Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"News of medicine and pharmacy" №14 (774), 2021

Back to issue

Оцінка прогнозованого ризику онкологічних захворювань у хворих на цукровий діабет 2-го типу

Authors: Вацеба Т.С. (1), Соколова Л.К. (2), Кошель Н.М. (3)
(1) — Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна
(2) — ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», м. Київ, Україна
(3) — ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна

Categories: Endocrinology

Sections: Clinical researches

print version

Вступ

Згідно з результатами новітніх досліджень, хворі на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу мають підвищений ризик онкологічних захворювань (ОЗ) багатьох локалізацій, зокрема колоректального раку (КРР) [1], раку молочної залози (МЗ) [2], підшлункової залози (ПШЗ) [3, 4], тіла матки, печінки [5].
Однозначних даних щодо зростання онкоризику в пацієнтів із ЦД 1-го типу немає. Більшість досліджень не підтверджують вірогідного збільшення частоти раку в пацієнтів з ЦД 1-го типу [6, 7], хоча в дослідженні S.C. Larsson et al. у хворих на ЦД 1-го типу виявлений підвищений ризик раку шлунка, шийки матки й ендометрію [2].
Підвищений ризик ОЗ у хворих на ЦД 2-го ...

For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Larsson S.C., Orsini N., Wolk A. Diabetes mellitus and risk of colorectal cancer: a meta-analysis. J. Natl. Cancer Inst. 2005. 97(22). 1679-87. doi: https://doi.org/10.1093/jnci/dji375.
2. Larsson S.C., Mantzoros C.S., Wolk A. Diabetes mellitus and risk of breast cancer: a meta-analysis. Int. J. Cancer. 2007. 121(4). 856-62. doi: https://doi.org/10.1002/ijc.22717.
3. Huxley R., Ansary-Moghaddam A., Berrington de González A., Barzi F., Woodward M. Type-II diabetes and pancreatic cancer: a meta-analysis of 36 studies. Br. J. Cancer. 2005. 92(11). 2076-83. doi: https://doi.org/10.1038/sj.bjc.6602619.
4. Ben Q., Xu M., Ning X., Liu J., Hong S., Huang W. et al. Diabetes mellitus and risk of pancreatic cancer: A meta-analysis of cohort studies. Eur. J. Cancer. 2011. 47(13). 1928-37. doi: https://doi.org/10.1016/j.ejca.2011.03.003.
5. Oberaigner W., Ebenbichler C., Oberaigner K., Juchum M., Schönherr H.R., Lechleitner M. Increased cancer incidence risk in type 2 diabetes mellitus: results from a cohort study in Tyrol/Austria. BMC Public Health. 2014. 14. 1058. doi: https://doi.org/10.1186/1471-2458-14-1058.
6. Carstensen B., Jørgensen M.E., Friis S. The epidemiology of diabetes and cancer. Curr. Diab. Rep. 2014. 14(10). 535. doi: https://doi.org/10.1007/s11892-014-0535-8.
7. Gordon-Dseagu V.L., Shelton N., Mindell J.S. Epidemiological evidence of a relationship between type-1 diabetes mellitus and cancer: a review of the existing literature. Int. J. Cancer. 2013. 132(3). 501-8. doi: https://doi.org/10.1002/ijc.27703.
8. Vatseba T.S., Sokolova L.K., Kuzenko R.T. Epidemiology of pancreatic cancer in patients with type 2 diabetes in Ivano-Frankivsk region. Probl. Endocr. Pathol. 2020. 1(71). 14-23. doi: https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.1.02.
9. Zinger A., Cho W.C., Ben-Yehuda A. Cancer and Aging — the Inflammatory Connection. Aging Dis. 2017. 8(5). 611-627. doi: 10.14336/AD.2016.1230.
