh R., Leibold A., Avery M.B., Schmidt R.F., Theofanis T., Mouchtouris N., Philipp L., Peiper S.C., Wang Z.-X., Rincon F., Tjoumakaris S.I., Jabbour P., Rosenwasser R.H., Gooch M.R. Status of SARS-cov-2 in cerebrospinal fluid of patients with COVID-19 and stroke. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. 2020. doi: 10.1136/jnnp-2020-323522.

76. Zhao H., Shen D., Zhou H., Liu J., Chen S. Guillain-Barre syndrome associated with SARS-cov-2 infection: causality or coincidence? Lancet Neurol. 2020. 19. 383-384.

77. Sedaghat Z., Karimi N. Guillain-Barre syndrome associated with COVID-19 infection: A case report. J. Clin. Neurosci. 2020. 76. 233-235.

78. Ang C.W., Jacobs B.C., Laman J.D. The Guillain-Barre syndrome: a true case of molecular mimicry. Trends Immunol. 2004. 25. 61-66.

79. Guidon A.C., Amato A.A. COVID-19 and neuromuscular disorders. Neurology. 2020. 94. 959-969.

80. Li Z., Huang Y., Guo X. The brain, another potential target organ, needs early protection from SARS-cov-2 neuroinvasion. Sci China Life Sci. 2020. 63. 771-773.

81. Li Y., Bai W., Hashikawa T. The neuroinvasive potential of SARS-cov2 may play a role in the respiratory failure of COVID-19 patients. J. Med. Virol. 2020. 92. 552-555.

82. Hamming I., Timens W., Bulthuis M.L.C., Lely A.T., Navis G.J., Goor H. van. Tissue distribution of ACE2 protein, the functional receptor for SARS coronavirus. A first step in understanding SARS pathogenesis. J. Pathol. 2004. 203. 631-637.

83. Lippi A., Domingues R., Setz C., Outeiro T.F., Krisko A. SARS-cov-2: at the crossroad between aging and neurodegeneration. Mov. Disord. 2020. 35. 716-720.

84. Fazzini E., Fleming J., Fahn S. Cerebrospinal fluid antibodies to coronavirus in patients with Parkinson’s disease. Mov. Disord. 1992. 7. 153-158.

85. Murray R.S., Cai G.Y., Hoel K., Johnson S., Cabirac G.F. Coronaviruses and multiple sclerosis. Adv. Exp. Med. Biol. 1993. 342. 353-357.

86. Fotuhi M., Hachinski V., Whitehouse P.J. Changing perspectives regarding late-life dementia. Nat. Rev. Neurol. 2009. 5. 649-658.

87. Fotuhi M., Do D., Jack C. Modifiable factors that alter the size of the hippocampus with ageing. Nat. Rev. Neurol. 2012. 8. 189-202.

88. Brown E.E., Kumar S., Rajji T.K., Pollock B.G., Mulsant B.H. Anticipating and mitigating the impact of the COVID-19 pandemic on Alzheimer’s disease and related dementias. Am. J. Geriatr. Psychiatry. 2020. doi: 10.1016/j.jagp.2020.04.010.

89. Siniscalchi A., Gallelli L. Could COVID-19 represents a negative prognostic factor in patients with stroke? Infect. Control. Hosp. Epidemiol. 2020. doi: 10.1017/ice.2020.146.

90. Manji H., Carr A.S., Brownlee W.J., Lunn M.P. Neurology in the time of COVID-19. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. 2020. 91. 568-570.

91. Lu L., Xiong W., Liu D., Liu J., Yang D., Li N., Mu J., Guo J., Li W., Wang G., Gao H., Zhang Y., Lin M., Chen L., Shen S., Zhang H., Sander J.W., Luo J., Chen S., Zhou D. New-onset acute symptomatic seizure and risk factors in Corona Virus Disease 2019: a retrospective multicenter study. Epilepsia. 2020. doi: 10.1111/epi.16524.

Друкується в скороченій версії. Повна версія статті доступна англійською мовою в Journal of Alzheimer’s Disease, 2020; 76: 3-19. DOI 10.3233/JAD-200581.