Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №6, 2020

Вернуться к номеру

Деякі особливості перебігу вітряної віспи в дітей Запорізької області (стендова доповідь)

Авторы: Пахольчук Т.М.(1), Усачова О.В.(1), Сіліна Є.А.(1), Конакова О.В.(1), Дралова О.А.(1), Кулеш І.О.(2)
(1) — Державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна
(2) — КНП «Обласна інфекційна лікарня» ЗОР, м. Запоріжжя, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Актуальність. На вітряну віспу в Україні щороку хворіють близько 150 тис. дітей. Це захворювання переважно має легкий перебіг, проте може мати і серйозні ускладнення та навіть закінчитися летально. Розвиток ускладнень зумовлений як безпосереднім впливом вірусу, так і приєднанням вторинної бактеріальної інфекції. Тому вивчення поширеності та особливостей перебігу ускладнених форм вітряної віспи є актуальним і сьогодні. Метою дослідження було вивчення сучасних клініко-лабораторних особливостей перебігу вітряної віспи в дітей Запорізької області. Матеріали та методи. Робота проводилася на базі КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» (ОІКЛ) Запорізької обласної державної адміністрації (головний лікар — В.Л. Шинкаренко). Нами було ретроспективно проаналізовано медичну документацію 526 пацієнтів ОІКЛ, які отримували стаціонарне лікування з приводу вітряної віспи (ВВ) за період 2013–2019 рр., віком від 1 місяця до 17 років. Перебіг хвороби у більшості (96,7 %) хворих дітей мав середню тяжкість і лише у 3,4 % був тяжким. Були проаналізовані як клінічні дані пацієнтів, так і результати додаткових лабораторних (ЗАК, ЗАС, печінкові проби, креатинін, сечовина крові, коагулограма тощо) і інструментальних (рентгенографія органів грудної порожнини, УЗД органів черевної порожнини) методів дослідження в динаміці хвороби. Результати та обговорення. Серед дітей, які хворіли на ВВ, щороку в середньому у 28,2 % реєструвалися ускладнення: у 2013 р. — у 23,5 % пацієнтів, у 2014 р. — у 17 %, у 2015 р. — у 39,7 %, у 2016 р. — у 23,14 %, у 2017 р. — у 15,87 %, у 2018 р. — у 42,84 %, у 2019 р. — у 19,51 %. Вік дітей з бактеріальними ускладненнями коливався від 1 місяця до 17 років. У статевій структурі переважали хлопчики (60,7 %, p < 0,05). Серед ускладнень найчастіше зустрічалися: піодермія — у 42,8 %, пневмонія — у 23,2 %, лімфаденіт — у 8,9 %, гострий тонзиліт — у 7,1 %, середній гнійний отит — у 5,4 %, слизово-гнійний кон’юнктивіт, блефарит — у 5,4 %, скарлатина — у 3,6 %, флегмона — у 3,6 % пацієнтів. У 15,42 % хворих вікової групи 1–3 роки відзначалися відмінні бактеріальні ускладнення: гострий бактеріальний бронхіт, піодермія, бактеріальний стоматит, гострий тонзиліт. При цьому лише в 1,02 % зареєстровано енцефаліт. Серед пацієнтів віком 4–6 років частіше реєструвався енцефаліт з атоксичним синдромом (у 6,2 % пацієнтів). У дітей шкільного віку, крім бактеріальних ускладнень, вірогідно частіше реєструвалися інші ускладнення: у 5,5 % — гепатит та у 7,4 % — енцефаліт. Висновки. У кожної шостої дитини, яка госпіталізується з проявом ВВ, наявні бактеріальні ускладнення, найчастіше — у підлітків та дітей перших 3 років життя. В Запорізькому регіоні в структурі бактеріальних ускладнень ВВ перше місце займають ураження шкіри у підлітків і дітей першого року життя та пневмонії у дітей 2–7 років. Це є підґрунтям для рекомендації проведення вакцинації проти вітряної віспи всім дітям.



Вернуться к номеру