Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №6, 2020

Вернуться к номеру

Виявлення збудників трансмісивних інфекцій у кліщів і діагностика цих хвороб у людей (за даними Центру із вивчення Лайм-бореліозу та інших інфекцій, що передаються кліщами, при Тернопільському національному медичному університеті ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України)

Авторы: Шкільна М.І., Івахів О.Л., Вишневська Н.Ю.
Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Актуальність. Кліщові інфекції — це група хвороб, біологічними переносниками збудників яких є іксодові кліщі. Найпоширенішими й клінічно значущими з указаних інфекцій є Лайм-бореліоз, анаплазмоз, бабезіоз та ін. Хвороба Лайма — інфекційне трансмісивне природно-вогнищеве захворювання, що спричинюється спірохетами комплексу Borrelia burgdorferi s.l., характеризується переважним ураженням шкіри, опорно-рухового апарату, серця та нервової системи. Анаплазмоз — захворювання тварин і людей, що спричиняє грамнегативна бактерія Anaplasma phagocytophilum, що супроводжується загальноінфекційним синдромом, ураженням печінки й нирок і змінами гемограми. Бабезіоз — гостре інфекційне захворювання людей і тварин, що характеризується інтоксикацією, лихоманкою, розвитком анемії і тяжким прогресуючим перебігом; збудник належить до найпростіших із класу споровиків. Мета: з’ясувати зараженість кліщів збудниками деяких трансмісивних інфекцій та удосконалити діагностику цих хвороб у людей. Матеріали та методи. Дослідження проводили в лабораторії Центру із вивчення Лайм-бореліозу та інших інфекцій, що передаються кліщами, який функціонує при Тернопільському національному медичному університеті імені І.Я. Горбачевського МОЗ України. Дослідили 1226 кліщів, відібраних від людей, із них 1179 отримали від мешканців Тернополя та області, 47 — від жителів інших областей України. Проведене поглиблене клініко-лабораторне та інструментальне обстеження 135 хворих із безеритемною формою (БЕФ) Лайм-бореліозу на різних стадіях недуги, які перебували на амбулаторному і стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров’я Тернополя; 1070 працівників лісових господарств Волинської, Житомирської, Закарпатської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької та Чернігівської областей. Кліщів ідентифікували за допомогою стереомікроскопічної системи SEO. ДНК B.burgdorferi sensu lato (s.l.) (B.burgdorferi sensu strictо, B.afzeliі та B.garinii), B.miyamotoi, A.phagocytophilum та РНК Babesia spp. у них визначали за допомогою ПЛР у режимі реального часу. Серологічне обстеження пацієнтів проводили методом ІФА. Для виявлення імуноглобулінів класів M і G до комплексу B. burgdorferi s.l. використовували тест-системи компанії Euroimmun AG (Німеччина). Антитіла класу М визначали тест-системою Anti-Borrelia burgdorferi ELISA (IgM), імуноглобуліни класу G — Anti-Borrelia plus VIsE ELISA (IgG). Зразки крові з проміжними й позитивними результатами першого етапу роботи досліджували методом імунного блотингу: антитіла класу IgМ виявляли за допомогою Anti-Borrelia EUROLINE Borrelia RN-AT (IgM), класу IgG — Anti-Borrelia EUROLINE RN-AT (IgG). Результати. Серед досліджених 1226 кліщів 1212 (98,9 %) були Ixodes ricinus, 12 (0,9 %) — Dermacentor reticulatus і 2 (0,2 %) — Rhipiciphalus sanguineus. При ідентифікації кліщів Ixodes ricinus за статтю і стадією розвитку відзначено, що була 391 cамка (32,3 %), самців — 12 (0,9 %), личинок — 32 (2,6 %), а у 128 (10,6 %) кліщів ці параметри встановити не вдалося. 