Журнал «Почки» Том 11, №2, 2022
Вернуться к номеру
Біопсія нирки
Рубрики: Нефрология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Пам’ятка пацієнту
Біопсія нирки є важливим дослідженням (золотим стандартом) для діагностики гломерулонефритів, деяких тубулоінтерстиціальних захворювань нирок тощо.
Що таке біопсія нирки?
Під час біопсії нирки невелика частина ниркової тканини вилучається за допомогою спеціальної атравматичної голки, потім зразок досліджується під мікроскопом. Біопсія нирки проводиться для точної діагностики типу гломерулонефриту, особливо на тлі системного червоного вовчака, деяких тубулоінтерстиціальних захворювань, окремих нефропатій тощо.
Коли рекомендується проводити біопсію нирки?
При деяких захворюваннях нирок, коли навіть детальний анамнез, фізичний огляд та планові обстеження не дозволяють установити правильний діагноз. У таких пацієнтів біопсія нирки може надати додаткову інформацію, що сприятиме встановленню правильного діагнозу. Найчастіше показаннями до біопсії нирки є наявний у сечі білок понад 1 г/л, швидке підвищення рівня креатиніну крові (зниження рШКФ) та ураження нирок на тлі системного червоного вовчака.
Як допомагає біопсія нирки?
Біопсія нирки допомагає встановити конкретний, точний діагноз деяких невизначених захворювань нирок, наприклад гломерулонефриту, деяких тубулоінтерстиціальних захворювань тощо. Завдяки цій інформації нефролог може планувати ефективну стратегію лікування й орієнтувати пацієнтів та їхні сім’ї щодо тяжкості захворювання та прогнозу його перебігу.
За допомогою якої методики проводиться біопсія нирки?
Найпоширеніший метод — це черезшкірна тонкоголкова біопсія (зазвичай проводиться в амбулаторних умовах), під час якої спеціальна голка проникає через шкіру в нирку. Іншим методом, який рідко застосовують, є відкрита біопсія, яка вимагає хірургічного втручання (проводиться в операційній).
Як проводиться біопсія нирки?
— Пацієнта госпіталізують, та він/вона надає свою згоду на проведення процедури.
— До проведення біопсії необхідно переконатися, що кров’яний тиск та коагулограма (аналіз крові на згортання) у межах норми. Якщо людина приймає препарати, що запобігають згортанню крові (наприклад, аспірин та клопідрогель), то рекомендується припинити прийом цих медикаментів щонайменше за 1–2 тижні до біопсії.
— З метою точного визначення положення нирок та місця біопсії проводять УЗД або КТ.
— Пацієнта просять лягти обличчям донизу — на живіт, спираючись на подушку або рушник. Під час процедури пацієнт у свідомості, не спить. Маленьким дітям біопсію нирки проводять під загальним наркозом, дитина спить.
— Після належного очищення шкіри місце біопсії знеболюють місцевим анестетиком, щоб мінімізувати дискомфорт і біль. За допомогою спеціальної голки для біопсії з нирки вилучають 2 або 3 невеликі нитки/стовпчики ниркової тканини. Потім ці зразки потрапляють до патологоанатома для гістопатологічного дослідження.
— Після процедури місце біопсії притискають, щоб запобігти кровотечі, та накладають холод на місце пункції. Пацієнт повинен суворо дотримуватись постільного режиму впродовж 2 годин, виписують пацієнта цієї ж доби.
— Пацієнту слід уникати важкої роботи чи фізичних вправ щонайменше 2–4 тижні після біопсії.
Чи є ризики від проведення біопсії нирки?
Як і при будь-якій хірургічній процедурі, після біопсії нирки в деяких пацієнтів можуть виникнути ускладнення. Помірний біль або дискомфорт у місці проколу, виділення червонуватої сечі один-два рази не рідкість, але зазвичай минають самостійно. У рідкісних випадках при тривалій кровотечі може знадобитися допомога лікаря. У вкрай рідкісних випадках тяжкої тривалої кровотечі вдаються до екстреного видалення нирки.
Іноді отриманої тканини нирки буває недостатньо для діагностики (приблизно 1 з 20 випадків). Тоді може знадобитися повторна біопсія нирки. Також повторна біопсія буває необхідною при тривалому лікуванні хвороб нирок, зазвичай не раніше ніж через 2 роки.
Підготував проф. Д.Д. Іванов