Журнал "Актуальна інфектологія" Том 9, №4, 2021
Повернутися до номеру
Результати ентомологічного моніторингу за переносниками малярії у Харківській області
Автори: Ящук Г.М., Чегодайкіна Н.С., Махота Л.С.
ДУ «Харківський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України», м. Харків, Україна
Рубрики: Інфекційні захворювання
Розділи: Медичні форуми
Версія для друку
У Харківській області щорічно реєструються завізні випадки малярії. За 2013–2020 рр. зареєстровано 48 випадків різних форм малярії (рис. 1), серед них 69 % — у сезон активної передачі комарами роду Anopheles.
Мета: оцінка потенціалу місцевої векторної передачі малярії.
Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів ентомологічного моніторингу за переносниками малярії у Харківській області за останні 8 років.
Результати. На основі фенологічних спостережень, які проводились відповідно до наказу МОЗ України від 07.06.2004 р. № 284 «Про затвердження порядку віднесення територій до районів масового поширення гнусу та інших небезпечних комах та кліщів», Харківська область, зокрема м. Харків, віднесені до районів масового поширення гнусу й інших членистоногих та мають високий ризик поновлення малярії. У Харківській області налічується 2707 водоймищ загальною площею 60 521,9 га, з яких 10 % — анофелогенні, що є одним із найбільших показників по Україні (табл. 1).
За результатами ентомологічних досліджень в області визначено 6 видів малярійних комарів роду Anopheles (A. maculipennis, A. messeae, A. claviger, A. atroparvus, A. plumbeus, A. hyrcanus). Протягом багатьох років домінуючими видами є A. maculipennis, A. messeae. Проте, у зв’язку з кліматичними змінами, а саме потеплінням, в області намітилась тенденція щодо перерозподілу домінуючих видів та заміщення їх більш ефективними переносниками A. atroparvus та A. claviger. На маляріогенну ситуацію в регіоні значно впливає тривалість малярійного сезону, що залежить від середньодобових температур (табл. 2), та чисельність малярійних комарів.
Природні умови регіону Харківської області сприяють поширенню та масовому виплоду переносників малярії, який залежить не тільки від кліматичних умов, але й від проведення протималярійних гідротехнічних заходів. Для регулювання чисельності малярійних комарів в області використовуються лише екологічні (гідротехнічні) заходи. З 2013 р. чисельність личинок малярійних комарів у водоймищах зросла у 2,2 раза (рис. 2).
Висновки. Ситуація з малярії у Харківській області є нестійкою й обумовлюється наявністю джерел інфекції (завізних випадків) та переносників — комарів роду Anopheles. Існують сприятливі умови для масового виплоду малярійних комарів, що вимагає здійснення ентомологічного спостереження за переносниками для планування ефективних заходів профілактики малярії в регіоні, своєчасного проведення протиепідемічних заходів у вогнищах і, тим самим, попередження повернення місцевих випадків малярії.