Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Почки» Том 10, №2, 2021

Вернуться к номеру

Журавлина vs антибіотики при інфекціях сечових шляхів: чи є шанси на перемогу?

Журавлина vs антибіотики при інфекціях сечових шляхів: чи є шанси на перемогу?

Авторы: Зайцев В.І.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Рубрики: Нефрология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

У статті аналізуються сучасні дані щодо використання журавлини при інфекціях сечовивідних шляхів (ІСШ). Інтерес до журавлини останнім часом зростає у зв’язку з ростом антибіотикорезистентності та збільшенням використання антибіотиків для лікування COVID-19. Незважаючи на неоднорідність результатів проведених досліджень, є вагомі свідчення того, що журавлина у вигляді капсул може бути перспективною альтернативою антибіотикам при лікуванні рецидивних ІСШ або використовуватись разом з ними у гострих випадках. Завдяки накопиченим даним виділено діючі речовини журавлини та доведено їх позитивну дію на патогенез ІСШ, а також визначено її оптимальну добову дозу. Описані можливості використання журавлини при іншій патології. Розробка нових форм препаратів журавлини (у вигляді капсул за допомогою екстрагування плодів) дозволила підвищити їх загальну ефективність та запобігти побічним явищам. Потрібні подальші добре сплановані дослідження ефективності використання сучасних форм та доз журавлини при ІСШ.

В статье анализируются современные данные об использовании клюквы при инфекциях мочевыводящих путей (ИМП). Интерес к клюкве в последнее время возрастает в связи с ростом антибиотикорезистентности и увеличением использования антибиотиков для лечения COVID-19. Несмотря на неоднородность результатов проведенных исследований, есть веские свидетельства того, что клюква в виде капсул может быть перспективной альтернативой антибиотикам при лечении рецидивных ИМП или использоваться вместе с ними в острых случаях. Благодаря накопленным данным выделены действующие вещества клюквы и доказано их положительное действие на патогенез ИМП, а также определена ее оптимальная доза. Описаны возможности использования клюквы при другой патологии. Разработка новых форм препаратов клюквы (в виде капсул с помощью экстрагирования плодов) позволила повысить их общую эффективность и предотвратить побочные явления. Требуются дальнейшие хорошо спланированные исследования эффективности использования современных форм и доз клюквы при ИМП.

The paper analyzes the current data on cranberry usage in urinary infections. The interest in cranberry has been steadily growing for the last years due to the increase in antibiotic resistance and antibiotics used for the COVID-19 treatment. Although the results of studies performed are diverse, there is evidence that cranberry in the form of capsules may be a potential alternative for the antibiotics for the treatment of recurrent urinary infections or in combination with them in acute cases. The results obtained allowed isolating active substances of cranberry and proving their positive effect on the pathogenesis of urinary infections as well as determining their optimal day dose. The possibilities of cranberry use in another pathology are described. The development of new forms of cranberry (in the form of capsules by extraction of fruit) allowed avoiding adverse effects and improving general effectiveness. The study of the effectiveness of modern forms and doses of cranberry in urinary infections requires further well-planned researches.


