Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Здоровье ребенка» Том 17, №2, 2022

Вернуться к номеру

Нові погляди на діагностику та лікування бронхіальної астми у дітей

Нові погляди на діагностику та лікування бронхіальної астми у дітей

Авторы: Марушко Ю.В. (1), Абатуров О.Є. (2), Бекетова Г.В. (3), Березенко В.С. (1), Починок Т.В. (1), Чуриліна А.В. (1)
(1) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(2) — Дніпровський державний медичний університет, м. Дніпро, Україна
(3) — Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Медико-соціальна значущість проблеми бронхіальної астми в дитячому віці вкрай висока. З 1993 року відома Глобальна ініціатива з астми (GINA) для ведення цієї хвороби, що ґрунтується на найкращій на даний час інформації. Тепер Глобальна ініціатива з астми оновлена — перегляд GINA 2022 року. GINA 2022, зокрема, розглядає використання одного інгалятора (інгаляційний глюкокортикоїд та формотерол) як для полегшення симптомів, так і для забезпечення базової терапії, підкреслює важливість наявності у пацієнта письмового плану дій при астмі. На сьогодні вважають, що діти з астмою мають подібний ризик зараження SARS-CoV-2, як і діти без астми. У контексті пандемії коронавірусної хвороби принципово важливо для пацієнтів з астмою продовжувати належне її лікування з добрим контролем клінічних симптомів. Новий аспект стосується і того, що коли підтверджено чи підозрюється COVID-19, слід уникати використання небулайзерів, наскільки це можливо, через ризик передачі інфекції іншим пацієнтам, членам родини та медичним працівникам. Хоча моніторинг спірометрії справді є важливим інструментом, в умовах пандемії рекомендовано обмежити її пацієнтами, у яких результати цього дослідження можуть вплинути на лікування. Важливо дотримуватися рекомендацій з інфекційного контролю, застосовувати заходи обережності, щоб зменшити ризик інфекції. Останні розробки терапевтичних стратегій астми пропонують як альтернативу біологічні препарати. Розглядаються моноклональні антитіла, засоби, що націлені на IgE-залежні механізми, IL-5, ­IL-4, IL-13, IL-33, протиалармінні препарати та ін. У фокусі особливої уваги для оптимального застосування біологічної терапії при астмі — належне імунне ендотипування, розробка відповідних біомаркерів, визначення основного імунологічного механізму для вибору правильної таргетної терапії. Велику увагу сьогодні приділяють молекулярним аспектам бронхіальної астми. Поглиблене знання алергенних структур призвело до молекулярної компонентної діагностики, що дозволило краще зрозуміти сенсибілізацію пацієнтів. Саме молекулярно-орієнтована діагностика використовується для визначення найкращого підходу до алерген-специфічної імунотерапії.

The medical and social significance of the problem of asthma in childhood is extremely high. Global Initiative for Asthma (GINA) for the management of this disease has been known since 1993, based on the best information available to date. Global Initiative for Asthma has now been updated — the 2022 GINA revision. GINA 2022, in particular, considers the use of a single inhaler (inhaled glucocorticoid and formoterol) both to relieve symptoms and to provide basic therapy, emphasizes the importance of having a written plan of action for asthma. Today, children with asthma are thought to have a similar risk of contracting SARS-CoV-2 as children without asthma. In the context of a coronavirus pandemic, it is essential for asthma patients to continue their proper treatment with good control of clinical symptoms. A new aspect is that when COVID-19 is confirmed or suspected, the use of nebulizers should be avoided where possible due to the risk of transmitting the infection to other patients, family members and healthcare professio­nals. Although spirometry monitoring is indeed an important tool, in a pandemic it is recommended to limit it to patients in whom the results of this study may affect treatment. It is important to follow the recommendations of infection control, take precautions to reduce the risk of infection. Recent developments in asthma treatment strategies offer biological drugs as an alternative. Monoclonal antibodies, drugs targeting IgE-dependent mechanisms, IL-5, ­IL-4, IL-13, IL-33, anti-alarmin agents, etc. are considered. The focus of special attention in the optimal use of biological therapy for asthma is proper immune endotyping, development of appropriate biomarkers, determination of the main immunological mechanism for choosing the right targeted therapy. Much attention is now being paid to the molecular aspects of asthma. In-depth knowledge of allergenic structures has led to molecular component diagnostics, which has led to a better understanding of patient sensitization. Molecular-oriented diagnostics is used to determine the best approach to allergen-specific immunotherapy.