19,2 % кліщів, відібраних від людей, були заражені бореліями генокомплексу B.burgdorferi s.l., 14,7 % — A.рhagocytophilum, 1,7 % — В.miyamotoi, 0,3 % — Babesia sрp. Отже, ДНК зазначених збудників визначили в 441 (36,0 %) кліща, у тому числі у 392 (32,0 %) детектовано ДНК одного збудника, у 49 (4,0 %) — декількох одночасно. Установлено 6 типів різних комбінацій. Поєднання «подвійний мікст» наявне у 45 кліщах, «потрійний» — у 2. B.burgdorferi s.l. була наявна в усіх шістьох комбінаціях. Другою за поширенням була A.phagocytophilum — у 84,4 % усіх мікст-заражень. Проведений аналіз 441 зараженого кліща дозволив встановити, що 3 (0,7 %) із них були особини D.reticulatus, решту 438 (99,3 %) становили кліщі I.ricinus. Методом ІФА виявлено позитивні або проміжні результати наявності антитіл до борелій (B.burgdorferi s.s., B.afzeliі та B.garinii) хоча б одного класу (IgM і/чи IgG) у 474 (44,3 %) із 1070 лісівників, у тому числі IgM — у 238 (22,2 %), IgG — у 357 (33,4 %), обох класів одночасно — у 81 (7,6 %). Проведено аналіз вмісту антитіл IgМ та IgG до B.burgdorferi s.l. у сироватках крові лісівників різних областей України залежно від природних зон країни (Полісся, лісостеп і Карпати). Найчастіше позитивні або проміжні результати специфічних антитіл різних класів виявлені в працівників лісових господарств Чернігівської та Житомирської областей (Полісся) — у 114 (51,8 %) із 220 обстежених; найрідше (82; 38,3 % із 214) — у Чернівецькій та Закарпатській областях (Карпати). При дослідженні сироваток крові пацієнтів із БЕФ Лайм-бореліозу на наявність антитіл класів IgM та IgG до B.burgdorferi s.l. (метод ІФА) позитивні або проміжні результати щодо специфічних антитіл хоча б одного класу були у 90 (65,6 %) із 135 обстежених, у тому числі антитіла класу IgM — у 52 (38,5 %), IgG — у 54 (40,0 %) (p > 0,05), обох класів одночасно (результат позитивний/позитивний) — у 12 (8,8 %) осіб. Дослідження сироваток крові методом імунного блоту проведене лише 328 лісівникам із шести областей України. Це дозволило підтвердити наявність антитіл класів IgM і/або IgG (позитивні або проміжні результати) до B.burgdorferi s.l. у 276 (84,1 %) осіб. Позитивні результати щодо специфічних IgМ (метод імуноблоту) були у 26 (28,9 %) із 90 пацієнтів із БЕФ ЛБ, у яких виявили позитивні результати при дослідженні методом ІФА, проміжні — у 27 (30,0 %), негативні — у 37 (41,1 %) обстежених. Висновки. Уперше в Україні проведене дослідження зараженості кліщів B.burgdorferi s.l. (B.burgdorferi s.s., B.afzeliі та B.garinii), B.miyamotoi, A.phagocytophilum та Babesia spp., відібраних від людей. Одночасна зараженість кліщів декількома збудниками трансмісивних бактеріозів може спричинити те, що при укусі кліщем людини завжди є високий ризик розвитку трансмісивної мікст-інфекції. Це суттєво ускладнюватиме клінічну діагностику захворювання й лікування хворих. Високий відсоток інфікування B.burgdorferi s.l. лісівників Волинської, Житомирської, Закарпатської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької та Чернігівської областей (474 осіб (44,3 %) із 1070) дає підставу для віднесення Лайм-бореліозу до групи професійних захворювань працівників лісових господарств. Результати дослідження методом імуноблоту (EUROLINE Borrelia RN-AT) підтвердили присутність антитіл класу IgM і/або IgG до комплексу B.burgdorferi s.l. (позитивні або проміжні знахідки) у 276 (84,1 %) із 328 лісівників із позитивними і проміжними результатами, отриманими імуноферментним методом, що вказує на необхідність двохетапної серологічної діагностики Лайм-бореліозу. 



Вернуться к номеру