Ключевые слова

журавлина; інфекції сечовивідних шляхів; антибіотикорезистентність

клюква; инфекции мочевыводящих путей; антибиотикорезистентность

cranberry; urinary infections; antibiotic resistance

Інфекціям сечовивідних шляхів (ІСШ) присвячено сотні публікацій щороку, і ця тема не стає менш актуальною. Це свідчить про те, що у боротьбі з мікроскопічними бактеріями та вірусами людина перемогти поки не в змозі. Проблема стала ще більш актуальною в епоху COVID-19, коли призначення антибіотиків в Україні значно виросло, що автоматично призводить до збільшення кількості неминучих ускладнень антибіотикотерапії. Серед них порушення функції кишечника з розвитком потенційно летального псевдомембранозного коліту, алергічні реакції та антибіотикорезистентність. Не слід забувати також про фінансову токсичність для пацієнта та навантаження на систему охорони здоров’я. Наприклад, у США приблизно 15 % усіх виписаних антибіотиків призначені для лікування ІСШ на суму понад 1 млрд дол., а прямі та непрямі витрати на лікування оцінюються приблизно в 2,3 млрд дол. щороку [1]. 
Якщо порівнювати дані продажів усіх антибіотиків в Україні за 2018–2020 рр. загалом, то ми будемо мати тільки незначні зміни: у 2018 р. продано 6 7612 528 упаковок, у 2019 — 63 301 958 упаковок (–6 %), у 2020 — 67 837 667 упаковок (+7 % від 2019 р.). Але якщо порівняти тільки другу половину 2019 та 2020 років (тобто коли ми мали 2-гу — 3-тю хвилю СOVID-19), то ситуація зовсім інша: продаж антибіотиків зріс на 24 %, а за останні 3 місяці року — на 42 % порівняно з 2019 р. Найбільше зросли продажі (за 10–12 місяців 2020 р.) фторхінолонів (+90 %), макролідів (+85 %) та сучасних бета-лактамних препаратів (+71 %), тобто це саме ті препарати, якими ми зазвичай лікуємо ІСШ [2]. При цьому проблеми ІСШ нікуди не ділись. До чого же буде чутлива флора наших пацієнтів при пієлонефритах і чим їх лікувати? Мабуть, наслідки цього ми ще побачимо у своїй практиці, адже резистентні бактерії будуть не тільки в легенях та кишечнику, а і неминуче в сечових шляхах.
Загалом ІСШ уражає від 40 до 50 % жінок, а приблизно від 20 до 30 % жінок будуть мати її рецидиви, що негативно впливають на самопочуття та вимагають подальшого лікування. Стандартним методом запобігання хронізації інфекції є тривале профілактичне призначення антибіотиків у низьких дозах, що може запобігти рецидиву, але все більше зростає занепокоєння щодо розвитку стійкості мікробів, побічних ефектів від лікування та відсутності довгострокового результату. Зазвичай таке лікування триває від 6 до 12 місяців [3]. 
Спроби знайти більш дієві антибіотики поки до реальних зрушень у лікуванні ІСШ не призводять, тому останнім часом зросла увага до альтернативних варіантів лікування, особливо при рецидивуючих інфекціях. У рекомендаціях Європейської асоціації урологів вказуються декілька таких варіантів: вакцини, пробіотики, D-маноза та журавлина — єдиний представник фітопрепаратів. Остання давно вже привертає увагу лікарів, хоча досі недостатньо добре спланованих досліджень для включення її як рекомендованого методу лікування ІСШ [4].
Англійська назва журавлини — сranberry — походить від слів crane — «журавель», berry — «ягода». Цю назву дали зав’ялій квітці чорниці, яка зовні схожа на голову та шию піщаного журавлика — птаха, який часто харчується ягодами цієї рослини. Американська журавлина (Vaccinium macrocarpon) історично використовувалась північноамериканськими індіанцями для лікування ІСШ [5]. Є й інші родичі родини журавлинних (журавлина європейська — V. oxycoccus; брусниця — V. vitis-idaea; чорниця — V. myrtillus), які також містять деякі основні компоненти журавлини, однак результати їх досліджень щодо ролі у профілактиці ІСШ обмежені. Існуючі препарати з журавлиною включають свіжі цілі ягоди, желатинізовані продукти, соки (зазвичай містять 10–25 % чистого соку) та капсули. Чистий сік занадто кислий (рН < 2,5) і неприємний навіть із підсолоджувачами, тому він не використовується. Журавлину зазвичай рекомендується вживати безпосередньо до або через дві години після їжі, також важливо при цьому пити багато води.
Зараз показано, що плоди журавлини містять велику кількість поліфенолів, які є антиоксидантами. Повідомляється також про їх кардіопротекторний ефект, вони покращують профіль холестерину та сприяють здоров’ю органів травлення. Вважається, що головним активним інгредієнтом журавлини є проантоціанідин (ПАЦ) та його метаболіти. 
