Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" Том 9, №3, 2021

Back to issue

Tonsil microbiocenosis and salivary lactate dehydrogenase activity in children with infectious mononucleosis

Authors: Клименко Х.П.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Clinical researches

print version


Summary

У статті проаналізовані клінічні дані, показники крові, результати бактеріологічного дослідження слизу з мигдаликів, активність ферменту лактатдегідрогенази (ЛДГ) у слині дітей із гострим інфекційним мононуклеозом (ІМ), зумовленим Епштейна — Барр-вірусною (ЕБВ) інфекцією. Обстежені 280 дітей віком від 7 місяців до 19 років 8 місяців з ІМ, які перебували на стаціонарному лікуванні у Львівській інфекційній клінічній лікарні. До групи 1 увійшли 234 дитини з ІМ ЕБВ-етіології, до групи 2 були включені 46 дітей з ІМ, зумовленим вірусом Епштейна — Барр і цитомегаловірусом. У пацієнтів з інфекційним мононуклеозом були виявлені виражена гепатоспленомегалія, лімфаденіт, гугнявість та хропіння, гіпертермічний синдром та гострий тонзиліт. При бактеріологічному дослідженні була виділена низка збудників, яких можна класифікувати як патогенну чи умовно-патогенну флору. У 43,8 % дітей з ізольованою формою мононуклеозу та в 51,7 % дітей із коінфекцією були ідентифіковані збудники роду Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Pseudomonas aeroginosa та грибки роду Candida. З’ясовано, що тяжчий перебіг захворювання та вірогідно вища активність ЛДГ спостерігаються в дітей з інфекційним мононуклеозом, зумовленим коінфекцією. Різко підвищена активність ЛДГ у слині пацієнтів з ІМ за наявності патогенної мікрофлори на слизових вказує на наявність деструктивних процесів у тканинах мигдаликів.

The article analyzes clinical data, blood test results, tonsil mucus bacteriological testing, and salivary lactate dehydrogenase activity in children with acute infectious mononucleosis caused by an Epstein-Barr viral infection. Research involves 280 children aged from 7 months to 19 years 8 months with infectious mononucleosis, who were hospitalized in the Lviv Infectious Cli­nical Hospital. Group 1 included 234 children infectious mononucleosis caused by Epstein-Barr virus, group 2 — 46 patients with infectious mononucleosis caused by the combination of Epstein-Barr virus and cytomegalovirus. Severe hepatosplenomegaly, lymphadenitis, nasal speech and snoring, hyperthermic syndrome, acute tonsillitis were found in patients with infectious mononucleo­sis. A bacteriological study identified a number of pathogens that can be classified as pathogenic or opportunistic flora. Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa, Candida fungi were identified in 43.8 % of children with an isolated form of mononucleosis and in 51.7 % of children with mixed infection. In children with infectious mononucleosis caused by mixed infection, we observed the more severe course of the disease and a significantly higher lactate dehydrogenase activity. A significantly increased activity of lactate dehydrogenase in the saliva of patients with infectious mononucleosis in the presence of pathogenic microflora on the mucous membranes indicates destructive processes in the tissues of the tonsils.


Keywords

інфекційний мононуклеоз; герпетична інфекція; мікрофлора; вірус Епштейна — Барр; лактатдегідрогеназа; діти

infectious mononucleosis; herpes infection; microflora; Epstein-Barr virus; lactate dehydrogenase; children


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Васюк Т.С., Чистенко Г.Н. Эпидемиологическая характеристика инфекционного мононуклеоза. Медицинский журнал. 2019. № 2. С. 128-132.
  2. Надрага О.Б., Клименко Х.П. Епштейна — Барр і цитомегаловірусна інфекція у дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 2017. № 7. С. 7-11.
  3. Клименко Х.П., Надрага О.Б. Синдром тонзиліту у дітей з гострою Епштейна — Барр вірусною інфекцією. Сучасна педіатрія. Україна. 2019. № 8. С. 52-56.
  4. Конакова О.В., Усачова О.В., Сіліна Є.А., Пахольчук Т.М., Дралова О.А. Вікові клініко-лабораторні особливості первинної Епштейна — Барр вірусної інфекції в дітей. Патологія. 2020. Т. 17. № 2(49). С. 202-208.
  5. Крамарьов С.О., Шадрин В.О., Євтушенко В.В. та ін. Удосконалення терапії інфекційного мононуклеозу Епштейна — Барр вірусної етіології в дітей. Актуальна інфектологія. 2018. № 6. С. 87-92.
  6. Cмоляр Н.I., Чухрай Н.Л., Савчин С.В. Епштейна — Барр вірусна інфекція у дітей. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2019. С. 43-47.
  7. Покровська Т.В. Хронічна Епштейна — Барр вірусна інфекція — актуальні питання. Інфекційні хвороби. 2014. № 3.
  8. Ishii T., Sasaki Y., Maeda T., Komatsu F., Suzuki T., Urita Y. Clinical differentiation of infectious mononucleosis that is caused by Epstein-Barr virus or cytomegalovirus: A single-center case-control study in Japan. J. Infect. Chemother. 2019 Jun. 25(6). 431-436.
  9. Mohajertehran F., Ayatollahi H., Jafarian A.H. et al. Overexpression of Lactate Dehydrogenase in the Saliva and Tissues of Patients with Head and Neck Squamous Cell. Carcinoma. Rep. Biochem. Mol. Biol. 2019. 7(2). 142-149.
  10. Wu Y., Ma S., Zhang L., Zu D., Gu F., Ding X., Zhang L. Clini–cal manifestations and laboratory results of 61 children with infectious mononucleosis. J. Int. Med. Res. 2020 Oct. 48(10). 300060520924550.

Back to issue