Ключевые слова

бронхіальна астма; діагностика; діти; лікування

asthma; diagnosis; children; treatment

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.17.2.2022.1503

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Волосовець О.П., Больбот Ю.К., Кривопустов С.П., Мозирська О.В., Кривопустова М.В., Прохорова М.П., Купкіна А.В. Бронхіальна астма в дітей України: медико-екологічні паралелі захворюваності та поширеності. Медичні перспективи. 2020. Т. 25. № 3. С. 184-191. doi:10.26641/2307-0404.2020.3.214861.
  2. Зайков С.В., Богомолов А.Є., Гуменюк Г.Л. Еволюція рекомендацій GINA. Практичні аспекти лікування пацієнтів з астмою через призму клінічних досліджень. Ukr. Pulmonol. J. 2022. 30(1). 6-14. DOI: 10.31215/2306-4927-2022-30-1-6-14.
  3. Global Initiative for Asthma. Global Strategy for Asthma Management and Prevention [Електронний ресурс]. 2022. Режим доступу: https://ginasthma.org/gina-reports/
  4. Williamson E.J., Walker A.J., Bhaskaran K., et al. Factors associated with COVID-19-related death using OpenSAFELY. Nature. 2020 Aug. 584(7821). 430-436. doi: 10.1038/s41586-020-2521-4.
  5. Liu S., Cao Y., Du T., Zhi Y. Prevalence of Comorbid Asthma and Related Outcomes in COVID-19: A Systematic Review and Meta-Analysis. J. Allergy Clin. Immunol. Pract. 2021 Feb. 9(2). 693-701. doi: 10.1016/j.jaip.2020.11.054. 
  6. Davies G.A., Alsallakh M.A., Sivakumaran S., Vasileiou E., Lyons R.A., Robertson C., Sheikh A.; EAVE II Collaborators. Impact of COVID-19 lockdown on emergency asthma admissions and deaths: national interrupted time series analyses for Scotland and Wales. Thorax. 2021 Sep. 76(9). 867-873. doi: 10.1136/thoraxjnl-2020-216380. 
  7. Hou H., Xu J., Li Y., Wang Y., Yang H. The Association of Asthma With COVID-19 Mortality: An Updated Meta-Analysis Based on Adjusted Effect Estimates. J. Allergy Clin. Immunol. Pract. 2021 Nov. 9(11). 3944-3968.e5. doi: 10.1016/j.jaip.2021.08.016. 
  8. Shi T., Pan J., Katikireddi S.V., McCowan C., Kerr S., Agrawal U., Shah S.A., Simpson C.R., Ritchie L.D., Robertson C., Sheikh A.; Public Health Scotland and the EAVE II Collaborators. Risk of COVID-19 hospital admission among children aged 5-17 years with asthma in Scotland: a national incident cohort study. Lancet Respir. Med. 2022 Feb. 10(2). 191-198. doi: 10.1016/S2213-2600(21)00491-4. 
  9. Bloom C.I., Drake T.M., Docherty A.B., et al. Risk of adverse outcomes in patients with underlying respiratory conditions admitted to hospital with COVID-19: a national, multicentre prospective cohort study using the ISARIC WHO Clinical Characterisation Protocol UK. Lancet Respir. Med. 2021 Jul. 9(7). 699-711. doi: 10.1016/S2213-2600(21)00013-8. 
  10. Brindisi G., Zicari A.M., Parisi G.F., et al. Prevalence of COVID-19 in children affected by allergic rhinoconjunctivitis and asthma: results from the second “SIAIP rhinosinusitis and conjunctivitis committee” survey. Ital. J. Pediatr. 2022 Jan 6. 48(1). 1. doi: 10.1186/s13052-021-01198-y. 
  11. Centers for Disease Control and Prevention [Електронний ресурс]. 2022. Режим доступу: https://www.cdc.gov