Проведені дослідження дозволили з’ясувати шляхи патогенетичної дії журавлини при ІСШ. Однією з найбільш важливих властивостей кишкової палички (E. coli), яка є головним етіологічним чинником ІСШ, є здатність до прилипання до слизових сечових шляхів завдяки білку адгезину та наявності фімбрій та пілей. Без адгезії бактерії не можуть інфікувати поверхню слизової. Пілі — це маленькі відростки стінки бактерії, які містять білки, що можуть бути або стійкими або чутливими до манози. Чутливі до манози пілі (1-го типу) можуть пригнічуватись фруктозою (присутня у винограді, апельсинах та журавлині). Більш вірулентні штами кишкової палички, виділені від пацієнтів з пієлонефритом та рецидивуючими ІСШ, мають інші типи фімбрій, зокрема Р-фімбрії (пієлонефрит-фімбрії). Ці фімбрії зв’язуються з глікосфінголіпідами уротеліальних клітин [3].
Підтвердження тому, що журавлина запобігає адгезії штамів 1-го типу та Р-фімбрій до уротелію, було отримано іn vitro. Це забезпечується двома компонентами журавлини: фруктозою, яка інгібує приєднання фімбрій типу 1, та ПАЦ, який інгібує адгезію Р-фімбрій. Одним із можливих механізмів такого впливу є те, що ці речовини діють як аналоги рецепторів, конкурентно інгібують адгезію кишкової палички до клітин-господарів, зв’язуючись із кінчиками фімбрії. Іншим механізмом активності журавлини є зменшення in vitro експресії Р-фімбрій шляхом зміни конфігурації поверхневих молекул. Показано, що ефект пригнічення адгезії журавлиною in vitro залежав від дози [6, 7]. В іншому дослідженні журавлинний сік викликав конформаційні зміни кишкової палички, зменшуючи довжину і щільність фімбрій [8].
Незважаючи на ці дані, є певні сумніви щодо збереження цих властивостей in vivo. Деякі автори вважають, що ПАЦ може бути неактивним in vivo, оскільки ці молекули занадто великі, щоб всмоктуватись в незмінному вигляді у шлунково-кишковому тракті. Однак інші автори знаходили похідні ПАЦ у сечі, причому максимальна їх концентрація спостерігається через 3–6 годин після прийому, а екскреція із сечею завершується протягом перших 12 годин [9]. Інша можливість полягає в тому, що ПАЦ або його метаболіти можуть проявляти свою активність ще в товстій кишці, зв’язуючись з уропатогенною кишковою паличкою, знижуючи можливості її адгезії в сечовивідних шляхах [10].
На сьогодні проведено декілька десятків досліджень журавлини для лікування та профілактики рецидивів ІСШ у різних категорій пацієнтів (у жінок, дітей та чоловіків, а також при таких станах, як нейрогенний сечовий міхур та вагітність), які були узагальнені у декількох систематичних оглядах. Висновки різних досліджень відрізняються — від відсутності ефекту журавлини при ІСШ до її вірогідної ефективності, що особливо була виражена у певних груп пацієнтів. Головна проблема в таких аналізах полягає в неоднорідності дизайну таких досліджень, різних формах препарату з різними дозами, що унеможливлює пряме порівняння багатьох із них. Крім того, частота дострокового припинення у більшості досліджень значно варіювала, коливаючись від 0 до 55 %, найчастіше внаслідок проблем із шлунково-кишковим трактом при використанні соку журавлини. 
Найбільший клінічний інтерес становить уживання журавлини для профілактики циститу та рецидивуючої ІСШ. У систематичному огляді за 2008 рік було проаналізовано десять рандомізованих досліджень щодо профілактики ІСШ на 1049 пацієнтах. Автори дійшли висновку, що є докази того, що журавлинний сік може зменшити кількість симптоматичних ІСШ протягом 12 місяців, особливо для жінок з повторними ІСШ [3]. Так, Уокер та ін. визначили частоту розвитку ІСШ у 2,4 особи на рік у групі журавлини та у 6,0 пацієнта на рік у групі плацебо (р < 0,0005). Стотерс та ін. виявили, що 32 % пацієнтів групи плацебо мали ІСШ порівняно з 20 % із групи журавлинного соку (р < 0,05) [11, 12]. В іншому рандомізованому дослідженні журавлинний сік порівнювали із журавлинним порошком та плацебо у сексуально активних жінок. Було встановлено, що частота повторних ІСШ зменшилась на 30 % в обох групах журавлини порівняно з плацебо. Дози, що використовувались у цьому дослідженні, становили 250 мл журавлинного соку 3 рази на день або таблетки журавлинного соку двічі на день. Одне дослідження оцінювало використання журавлинного соку для профілактики ІСШ під час вагітності, але воно не показало вірогідної різниці порівняно з плацебо. Це могло бути пояснено невеликою кількість пацієнток та тим, що із 188 пацієнток 38,8 % не завершили дослідження, більшість із них внаслідок розладів шлунково-кишкового тракту [3]. 