10. Masur K., Vetter C., Hinz A., Tomas N., Henrich H., Niggemann B. et al. Diabetogenic glucose and insulin concentrations modulate transcriptome and protein levels involved in tumour cell migration, adhesion and proliferation. Br. J. Cancer. 2011. 104(2). 345-52. doi: 10.1038/sj.bjc.6606050.
11. Ryu T.Y., Park J., Scherer P.E. Hyperglycemia as a risk factor for cancer progression. Diabetes Metab. J. 2014. 38(5). 330-6. doi: 10.4093/dmj.2014.38.5.330.
12. Pacher P., Beckman J.S., Liaudet L. Nitric oxide and peroxynitrite in health and disease. Physiol. Rev. 2007. 87(1). 315-424. doi: 10.1152/physrev.00029.2006.
13. Hanahan D., Weinberg R.A. Hallmarks of cancer: the next generation. Cell. 2011. 144(5). 646-74. doi: 10.1016/j.cell.2011.02.013.
14. Drel V.R. Main mechanisms of the initiation and development of diabetic complications: the role of nitrative stress. Biol. Stud. 2010. 4(2). 141-158. doi: 10.30970/sbi.0402.085.
15. Heuson J.C., Legros N., Heimann R. Influence of insulin administration on growth of the 7,12-dimethylbenz(a)anthracene-induced mammary carcinoma in intact, oophorectomized, and hypophysectomized rats. Cancer Res. 1972. 32(2). 233-8. PMID: 5058184.
16. Kennedy L., Sandhu J.K., Harper M.E., Cuperlovic-Culf M. Role of Glutathione in Cancer: From Mechanisms to Therapies. Biomolecules. 2020. 10(10). 1429. doi: 10.3390/biom10101429.
17. Martin R.M., Vatten L., Gunnell D., Romundstad P., Nilsen T.I. Components of the metabolic syndrome and risk of prostate cancer: the HUNT 2 cohort, Norway. Cancer Causes Control. 2009. 20(7). 1181-92. doi: 10.1007/s10552-009-9319-x.
18. Vatseba T.S., Sokolova L.K., Pushkarev V.M. The effect of obesity on the formation of cancer risk in patients with type 2 diabetes (literature review). Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal. 2020. 16(2). 161-167. doi: https://doi.org/10.22141/22240721.16.2.2020.201303.
19. Wu Y., Liu Y., Dong Y., Vadgama J. Diabetes-associated dysregulated cytokines and cancer. Integr. Cancer Sci Ther. 2016. 3(1). 370-378. doi: 10.15761/ICST.1000173.
20. McNabney S.M., Henagan T.M. Short Chain Fatty Acids in the Colon and Peripheral Tissues: A Focus on Butyrate, Colon Cancer, Obesity and Insulin Resistance. Nutrients. 2017. 9(12). 1348. doi: 10.3390/nu9121348.
21. Ballotari P., Vicentini M., Manicardi V., Gallo M., Chiatamone Ranieri S., Greci M. et al. Diabetes and risk of cancer incidence: results from a population-based cohort study in northern Italy. BMC Cancer. 2017. 17(1). 703. doi: 10.1186/s12885-017-3696-4.
22. Batandier C., Guigas B., Detaille D., El-Mir M.Y., Fontaine E., Rigoulet M. et al. The ROS production induced by a reverse-electron flux at respiratory-chain complex 1 is hampered by metformin. Bioenerg. Biomembr. 2006. 38(1). 33-42. doi: 10.1007/s10863-006-9003-8.
23. Kalender A., Selvaraj A., Kim S.Y., Gulati P., Brûlé S., Viollet B. et al. Metformin, independent of AMPK, inhibits mTORC1 in a rag GTPase-dependent manner. Cell. Metab. 2010. 11(5). 390-401. doi: 10.1016/j.cmet.2010.03.014.
24. Cui Y., Andersen D.K. Diabetes and pancreatic cancer. Endocr. Relat. Cancer. 2012. 19(5). F9-F26. doi: 10.1530/ERC-12-0105.
25. Andersen D.K., Korc M., Petersen G.M., Eibl G., Li D., Rickels M.R. et al. Diabetes, Pancreatogenic Diabetes, and Pancreatic Cancer. Diabetes. 2017. 66(5). 1103-10. doi: 10.2337/db16-1477. 

Back to issue