  12. Jartti T., Bønnelykke K., Elenius V., Feleszko W. Role of viruses in asthma. Semin. Immunopathol. 2020 Feb. 42(1). 61-74. doi: 10.1007/s00281-020-00781-5. 
  13. Bergauer A., Sopel N., Kroß B., et al. IFN-α/IFN-λ responses to respiratory viruses in paediatric asthma. Eur. Respir. J. 2017 Feb 2. 49(2). 1600969. doi: 10.1183/13993003.00969-2016. 
  14. Rao S., Hurst J.H., Zhao C., Goldstein B.A., Thomas L., Lang J.E., Kelly M.S. Asthma and the Risk of SARS-CoV-2 Infection Among Children and Adolescents. Pediatrics. 2022 Jun 1. 149(6). e2021056164. doi: 10.1542/peds.2021-056164. 
  15. Kanannejad Z., Alyasin S., Esmaeilzadeh H., Nabavizadeh H., Amin R. Asthma and COVID-19 pandemic: focused on the eosinophil count and ACE2 expression. Eur. Ann. Allergy Clin. Immunol. 2021 Sep 10. doi: 10.23822/EurAnnACI.1764-1489.233. 
  16. Eggert L.E., He Z., Collins W., Lee A.S., Dhondalay G., Jiang S.Y., et al. Asthma phenotypes, associated comorbidities, and long-term symptoms in COVID-19. Allergy. 2022 Jan. 77(1). 173-185. doi: 10.1111/all.14972. 
  17. Adir Y., Saliba W., Beurnier A., Humbert M. Asthma and COVID-19: an update. Eur. Respir Rev. 2021 Dec 15. 30(162). 210152. doi: 10.1183/16000617.0152-2021. 
  18. Virant F.S., Randolph C., Nanda A., Baptist A.P., Akuthota P., Adams K., Quinn J.M., Pongdee T., Nyenhuis S.M. Pulmonary Procedures During the COVD-19 Pandemic: A Workgroup Report of the American Academy of Allergy, Asthma, and Immunology (AAAAI) Asthma Diagnosis and Treatment (ADT) Interest Section. J. Allergy Clin. Immunol. Pract. 2022 Apr 14. S2213-2198(22)00250-1. doi: 10.1016/j.jaip.2022.02.044. 
  19. Heffler E., Blasi F., Latorre M., et al. The Severe Asthma Network in Italy: Findings and Perspectives. J. Allergy Clin. Immunol. Pract. 2019 May-Jun. 7(5). 1462-1468. doi: 10.1016/j.jaip.2018.10.016. 
  20. Salter B., Lacy P., Mukherjee M. Biologics in Asthma: A Molecular Perspective to Precision Medicine. Front Pharmacol. 2022 Jan 19. 12. 793409. doi: 10.3389/fphar.2021.793409. 
  21. Menzies-Gow A., Corren J., Bourdin A., et al. Tezepelumab in Adults and Adolescents with Severe, Uncontrolled Asthma. N. Engl. J. Med. 2021 May 13. 384(19). 1800-1809. doi: 10.1056/NEJMoa2034975. PMID: 33979488.
  22. Kelsen S.G., Agache I.O., Soong W., et al. Astegolimab (anti-ST2) efficacy and safety in adults with severe asthma: A randomized clinical trial. J. Allergy Clin. Immunol. 2021 Sep. 148(3). 790-798. doi: 10.1016/j.jaci.2021.03.044. 
  23. Newswire M. FDA Approves Tezspire™ (Tezepelumab-Ekko) in the U.S. for Severe Asthma [Електронний ресурс]. 2022. Режим доступу: https://www.multivu.com/players/English/8812852-amgen-fda-approval-tezepelumab-severe-asthma-inflammation/
  24. Mukherjee M., Kjarsgaard M., Radford K., et al. Omalizumab in patients with severe asthma and persistent sputum eosinophilia. Allergy Asthma Clin. Immunol. 2019 Apr 3. 15 .21. doi: 10.1186/s13223-019-0337-2. 
  25. Fox H.M., Rotolo S.M. Combination Anti-IgE and Anti-IL5 Therapy in a Pediatric Patient With Severe Persistent Asthma. J. Pediatr. Pharmacol. Ther. 2021. 26(3). 306-310. doi: 10.5863/1551-6776-26.3.306. 