Неоднорідність результатів попередніх досліджень ускладнила надання практичних порад, оскільки варіативність дози та типу журавлинного продукту робить порівняння особливо складним завданням. Огляд 2012 року оцінив вже 24 рандомізовані дослідження (n = 4473) з використанням журавлинного соку або капсул і виявив деякі докази того, що журавлинний сік може зменшити частоту ІСШ у жінок. У кількох дослідженнях журавлина виявилася такою ж ефективною, як антибіотики. Одне випробування на жінках похилого віку показало, що використання 500 мг екстракту журавлини або 100 мг триметоприму було однаково ефективно у профілактиці ІСШ. Але інше дослідження, проведене серед молодих жінок, у якому порівнювалось 500 мг екстракту журавлини з триметопримом/сульфаметоксазолом, показало, що журавлина поступається антибіотику. Більшість досліджень показали, що добові дози 240–300 мл журавлинного морсу можуть запобігти 50 % рецидивів ІСШ та зменшити бактеріурію. Рекомендовані дози висушеного концентрованого екстракту соку становлять від 600 до 1200 мг/день. Але автори огляду дійшли висновку, що журавлинний сік не рекомендується для використання внаслідок побічних дій, а от екстракт журавлини слід вивчати більш ретельно, особливо у певних категорій пацієнтів. Наприклад, дослідження на пацієнтах після хірургічного втручання у жінок виявило зниження ІСШ на 50 % порівняно з плацебо при вживанні двох капсул двічі на день (еквівалентно двом склянкам журавлинного соку по 8 унцій щодня) [3]. Цікаво, що вживання журавлини також асоціювалося зі значно нижчим рівнем стійкості бактерій до антибіотиків. Важливо мати на увазі, що висушений екстракт журавлини може бути розщеплений під впливом світла, тепла або холоду, однак додавання вітамінів С та Е має стабілізуючий вплив.
Але незважаючи на неоднозначні дані, інтерес до журавлини останнім часом не тільки не зменшився, а, навпаки, збільшився. Можливо, це пов’язано в тому числі і із занепокоєністю щодо збільшення резистентності бактерій до антибіотиків та із зростанням їх використання, причому нерідко без відповідних підстав. Підтвердженням цього є нові дослідження та систематичні огляди ефекту журавлини при ІСШ та її розгляд як потенційного лікувального засобу при ІСШ в рекомендаціях Європейської асоціації урологів [13–15].
Огляд 2017 р. показав, що препарати журавлини значно зменшують частоту інфекцій сечовивідних шляхів (коефіцієнт ризику 0,6750). Аналіз підгруп показав, що кращий результат мають пацієнти з ризиком розвитку ІСШ, наприклад жінки, які перенесли гінекологічні операції.
В останній огляд 2021 р. було відібрано три дослідження (n = 688) з найбільш сучасним дизайном, що зводило до мінімуму ризик похибки. Одне дослідження не показало статистично значущої переваги вживання журавлинного соку на частоту ІСШ порівняно з використанням антибіотиків чи активним вживанням питної води [14]. Інше дослідження не виявило користі від додавання журавлинного соку до антибіотика для лікування гострої ІСШ. Ще одне дослідження показало, що споживання капсул екстракту журавлини було пов’язане з покращенням симптомів на 10-й день порівняно з вихідним рівнем, а також з вірогідним зменшенням кількості кишкової палички, чого не відмічалось у контрольній групі [16]. 
У цікавому дослідженні Хауелл та ін. вивчали оптимальну кількість ПАЦ для забезпечення антиадгезійної активності уропатогенного штаму кишкової палички в сечі. Було підтверджено значне збільшення антиадгезійної активності в групі ПАЦ порівняно з плацебо (p < 0,001), і ефект посилювався залежно від дози. Автори визначили, що оптимальна кількість ПАЦ становила 72 мг на день. У попередніх дослідженнях пацієнти отримували 15 мг ПАЦ щодня, тому цілком можливо, що учасники цих досліджень споживали субтерапевтичні дози журавлини, що пояснює неоднозначні результати [14].
Деякі дослідження також показали, що журавлина може зменшити вживання нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) при ІСШ. НПЗЗ зазвичай додаються до антибіотиків при ІСШ, але мають свої побічні дії. Тому їх заміна на препарати журавлини може бути не менш ефективним, але більш безпечним варіантом лікування [14]. 
