Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал "Гастроэнтерология" Том 54, №4, 2020

Вернуться к номеру

Прогнозування ризику післяопераційних ускладнень у пацієнтів із псевдокістами підшлункової залози

Авторы: Бобро В.В., Бобро Л.М.
Медичний сервіс «Гіппократ», м. Харків, Україна
Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

Рубрики: Гастроэнтерология

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Мета дослідження: підвищення точності прогнозування ризику післяопераційних ускладнень у пацієнтів із псевдокістами підшлункової залози (ПКПЗ) шляхом визначення кореляційних залежностей між рівнем прокальцитоніну крові та ступенем тяжкості післяопераційних ускладнень.
Матеріали та методи. Проаналізовані результати хірургічного лікування 103 пацієнтів із псевдокістами підшлункової залози. Середній вік хворих становив (43,6 ± 1,3) року. У всіх пацієнтів були застосовані мініінвазивні (пункційно-дренуючі) методи хірургічного втручання. При оцінці післяопераційних ускладнень (ПУ) користувалися класифікацією Dindo et al. (2005 р.), згідно з якою виділили 5 класів післяопераційних ускладнень. Концентрацію прокальцитоніну визначали напівкількісним методом за допомогою тестових смужок фірми «BRAMS PCT-Q» (Німеччина). Референтні показники прокальцитоніну отримані за даними обстеження 20 практично здорових осіб. Статистичне оцінювання даних здійснювали за допомогою методів математичної статистики з використанням статистичного програмного пакета SPSS 17.0 for Windows, параметри оцінювалися з прийнятим рівнем статистичної значущості, не нижчим ніж 95 % (р < 0,05).
Результати. Проведений аналіз показав, що у пацієнтів із медіанним рівнем ПКТ ≥ 1,5 нг/мл частота післяопераційних ускладнень є вірогідно більшою (χ2 = 15,6, р = 0,004). Між змінними «ПКТ ≥ 1,5 — наявність післяопераційних ускладнень» виявлено сильні кореляції з найвищим рівнем статистичної значущості (R Пірсона = 0, 749, р = 0,001; r Спірмена = 0,769, р = 0,001). Імовірність виникнення ПУ в пацієнтів із ПКТ ≥ 1,5 нг/мл є вірогідно вищою (ВШ = 11,07 при 95% ДІ 1,68–7,29), ніж у пацієнтів з ПКТ < 1,5 нг/мл. У пацієнтів із І–ІІ ступенем тяжкості ПУ статистично вірогідної залежності частоти ПУ від рівня ПКТ не виявлено (χ2 = 1,90, р = 0,168, при цьому R Пірсона = 0,488, р = 0,233; r Спірмена = 0,485, р = 0,234). У пацієнтів із ІІІ і ІV ступенем тяжкості ПУ частота ускладнень вірогідно зростала при ПКТ ≥ 1,5 нг/мл (χ2 = 12,00, р = 0,002 та χ2 = 5,00, р = 0,035 відповідно), при цьому дослідження кореляцій показало наявність сильного зв’язку з високим рівнем статистичної значущості в обох групах (для групи з ІІІ ступенем тяжкості ПУ — R Пірсона = 0,857, р = 0,050; r Спірмена = 0,894, р = 0,057; для групи з ІV ступенем тяжкості ПУ — R Пірсона = 0,873, р = 0,057; r Спірмена = 0,913, р = 0,059).
Висновки. Проведений аналіз дозволив виявити, що вміст прокальцитоніну у крові ≥ 1,5 нг/мл є прогностичним предиктором високого ризику післяопераційних ускладнень у пацієнтів із псевдокістами підшлункової залози.


Вернуться к номеру