  26. Panettieri R.A. Jr, Sjöbring U., Péterffy A., et al. Tralokinumab for severe, uncontrolled asthma (STRATOS 1 and STRATOS 2): two randomised, double-blind, placebo-controlled, phase 3 clinical trials. Lancet Respir. Med. 2018 Jul. 6(7). 511-525. doi: 10.1016/S2213-2600(18)30184-X. 
  27. Russell R.J., Chachi L., FitzGerald J.M., et al. Effect of tralokinumab, an interleukin-13 neutralising monoclonal antibody, on eosinophilic airway inflammation in uncontrolled moderate-to-severe asthma (MESOS): a multicentre, double-blind, randomised, placebo-controlled phase 2 trial. Lancet Respir. Med. 2018 Jul. 6(7). 499-510. doi: 10.1016/S2213-2600(18)30201-7. 
  28. Bacharier L.B., Maspero J.F., Katelaris C.H., et al. Dupilumab in Children with Uncontrolled Moderate-to-Severe Asthma. N. Engl. J. Med. 2021 Dec 9. 385(24). 2230-2240. doi: 10.1056/NEJMoa2106567.
  29. Sverrild A., Hansen S., Hvidtfeldt M., et al. The effect of tezepelumab on airway hyperresponsiveness to mannitol in asthma (UPSTREAM). Eur. Respir. J. 2021 Dec 31. 59(1). 2101296. doi: 10.1183/13993003.01296-2021. 
  30. Menzies-Gow A., Corren J., Bourdin A., Chupp G., Israel E., Wechsler M.E., et al. Tezepelumab in Adults and Adolescents with Severe, Uncontrolled Asthma. N. Engl. J. Med. 2021 May 13. 384(19). 1800-1809. doi: 10.1056/NEJMoa2034975. 
  31. Chen Y.L., Gutowska-Owsiak D., Hardman C.S., et al. Proof-of-concept clinical trial of etokimab shows a key role for IL-33 in atopic dermatitis pathogenesis. Sci. Transl. Med. 2019 Oct 23. 11(515). eaax2945. doi: 10.1126/scitranslmed.aax2945. 
  32. Chinthrajah S., Cao S., Liu C., et al. Phase 2a randomized, placebo-controlled study of anti-IL-33 in peanut allergy. JCI Insight. 2019 Nov 14. 4(22). e131347. doi: 10.1172/jci.insight.131347. 
  33. Wechsler M.E., Ruddy M.K., Pavord I.D., et al. Efficacy and Safety of Itepekimab in Patients with Moderate-to-Severe Asthma. N. Engl. J. Med. 2021 Oct 28. 385(18). 1656-1668. doi: 10.1056/NEJMoa2024257. 
  34. Levine H., Tauber J., Nguyen Q., et al. Phase 1b Study of AK002, an Anti-Siglec-8 Monoclonal Antibody, in Patients with Severe Allergic Conjunctivitis (KRONOS Study). Journal of Allergy and Clinical Immunology. 2020. 145(2). AB185.
  35. Erpenbeck V.J., Popov T.A., Miller D., et al. The oral CRTh2 antagonist QAW039 (fevipiprant): A phase II study in uncontrolled allergic asthma. Pulm. Pharmacol. Ther. 2016 Aug. 39. 54-63. doi: 10.1016/j.pupt.2016.06.005. 
  36. Castro M., Kerwin E., Miller D., et al. Efficacy and safety of fevipiprant in patients with uncontrolled asthma: Two replicate, phase 3, randomised, double-blind, placebo-controlled trials (ZEAL-1 and ZEAL-2). EClinicalMedicine. 2021 Apr 25. 35. 100847. doi: 10.1016/j.eclinm.2021.100847. 
  37. Yang D., Guo X., Liu T., Li Y., Du Z., Liu C. Efficacy and Safety of Prostaglandin D2 Receptor 2 Antagonism with Fevipiprant for Patients with Asthma: a Systematic Review and Meta-analysis of Randomized Controlled Trials. Curr. Allergy Asthma Rep. 2021 Aug 13. 21(7). 39. doi: 10.1007/s11882-021-01017-8. 
  38. Cazzola M., Matera M.G. Molecular aspects of asthma. Mol. Aspects Med. 2022 Jun. 85. 101087. doi: 10.1016/j.mam.2022.101087. Epub 2022 Mar 4. PMID: 35256161.