Серйозних побічних ефектів, пов’язаних із використанням журавлини, не було. Автори також не дійшли однозначного висновку, але вказали на необхідність проведення більш коректно спланованих досліджень.
Слід зазначити, що не тільки журавлина привертає увагу як певна натуральна альтернатива антибіотикам. Наприклад, декілька публікацій вказують на можливий ефект засобів індійської народної медицини (ІНМ) при ІСШ. Так, результати семи невеликих досліджень свідчать, що засоби ІНМ самостійно або разом з антибіотиками можуть бути ефективними для лікування повторних ІСШ [1]. Однак невелика кількість та низька якість цих досліджень робить неможливим формулювання вірогідних висновків щодо використання засобів ІНМ при ІСШ.
Продовження досліджень впливу журавлини призвело до нових відкриттів. Наприклад, нові перспективні напрямки досліджень поліфенолів журавлини при кардіометаболічних розладах включають вивчення впливу на мікробіоту кишечника. Дійсно, нещодавні дослідження показали здатність екстрактів журавлини модифікувати склад мікробіоти: споживання 30 г/день журавлинного порошку із сублімованих цілих плодів показало позитивний вплив на склад мікробіоти кишечника з пребіотикоподібним ефектом. Це призвело до пропозиції, щоб поліфеноли розглядалися як пребіотичні агенти через їх модулюючий вплив на мікробіоту кишечника [17].
Проведені дослідження дозволили визначити оптимальну добову дозу ПАЦ у 36 мг, яка має оптимальний баланс між ефективністю та побічними діями. У той же час препарати журавлини різних виробників, як і інші фітопрепарати, мають великі розбіжності у вмісті активних речовин, що підтверджують результати дослідження, опублікованого «Американським журналом акушерства і гінекології» [18]. Це призводить до значних коливань фактичної активності проти адгезії і концентрації ПАЦ. Саме цей факт є головною перешкодою для включення препаратів журавлини (як і інших фітопрепаратів для лікування урологічних захворювань) у європейські урологічні настанови. 
Зважаючи на вищенаведене, саме препарати журавлини, у складі яких дотримано вказаного вмісту ПАЦ (зокрема, екстракт журавлини українського виробництва УроПак-36), можуть використовуватись у реальній практиці та демонструвати добру клінічну ефективність. Вони можуть призначатись у комплексній терапії ІСШ або для запобігання її рецидивам. 
Це було продемонстровано в одному з останніх досліджень I. Singh [19]. Застосування екстракту журавлини з концентрацією ПАЦ 36 мг дозволило досягнути зменшення лейкоцитурії в групі журавлини до рівня 0,36 порівняно з 2,0 у групі плацебо (р < 0,001) та бала дизурії до 0,19 порівняно з 1,47 у групі плацебо. Одночасно формування біоплівок (р < 0,01) і зростання бактерій (р < 0,001) вірогідно зменшилося в групі журавлини. При цьому частота рецидивів інфекцій нижнього сечового тракту знизилась до 33,33 % порівняно з 88,89 % у групі плацебо [19]. Ці дані ще раз підтверджують, що стандартизовані препарати журавлини із добовою дозою ПАЦ 36 мг демонструють значно кращу за плацебо загальну ефективність.
Таким чином, шанси на перемогу журавлини над антибіотиками при лікуванні інфекцій сечових шляхів однозначно є. Накопичені дані свідчать про те, що журавлина у вигляді капсул може бути перспективною альтернативою антибіотикам при лікуванні рецидивних ІСШ або використовуватись разом з ними у гострих випадках. Сьогодні виділено діючі речовини журавлини та доведено їх позитивну дію на патогенез ІСШ, а також визначено оптимальну добову дозу ПАЦ у 36 мг. Виділено групи пацієнтів із ІСШ, які з більшою ймовірністю можуть отримати користь від використання препарату журавлини. Крім того, описані інші можливості використання журавлини (як при ІСШ, так і при іншій патології). Розробка нових форм препаратів журавлини (у вигляді капсул за допомогою екстрагування плодів) дозволила підвищити їх загальну ефективність та запобігти побічним явищам, які спостерігались при використанні соку. 
Головним недоліком проведених досліджень є неоднорідність їх дизайну та у деяких випадках його невідповідність сучасним вимогам, що не дозволяє узагальнити їх результати. Потрібні подальші добре сплановані дослідження ефективності використання журавлини при ІСШ.
Конфлікт інтересів. Не заявлений. 
 
