Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №5, 2020

Вернуться к номеру

«Маловідома інфекція» гепатит С: проблеми інформованості мешканців Донецького регіону

Авторы: Н.В. Стрижак(1), О.А. Ракша-Слюсарева(1), О.А. Слюсарев(1), Н.О. Сєрих(1), С.С. Боєва(1), М.А. Важніна(1), В.Л. Бєлянін(2), Н.В. Католікова(3), І.А. Тарасова(4)
(1) — Донецький національний медичний університет, м. Краматорськ, Україна
(2) — КНП «Станція переливання крові м. Краматорська», м. Краматорськ, Україна
(3) — КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 м. Краматорська», м. Краматорськ, Україна
(4) — ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського» НАМН України, м. Київ, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Гепатит С — захворювання печінки, що викликається вірусом HCV: цей вірус може викликати як гостру, так і хронічну інфекцію. Через те, що захворювання має дуже довгий інкубаційний період та в більшості випадків безсимптомний перебіг, фіксують його часто на стадії цирозу або первинного раку печінки. HCV поширюється через легкий в наш час шлях передачі — парентеральний/перкутанний. Через це небезпеку становить ціла низка медичних і немедичних маніпуляцій, що призводять до пошкодження цілісності шкіри та слизових (ін’єкції, гемотрансфузії, оперативні втручання, стоматологічна допомога, інвазивні методи дослідження, а також відвідини перукарні, манікюр, тату та ін.).
Метою роботи було провести епідеміологічне дослідження щодо поширеності HCV за маркерами інфікування та оцінити рівень інформованості населення у Донецькому регіоні про шляхи передачі, методи діагностики гепатиту, небезпеку цієї хвороби.
Дослідження стосуються виключно території, підконтрольної Україні, — сучасного адміністративного центру Донецької області — м. Краматорська.
Матеріали та методи. Проаналізовано 744 анкети мешканців Донецького регіону (осіб віком від 16 до 40 років), отриманих шляхом анонімного анкетування в соціальних мережах, та проаналізовано результати тестування на антитіла до HCV пацієнтів найбільших медичних закладів м. Краматорська, які звернулись за медичною допомогою без проявів гепатиту, та добровільних донорів крові КНП «Станція переливання крові м. Краматорська». Був використаний статистичний та порівняльний методи дослідження.
Результати. Аналіз анкет довів, що більшість анкетованих мають слабку уяву про гепатит С. Так, 40 % помилково вважали основними шляхами передачі інфекції аліментарний та повітряно-крапельний.
Більшість анкетованих (55,3 %) не були інформовані щодо методів діагностики інфекції, що спричинена HCV. Лише 17,9 % анкетованих проходили обстеження на антитіла до HCV.
Переважна більшість анкетованих (65 %) були особами чоловічої статі і не мали нагоди користуватись послугами косметологів та салонами краси. Представниці жіночої статі при отриманні косметологічних, перукарських та інших послуг надавали перевагу приватним майстрам (72 %), а не спеціалізованим косметологічним салонам (15 %).
Мінімум 1 раз на рік зверталися по стоматологічну допомогу 60 % анкетованих; 31,4 % анкетованих відвідували стоматолога від 2 до 4 разів на рік, і лише 8,3 % обстежених не відвідували стоматолога зовсім. Більш ніж половина анкетованих надавали перевагу муніципальним/міським стоматологічним поліклінікам (55,4 %).
Татуювання більшість анкетованих не має, а та частка (17 %), що має тату, робила їх у салоні.
Зацікавленість та байдужість людей щодо стерилізації інструменту, що використовується при наданні їм послуг, приблизно на одному рівні: 45–50 %. 
Гемотрансфузії мають місце в анамнезі незначної кількості анкетованих (7,5 %), 13 % опитаних самі є донорами. 
Відсоток осіб, які мали в анамнезі хірургічні втручання (47,3 %) або не мали (49,6 %), вірогідно не відрізняється; 3,1 % не могли визначитися, чи були в них за останні роки хірургічні втручання.
Аналіз результатів тестування пацієнтів медичних закладів міста на наявність антитіл до HCV, які звертались за медичною допомогою за відсутності скарг на ураження печінки і в яких при обстеженні було виявлено позитивний результат, надає можливість констатувати зростання кількості позитивних результатів на 1/3 за останні три роки.
На 27 % підвищилась кількість «випадкових» знахідок позитивних результатів наявності антитіл до HCV у добровільних донорів.
При проведенні епідеміологічного розслідування в осіб з виявленими позитивними результатами обстежень на маркери НСV встановлено, що частина обстежених пов’язує факт свого інфікування з відвідинами косметологічних закладів, перукарень, стоматолога, хірургічними утручаннями. Переважна частина інфікованих не може визначитися, як саме вони могли захворіти.
Висновки. Результати дослідження показали, що більшість людей не можуть визначити, як саме вони можуть захворіти. Населення знаходиться в умовах мінімальної інформованості щодо шляхів передачі вірусного гепатиту С. У разі інфікування більшість анкетованих не має бажання ставати на облік в державних медичних закладах, проте готові користуватись послугами приватної медицини.


Вернуться к номеру