  39. Barber D., Diaz-Perales A., Escribese M.M., Kleine-Tebbe J., Matricardi P.M., Ollert M., Santos A.F., Sastre J. Molecular allergology and its impact in specific allergy diagnosis and therapy. Allergy. 2021 Dec. 76(12). 3642-3658. doi: 10.1111/all.14969. 
  40. Posa D., Perna S., Resch Y., et al. Evolution and predictive value of IgE responses toward a comprehensive panel of house dust mite allergens during the first 2 decades of life. J. Allergy Clin. Immunol. 2017 Feb. 139(2). 541-549.e8. doi: 10.1016/j.jaci.2016.08.014. 
  41. Custovic A., Sonntag H.J., Buchan I.E., Belgrave D., Simpson A., Prosperi M.C.F. Evolution pathways of IgE responses to grass and mite allergens throughout childhood. J. Allergy Clin. Immunol. 2015 Dec. 136(6). 1645-1652.e8. doi: 10.1016/j.jaci.2015.03.041. 
  42. Matricardi P.M. Allergen-specific immunoprophylaxis: toward secondary prevention of allergic rhinitis? Pediatr. Allergy Immunol. 2014 Feb. 25(1). 15-8. doi: 10.1111/pai.12200. 
  43. Uriarte S.A., Grönlund H., Wintersand A., Bronge J., Sastre J. Clinical and Immunologic Changes due to Subcutaneous Immunotherapy With Cat and Dog Extracts Using an Ultrarush Up-Dosing Phase: A Real-Life Study. J. Investig. Allergol. Clin. Immunol. 2022 Apr 19. 32(2). 133-140. doi: 10.18176/jiaci.0656. 
  44. Uriarte S.A., Sastre J. Subcutaneous Immunotherapy With High-Dose Cat and Dog Extracts: A Real-life Study. J. Investig. Allergol Clin. Immunol. 2020. 30(3). 169-174. doi: 10.18176/jiaci.0415. 
  45. Uriarte S., Sastre J. Safety of an Ultrarush (4 Hours) Subcutaneous Immunotherapy Schedule With Cat and Dog Extracts Using an Infusion Pump. J. Investig. Allergol. Clin. Immunol. 2018 Dec. 28(6). 430-432. doi: 10.18176/jiaci.0307. 
  46. Rice J.L., Diette G.B., Suarez-Cuervo C., Brigham E.P., Lin S.Y., Ramanathan M. Jr, Robinson K.A., Azar A. Allergen-Specific Immunotherapy in the Treatment of Pediatric Asthma: A Systematic Review. Pediatrics. 2018 May. 141(5). e20173833. doi: 10.1542/peds.2017-3833. 
  47. Lin S.Y., Erekosima N., Kim J.M., Ramanathan M., Suarez-Cuervo C., Chelladurai Y., Ward D., Segal J.B. Sublingual immunotherapy for the treatment of allergic rhinoconjunctivitis and asthma: a systematic review. JAMA. 2013 Mar 27. 309(12). 1278-88. doi: 10.1001/jama.2013.2049. 
  48. Di Bona D., Frisenda F., Albanesi M., Di Lorenzo G., Caiaffa M.F., Macchia L. Efficacy and safety of allergen immunotherapy in patients with allergy to molds: A systematic review. Clin. Exp. Allergy. 2018 Nov. 48(11). 1391-1401. doi: 10.1111/cea.13242. 
  49. Mosbech H., Deckelmann R., de Blay F., Pastorello E.A., Trebas-Pietras E., Andres L.P., Malcus I., Ljørring C., Canonica G.W. Standardized quality (SQ) house dust mite sublingual immunotherapy tablet (ALK) reduces inhaled corticosteroid use while maintaining asthma control: a randomized, double-blind, placebo-controlled trial. J. Allergy Clin. Immunol. 2014 Sep. 134(3). 568-575.e7. doi: 10.1016/j.jaci.2014.03.019. 
  50. Melioli G., Savi E., Crivellaro M.A., Passalacqua G. Potential of molecular based diagnostics and its impact on allergen immunotherapy. Asthma -Res. Pract. 2016 Jun 2. 2. 9. doi: 10.1186/s40733-016-0024-8.

Вернуться к номеру