Отримано/Received 19.03.2021
Рецензовано/Revised 01.04.2021
Прийнято до друку/Accepted 07.04.2021

Список литературы

  1. Flower A., Wang L.Q., Lewith G., Liu J.P., Li Q. Chinese herbal medicine for treating recurrent urinary tract infections in women. Cochrane Database Syst. Rev. 2015. 2015(6). CD010446. doi: 10.1002/14651858.
  2. https://pharmxplorer.com.ua.
  3. Hisano M., Bruschini H., Nicodemo A.C., Srougi M. Cranberries and lower urinary tract infection prevention. Clinics (Sao Paulo). 2012. 67(6). 661-668. doi: 10.6061/clinics/2012(06)18.
  4. https://uroweb.org/guideline/urological-infections/
  5. Guay D.R. Cranberry and urinary tract infections. Drugs. 2009. 69(7). 775-807.
  6. Lavigne J.P., Bourg G., Combescure C., Botto H., Sotto A. In-vitro and in-vivo evidence of dose-dependent decrease of uropathogenic Escherichia coli virulence after consumption of commercial Vaccinium macrocarpon (cranberry) capsules. Clin. Microbiol. Infect. 2008. 14(4). 350-5.
  7. Howell A.B., Botto H., Combescure C., Blanc-Potard A.B., Gausa L., Matsumoto T., et al. Dosage effect on uropathogenic Escherichia coli anti-adhesion activity in urine following consumption of cranberry powder standardized for proanthocyanidin content: a multicentric randomized double blind study. BMC Infect. Dis. 2010. 10. 94.
  8. Liu Y., Gallardo-Moreno A.M., Pinzon-Arango P.A., Reynolds Y., Rodriguez G., Camesano T.A. Cranberry changes the physicochemical surface properties of E. coli and adhesion with uroepithelial cells. Colloids Surf B Biointerfaces. 2008. 65(1). 35-42.
  9. Ohnishi R., Ito H., Kasajima N., Kaneda M., Kariyama R., Kumon H., et al. Urinary excretion of anthocyanins in humans after cranberry juice ingestion. Biosci. Biotechnol. Biochem. 2006. 70(7). 1681-7.
  10. Howell A.B. Bioactive compounds in cranberries and their role in prevention of urinary tract infections. Mol. Nutr. Food Res. 2007. 51(6). 732-7.
  11. Walker E.B., Barney D.P., Mickelsen J.N., Walton R.J., Mickelsen R.A., Jr. Cranberry concentrate: UTI prophylaxis. J. Fam. Pract. 1997. 45(2). 167-8.
  12. Stothers L. A randomized trial to evaluate effectiveness and cost effectiveness of naturopathic cranberry products as prophylaxis against urinary tract infection in women. Can. J. Urol. 2002. 9(3). 1558-62.
  13. Luís Â., Domingues F., Pereira L. Can cranberries contribute to reduce the incidence of urinary tract infections? A systematic review with meta-analysis and trial sequential analysis of clinical trials. J. Urol. 2017. 198. 614-621.
  14. Gbinigie O.A., Spencer E.A., Heneghan C.J., Lee J.J., Butler C.C. Cranberry Extract for Symptoms of acute, Uncomplicated Urinary Tract Infection: A Systematic Review. Antibiotics. 2021. 10. 12. https:// dx.doi.org/10.3390/antibiotics 10010012
  15. Loubet P., Ranfaing J., Dinh A., et al. Alternative Therapeutic Options to Antibiotics for the Treatment of Urinary Tract Infections. Front. Microbiol. 2020. 11. 1509. Published 2020 Jul 3. doi: 10.3389/fmicb.2020.01509.
  16. Sengupta K.V., Alluri K., Golakoti T.V. et al. A randomized, double blind, controlled, dose dependent clinical trial to evaluate the efficacy of a proanthocyanidin standardized whole cranberry (Vaccinium macrocarpon) powder on infections of the urinary tract. Curr. Bioact. Compd. 2011. 7. 39-46.
  17. Diabetes (Second Edition). Oxidative Stress and Dietary Antioxidants. Edited by: Victor R. Preedy, 2020. 436 p.
  18. Chughtai B., Thomas D., Howell A. Variability of commercial cranberry dietary supplements for the prevention of uropathogenic bacterial adhesion. Am. J. Obstet. Gynecol. 2016 Jul. 215(1). 122-3. doi: 10.1016/j.ajog.2016.03.046.
  19. Singh I., Gautam L.K., Kaur I.R. Effect of oral cranberry extract (standardized proanthocyanidin-A) in patients with recurrent UTI by pathogenic E. coli: a randomized placebo-controlled clinical research study. Int. Urol. Nephrol. 2016 Sep. 48(9). 1379-86. doi: 10.1007/s11255-016-1342-8.

Вернуться к номеру