Журнал "Актуальна інфектологія" Том 9, №4, 2021
Повернутися до номеру
Застосування комерційних препаратів бактеріофагів проти метицилін-резистентних ізолятів Staphylococcus aureus
Автори: Ющенко А.Ю. (1), Гаркавенко Т.О. (2), Клестова З.С. (1)
(1) — Державний науково-контрольний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів, м. Київ, Україна
(2) — Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна
Рубрики: Інфекційні захворювання
Розділи: Медичні форуми
Версія для друку
Метицилін-резистентний S. aureus (MRSA) становить серйозну загрозу громадському здоров’ю та благополуччю тваринництва в Україні та усьому світі. Постійно зростаючий рівень виділених штамів MRSA вимагає запровадження нових методів боротьби із цим збудником та контролю за його поширенням. Застосування бактеріофагів є перспективною детекційною, терапевтичною і профілактичною стратегією з доведеною ефективністю.
Метою нашої роботи було: 1) дослідити активність двох комерційних препаратів бактеріофагів проти ізолятів MRSA, виділених від тварин, продуктів харчування тваринного походження, а також із навколишнього середовища; 2) характеризувати та адаптувати бактеріофаги, виділені з цих препаратів, з метою підвищення їх активності.
Матеріали та методи. Ізоляцію й ідентифікацію ізолятів S. aureus здійснювали відповідно до чинних методик. Метицилін-резистентність виявляли за методологією EUCAST диско-дифузійним методом (ДДМ) за скринінгу з цефокситином (30 мкг/диск), оцінюючи ізолят резистентним за умови, що діаметр зони інгібування становить > 22 мм. Усього в дослідженні було використано 10 ізолятів MRSA.
Як дослідні препарати використовували бактеріофаг стафілококовий та інтесті-бактеріофаг (виробництво Eliava BioProduction, Грузія). Для отримання чистих ліній фагів застосовували метод подвійних агарових шарів із подальшим виколюванням одиничних колоній. Для накопичення і вивчення біологічних властивостей фагів як бактерію-господаря використовували референтний штам S. aureus ATCC 25293 з колекції Національного центру штамів мікроорганізмів. Процедуру пасажування повторювали 5 разів до отримання однорідної популяції фагів. Літичну активність препаратів та ізольованих бактеріофагів визначали методом спот-тесту по утворенню зон лізису в місці нанесення зразків. Крім цього, проводили оцінку можливості фагів реплікуватись в середині клітини-господаря, а також оцінку негативних колоній, оскільки наявність зон лізису у спот-тесті не завжди свідчить про успішний літичний цикл. Титри визначали за методом Грація і виражали у БУО/мл (бляшкоутворюючих одиницях/мл).
Результати. За даними спот-тесту, препарат бактеріофаг стафілококовий показав активність проти трьох ізолятів, одночасно препарат інтесті виявився активним проти семи з десяти ізолятів. Серед препаратів було виділено два бактеріофаги — 1SinB (препарат інтесті) та Nibbler 21 (бактеріофаг стафілококовий). Титри фагів 1SinB та Nibbler 21 на референтному штамі S. aureus ATCC 25293 становили 1,6 × 109 (БУО/мл) та 1,5 × 109 (БУО/мл) відповідно. Порівняно з цим літична активність проти ізолятів MRSA була значно нижчою. Титри комерційних препаратів і бактеріофагів, а також індекс ефективності культивування (Efficacy of plating, EOP) наведені у табл. 1.
Висновки. Уперше наведені дані щодо спектра активності комерційних препаратів та чистих ліній фагів проти ізолятів MRSA на території України. Подальше дослідження препаратів на більшій колекції штамів, а також секвенування виділених чистих ліній бактеріофагів дозволить переглянути стратегію контролю цього захворювання.