Журнал «» Том 14, №3, 2021
Вернуться к номеру
Зниження інтенсивності терапії статинами або її відсутність пов’язані з вищими показниками смертності в пацієнтів з перенесеними ішемічним інсультом або транзиторною ішемічною атакою
Рубрики: Кардиология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Reference: Dearborn-Tomazos J.L., Hu X., Bravata D.M., Phadke M.A., Baye F.M., Myers L.J., Concato J., Zillich A.J., Reeves M.J., Sico J.J. Deintensification or No Statin Treatment Is Associated With Higher Mortality in Patients With Ischemic Stroke or Transient Ischemic Attack. Stroke. 2021 May 21. STROKEAHA120030089. doi: 10.1161/STROKEAHA.120.030089
Передумови та призначення. Практичні рекомендації пропонують більшості пацієнтів після ішемічного інсульту або транзиторної ішемічної атаки (ТІА) внаслідок атеросклеротичного ураження призначати статинотерапію середньої або високої інтенсивності. Автори даного дослідження перевірили зв’язок різних моделей інтенсивності статинотерапії, яку оцінювали до надходження та при виписці з лікарні пацієнтів після ішемічного інсульту або ТІА, і рівня смертності у великій загальнонаціональній вибірці ветеранів США.
Методи. До досліджуваної групи входили пацієнти з ішемічним інсультом або ТІА, що спостерігалися протягом 2011 року в будь-якому із 134 закладів охорони здоров’я ветеранів. Автори використовували електронні амбулаторні дані з аптек для того, щоб визначити дози статину під час госпіталізації та протягом 7 днів після виписки з лікарні. Дослідники класифікували дозування статинів як низьку, помірну або високу інтенсивність; терапія статинами середньої або високої інтенсивності вважалася цільовою. У дослідженні створили 6 взаємовиключних груп, які повинні були відобразити закономірності інтенсивності терапії статинами від надходження до лікарні до виписки: цільова до цільової, низька до цільової, цільова до низької або жодна до цільової (деінтенсифікація), жодна до жодної, жодна до низької та низька до низької. У дослідженні використали логістичну регресію для порівняння 30-денної та 1-річної смертності між групами інтенсивності прийому статинів.
Результати. Популяція дослідження нараховувала 9380 переважно білих (71,1 %) чоловіків (96,3 %), яких госпіталізували з приводу інсульту або ТІА. У цій вибірці 34,1 % пацієнтів (n = 3194) були виписані додому з рекомендацією приймати статини. Деінтенсифікація лікування відбулася у 14,0 % пацієнтів (n = 1312), а у групі жодного до жодного було 20,5 % пацієнтів (n = 1924). Деінтенсифікація та відсутність терапії були пов’язані з вищим ризиком смерті порівняно з цільовим до цільового (скориговане співвідношення шансів 1-річної смерті: деінтенсифікація проти цільового до цільового 1,26 (95% ДІ 1,02–1,57); жодне проти жодного проти цільового до цільового 1,59 (95% ДІ 1,30–1,93)). Після внесення поправок відповідно до початкових характеристик, що відрізнялися, з використанням оцінок, зважених за схильністю, були отримані подібні результати.
Висновки. Недостатня терапія статинами, включаючи її відсутність або недостатнє дозування в пацієнтів після інсульту (деінтенсифікація), спостерігалася приблизно у третини ветеранів з ішемічним інсультом або ТІА, що було пов’язано з вищою смертністю порівняно з пацієнтами, яким була призначена цільова терапія статинами.